Трохи рефлексії про минуле, майбутнє і все таке інше по дорозі у Львів.

...

Комфорт. Багато в чому йде на поличку "too old for that shit", де "too old" не вкладатися у зручне. Цього року я пересіла в Уклоні на "комфорт", їздила першим класом Інтерсіті та придбала дві піжами.
Зрозуміла для себе про одяг: якщо більшу частину часу проводити вдома й виходити тільки на прогулянку з псами, то все те красивеньке й вінтажне мені й не треба. А от піжами - дуже. Ходити вдома саме в домашньому, а не просто в старому, виявилося помічним, та має такий собі ефект "уніформи".

Важкі теми. Досі з деякою ніяковістю кажу про те, що цікавлюся геноцидними студіями, політикою, військовими репортажами та історією загалом. На поличці з'явилася книга Political Torture in the Twentieth Century, а серіалом грудня був для мене Stateless про австралійський табір для біженців. Що це каже про мене поки не певна.

DnD. Отут зрозуміло, що мене затягло. Спробувала різні системи, кампанії, сетінги, і планую й далі експериментувати. Цікаво побути майстринею бо письменницька амбіція нікуди не ділася, ставлю це собі як ціль на цей рік.

Фінанси. Закрила один невеликий кредит, планую вкластися в короткострокові облігації та надоумити мати відкрити рахунок у приватному пенсійному фонді поки вона молодець і може заробляти. Мрію закрити свій Великий Кредит, але думаю про це обережно. Також мрію підвищити середній дохід, але думаю про це ще обережніше, бо це 98% просто друга фултайм робота, і як наслідок - великий шанс таки дати йобу. Але подивимося, може воно того варте.

Амбіції. Наважитися записати хоча б пару випусків подкасту, почати блог, дописати книгу (може навіть п'єсу). Не записую це в потенційно прибуткове діло 😅

Стосункове. Задоволена всіма своїми виборцями виборами, сім'єю, що склалася, і щаслива у поліаморних стосунках. Іноді хочу розповідати більше про цей досвід, але поки не наважуюся.

...

Uptd: поки кліпала на посміхалася для верифікації у Дії, за 15 хвилин все розкупили, але за український театр я рада.

А зараз у нас 8:00, театр Франка відкриває продаж на Конотопську відьму, і я спробую вполювати ці білети 😁

Не Конотопською відьмою єдиною.

Є дещо крутіше – до Театру юного глядача повертається пластична драма "Кураж", і білети все ще в наявності (а ціни дуже демократичні)! 16+, що вельми нетипічно для ТЮГу.

Я вже бачила декілька років тому, але піду знову, і вас запрошую.

Білети туть https://theatre.kiev.ua/kurazh-80610/

сивіли прийшли в книгарню, роздивляються новинки, зітхають про ціни (хоча кому, як не їм, знати, що книжки — це дорого; спитайте бодай луція тарквінія, як йому вдалося поторгуватися).

мініатюра з рукопису xv століття.

#куточокбібліофіла

Моє перше знайомство із сучасними любовними романами йде по класичному шляху обсмоктування високих чоловіків з темним волоссям. Маю тільки "пробник", але закони жанру підказують на що ще таке велике буде видиратися головна героїня.

це сталося, я натрапила на свого псина в Тіндері.
тільки він чомусь підписаний як Максим і позує з якимось незнайомим чуваком.
...
здається, нам пора серйозно поговорити з Берімором про його подвійне життя

Гуляю з псякою по бульвару, летить шахед, їбошить ППО. Двоє мужиків курять, п'ють каву:

- Ого! Жека, а хулі ми тут стоїмо як дибіли?
- Та да...

то тепер треба дожити до цього моменту

Сьогодні на психотерапії я дізналася, що не всі люди вміють в когнітивну регуляцію, і в цілому "дивитися всередину". Тобто слухати й чути власні думки, розуміти, чим вони викликаються та які емоції викликають, вести внутрішній діалог. При тому, що я дуже відкрита до людських відмінностей в досвідах, якась інакша робота з ментальними тарганами... ну, це ж як дихати, думала я. А виявляється, у когось це дихання поверхневе, хтось звик напружувати м'язи живота, а в когось хронічно закладений ніс взагалі.

Я піддаю питанню ВСЕ. Це не значить, що в усьому і завжди невпевнена. Але стикаючись з явищем і реагуючи на нього, задаю питання "чому відчуваю саме так і саме це?".

Схильність до рефлексії зі мною скільки себе пам'ятаю. Можу уявити, як цього навчають(ся), але дивно усвідомлювати, що складна істота типу людини може без неї.

давно тут не було жартів про депресію. але цього разу "смішне" не про мене.

Мати скаржиться на тривожність та панічні атаки. Я рекомендую їй сходити до психіатра та/або невролога.
Через тиждень пише:
- Я знайшла психолога!
Ну, хоч так. Питаю:
- І що він тобі сказав робити?
- Та нічого, я просто в Інсті на нього підписалася.
- 😐😐😐

Не Спартак Субота, і на тому спасіба.

Яка ж єбєйша ситуація, коли намагаєшся прокинути харизму на себе і вмовити поїхати за взуттям.
Недалеко! Знаючи, за яким саме! На таксі!
...
А потім під бок приходить вовчара, і все, нікуди вже не треба, вдихаємо та відпочиваємо. Дві години напруженого ступору у вихідний то вже ту мач.

Все-таки трюк із сайд квестами працює, бо таки вийшла і купила все, що планувала. Консультантка у Sketchers ще й підняла настрій.

- А раптом у вас є лопатки для взуття?
- Є. Ось така велика, наприклад. Нею і вбити можна!.. Але я вам цього не казала.

Але вона сказала, і підкорила моє серденько 💜

(вбити можна і маленькою, і зламаною, та хоч голими руками, а от порадувати клієнтку то треба вміти)

Планувала купити пару естетичних чашок. Купила три з кітчевою їбанцою.

Доброго ранку, смачного сніданку 🤪

(колись думала, що випустимо з Гіфті чашечку-хуяшечку. не випустили. але світ не без упоротих чашечок)

Моя психіка зараз тримається на таких постах 💋

📢 І після дропу нових передзамовлень важливе оголошення! Vivat шукає редакторів і коректорів для співпраці! Якщо хочете працювати з книжками, які читає вся країна, — заповнюйте форму! https://forms.gle/VtkPweVVmmVTa4VFA

✔️ Тривалість прийому заявок — до 30 березня 2025 року
✔️ Розгляд анкет — щотижня
✔️ Відповідь на вашу заявку — протягом місяця після 30 березня

💚 Чекаємо на вашу анкету — будемо створювати якісні книжки разом!

я давно так не сміялася

так вже сталося, що я маю підписку на ігри NYT, і разом з тим вони пропонують якісь свої матеріали в комплекті.
ось, наприклад, етичне питання