Почнемо з міфів:

ЕКСПОРТНА ЛІЦЕНЗІЯ

Для того, щоб стати Експортером ліцензія на ФОП чи фірму НЕ потрібна!

Детальніше:

1. Вона потрібна тільки на конкретний товар і у конкретному об‘ємі. Бо навіщо вводиться ліцензія - держава не хоче розпродати усі запаси якогось добра, бо має на нього свої плани.

•Наприклад крупа гречана, сіль або цукор потрібні державі та її людям всередині у розмірі 10 мільйонів тонн.

•А всього виготовлего 15 мільйонів тонн

•Тобто 5 продати можна, але не більше

•Тому для контролю і вводиться ліцензія.

•Щоб не перебрали і не залишили країну без важливих ресурсів які потім прийдеться імпортувати задорого.

2. Ліцензія потрібна на невелику групу товарів. Ось виписка із роз‘яснення Мінекономіки, що ліцензія видається на такі товари:

• пшениці і суміші пшениці та жита (меслин);
• м’яса курей свійських;
• яєць курей свійських;
• олії соняшникової.

Нагадуємо, що на час воєнного стану Уряд заборонив експорт:

вівса;
проса;
гречки;
цукру;
солі;
жита;
великої рогатої худоби;
м’яса та субпродуктів із ВРХ.

Стосовно інших товарів експорт відбувається у правому режимі мирного часу.

Це перший міф, що я чув від багатьох знайомих: потрібна ліцензія на фірму, щоб стати експортером.

• Як ми бачимо - НІ, не потрібна.

• Вона потрібна на невелику групу товарів.

• Абсолютна більшість товарів їде за кордон без спец ліцензій чи дозволів.

ВІДКРИТИЯ #1

В ОЧАХ ДЕРЖАВИ Я СТАВ ЕКСПОРТЕРОМ ЗА 1 ДЕНЬ.

Як зараз пам’ятаю як зранку я дав бухгалтерії команду пройти реєстрацію на митниці за допомогою електронного ключа, а в обід вже подзвонив брокер і сказав: «Ну все, ви на митниці вже зареєстровані, коли готові відвантажувати і оформлювати товар?».

Я пам’ятою невеликий ступор, бо думав, що потрібно ще днів десять і 50 різних папірців та узгоджень. Але ні. «Все, ви готові» - можна працювати.

Реєстрація на митниці зараз робиться легко і в очах держави ви швидко стаєте компанією-експортером.

Це для для мене стало Відкриттям номер 1.

Далі таких відкриттів було ще багато. Про це і піде згодом.

Продовжуємо роз’яснення базоговорго рівня.

Відкриття #2

Усі участники процесу дивляться на тебе не однаково. Для кожного у взаємодії з вами важливе щось своє.

Що я маю на увазі?

Є ви як продавець та відправник товару, наприклад, у Францію.

Є ваш покупець, який платить за товар.

От покупцю важливо, щоб ви привезли саме те, що обіцяли. Товар того самого кольору, розміру, в тій кількості і у визначений термін. Коли він його отримує, він задоволенний, радіє і радістно вам платить.

Митниці нашій і митниці французькій суворо кажучи пофігу, що ви там везете. Для них головні питання:
- це законно?
- усі пільги та мита сплачено?
- усі супровідні документи оформлено?
Тоді добре.

У прикордонників своє кіно
- митні документи є?
-зброя/наркотики є?
-а якщо знайду ?
-прикордонний перехід правильно вказано?
-у перевізника усі документи є?
-хочете швидше пройти?
Можете їхати.

Коли я це зрозумів, то набагато краще налагодив свій процесс комунікації. З усіма цими людьми та інстанціями я почав «розмовляти на одній мові».

МІФ #2

Насправді це цілий набір міфів про платежі з-за кордону.

Розберемо по порядку:

1) Щоб отримувати платежі від іноземних покупців потрібно мати:
свою іноземну компанію( так званий нерезидент) і працювати у парі нерезидент+український експортер.

Відповідь: ні, не потрібно. Достатньо мати відкритий валютний рахунок в банку і бути зареєстрованим на митниці. Все. Отримати валюту з-за кордону на свій рахунок може навіть ФОП.

2)Коли валюта заходить на ваш рахунок - її там не можна тримати і протрібно одразу ж «зливати», тобто продавати на міжбанку і отримувати гривню.

Відповідь: Ні. Валюту можна тримати на своєму рахунку скільки вам потрібно.
Ви можете її продати коли забажаєте або навіть знову вивести її з країни заплативши у валюті якійсь іноземній компанії за товар чи послуги для вас.

Важливо: при обміні через банк курс буде нижчій за вуличний. Він буде чимось середнім між офіційним курсом банку та міжбанком, ще й банк за конвертацію візьме комісію. Це вам кажу, щоб не було сюрпризу.

3) Як тільки починаєш працювати з валютою - на тебе налітають страшні звірі: фінмоніторинг та валютний контроль.

Відповідь: так, буде фінмоніторинг та валютний контроль, але вони не страшні.

Фінмоніторинг(фінмон)- це перевірка на законність операції. Даєте контракт, документи з митниці, транспортні документи і зазвичай все. Головне - показати, що ви працюєте «в білу».

Валютний контроль - це контроль за тим, щоб ви не «відмили гроші» і щоб ви не вивели незаконно гроші за кордон.

Я зроблю окремий пост про спілкування з банком і податковою з приводу цих двох видів їх моніторингу та контролю.

Візьміть головну ідею: якщо ви робите угоду «по білому», то у вас і так будуть усі документи на руках і ви зможете усе пояснити, і пройти усі перевірки.

Зазвичай трохи страшно і незрозуміло перший раз, потім процесс вже йде автоматом.

Минулого тижня мав дискусію з трьома людьми з приводу одного насущного питання, яке ятрить серця мільйонів:

Експорт «в чорну» чи експорт «в білу».

Я знаю як робити в так і так.

Я знаю, що є багато прихильників обох шляхів.

Я за роботу в «в білу», бо вважаю, що вона, насправді, більш прибуткова.

Сьогодні весь день буде про це.

А в кінці дня я пришлю свій реальний кейс угоди яку ми здійснили минулого літа під час повного нерозуміння, що буде далі. Нам різні «решали», «умєльци» і просто бажаючи заробити пропонували різні «солодкі» варіанти спрацювати «в чорну». Спокуса була. Але після глибоко аналізу я зрозумів, що навіть під час війни та повної економічної кризи експортувати «в білу» все одно набагато краще.

Деталі будуть в продовж дня.