🇺🇦🌽Протягом минулого тижня (за період з 2 по 9 лютого) на українському ринку кукурудзи домінував висхідний тренд, зумовлений поєднанням логістичних ускладнень через негоду та сезонним стримуванням продажів аграріями, повідомляє Експерт Агро з посиланням на Українську універсальну біржу. Попри накопичення понад 500 тис. т зерна у вагонах на підходах до портів, нееластичний попит окремих імпортерів продовжує штовхати ціни вгору, що вже призводить до поступової втрати конкурентності української кукурудзи на світовій арені.
Станом на 9 лютого середня ціна заявок складала 8924,97 грн/т (EXW з ПДВ), що більше за показники минулого тижня на 0,54%. Середня ціна попиту на тих же умовах складала 8916,6 грн/тонну (+0,1%), а пропозиції - 8933,34 грн/тонну.
На біржі Чикаго (СВОТ) у понеділок, 9 лютого, котирування кукурудзи залишаються стабільними на тлі очікувань незмінних кінцевих запасів у США порівняно з січневими оцінками. Проте тиск на ціни чинить ситуація в Південній Америці - аналітики прогнозують збільшення виробництва в Бразилії. За даними AgRural, темпи збору першого врожаю в країні вже досягли 15%, що суттєво випереджає показники минулого року та підтверджує прогнози щодо розширення глобальної пропозиції. Ф’ючерси на кукурудзу за березень знизилася на 1,5 цента до 4,28$/bu, а на грудень – на 0,5 цента до 4,57$/bu.
За тижневим прогнозом очікується збереження високих цін або їх стабілізація, оскільки подальше зростання буде обмежене логістичним «пробками» та зниженням активності зовнішніх покупців.
Протягом минулого тижня індикативи у напрямку портів відображали незначне укріплення, а ціни коливались в діапазоні 10200-10250 грн/тонну (СРТ-порт).
Станом на 9 лютого збір урожаю кукурудзи в Україні становить 28,91 млн тонн, експорт з початку 2025/26 МР - 9,24 млн тонн.
👍Підписатися на канал
#Україна #огляд_ринку #кукурудза #эксперт_агро
Станом на 9 лютого середня ціна заявок складала 8924,97 грн/т (EXW з ПДВ), що більше за показники минулого тижня на 0,54%. Середня ціна попиту на тих же умовах складала 8916,6 грн/тонну (+0,1%), а пропозиції - 8933,34 грн/тонну.
На біржі Чикаго (СВОТ) у понеділок, 9 лютого, котирування кукурудзи залишаються стабільними на тлі очікувань незмінних кінцевих запасів у США порівняно з січневими оцінками. Проте тиск на ціни чинить ситуація в Південній Америці - аналітики прогнозують збільшення виробництва в Бразилії. За даними AgRural, темпи збору першого врожаю в країні вже досягли 15%, що суттєво випереджає показники минулого року та підтверджує прогнози щодо розширення глобальної пропозиції. Ф’ючерси на кукурудзу за березень знизилася на 1,5 цента до 4,28$/bu, а на грудень – на 0,5 цента до 4,57$/bu.
За тижневим прогнозом очікується збереження високих цін або їх стабілізація, оскільки подальше зростання буде обмежене логістичним «пробками» та зниженням активності зовнішніх покупців.
Протягом минулого тижня індикативи у напрямку портів відображали незначне укріплення, а ціни коливались в діапазоні 10200-10250 грн/тонну (СРТ-порт).
Станом на 9 лютого збір урожаю кукурудзи в Україні становить 28,91 млн тонн, експорт з початку 2025/26 МР - 9,24 млн тонн.
👍Підписатися на канал
#Україна #огляд_ринку #кукурудза #эксперт_агро
🇺🇦Географія експорту української агропродукції за 10 років суттєво змінилася, але ЄС і Китай залишаються ключовими напрямками.
🇪🇺Європейський Союз поступово став головним торговельним партнером України завдяки зоні вільної торгівлі, близькості ринків і стабільному попиту.
🇨🇳Китай, своєю чергою, закріпився як стратегічний покупець кукурудзи, ячменю та олійних культур, особливо у роки високих врожаїв. Частка Азії в агроекспорті зростала хвилеподібно й сильно залежала від глобальної кон’юнктури та логістики.
Після 2022 року роль ЄС різко посилилася через обмеження морського експорту та переорієнтацію потоків. Водночас Китай зберігає потенціал швидкого відновлення закупівель за умови стабільної логістики.
У підсумку: Україна дедалі більше балансує між європейським ринком стабільності та азійським ринком масштабів.
👍Підписатися на канал
#Україна #експорт #агро #експерт_агро
🇪🇺Європейський Союз поступово став головним торговельним партнером України завдяки зоні вільної торгівлі, близькості ринків і стабільному попиту.
🇨🇳Китай, своєю чергою, закріпився як стратегічний покупець кукурудзи, ячменю та олійних культур, особливо у роки високих врожаїв. Частка Азії в агроекспорті зростала хвилеподібно й сильно залежала від глобальної кон’юнктури та логістики.
Після 2022 року роль ЄС різко посилилася через обмеження морського експорту та переорієнтацію потоків. Водночас Китай зберігає потенціал швидкого відновлення закупівель за умови стабільної логістики.
У підсумку: Україна дедалі більше балансує між європейським ринком стабільності та азійським ринком масштабів.
👍Підписатися на канал
#Україна #експорт #агро #експерт_агро
🇺🇦Експорт ріпаку з України до ЄС з початку 2025/26 МР показує скорочення на 46%, повідомляє Експерт Агро. За даними Єврокомісії, в поточному сезоні 2025/26 МР спостерігається різке зниження закупівель олійних культур країнами ЄС. Загальний обсяг імпорту ріпаку скоротився на 39% в річному обчисленні і склав 2,38 млн тонн. Для порівняння, в рекордному 2024/25 МР показник досягав 7,447 млн тонн (+31%). Розстановка сил серед ключових експортерів також змінилася. Після стрімкого злету в сезоні 2024/25 (зростання на 87,7%) Австралія демонструє найглибше падіння обсягів серед топ-3 постачальників, частка країни знизилася з 28 до 18%, поставки склали 428 тис. тонн. Більш ніж на 46% скоротилася і присутність української продукції, частка країни опустилася з 56% до 49%. Всього на ринок країн ЄС було поставлено 1,17 млн тонн ріпаку.
👍Підписатися на канал
#Україна #ріпак #експорт #ЄС #експерт_агро
👍Підписатися на канал
#Україна #ріпак #експорт #ЄС #експерт_агро
😢1
🇺🇦🌾Згідно даних Державної митної служби, у першій половині 2025/26 МР Україна експортувала 7,8 млн т пшениці та 1,3 млн т ячменю. Водночас середні темпи експорту зернових були на 30% нижчими, ніж за аналогічний період 2024/25 МР, йдеться у звіті Мінсільгоспу США (USDA). Ключовими чинниками зниження експорту стали російські атаки на енергетичну систему, залізничну та портову інфраструктуру України, а також на судна — як у портах, так і в Чорному морі. Додатковий тиск на поставки пшениці створили тарифні квоти ЄС, через що частка експорту пшениці та ячменю на цей напрямок у липні–грудні 2025р. знизилася приблизно до довоєнних рівнів.
Експорт пшениці за перші шість місяців 2025/26 МР становив 7,9 млн т, що на 20% менше рік до року. Поставки до ЄС скоротилися до 2,9 млн т. Втім, частину падіння компенсувало зростання відвантажень на альтернативні ринки. Зокрема, експорт до Єгипту зріс до 2 млн т (проти 800 тис. т роком раніше), до Алжиру— до 1,2 млн т, до Ємену — до 593 тис. т, до Лівану — до 298 тис. т.
За оцінками USDA, у липні–грудні Україна відвантажила близько половини свого прогнозованого експортного потенціалу пшениці у 2025/26 МР. На початку сезону аграрії переважно продавали фуражну пшеницю, тоді як продовольчу утримували, розраховуючи на вищий попит і ціни у другій половині маркетингового року.
USDA очікують, що експорт пшениці надалі відбуватиметься за схожою моделлю — із поступовим продажем залишків, насамперед продовольчої пшениці.
Експорт ячменю у першій половині 2025/26 МР становив 1,3 млн т, що на 34% менше рік до року. Поставки знизилися до всіх традиційних напрямків, зокрема до ЄС, Китаю та Лівії, і не були компенсовані зростанням експорту до Саудівської Аравії, Лівану та Туреччини.
Експорт кукурудзи на початку 2025/26 МР (жовтень–грудень 2025 року) становив 5 млн т, що на 29% менше порівняно з попереднім сезоном. Поставки до ЄС скоротилися на 41%, до Туреччини — на 18%. За даними галузі, у цей період фермери переважно реалізовували кукурудзу, проблемну для тривалого зберігання через якість.
Виходячи з поточних оцінок виробництва та фактичних обсягів експорту, прогноз USDA на 2025/26 МР становить: пшениця — 14,3 млн т, ячмінь — 3,1 млн т, кукурудза — 23,2 млн т, жито — 10 тис. т. Оцінки зроблено за умови, що порти Чорного моря залишатимуться операційними, а залізнична логістика забезпечить вивезення зерна з внутрішніх елеваторів до портів.
‼️Раніше ми писали, що поставки ріпаку до ЄС скоротилися на 46%
👍Підписатися на канал
#Україна #експорт #зерно #пшениця #ячмінь #експерт_агро
Експорт пшениці за перші шість місяців 2025/26 МР становив 7,9 млн т, що на 20% менше рік до року. Поставки до ЄС скоротилися до 2,9 млн т. Втім, частину падіння компенсувало зростання відвантажень на альтернативні ринки. Зокрема, експорт до Єгипту зріс до 2 млн т (проти 800 тис. т роком раніше), до Алжиру— до 1,2 млн т, до Ємену — до 593 тис. т, до Лівану — до 298 тис. т.
За оцінками USDA, у липні–грудні Україна відвантажила близько половини свого прогнозованого експортного потенціалу пшениці у 2025/26 МР. На початку сезону аграрії переважно продавали фуражну пшеницю, тоді як продовольчу утримували, розраховуючи на вищий попит і ціни у другій половині маркетингового року.
USDA очікують, що експорт пшениці надалі відбуватиметься за схожою моделлю — із поступовим продажем залишків, насамперед продовольчої пшениці.
Експорт ячменю у першій половині 2025/26 МР становив 1,3 млн т, що на 34% менше рік до року. Поставки знизилися до всіх традиційних напрямків, зокрема до ЄС, Китаю та Лівії, і не були компенсовані зростанням експорту до Саудівської Аравії, Лівану та Туреччини.
Експорт кукурудзи на початку 2025/26 МР (жовтень–грудень 2025 року) становив 5 млн т, що на 29% менше порівняно з попереднім сезоном. Поставки до ЄС скоротилися на 41%, до Туреччини — на 18%. За даними галузі, у цей період фермери переважно реалізовували кукурудзу, проблемну для тривалого зберігання через якість.
Виходячи з поточних оцінок виробництва та фактичних обсягів експорту, прогноз USDA на 2025/26 МР становить: пшениця — 14,3 млн т, ячмінь — 3,1 млн т, кукурудза — 23,2 млн т, жито — 10 тис. т. Оцінки зроблено за умови, що порти Чорного моря залишатимуться операційними, а залізнична логістика забезпечить вивезення зерна з внутрішніх елеваторів до портів.
‼️Раніше ми писали, що поставки ріпаку до ЄС скоротилися на 46%
👍Підписатися на канал
#Україна #експорт #зерно #пшениця #ячмінь #експерт_агро
🇺🇦У 2025 році експорт соєвої олії з Україні зріс на 43% в порівнянні з минулим календарним роком- до 554 тис. т.
Основні країни-імпортери: Польща — 378 тис. т, 68% від загального обсягу; Індія — 29 тис. т, 5%; Німеччина — 27 тис. т, 5%; Нідерланди — 16 тис. т, 3%; Румунія — 15 тис. т, 3%.
👍Підписатися на канал
#Україна #соєва_олія #експорт #експерт_агро
Основні країни-імпортери: Польща — 378 тис. т, 68% від загального обсягу; Індія — 29 тис. т, 5%; Німеччина — 27 тис. т, 5%; Нідерланди — 16 тис. т, 3%; Румунія — 15 тис. т, 3%.
👍Підписатися на канал
#Україна #соєва_олія #експорт #експерт_агро
👍1
💹🌎СВІТОВІ БІРЖІ
Олійні культури та продукти переробки
(на 09.02.2026)
По олійних культурах і оліях спостерігається відновлення і оновлення локальних максимумів по ряду позицій. Шроти залишаються під тиском, особливо в Азії і по FOB Бразилії. По пальмовій олії картина змішана: Китай – зниження, Малайзія – помірне зростання.
Олійні культури:
🇨🇳Соя (Dalian, Китай, липень 26) – 634,39 $/т (+0,78 $/т)
🇺🇸Соя (CBOT, США, липень 26) – 417,59 $/т (-1,03 $/т)
🇫🇷Ріпак (MATIF, Франція, травень 26) – 579,75 $/т (+3,44 $/т)
Олії:
🇺🇸Соєва олія (CBOT, США, липень 26) – 1262,81 $/т (+26,24 $/т)
🇪🇺Соєва олія (FOB ЄС, лютий 26) – 1302,55 $/т (+9,63 $/т)
🇨🇳Соєва олія (Dalian, Китай, березень 26) – 1177,60 $/т (+0,60 $/т)
🇪🇺Ріпакова олія (FOB ЄС, 26 лютого) – 1303,47 $/т (+15,55 $/т)
🇲🇾Пальмова олія RBD (FOB Малайзія, 26 березня) – 1091,43 $/т (+5,03 $/т)
🇨🇳Пальмова олія RBD (Dalian, Китай, 26 травня) – 1294,67 $/т (-8,59 $/т)
Шрот:
🇨🇳Соєвий шрот (Dalian, Китай, 26 березня) – 430,89 $/т (-1,66 $/т)
🇺🇸Соєвий шрот (CBOT, США, 26 серпня) – 340,28 $/т (-4,63 $/т)
🇧🇷Соєвий шрот (FOB Бразилія, 26 лютого) – 333,66 $/т (-7,38 $/т)
👍Підписатися на канал
#світові_біржі #олія #шрот #соя #ріпак #соняшник #експерт_агро
Олійні культури та продукти переробки
(на 09.02.2026)
По олійних культурах і оліях спостерігається відновлення і оновлення локальних максимумів по ряду позицій. Шроти залишаються під тиском, особливо в Азії і по FOB Бразилії. По пальмовій олії картина змішана: Китай – зниження, Малайзія – помірне зростання.
Олійні культури:
🇨🇳Соя (Dalian, Китай, липень 26) – 634,39 $/т (+0,78 $/т)
🇺🇸Соя (CBOT, США, липень 26) – 417,59 $/т (-1,03 $/т)
🇫🇷Ріпак (MATIF, Франція, травень 26) – 579,75 $/т (+3,44 $/т)
Олії:
🇺🇸Соєва олія (CBOT, США, липень 26) – 1262,81 $/т (+26,24 $/т)
🇪🇺Соєва олія (FOB ЄС, лютий 26) – 1302,55 $/т (+9,63 $/т)
🇨🇳Соєва олія (Dalian, Китай, березень 26) – 1177,60 $/т (+0,60 $/т)
🇪🇺Ріпакова олія (FOB ЄС, 26 лютого) – 1303,47 $/т (+15,55 $/т)
🇲🇾Пальмова олія RBD (FOB Малайзія, 26 березня) – 1091,43 $/т (+5,03 $/т)
🇨🇳Пальмова олія RBD (Dalian, Китай, 26 травня) – 1294,67 $/т (-8,59 $/т)
Шрот:
🇨🇳Соєвий шрот (Dalian, Китай, 26 березня) – 430,89 $/т (-1,66 $/т)
🇺🇸Соєвий шрот (CBOT, США, 26 серпня) – 340,28 $/т (-4,63 $/т)
🇧🇷Соєвий шрот (FOB Бразилія, 26 лютого) – 333,66 $/т (-7,38 $/т)
👍Підписатися на канал
#світові_біржі #олія #шрот #соя #ріпак #соняшник #експерт_агро
🇹🇷🌽Заборона на експорт курятини може вплинути на попит Туреччини на імпортні кормові інгредієнти, повідомляє Експерт Агро з посиланням на ASAP Agri.
9 лютого Туреччина ввела заборону на експорт курятини. Тривалість обмеження залишається невідомою.
«Попит на корми буде порушений по всьому спектру. Ми можемо почати бачити наслідки для попиту з березня. Я не очікую квоти на імпорт кукурудзи до квітня», – сказав Корай Тюйсузоглу, генеральний директор Erser Group.
Українська кукурудза залишається неконкурентоспроможною порівняно з внутрішнім ринком, сказала Тетяна Гаманенко, брокер з торгівлі товарами в Atria Brokers.
«Ставки фрахту на судна Handysizes української кукурудзи пропонуються за ціною ⁓$245 за метричну тонну (CIF-Мармара), а на Коньянській товарній біржі — за ціною ⁓$285 за метричну тонну. З урахуванням імпортної ліцензії та інших витрат кукурудза ТМО є більш привабливою», — зазначила Тетяна Гаманенко, додавши, що підйом на ринку CPT-порт України посилює тиск.
👍Підписатися на канал
#ASAP_Agri #курятина #фрахт #Кукурудза #Україна #Туреччина #експерт_агро
9 лютого Туреччина ввела заборону на експорт курятини. Тривалість обмеження залишається невідомою.
«Попит на корми буде порушений по всьому спектру. Ми можемо почати бачити наслідки для попиту з березня. Я не очікую квоти на імпорт кукурудзи до квітня», – сказав Корай Тюйсузоглу, генеральний директор Erser Group.
Українська кукурудза залишається неконкурентоспроможною порівняно з внутрішнім ринком, сказала Тетяна Гаманенко, брокер з торгівлі товарами в Atria Brokers.
«Ставки фрахту на судна Handysizes української кукурудзи пропонуються за ціною ⁓$245 за метричну тонну (CIF-Мармара), а на Коньянській товарній біржі — за ціною ⁓$285 за метричну тонну. З урахуванням імпортної ліцензії та інших витрат кукурудза ТМО є більш привабливою», — зазначила Тетяна Гаманенко, додавши, що підйом на ринку CPT-порт України посилює тиск.
👍Підписатися на канал
#ASAP_Agri #курятина #фрахт #Кукурудза #Україна #Туреччина #експерт_агро
😱1
🌏Ціна на соєву олію піднялася до найвищого рівня за останні півроку на тлі очікувань, що Індія збільшить обсяги закупівель після того, як запропонувала відкрити частину свого сільськогосподарського ринку для дешевшого імпорту з США, пише Експерт Агро з посиланням на Bloomberg.
Найактивніші контракти на CBOT в понеділок, 9 лютого, подорожчали на 2,2% під час денних торгів, досягнувши найвищого рівня з липня.
Торговельна угода Індії з США може дозволити американським постачальникам завоювати частку ринку інших основних експортерів і стримати попит на конкуруючі харчові олії.
Минулого тижня президент США Трамп оголосив, що Індія придбає американських товарів, включаючи агропродукцію, на суму понад $500 млрд.
Індія є найбільшим імпортером харчової олії у світі, щорічно закуповуючи близько 16 млн т, переважно пальмової, соєвої та соняшникової, з Південно-Східної Азії та Південної Америки.
Котирування пропозицій на поставку соєвої олії на CBOT США - максимальна за останні 4 місяці.
9 лютого вартість пропозицій на поставку соєвої олії на липень 2026 р. підвищилася на $26,24 за тонну до $1262,81 за тонну
Пропозиції від 6 лютого були на рівні $1236,57 за тонну.
Підвищення ціни поставки на липень 2026 р. за тиждень склало $71,21 за тонну. За місяць ціна підвищилася на $148,15 за тонну.
Найвища ціна поставки на липень за весь час спостережень була зафіксована 28.04.2022 р. і становила $1909,20 за тонну.
👍Підписатися на канал
#соєва_олія #свот #котирування #Індія #США #біржа #експерт_агро
Найактивніші контракти на CBOT в понеділок, 9 лютого, подорожчали на 2,2% під час денних торгів, досягнувши найвищого рівня з липня.
Торговельна угода Індії з США може дозволити американським постачальникам завоювати частку ринку інших основних експортерів і стримати попит на конкуруючі харчові олії.
Минулого тижня президент США Трамп оголосив, що Індія придбає американських товарів, включаючи агропродукцію, на суму понад $500 млрд.
Індія є найбільшим імпортером харчової олії у світі, щорічно закуповуючи близько 16 млн т, переважно пальмової, соєвої та соняшникової, з Південно-Східної Азії та Південної Америки.
Котирування пропозицій на поставку соєвої олії на CBOT США - максимальна за останні 4 місяці.
9 лютого вартість пропозицій на поставку соєвої олії на липень 2026 р. підвищилася на $26,24 за тонну до $1262,81 за тонну
Пропозиції від 6 лютого були на рівні $1236,57 за тонну.
Підвищення ціни поставки на липень 2026 р. за тиждень склало $71,21 за тонну. За місяць ціна підвищилася на $148,15 за тонну.
Найвища ціна поставки на липень за весь час спостережень була зафіксована 28.04.2022 р. і становила $1909,20 за тонну.
👍Підписатися на канал
#соєва_олія #свот #котирування #Індія #США #біржа #експерт_агро
🇷🇺🫘У 2025р. росія вперше стала нетто-експортером сої. Падіння виявилося більш істотним у порівнянні з експортом, який за підсумками минулого року знизився на 8,9%.
За підсумками року росія імпортувала не більше 500 тис. тонн соєвих бобів: 245 тис. тонн з Бразилії і 210-220 тис. тонн з Парагваю. Це майже втричі менше показника 2024р., коли було ввезено 1,4 млн тонн.
Згідно з Росстатом, валовий збір сої в росії в 2025р. склав 8,96 млн тонн, що більше ніж у попередньому році на 29,9%. В OleoScope оцінюють показник у 9,4–9,5 млн тонн. Рекордний урожай дозволив забезпечити переробні підприємства сировиною повністю, констатує віце-президент Газпромбанку Дар'я Снітко. Вона пояснює, що це також призвело до зниження цін, зробивши вигідними, зокрема, поставки продукції з центральної росії на переробку в Калінінградську область, де є значний обсяг потужностей.
👍Підписатися на канал
#росія #соя #експорт #імпорт #переробка #експерт_агро
За підсумками року росія імпортувала не більше 500 тис. тонн соєвих бобів: 245 тис. тонн з Бразилії і 210-220 тис. тонн з Парагваю. Це майже втричі менше показника 2024р., коли було ввезено 1,4 млн тонн.
Згідно з Росстатом, валовий збір сої в росії в 2025р. склав 8,96 млн тонн, що більше ніж у попередньому році на 29,9%. В OleoScope оцінюють показник у 9,4–9,5 млн тонн. Рекордний урожай дозволив забезпечити переробні підприємства сировиною повністю, констатує віце-президент Газпромбанку Дар'я Снітко. Вона пояснює, що це також призвело до зниження цін, зробивши вигідними, зокрема, поставки продукції з центральної росії на переробку в Калінінградську область, де є значний обсяг потужностей.
👍Підписатися на канал
#росія #соя #експорт #імпорт #переробка #експерт_агро
🇺🇦🫛Згідно даних Української універсальної біржі (УУБ), протягом минулого тижня (за період з 2 по 9 лютого) внутрішні ціни на сою в Україні продовжували зростати через високу конкуренцію між переробниками та активний попит з боку експортерів, попри стримані продажі з боку фермерів. На світовому ринку додатковим драйвером стали новини про можливе збільшення імпорту сої Китаєм із США до 20 млн тонн, що додало котируванням політичного оптимізму. Хоча темпи експорту в січні зросли до 226 тис. т (переважно в напрямку ЄС), на ринку зберігається змішана динаміка через обережність покупців.
Станом на 9 лютого середня ціна заявок складала 18172,09 грн/т (EXW з ПДВ), що більше за показники минулого тижня на 0,48%. Середня ціна попиту на тих же умовах склала 18183,53 грн/тонну (-0,12%), а пропозиції - 18130,57 грн/тонну (+0,92%).
На біржі Чикаго (СВОТ) у понеділок, 9 лютого, сектор соєвих бобів продемонстрував змішану динаміку на тлі очікувань стабільності внутрішніх запасів США у лютневому звіті USDA. Водночас котирування соєвої олії отримали підтримку завдяки новинам про можливе зниження Індією імпортних тарифів у межах нової торговельної угоди. Переорієнтація найбільшого світового імпортера на американську продукцію може змінити структуру закупівель, де наразі домінують постачальники з Південної Америки та Південно-Східної Азії. Ф’ючерси на соєві боби у березні знизилася на 4 цента до 11,10$/bu, а в листопаді вона зросла на 1,75 цента до 10,95$/bu.
За тижневим прогнозом УУБ очікується збереження висхідного цінового тренду, що підігріватиметься конкуренцією за реальні обсяги сировини та позитивними світовими новинами.
Протягом минулого тижняна експортному ринку соєвих бобів індикативи відображали укріплення, а ціни коливались в діапазоні від 18933,33 грн/тонну (+1,55%) до 19000,00 (0%) грн/за тонну (СРТ-порт).
👍Підписатися на канал
#Україна #огляд_ринку #соя #ціна #попит #пропозиція #порт #експорт #біржа #експерт_агро
Станом на 9 лютого середня ціна заявок складала 18172,09 грн/т (EXW з ПДВ), що більше за показники минулого тижня на 0,48%. Середня ціна попиту на тих же умовах склала 18183,53 грн/тонну (-0,12%), а пропозиції - 18130,57 грн/тонну (+0,92%).
На біржі Чикаго (СВОТ) у понеділок, 9 лютого, сектор соєвих бобів продемонстрував змішану динаміку на тлі очікувань стабільності внутрішніх запасів США у лютневому звіті USDA. Водночас котирування соєвої олії отримали підтримку завдяки новинам про можливе зниження Індією імпортних тарифів у межах нової торговельної угоди. Переорієнтація найбільшого світового імпортера на американську продукцію може змінити структуру закупівель, де наразі домінують постачальники з Південної Америки та Південно-Східної Азії. Ф’ючерси на соєві боби у березні знизилася на 4 цента до 11,10$/bu, а в листопаді вона зросла на 1,75 цента до 10,95$/bu.
За тижневим прогнозом УУБ очікується збереження висхідного цінового тренду, що підігріватиметься конкуренцією за реальні обсяги сировини та позитивними світовими новинами.
Протягом минулого тижняна експортному ринку соєвих бобів індикативи відображали укріплення, а ціни коливались в діапазоні від 18933,33 грн/тонну (+1,55%) до 19000,00 (0%) грн/за тонну (СРТ-порт).
👍Підписатися на канал
#Україна #огляд_ринку #соя #ціна #попит #пропозиція #порт #експорт #біржа #експерт_агро
🇨🇳Запаси соєвого шроту в Китаї продовжують знижуватися.
Згідно з даними аналітичного центру сировинних товарів Китаю SunSirs, на тижні, що закінчився 6 лютого, китайські олійні заводи активізували переробку сої в передсвяткові робочі дні. Тижневий обсяг переробки сої досяг історичного максимуму, а виробництво соєвого шроту збільшилося, знову наростивши запаси до 900 тис. тонн.
Ці вихідні в країні розпочнеться свято Весни, і олійні заводи будуть закриті. Очікується, що до кінця місяця запаси його на цьому тлі скоротяться приблизно до 700 тис. тонн.
Нагадаємо, минулого року запаси соєвого шроту в Китаї досягли рекордної позначки в 1 млн тонн на тлі бурхливого імпорту, а потім повільно знижувалися.
👍Підписатися на канал
#Китай #шрот_соєвий #запаси #переробка #експерт_агро
Згідно з даними аналітичного центру сировинних товарів Китаю SunSirs, на тижні, що закінчився 6 лютого, китайські олійні заводи активізували переробку сої в передсвяткові робочі дні. Тижневий обсяг переробки сої досяг історичного максимуму, а виробництво соєвого шроту збільшилося, знову наростивши запаси до 900 тис. тонн.
Ці вихідні в країні розпочнеться свято Весни, і олійні заводи будуть закриті. Очікується, що до кінця місяця запаси його на цьому тлі скоротяться приблизно до 700 тис. тонн.
Нагадаємо, минулого року запаси соєвого шроту в Китаї досягли рекордної позначки в 1 млн тонн на тлі бурхливого імпорту, а потім повільно знижувалися.
👍Підписатися на канал
#Китай #шрот_соєвий #запаси #переробка #експерт_агро
🇺🇦🥷В Україні оновили правила бронювання для аграрного сектору.
Серед ключових змін — чіткіші фінансові та кадрові критерії для підприємств, які претендують на бронювання працівників. Зокрема, компанія має підтвердити статус критично важливої: середня зарплата по підприємству повинна бути не нижче 20 000 грн, відсутня податкова заборгованість, а обсяг сплачених податків — відповідати встановленим мінімальним показникам (зазвичай враховується сума податків за останній звітний період).
Кількість заброньованих працівників не може перевищувати 50% військовозобов’язаних на підприємстві (в окремих випадках — більше за погодженням з профільним міністерством). Подані списки мають повністю збігатися з даними в реєстрах, а підприємство повинно документально обґрунтувати, чому саме ці працівники є критично необхідними для забезпечення безперервної роботи господарства.
👍Підписатися на канал
#Україна #агросектор #бронювання #військо #експерт_агро
Серед ключових змін — чіткіші фінансові та кадрові критерії для підприємств, які претендують на бронювання працівників. Зокрема, компанія має підтвердити статус критично важливої: середня зарплата по підприємству повинна бути не нижче 20 000 грн, відсутня податкова заборгованість, а обсяг сплачених податків — відповідати встановленим мінімальним показникам (зазвичай враховується сума податків за останній звітний період).
Кількість заброньованих працівників не може перевищувати 50% військовозобов’язаних на підприємстві (в окремих випадках — більше за погодженням з профільним міністерством). Подані списки мають повністю збігатися з даними в реєстрах, а підприємство повинно документально обґрунтувати, чому саме ці працівники є критично необхідними для забезпечення безперервної роботи господарства.
👍Підписатися на канал
#Україна #агросектор #бронювання #військо #експерт_агро
🇪🇺⛽️Єврокомісія пропонує поетапно відмовитися від біопалива з пальмової та соєвої олії до 2030 р., повідомляє Експерт Агро з посиланням на Biofuels-news.
Європейська комісія розпочала громадське обговорення проєкту змін до Делегованого регламенту (ЄС) 2019/807, які передбачають поступову відмову від використання біопалива, виробленого з пальмової та соєвої олії, до 2030 р. Згідно з пропозицією, після цієї дати компанії, що підпадають під вимоги ЄС щодо використання відновлюваної енергії, не зможуть зараховувати таке біопаливо до виконання своїх квот.
Документ передбачає поетапне скорочення частки біопалива з цих видів сировини, яке може враховуватися у споживанні енергії: до 71,4% у 2025 р., 42,8% у 2027 р. та 14,3% у 2029 р. Починаючи з 2030 р., єдиною рослинною олією з культивованої сировини, яка залишиться допустимою для виконання квот, може стати ріпакова олія.
Деякі країни ЄС, зокрема Франція, Нідерланди та Німеччина, вже випередили цей графік і виключили біопаливо з пальмової олії зі своїх національних програм ще з 2023 р. Нові пропозиції Брюсселя спрямовані на уніфікацію підходів до регулювання біопалива в усьому ЄС.
Підставою для включення соєвої олії до переліку сировини, яку планують поступово виключити, став звіт Єврокомісії щодо глобального розширення виробництва продовольчих і кормових культур, оприлюднений 20 січня 2026 р. Дослідження, підготовлене консалтинговою компанією Guidehouse, оцінює вплив розширення посівних площ на території з високими запасами вуглецю, зокрема первинні ліси.
Єврокомісія дійшла висновку, що пальмова олія та соя пов’язані з високим ризиком непрямої зміни землекористування (iLUC). Через економічний зв’язок між виробництвом соєвої олії та шроту обидва продукти розглядаються як фактори розширення посівів і потенційного екологічного ризику. Учасників ринку закликають ознайомитися з пропозиціями та взяти участь у консультаційному процесі.
👍Підписатися на канал
#біопаливо #пальмова_олія #ЄС #соєва_олія #єврокомісія #эксперт_агро
Європейська комісія розпочала громадське обговорення проєкту змін до Делегованого регламенту (ЄС) 2019/807, які передбачають поступову відмову від використання біопалива, виробленого з пальмової та соєвої олії, до 2030 р. Згідно з пропозицією, після цієї дати компанії, що підпадають під вимоги ЄС щодо використання відновлюваної енергії, не зможуть зараховувати таке біопаливо до виконання своїх квот.
Документ передбачає поетапне скорочення частки біопалива з цих видів сировини, яке може враховуватися у споживанні енергії: до 71,4% у 2025 р., 42,8% у 2027 р. та 14,3% у 2029 р. Починаючи з 2030 р., єдиною рослинною олією з культивованої сировини, яка залишиться допустимою для виконання квот, може стати ріпакова олія.
Деякі країни ЄС, зокрема Франція, Нідерланди та Німеччина, вже випередили цей графік і виключили біопаливо з пальмової олії зі своїх національних програм ще з 2023 р. Нові пропозиції Брюсселя спрямовані на уніфікацію підходів до регулювання біопалива в усьому ЄС.
Підставою для включення соєвої олії до переліку сировини, яку планують поступово виключити, став звіт Єврокомісії щодо глобального розширення виробництва продовольчих і кормових культур, оприлюднений 20 січня 2026 р. Дослідження, підготовлене консалтинговою компанією Guidehouse, оцінює вплив розширення посівних площ на території з високими запасами вуглецю, зокрема первинні ліси.
Єврокомісія дійшла висновку, що пальмова олія та соя пов’язані з високим ризиком непрямої зміни землекористування (iLUC). Через економічний зв’язок між виробництвом соєвої олії та шроту обидва продукти розглядаються як фактори розширення посівів і потенційного екологічного ризику. Учасників ринку закликають ознайомитися з пропозиціями та взяти участь у консультаційному процесі.
👍Підписатися на канал
#біопаливо #пальмова_олія #ЄС #соєва_олія #єврокомісія #эксперт_агро
🇪🇺🌾ЄС у поточному сезоні може експортувати найбільший обсяг ячменю за останні 10 років
Експорт ячменю з Європейського Союзу в 2025/26 МР може досягти 10-річного максимуму.
Європейська комісія минулого тижня збільшила свій щомісячний прогноз щодо експорту ячменю з ЄС у 2025/26 МР на 9% до 11 млн т, що стане найвищим показником з 2015/16 МР. Про це повідомляє Brecorder.
Збільшенню обсягів сприяють високий попит на кормове зерно та зниження конкуренції з боку країн Чорноморського регіону, а також великий власний врожай ЄС. Підвищений інтерес до європейського фуражного ячменю частково зняв тиск із виробників, які потерпають від низьких цін на перенасиченому світовому зерновому ринку. Наразі фуражний ячмінь торгується дорожче за продовольчу пшеницю та майже на рівні пивоварного ячменю, що є нетиповою для ринку ціновою ситуацією.
У Франції після поставок до Китаю на початку сезону, зараз спостерігається стабільний попит з боку країн Північної Африки та Близького Сходу. За даними LSEG, серед відвантажень також з’явилися рідкісні поставки ячменю до Туреччини.
Перехід Туреччини з експортера ячменю на імпортера цього сезону додатково посилив напруженість на ринку. Наступної середи країна має провести імпортний тендер.
Закупівлі Алжиром цього тижня також можуть призвести до збільшення продажів ЄС. За словами німецького трейдера, у боротьбі за контракти конкурують поставки з Німеччини та Польщі.
За словами трейдерів, Алжир не імпортує французьке зерно з 2024 р. через дипломатичні розбіжності. Водночас Німеччина з початку року вже відвантажила близько 30 тис. т ячменю до Алжиру, 60 тис. т — до Саудівської Аравії та 8 тис. т — до Іраку.
👍Підписатися на канал
#корми #ЄС #ячмінь #імпорт #експорт #єврокомісія #експерт_агро
Експорт ячменю з Європейського Союзу в 2025/26 МР може досягти 10-річного максимуму.
Європейська комісія минулого тижня збільшила свій щомісячний прогноз щодо експорту ячменю з ЄС у 2025/26 МР на 9% до 11 млн т, що стане найвищим показником з 2015/16 МР. Про це повідомляє Brecorder.
Збільшенню обсягів сприяють високий попит на кормове зерно та зниження конкуренції з боку країн Чорноморського регіону, а також великий власний врожай ЄС. Підвищений інтерес до європейського фуражного ячменю частково зняв тиск із виробників, які потерпають від низьких цін на перенасиченому світовому зерновому ринку. Наразі фуражний ячмінь торгується дорожче за продовольчу пшеницю та майже на рівні пивоварного ячменю, що є нетиповою для ринку ціновою ситуацією.
У Франції після поставок до Китаю на початку сезону, зараз спостерігається стабільний попит з боку країн Північної Африки та Близького Сходу. За даними LSEG, серед відвантажень також з’явилися рідкісні поставки ячменю до Туреччини.
Перехід Туреччини з експортера ячменю на імпортера цього сезону додатково посилив напруженість на ринку. Наступної середи країна має провести імпортний тендер.
Закупівлі Алжиром цього тижня також можуть призвести до збільшення продажів ЄС. За словами німецького трейдера, у боротьбі за контракти конкурують поставки з Німеччини та Польщі.
За словами трейдерів, Алжир не імпортує французьке зерно з 2024 р. через дипломатичні розбіжності. Водночас Німеччина з початку року вже відвантажила близько 30 тис. т ячменю до Алжиру, 60 тис. т — до Саудівської Аравії та 8 тис. т — до Іраку.
👍Підписатися на канал
#корми #ЄС #ячмінь #імпорт #експорт #єврокомісія #експерт_агро
🇺🇦🌻Згідно даних Української універсальної біржі (УУБ), за період з 2 по 9 лютого ринок соняшнику України повернувся до слабкої висхідної динаміки, підтриманої зростанням цін на олію в портах та активізацією внутрішньої переробки. Попри стриманість аграріїв у продажах, більшість заводів сформували необхідні запаси сировини, що нівелює гострий дефіцит. Водночас експорт залишається мінімальним, оскільки основний фокус трейдерів зміщується у бік поставок олії та шроту сухопутними маршрутами.
Станом на 9 лютого середня ціна заявок складала 28360,31 грн/т(EXW з ПДВ). На тих же умовах середня ціна попиту становила 27918,21 грн/тонну (-0,11%), а пропозиції - 28802,41 грн/тонну (+0,37%).
За тижневим прогнозом ціни демонструватимуть стабільність із можливим помірним зростанням, якщо експортні котирування на олію збережуть позитивний тренд.
👍Підписатися на канал
#Україна #огляд_ринку #соняшник #біржа #ціна #попит_пропозиція #експерт_агро
Станом на 9 лютого середня ціна заявок складала 28360,31 грн/т(EXW з ПДВ). На тих же умовах середня ціна попиту становила 27918,21 грн/тонну (-0,11%), а пропозиції - 28802,41 грн/тонну (+0,37%).
За тижневим прогнозом ціни демонструватимуть стабільність із можливим помірним зростанням, якщо експортні котирування на олію збережуть позитивний тренд.
👍Підписатися на канал
#Україна #огляд_ринку #соняшник #біржа #ціна #попит_пропозиція #експерт_агро
🇮🇳Соєва олія втрачає конкурентні позиції на індійському ринку. Середня імпортна вартість соєвої олії на базисі CIF (India) у січні піднялася до $1212 за тонну (+$21 за тонну за місяць; +$129 за тонну до аналогічного періоду минулого року), що стало найвищим рівнем з початку 2023 року.
Зміцнення котирувань залишається пов'язаним з настроями в Південній Америці, де, незважаючи на старт збиральної кампанії в Бразилії, вся увага приділяється задоволенню внутрішніх потреб біопаливного сектора, попит якого серйозно обмежує можливості для формування експортної пропозиції соєвої олії. Додатковий стрибок котирувань забезпечує слабкий інтерес аргентинських заводів до переробки сої в умовах низької краш-маржі і небажання фермерів продавати сировину.
Ці фактори частково вплинули на зниження імпортного попиту в Індії. За оцінкою трейдерів, поставки соєвої олії в країну в січні опустилися до 19-місячного мінімуму в 280 тис. тонн (-45% до грудня; -45% до аналогічного періоду минулого року), в той час як інтерес змістився в бік пальмової олії, а її активні закупівлі, ймовірно, продовжаться і в лютому.
‼️Раніше ми писали, що імпорт соняшникової олії до Індії знизився до 4-річного мінімуму
👍Підписатися на канал
#агроекспорт #Індія #соєва_олія #імпорт
Зміцнення котирувань залишається пов'язаним з настроями в Південній Америці, де, незважаючи на старт збиральної кампанії в Бразилії, вся увага приділяється задоволенню внутрішніх потреб біопаливного сектора, попит якого серйозно обмежує можливості для формування експортної пропозиції соєвої олії. Додатковий стрибок котирувань забезпечує слабкий інтерес аргентинських заводів до переробки сої в умовах низької краш-маржі і небажання фермерів продавати сировину.
Ці фактори частково вплинули на зниження імпортного попиту в Індії. За оцінкою трейдерів, поставки соєвої олії в країну в січні опустилися до 19-місячного мінімуму в 280 тис. тонн (-45% до грудня; -45% до аналогічного періоду минулого року), в той час як інтерес змістився в бік пальмової олії, а її активні закупівлі, ймовірно, продовжаться і в лютому.
‼️Раніше ми писали, що імпорт соняшникової олії до Індії знизився до 4-річного мінімуму
👍Підписатися на канал
#агроекспорт #Індія #соєва_олія #імпорт
🇧🇷🫛Бразильський штат Мату-Гросу експортував 487,63 тис. тонн сої у січні, повідомляє Інститут сільськогосподарської економіки штату Мату-Гросу (Imea).
У січні 2026 р. бразильський експорт сої склав 1,88 млн тонн, що на 75,51% більше, ніж у січні 2025 р. Це зростання пов'язане з більшою доступністю зерна та високим попитом на продукт на зовнішньому ринку. Згідно з доповіддю, опублікованою Conab у січні 2026 р. в сезоні 2025/26, прогноз вказує на збільшення на 2,80% посівних площ та на 2,71% виробництва порівняно з урожаєм 2024/25 МР, що підкріплює перспективу більшої пропозиції.
Щодо участі штату Мату-Гросу в експорті, то він забезпечив 25,99% від загального обсягу, реалізованого в січні 2026 р., що становить 487,63 тис. тонн, відвантажених за кордон. Такі результати зумовлені прискореним прогресом у збиранні врожаю та високим попитом на олійні культури з Мату-Гросу.
Як результат, обсяг, експортований штатом, був на 202,52% вище, ніж у січні 2025 р., і на 96,32% вище середнього показника за останні п'ять років для січня.
Нарешті, на 2026 рік Imea прогнозує експорт сої з Мато-Гросу в обсязі 32,10 млн т, що на 0,28% вище, ніж у 2025 році.
Інформація міститься в Тижневому бюлетені Imea.
👍Підписатися на канал
#Бразилія #соя #експорт #Imea #експерт_агро
У січні 2026 р. бразильський експорт сої склав 1,88 млн тонн, що на 75,51% більше, ніж у січні 2025 р. Це зростання пов'язане з більшою доступністю зерна та високим попитом на продукт на зовнішньому ринку. Згідно з доповіддю, опублікованою Conab у січні 2026 р. в сезоні 2025/26, прогноз вказує на збільшення на 2,80% посівних площ та на 2,71% виробництва порівняно з урожаєм 2024/25 МР, що підкріплює перспективу більшої пропозиції.
Щодо участі штату Мату-Гросу в експорті, то він забезпечив 25,99% від загального обсягу, реалізованого в січні 2026 р., що становить 487,63 тис. тонн, відвантажених за кордон. Такі результати зумовлені прискореним прогресом у збиранні врожаю та високим попитом на олійні культури з Мату-Гросу.
Як результат, обсяг, експортований штатом, був на 202,52% вище, ніж у січні 2025 р., і на 96,32% вище середнього показника за останні п'ять років для січня.
Нарешті, на 2026 рік Imea прогнозує експорт сої з Мато-Гросу в обсязі 32,10 млн т, що на 0,28% вище, ніж у 2025 році.
Інформація міститься в Тижневому бюлетені Imea.
👍Підписатися на канал
#Бразилія #соя #експорт #Imea #експерт_агро
🇹🇷🌾Державне зернове агентство Туреччини (TMO) придбало 255 тис. тонн фуражного ячменю на тендері 11 лютого, знову в значній мірі покладаючись на обсяги, доступні на митних складах.
Лише 85 тис. тонн було імпортовано. Aston продала дві партії по 25 тис. тонн за ціною $266,2 за тонну (CFR-Бандирма) і $268,2 за тонну (CFR-Мерсін). Arion продала 25 тис. тонн за ціною $273,4 за тонну (CFR-Бандирма) і 10 тис. тонн за ціною $273,6 за тонну (CFR-Текірдаг).
Решта 170 тис. тонн була отримана з митних складів у вигляді декількох партій різного обʼєму. Ціни на ці партії були оцінені в $274,75–281 за тонну (EXW) залежно від обсягу партії та порту вивантаження.
Термін поставки: 23 лютого – 23 березня 2026р.
‼️Раніше ми писали, що ТМО реалізує майже 4 млн тонн зерна, щоб стримати інфляцію та підтримати переробні галузі
👍Підписатися на канал
#Туреччина #ТМО #тендер #ячмінь #фураж #експерт_агро
Лише 85 тис. тонн було імпортовано. Aston продала дві партії по 25 тис. тонн за ціною $266,2 за тонну (CFR-Бандирма) і $268,2 за тонну (CFR-Мерсін). Arion продала 25 тис. тонн за ціною $273,4 за тонну (CFR-Бандирма) і 10 тис. тонн за ціною $273,6 за тонну (CFR-Текірдаг).
Решта 170 тис. тонн була отримана з митних складів у вигляді декількох партій різного обʼєму. Ціни на ці партії були оцінені в $274,75–281 за тонну (EXW) залежно від обсягу партії та порту вивантаження.
Термін поставки: 23 лютого – 23 березня 2026р.
‼️Раніше ми писали, що ТМО реалізує майже 4 млн тонн зерна, щоб стримати інфляцію та підтримати переробні галузі
👍Підписатися на канал
#Туреччина #ТМО #тендер #ячмінь #фураж #експерт_агро
🇯🇴🌾Державний закупівельний орган, відповідальний за проведення міжнародних тендерів на імпорт продовольчої пшениці та ячменю Йорданії (MITS) придбала сьогодні на міжнародному тендері 60 тис. тонн ячменю у компанії Cargill з поставкою в другій половині травня за ціною, що істотно нижча за минулий тендер - $264,5 за тонну (CFR) (-$9 за тонну).
Решта офер були істотно вищими:
CHS - $266,85 за тонну; Ameropa - $269,50 за тонну; Bunge - $272 за тонну.
‼️Раніше ми писали, що Туреччина придбала сьогодні на тендері 255 тис тон фуражного ячменю
👍Підписатися на канал
#Йорданія #тендер #ячмінь #експерт_агро
Решта офер були істотно вищими:
CHS - $266,85 за тонну; Ameropa - $269,50 за тонну; Bunge - $272 за тонну.
‼️Раніше ми писали, що Туреччина придбала сьогодні на тендері 255 тис тон фуражного ячменю
👍Підписатися на канал
#Йорданія #тендер #ячмінь #експерт_агро
🌾Міністерство сільського господарства США (USDA) у своєму лютневому звіті залишило прогнози щодо врожаю пшениці в Україні на 2025/26 МР без змін. Оцінка становить 23 млн тонн, прогнозований обсяг експорту — 14 млн тонн, а кінцеві запаси оцінюються на рівні 1,63 млн тонн, що на 0,3 млн тонн менше порівняно з попередніми очікуваннями.
USDA незначно знизило прогноз світового виробництва пшениці у 2025/26 МР — до 841,8 млн тонн (на 0,37 млн тонн менше проти минулого звіту). Водночас світовий експорт пшениці оцінюється у 221,96 млн тонн, що на 2,2 млн тонн більше попередньої оцінки. Кінцеві світові запаси знижені до 277,51 млн тонн (мінус 0,74 млн тонн).
Для США прогноз виробництва пшениці встановлено на рівні 54,01 млн тонн. Обсяг експорту також залишається без змін — 24,49 млн тонн, а запаси на кінець сезону зростуть до 25,34 млн тонн (плюс 0,13 млн тонн).
Аналітики USDA оновили оцінки для провідних експортерів пшениці у 2025/26 МР. Наведені дані по країнах:
- Аргентина: врожай — 27,8 млн тонн (+0,3), експорт — 18 млн тонн (+2), кінцеві залишки — 4,31 млн тонн (+1,7).
- Австралія: врожай — 37 млн тонн (без змін), експорт — 27 млн тонн (без змін), кінцеві залишки — 5,12 млн тонн (+0,03).
- Канада: врожай — 39,96 млн тонн (без змін), експорт — 29 млн тонн (+1), кінцеві залишки — 5,89 млн тонн (–0,43).
- ЄС: врожай — 144 млн тонн (без змін), експорт — 31,5 млн тонн (–1), кінцеві залишки — 15,66 млн тонн (+1,45).
- росія: врожай — 89,5 млн тонн (без змін), експорт — 44 млн тонн (без змін), кінцеві залишки — 14,69 млн тонн (без змін).
Щодо Китаю, експерти USDA очікують виробництво пшениці у 2025/26 МР на рівні 140,07 млн тонн. Прогноз імпорту складає 6 млн тонн, а кінцеві запаси — 124,85 млн тонн.
👍Підписатися на канал
#USDA #прогноз #пшениця #урожай #запаси #експорт #эксперт_агро
USDA незначно знизило прогноз світового виробництва пшениці у 2025/26 МР — до 841,8 млн тонн (на 0,37 млн тонн менше проти минулого звіту). Водночас світовий експорт пшениці оцінюється у 221,96 млн тонн, що на 2,2 млн тонн більше попередньої оцінки. Кінцеві світові запаси знижені до 277,51 млн тонн (мінус 0,74 млн тонн).
Для США прогноз виробництва пшениці встановлено на рівні 54,01 млн тонн. Обсяг експорту також залишається без змін — 24,49 млн тонн, а запаси на кінець сезону зростуть до 25,34 млн тонн (плюс 0,13 млн тонн).
Аналітики USDA оновили оцінки для провідних експортерів пшениці у 2025/26 МР. Наведені дані по країнах:
- Аргентина: врожай — 27,8 млн тонн (+0,3), експорт — 18 млн тонн (+2), кінцеві залишки — 4,31 млн тонн (+1,7).
- Австралія: врожай — 37 млн тонн (без змін), експорт — 27 млн тонн (без змін), кінцеві залишки — 5,12 млн тонн (+0,03).
- Канада: врожай — 39,96 млн тонн (без змін), експорт — 29 млн тонн (+1), кінцеві залишки — 5,89 млн тонн (–0,43).
- ЄС: врожай — 144 млн тонн (без змін), експорт — 31,5 млн тонн (–1), кінцеві залишки — 15,66 млн тонн (+1,45).
- росія: врожай — 89,5 млн тонн (без змін), експорт — 44 млн тонн (без змін), кінцеві залишки — 14,69 млн тонн (без змін).
Щодо Китаю, експерти USDA очікують виробництво пшениці у 2025/26 МР на рівні 140,07 млн тонн. Прогноз імпорту складає 6 млн тонн, а кінцеві запаси — 124,85 млн тонн.
👍Підписатися на канал
#USDA #прогноз #пшениця #урожай #запаси #експорт #эксперт_агро