Сюрреалізм четвертого року повномасштабної війни.

Під стінами приміщення з пафосною табличкою «Культурно-мистецький центр НаУКМА» зібралося студенство Києво-Могилянської академії. Саме тієї Могилянки, яка з 1632 року була осередком українства і несла правильні сенси там, де їх не було.

Але сьогодні студенти стоять під стінами, а не всередині. Бо двері для них — зачинені.

Керівництво академії — в особах Сергія Квіта, Дмитра Мазіна і Владислави Осьмак — заборонило лекцію українського військового, який пройшов пекло найгарячіших ділянок фронту. Йому відмовили через висновок так званого “комітету з етики” — мовляв, він занадто правий, аби читати в академії лекції.

Тема лекції: «Героїчна порода: від старої України до Третіх визвольних змагань».

Я особисто мав розмову з Мазіним і Осьмак. Звертався до них від імені командування 3-го Армійського корпусу. Попереджав про недопустимість ситуацій, у яких люди, що боронили Київ, не мають змоги прочитати лекцію в цьому ж Києві. Але марно.

Сьогоднішня Києво-Могилянка перетворилася на режимний об’єкт, який більше нагадує університет епохи Януковича, ніж простір вільної думки.

Звертаюся до всієї військової і освітньої спільноти:
Це вимагає публічної оцінки. Бо питання не лише в одній відмові — питання в тому, чому сьогодні військовий — ворог в академії, яка завжди була оплотом українського духу.

Чому ці люди беруть участь в освітньому процесі?
Чого вони навчать студентів?
Ненавидіти армію? Зневажати жертву? Цуратися правди, якщо вона незручна?

Прошу про максимальний розголос.

А ось і деякі з картин, які створив іменитий австрійський художник 🥸

20 квітня. Звичайний день, а стільки емоцій. Пасха, День Народження 18 і нарешті, 17-та річниця легендарного виїзду в Охтирку.

Далі спогади одного з головних учасників тих подій:

Загалом, Охтирку як "виїзд на який їдуть всі" намітили одразу. Двіж на підйомі, людей неміряно, село максимально підходить для того, щоб покуражитись.
За пару місяців до матчу на гостьовій "Сдохни Сука" (СС) почали рекламувати виїзд і прогрівати склад, вечірку вирішили влаштувати в стилі 90-х, спорт костюми, дорога "на собаках", море алкоголю та максимальний угар.

Для мене виїзд по суті розпочався напередодні ввечері на ДН у А-на, зібралися на БЖ елітним складом і почали підготовку)
Я взагалі мав квитки на концерт Армена Ван Бюрена, але напередодні зустрів покійного Сашу П-га і Макса С-фа і о пʼятій ранку вже приїхали в Охтирку. Зрозуміли, що ми перші, знайшли гостішку і подрімали десь до 10 години. Потім я 15 діб молився щоб легаві не дійшли до тієї гостішки і не зняли відео з камер 😄

Виїхали "в місто" глянули на двіж, людей багато, але якось «сиро», П-г каже: «я щас 15 хв», Мазда повертається, відкривається багажник, а там ящик горілки: «налітай братва!» )))

Пішло набагато веселіше, перша піздюліна місцевим, хтось нашкоднічав у церкві, мусорів мінімум і вони не розуміють що робити. Наш склад налічує 700+.

Підходимо на площі до кабаку, куди покликав Г-на, дзвоню йому та кажу «двері зачинені». Відповідь: «так зламайте їх нахуй» (с).
Так і зробили))) Зайшли, а там наших під зав'язку, обслуговуючий персонал в ахуї, дебош повним ходом)
Взагалі до матчу обстановка в місті вже була максимально нагтітаюча, місцеві злі, хтось з них вже після старту матчу на стадіоні вирішив в'єбати нашого малого, ну і тут почалось те, що власне вся країна бачила по ТБ ;)

Особисто мій підсумок: 15 напружених діб у РУВС, перший тиждень по три допити на день. Найчастіше запитання: «хто вам заплатив?!», «Хто організатор заворушень?», «Хто приїхав на Мазді?» - я на морозі типу "Я не з ними. Подивіться на мене і на них, я директор фірми 😂 Було і страшно і смішно, але якось пропетляв.» Епілогом цієї трилогії стали певні наслідки, але це вже зовсім інша історія..

Молоді: вивчайте історію Двіжа, будьте сміливими та відважними, готуйтесь до війни. А коли переможемо кацапів - поїдемо разом і розʼєбемо ще не одне європейське село! DONT STOP HOOLIGANS!!!

Kategorie D