Бо кохання змушує боротися. Змушує повернутися, спробувати ще, тільки байдужість говорить голосніше всіх слів та вчинків. Байдужість це ознака того що сильних почуттів не було.
Бо кохання сліпе, і гаряче, в ньому є пристрасть, і муки від розлуки зводять з розуму.

Заявити про свої почуття, приїхати в інше місто, знайти, поговорити, глянути в ті очі, що світом стали для власних очей.

Пробувати і не відпускати…

Бо говорити що кохаєш і кохати це різні речі.

Так, ти не знаєш що вирішила твоя кохана людина, але ти спробуєш ще раз для себе. Заради своїх почуттів які бездумно штовхають вперед.

Бо по справжньому кохати це не повторювати монотонно «я тебе кохаю», це діяти. Заради і через саме кохання. Це стимул який не потребує пояснення, це те що ти відчуваєш сам.

При умові що кохання справжнє..

1:28
Хто що б не казав - знай,
Ти створена задля:
Теплих вечорів, спокійних світанків
Все, що я б хотів, - тебе обійняти

Ууу... Перед вікном ходи оголеною
Дозволь собі те, що не дозволено, ууу
Просто щоб не дивилась на усіх так втомлено
Дозволь собі нарешті те, що не дозволено