“Він намагався заробити грошей, бо вдома його чекали молодші брати та сестри. Наприкінці весни син мені вперше не зателефонував ввечері. А вже вранці повідомили, що його немає. Я дуже хотіла, щоб це був жарт. Я сподівалася, що Степан мене зустріне і скаже: «Мам, я пожартував, щоб тебе витягти з дому». Але це виявилось правда”, - розповіла Катерина Степанівна.

“Немає працівника - немає проблем. Я хочу справедливості. Якщо вже не для мого сина, то хоча б для інших. Щоб люди які заставляли Степана працювати понаднормово, дотримувалися техніки безпеки, щоб у них там був лікар, який би стежив за здоров’ям працівників. Я добиваюся, щоб діти, які там працюють (а там хлопці по 20-23 роки), були збережені”, - додала Катерина Степанівна.

“Щоб по-перше, забезпечити виконання всіх обов'язків державних органів перед сім'єю загиблого, по-друге, щоб вони отримали сатисфакцію від органів соціального страхування і роботодавця стосовно того, що їм належить після загибелі застрахованої особи. По-третє, звичайно, щоб убезпечити від нещасних випадків людей, які ще працюють на згаданому підприємстві - важко, по 12 годин поспіль, без вихідних і належних умов.
Важливо, щоб всі люди, які працюють, мали однакові гідні умови праці. Заради цього ми підсвітимо цю тему, оплатимо роботу адвоката, а також надамо всю іншу необхідну допомогу сім'ї Степана”, - підкреслив Василь Андреєв.