🎙 | Чалханоглу: «Я горжусь тем, что играю в этом финале в своей стране, я уверен, что мой народ поддержит меня и будет молиться за меня».

«Я пытался объяснить своим одноклубникам, что это за город Стамбул и какая там будет атмосфера. Гюндоган? Мне не удалось с ним поговорить, это будет отличный финал для нас обоих».

«Мы изучили «Манчестер Сити», важно понимать, как они играют. Мы абсолютно не должны бояться».

«Для меня будет особенным играть в Стамбуле. Я хочу насладиться этим моментом, я хочу сделать все возможное, и мы сделаем это. Я знаю, что турки болеют за меня, и они поддержат меня. Это моя мечта, и я все отдам за этой трофей».

@fcInter1

🎙️ | Дармиан: «Мы все знаем качества «Манчестер Сити». Нам нужно будет сделать правильный выбор, будут времена, когда нужно опуститься, и время, когда нужно давить высоко. Выбор будет решающим».

«Верим ли мы, что победим? Амбиции таковы, цель такова. Это будет трудный матч, но мы встретимся с осознанием того, что мы сильны. У нас есть качество, чтобы поставить их в трудное положение».

«Много итальянцев в «Интере»? Это очень важно. Но мы большая группа, даже с остальными. Нам хорошо вместе, мы отличная группа».

«Мы будем продвигать наши идеи, и мы будем объединять идеи с большим сердцем и жертвой. Поддержит ли «Манчестер Юнайтед» «Интер»? Это будет особенная игра. Мы сделаем все для себя, для клуба и для болельщиков, чтобы вернуть домой этот очень важный трофей».

@fcInter1

🥰 | Вот такая сейчас атмосфера команды

@fcInter1

🗣 | Гвардиола: «Если мы посмотрим на историю Лиги чемпионов, то фаворитом будет «Интер».

@fcInter1

🎙| Роберто Карлос о Димарко: «На данный момент он один из лучших крайних защитников в мире, он очень хорош, очень важен для «Интера».

@fcInter1

🗣 | Альберто Яковаччи, генеральный директор компании Avellino, производящей кубок: «Надеюсь, он попадет в руки «Интера». Мы особенно привязаны к Маротте. На изготовление этого трофея уходит 2-3 месяца. Он сделан из серебра и весит около девяти килограммов. Самое сложное — это большие уши».

@fcInter1

Останній гравець Інтера, що забивав Ман Сіті – Крістіано Біраґі.

Це було в серпні 2010-го, в товариському матчі, який нерадзуррі виграли 3:0.

«Після того удару Матерацці три дні бив мене по шії – це він так демонстрував свою радість, – розповідав Біраґі. – Мені було 17, все нове. Я вийшов на заміну проти Сіті, забив цей неймовірний гол. Передивлявся його тисячу разів. Добре, що кар’єра склалася так, що той гол – не єдина асоціація зі мною. Але тиск миттєво зріс, очікування зросли. Молодому хлопцю непросто в такій ситуації, але Інтер мене захистив. У роздягальні всі мене любили та підтримували».

🌐 ДжанлукаЛападула

😃 | Доброе утро! Сегодня уже ФИНАЛ! 😉

@fcInter1

🚫🇮🇹 | Отаменди в Интере не будет, он продлил контракт с Бенфикой ещё на 2 года!

@fcInter1

Команда Беппе Маротти втретє за вісім років зіграє в фіналі Ліги чемпіонів. Були два Ювентуси, тепер Інтер.

Цей Інтер зібрав саме Беппе. Дешево, як він полюбляє. Онана, Мхітарян, Чалханоґлу – вільні агенти, Ачербі та Лукаку орендовані, Джеко коштував 2.8 млн, Дарміан 3.3 млн. Досить багато заплатив Маротта лише за Бареллу – 32 млн.

***

Маленький Беппе жив біля стадіону. Повернувшись велосипедом зі школи, він біг у свою кімнату, відчиняв вікно і спостерігав за тренуваннями та іграми. На футболістах була червоно-біла форма з літерою V на грудях. Під вікном у Беппе місцевий Варезе 1964 року дебютував у серії А.

Сидячи на підвіконні, Беппе уявляв себе коментатором. Під його акомпанемент майбутня легенда Інтера Роберто Бонінсенья забивав перші голи у вищому дивізіоні. Нападник, який стане третім за результативністю гравцем в історії нерадзуррі, відзначився п'ять разів і не врятував Варезе від вильоту - про все це Беппе старанно писав у зошиті. Він так і не вирішив, ким мріє стати: футболістом чи журналістом. Поле вабило його, і хлопчик ризикнув.

Працівників клубу в маленькому містечку (близько 80 тисяч жителів) знали в обличчя. Беппе постійно вітався із завгоспом Анджеліно і вирішив, що це може допомогти. У день тренування він прийшов на стадіон: «Анджеліно, можна я постою біля поля?». Вислухавши пояснення про уроки, що рано закінчилися, завгосп дозволив. Але за однієї умови – Беппе допоможе йому почистити бутси.

Незабаром йому видали клубний спортивний костюм - тепер Беппе не тільки в усьому допомагав Анджеліно, а й подавав м'ячі під час матчів. У 1968-му він був біля поля, коли Варезе розбив Ювентус 5:0 і здобув рекордну перемогу в серії А. Найвеличніший день в історії рідної команди Беппе вважає точкою відліку: «Тоді я остаточно закохався у футбол. Побачив, що неможливе можливо».

Джузеппе Маротте було вісім, коли він став підробляти у «Варезе». У 18, коли всі хлопчаки мріють потрапити до збірної, він зрозумів, що, граючи у футбол, не зробить кар'єру - потрібно спрямувати пристрасть до кальчо в інше русло. У 19 Маротта став главою молодіжного сектора Варезе, а в 21 його підвищили до спортивного директора.

Одним із перших трансферів Маротти став 18-річний воротар Мікеланджело Рампулла, який виступав у четвертому дивізіоні. У 40 на рахунку Рампулли будуть перемоги в Лізі чемпіонів, Кубку УЄФА, Суперкубку УЄФА, Міжконтинентальному кубку, Кубку Італії та чотири скудетто в складі Ювентуса. «Маротта помітив мене в якомусь товариському матчі. Завдяки йому я потрапив у професійний футбол. Мене пам'ятають досі: у 2016-му одна з найпопулярніших газет вийшла із заголовком «Від Рампулли до Ігуаїна: історія Маротти», - розповідає Мікеланджелло.

🌐 ДжанлукаЛападула

Сьогодні Франческо Ачербі гратиме в фіналі Ліги чемпіонів проти Ерлінга Голана.

Ачербі 35, і шлях до цього моменту був дуже непростим – крізь тиск очікувань, алкоголь і рак.

У 24 роки він потрапив до Мілана, і на цьому кар'єра захисника ледь не закінчилася. За півроку «новий Неста» (Франческо отримав 13-й номер) вийшов на поле 10 разів і поїхав назад, до К'єво.

«Я грав у футбол заради батька. Він дуже любив футбол, більше, ніж я. Коли його не стало, виявилося, що мені нема для кого грати. Точно не для себе.

Я не був професіоналом. Не поважав себе, свою роботу, тих, хто мені платив. Часто приїжджав на тренування напідпитку, ще не прийшовши до тями після нічної вечірки. З фізикою проблем не було, вистачало поспати кілька годин.

Я не переживав через перехід до Мілана. Топ-клуб мене не лякав. Не тому, що я сміливий - мені просто було насрати. Я хотів розважатися і грати. Брайда сказав, що знає про мій стиль життя, тому дім мені знайшли не в Мілані, а в Ґаллараті, маленькому містечку. Але я все одно тусив.

Мені дали номер Нести. Не я його вибрав, Ґалліані мені його дав. Я не відчував тиску, мене це взагалі не хвилювало. Ані Мілан, ані номер, нічого.

Про футбол я думав дві години на день – на тренуванні. Тренування закінчувалося, і все. Я не хотів нічого змінювати у своєму житті, але хотів грати. А в Мілані не давали мені тусити і не давали мені грати. Я здався. Я хотів піти з футболу.

Рак допоміг мені. Я вдячний богу за це. Якби не хвороба, я б опинився в Серії Б або, можливо, вже не грав би. Для мене все б закінчилося погано. Але я дуже задоволений тим, яким став».

🌐 ДжанлукаЛападула

🤔 | Ваши мысли насчёт сегодняшнего финала?

#ManCityInter #UCL 🇪🇺

@fcInter1

🤗 | Атмосфера в Стамбуле 🔥🖤💙

@Interista100