Входження Крилатих ракет у повітряний простір України через Сумщину.

Подбайте про свою безпеку.

Гуд морнінг, В'єтнам!

Принесла вам кажанячий мерч, який можете придбати щоб допомогти Українському центру реабілітації рукокрилих 🦇

Центр приймає донати, а ще дає можливість взяти під опіку певного кажанчика та купити літній будиночок для цих тварючок.

Чому це важливо? Кажани — червонокнижні тварини України, про яких існує багато упереджень 🖤 А вони класні.

з усіх сил намагалася якось продуктивно хворіти, але пішла робити чай і втомилася 😑

так і запишу в резюме

Не пам’ятаю яким було те 24 лютого.

Я відреагувала як опосум, і не робила практично нічого крім якихось рандомних штук:
- переставила здоровенну плазму (тільки-но виплачену в кредит!) з підвіконня на підлогу — ну бо якщо виб’є вікна, то хоча б не плазму, а як йобне конкретно, то і похуй.
- заклеїла вікна тонким двостороннім скотчем
- вивела пса на прогулянку, бо війна війною, а срати за розкладом.

Тривожний рюкзачок зібраний був, але на від’їбись - скоріш заспокоїтися, ніж для практичного використання. Якась його частина складалася з собачого корму.

З дійсно корисного — написала декільком важливим людям щоб якщо що, то приходили до нас, і це було слушно.

Далі просто перманентні страх та напруга.
...

Цей позорний скотч досі не віддерла.

*тут олди можуть згадати одну з перших назв каналу*

Настрій дня

У Лесі Українки день народження сьогодні.

та за шо

З фронтами у заголовках ми визначилися, а що з такими метафорами?

Коментар до Фолкулаки від Ростислава Семківа* 💜

*Ростилав Семків — зіронька масштабів сонця в українському книжковому всьому, сенсей літературознавства.

безсердечний, а

#books #tech #Kindle

І щось місцями забагато читаю з телефону і є трохи дотичне питання: може в кого є працюючий Кіндл, який не використовується і відповідно я би його міг поюзати та/чи придбати? 🤔

була сьогодні на раптовому корпоративі, де чувак почав привітання з "Дякую вам за роботу, залишайтеся такими ж..."
там все було норм, але по якому ж крихкому льоду він пішов!
...

фотка не сьогоднішня, але гарненька

Другий тиждень ходжу на кінезіотерапію в "Опору".

Враження — це качалка для дідів 😂

Для нашого внутрішнього діда сучасні тренажерні зали морально застарілі. Йому не цікаві блискучі біцухи, він хоче, щоб в нього не болів поперек коли він розгинається.

Перед початком занять проводять діагностику, де ви вказуєте що, де і як довго у вас болить. Слухають, тикають у вас акуратно пальцями, дивляться, записують. У кожного є своя картка, де фіксується навантаження.

Кожне (кожне) заняття проходить під пильним наглядам тренера, який дослухається до всіх ваших "ой" та "ай". І, звичайно ж, у залі є водичка та тонометр.

Вельми рекомендую всім, у кого щось болить, або поки нічого не болить, але ви б кудись походили щоб не боліло й надалі*. Воно добре підходить для реабілітації після травм або при певних захворюваннях.

*я от думала, що в мене нічого не болить, а після першого тренування вранці встала, і в мене дійсно не болів поперек, до ранкової болі якого я просто звикла