Екскурсії по Дніпру
622 subscribers
715 photos
1 video
3 files
415 links
Канал присвячено туристичним (і не тільки) цікавинкам Дніпра. З усіх питань пишіть @chipyo
Download Telegram
Фабрика Ельгот

Завод відкрив підприємець Адольф Ельгот у 1901 р. на Чечелівці. Тут виготовлялись станки для виробництва черепиці, облицювальної цегли, тротуарної плитки, а також бетономішалки та станки-форми для будівельного пустотілого каменю. Територія, яку займало підприємство знаходилась по 3-й Поперечній вулиці (зараз Альпійський провулок) між 5-ю і 6-ю Чечелівськими вулицями (зараз Нестерова і Чечелівська). Фірма працювала як мінімум до 1914 р. Світлина з виробничими корпусами 1990 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.

Приєднуйтесь 22.01 о 13.00 на онлайн-екскурсію «Невідомий Дніпро: Чечелівка».
Трансляція проходитиме на ютуб-каналі https://www.youtube.com/@anton.mukhin
👍10
Будинок Петрових

Вулиця Проточна (зараз Воскресенська) до кінця XIX ст. мала слабку забудову через наявність тут річок. Так, біля садиби Петрових, об’єднувалось дві річки – Жандармська і Рибаковська канави. Що було на цій ділянці до початку XX ст. достеменно невідомо. У 1909-1910 роках тут розташовувався мусульманський молитовний будинок. У 1910-х роках власницею значиться Любов Петрова. Вона продає частину ділянки Тувії Іоффе. На ділянці самої Петрової у 1913 р. будується новий триповерховий корпус у стилі модерн. Є свідчення, що у будинку працював готель «Париж», його колишні приміщення у 1920-х роках здавались в оренду різним установам. Після повені літа 1977 р. будинок знесено і у 1979 р. по території домовласництва прокладається Театральний бульвар. Фрагмент світлини 1974 р. зробленої Віктором Панасюком, взято у Олександра Волока.

Приходьте 29.01 на екскурсію «Дніпровське блукання. Двори і підворіття-3». Збір о 13.00 біля театру драми і комедії.
👍19
Підсумки екскурсійного січня

Цього місяця проведено дві екскурсії (одна онлайн і одна пішохідна). Найбільше людей зацікавив маршрут «Дніпровське блукання. Двори і підворіття-3», його відвідало 39 екскурсантів.

На лютий планується дві екскурсії:
12.02 Дніпро – Харків
26.02 Невідомий Дніпро: пр. Лесі Українки

Екскурсія «Дніпро – Харків» не проводилась з 2021 р. і зараз буде її повтор. Маршрут по пр. Лесі Українки востаннє був у 2019 р. Ця прогулянка відбудеться майже на день народження письменниці. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до зустрічі вже у лютому😊

Якщо у вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo

Все буде Україна🇺🇦
👍15
Торговий дім «А.Г. Зільберман і Сини»

Заснований у 1884 р. як торговий дім «А.Г. Зільберман і М.М. Немировський». У 1902 р. Мойсей Немировський вивів свої капітали з компанії і вона отримала нову назву «А.Г. Зільберман і Сини». У 1904 р. помирає Абрам Зільберман і згідно з його заповітом спадкоємці не ліквідовують бізнес, назва дому залишається старою. Фірма займалась торгівлею тканинами, виготовленням різноманітного одягу під замовлення. У Катеринославі було чотири лавки, а також станом на 1911 р. працювали відділення у Нововоронцовці, Кременчузі, Нікополі, Черкасах. У 1914 р. головна контора переїжджає до Харкова, будівля на вул. Різдвяній збереглась. Торговий дім припинив існування у 1918 р. Листівка 1910-х років з видом на будівлю, де на той час розташовувались головна контора і магазин.

Приходьте 12.02 на екскурсію «Дніпро – Харків». Збір о 13.00 біля Історичного музею ім. Д.І. Яворницького.
13👍6
Будинок Сартисона

У 1874-1892 роках домовласництво належало провізору Івану Сартисону. Попередні власники невідомі. У 1892-1897 роках вже у власності спадкоємців Сартисона. У 1897-1915 роках значиться за братами Миколаєм і Робертом Веберами, останній - відомий у місті лікар-хірург. Не пізніше початку 1860-х років на ділянці по червоній лінії Проспекту з’явився півтораповерховий корпус з торгівельними приміщеннями. У 1899 р. його було знесено і на його місці зведено двоповерховий будинок, який зберігся. У середині 1870-х років побудована невеличка двоповерхова кам’яниця з квартирою на другому поверсі і магазином на першому. Скоріш за все, саме тут у 1885-1891 роках працювала книгарня Софії Єгорової і тут часто бував поет і фольклорист Іван Манжура. Корпус теж зберігся і є яскравим прикладом еклектичної архітектури того часу. Світлина 2021 р. «тієї самої будівлі», взято з ownestate.com.ua

Приходьте 12.02 на екскурсію «Дніпро – Харків». Збір о 13.00 біля Історичного музею ім. Д.І. Яворницького.
👍18
Будинок Манусова

В середині XIX ст. на ділянці на розі Єлизаветградської та Воєнної вулиць зведено дерев’яний будинок зі службами. У 1890-х роках домовласництво належало А.Х. Манусову. На початку XX ст. у власності Богомолової, потім Вітовського та Любимських. У 1911 р. Духовне правління Хоральної синагоги купує цю ділянку. У тому ж році тут на кошти купця Мойсея Юдельсона будується корпус на два поверхи з цоколем, у якому до початку 1920-х років розташовувались синагога «Бейт Авраам-Яков» та єшива. У 1915 р. на місці старого будинку за проєктом С.В. Віленського зводиться новий кам’яний прибутковий будинок. Гроші з оренди квартир йшли на підтримку єшиви. У 1930-х роках колишню будівлю єшиви розширюють і використовують для потреб Індустріального технікуму. З кінця 1940-х років і по сьогодні тут розміщується Обласна бібліотека. Світлина 2020 р., взято з myshtetl.org

Приходьте 26.02 на екскурсію «Невідомий Дніпро: пр. Лесі Українки». Збір о 13.00 на перехресті пр. Лесі Українки і вул. А. Фабра.
👍18
Технічне залізничне училище

Училище засноване у 1902 р. Спочатку працювало в орендованих приміщеннях на вул. Скаковій. У 1903 р. переїжджає до нового корпусу на території Циганської площі (зараз частина пр. Лесі Українки). Будівля зводилась у 1902-1903 роках за проєктом архітектора Катерининської залізниці Йосифа Сандецького. В архітектурному плані є прикладом неоренесансну, фасади мають небагате декорування, композиція центральносиметрична. До 1917 р. училище мало дві спеціальності: механічну і будівельну. Навчання тривало три роки, коштувало 10 рублів на рік. У студенти приймали лише хлопців. У 1920 р. училище стало політехнікумом шляхів сполучення. У 1930 р. на базі Київського політехнічного інституту і політехнікуму було засновано Дніпропетровський інститут інженерів транспорту. Колишнє училище (зараз коледж) працює і сьогодні. Листівка 1900-х років.

Приходьте 26.02 на екскурсію «Невідомий Дніпро: пр. Лесі Українки». Збір о 13.00 на перехресті пр. Лесі Українки і вул. А. Фабра.
👍13
Підсумки екскурсійного лютого

Цього місяця проведено дві пішохідні екскурсії. Найбільше людей зацікавив маршрут «Невідомий Дніпро: пр. Лесі Українки», його відвідало 27 екскурсантів.

На березень планується два маршрути:
5.03 Невідомий Дніпро: пр. Лесі Українки-2
26.03 Дніпро театральний

Екскурсія «Невідомий Дніпро: пр. Лесі Українки-2» буде продовженням знайомства з історією і цікавинками пр. Лесі Українки. Традиційно до Міжнародного дня театру заплановано прогулянку, що присвячена театральному життю міста у 1850-1920-х роках. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до зустрічі вже у березні😊

Якщо у вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo

Все буде Україна🇺🇦
👍22
Будинок Краснокутського

У 1886 р. Анна Розенберг купує у селянина Дьяковенеренка домовласництво по вул. Воєнній. Вже у 1890-х роках Розенберг продає велику частину своєї ділянки православному священнику Євлампію Краснокутському. До моменту продажу ніякої забудови тут не було. Приблизно у 1896-1897 роках будується кам’яний двоповерховий корпус прибуткового будинку по червоній лінії вул. Воєнної. У цій будівлі до 1909 р. працювала аптека Гурвіча. Також саме тут до 1914 р. мешкав сам Краснокутський. На території домовласництва був великий сад. У 1911 р. зведено ще один корпус у стилі модерн. У 1911 р. власницею будинків стає донька Краснокутського Анна Мордовська. Обидві будівлі збереглись до наших днів. Світлина старого корпусу 2015 р., взято з shukach.com

Приходьте 5.03 на екскурсію «Невідомий Дніпро: пр. Лесі Українки-2». Збір о 13.00 на перехресті пр. Лесі Українки і вул. С. Бандери.
👍181
Проєкт міського театру

Після пожежі у театрі Копилова, міська влада планує збудувати новий кам’яний театр. У 1896 р. Олександр Векшинський на замовлення міста робить проєкт міського театру, який з невідомих причин не було реалізовано. Вже у 1900 р. організовується архітектурний конкурс, в умовах якого, з метою економії коштів, зазначалось, що фасади мають бути без тинькування і ліпнини. Підсумки конкурсу оголошуються у 1901 р. Перші місця отримують проєкти: Зігфрида Леві, Сергія Гінгера, Леоніда Браїловського та Івана Жолтовського. Переможець конкурсу архітектор Леві запропонував відносно просте неоренесансне рішення фасадів. Жодна з цих конкурсних робіт не була втілена. У 1908 р. новий проєкт театру виконав міський архітектор Дмитро Скоробогатов, але результат був той самий, міський театр не з’явився. Малюнок головного фасаду проєкту Леві з журналу «Зодчій» 1901 р.

Приходьте 26.03 на екскурсію «Дніпро театральний». Збір о 13.00 на перехресті пр. Д. Яворницького і вул. Харківської.
👍11
Театр-вар’єте «Аполло»

У театрах-вар’єте публіка дивилась виступи, які могли поєднувати репризу, пісні, танці, акробатичні номери. Подібні театри виникли у Франції у першій половині XVIII ст. На наших теренах такі заклади набули популярності на початку XX ст. У склад театру «Аполло» входили номери, зимовий ресторан-театр, літній сад з рестораном. Був відкритий у 1911 р. за ініціативи 1-ї Катеринославської артілі, яка управляла ним до його закриття у 1917 р. Ця артіль займалась оптовою торгівлею на Катеринославській біржі. Приміщення театру, ресторану, номери розташовувались у будинку Боте на Озерній площі, а літній сад – через дорогу, на території домовласництва Фальц-Фейнів (не зберігся). Відомо, що у «Аполло» неодноразово виступала місцева трупа Яворської. Фрагмент дореволюційної реклами пивного заводу Боте з зображенням корпусу, де розташовувався театр і ресторан.

Приходьте 26.03 на екскурсію «Дніпро театральний». Збір о 13.00 на перехресті пр. Д. Яворницького і вул. Харківської.
👍21
Оперний театр

Вперше оперний театр відкрито у місті у 1931 р., працював він у приміщенні зимового театру (зараз Театр драми і комедії). Під час ДСВ евакуйований і об’єднаний з одеською оперною трупою. У 1973 р. прийняте рішення про створення нового театру опери та балету. Місцем розташування для театру було обрано дитячий парк ім. Войцеховича (колись територія Яковлєвського скверу), який прийшлось ліквідувати задля будівництва. В основу проєкту покладено проєкт Житомирського музично-драматичного театру 1966 р. авторства Бориса Жежеріна. Споруда є прикладом радянського модернізму з характерними прямокутними об’ємами та оздобленням фасадів плиткою. Оформлення площі з фонтаном перед театром за проєктом Павла Нірінберга створило впізнаваний краєвид цієї частини Проспекту. Відкрито театр опери та балету наприкінці 1974 р. Світлина 1976 р. зроблена Тарасом Сердюком, взято з artkostyuk.com

Приходьте 26.03 на екскурсію «Дніпро театральний». Збір о 13.00 на перехресті пр. Д. Яворницького і вул. Харківської.
👍132
Підсумки екскурсійного березня

Цього місяця проведено три пішохідних екскурсії. Найбільше людей зацікавив маршрут «Невідомий Дніпро: пр. Лесі Українки-2», його відвідало 68 екскурсантів.

На квітень планується два маршрути:
9.04 Дніпровське блукання. Двори і підворіття
30.04 Невідомий Дніпро: вул. Володимира Антоновича

Популярна екскурсія «Двори і підворіття» не проводилась з літа минулого року, тож час це виправити. Прогулянка вул. В. Антоновича – перший повтор після дебюту екскурсії три роки тому. Цю вулицю складно назвати популярною серед туристів, але на ній є що подивитись. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до зустрічі вже у квітні😊

Якщо у вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo

Все буде Україна🇺🇦
👍199
Будинок Айнгорна

У 1887 р. ділянка на розі Проспекту і вул. Садової виділена з домовласництва Кудашевих. На початку 1890-х років по червоній лінії Проспекту зведено двоповерховий кам’яний прибутковий будинок. У середині 1890-х років належить Прохорову. У 1900 р. домовласництво купує Яків Айнгорн, який володів ним до 1917 р. Новий власник повністю перебудовує прибутковий будинок. З’являється мансардний поверх, фасади отримують оздоблення у стилі французького ренесансу. У 1895-1918 роках тут працював готель «Пальміра». У 1920-1930-х роках будівля використовується під конторські приміщення. У 1941 р. під час бойових дій корпус повністю згорів. У середині 1940-х років ділянка розчищена під будівництво нового житлового будинку за проєктом. Д. Щербакова. Фото 1910-х років.

Приходьте 9.04 на екскурсію «Дніпровське блукання. Двори і підворіття». Збір о 13.00 на перехресті Катеринославського бульвару і вул. Шевченка.
👍21
Будинок Глеклер

Історичні відомості про ділянку до кінця XIX ст. відсутні. Домовласництво знаходилось по вул. Скаковій поруч з Міським цвинтарем і Сінною площею. Корпус триповерхового прибуткового будинку зведено на початку 1890-х років за типовим для нашого міста проєктом. Фасад виконано у «цегляному стилі» без особливого декорування. На початок XX ст. власницею значиться пані Є. Глеклер. У 1911-1912 роках у будинку мешкали касири Катеринославського відділення Азовсько-Донського банку І. Гаврилов та Г. Зубов. На 1912 р. тут проживає фельдшер (фельдшерка?) Мазур. У радянські часи продовжує використовуватись під житло. Станом на 1989 р. мешканців відселено через аварійний стан будівлі. Кам’яницю знесено у 1990-х роках, на її місці нічого не було збудовано. Світлина 1990 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.

Приходьте 30.04 на екскурсію «Невідомий Дніпро: вул. Володимира Антоновича». Збір о 13.00 на перехресті вул. В. Антоновича і вул. Херсонської.
👍11
Технічні курси Коробочкіна

Курси відкриває інженер Веніамін Коробочкін у 1910 р. Навчання тривало 3,5 роки. З 1912 р. з’явилось будівельне відділення, випускники якого могли здавати іспит на техніка-будівельника у Інституті цивільних інженерів. У тому ж році у навчальному закладі дозволяється вчитись представникам усіх національностей і віросповідань. На курсах викладались алгебра, геометрія, цивільна архітектура, технології будівельних матеріалів, основи роботи водопроводів і каналізації, малювання, електротехніка. Заклад займав новозбудовану кам’яницю на розі вул. Гімнастичної і вул. Скакової. У 1915 р. тут викладав алгебру і геометрію український громадський діяч Петро Доманицький. У 1918 р. за проханням Коробочкіна курси переведено у Харків, де вони отримали назву Харківської технічної школи. Світлина корпусу, де знаходились курси (2021 р.), взято з oldcity.dp.ua

Приходьте 30.04 на екскурсію «Невідомий Дніпро: вул. Володимира Антоновича». Збір о 13.00 на перехресті вул. В. Антоновича і вул. Херсонської.
👍192
Через погоду екскурсія «Невідомий Дніпро: вул. Володимира Антоновича» переноситься на 14 травня. Збір о 13.00 на перехресті вул. В. Антоновича і вул. Херсонської.
👍181😢1
Підсумки екскурсійного квітня

Цього місяця проведена одна пішохідна екскурсія «Дніпровське блукання. Двори і підворіття», її відвідало 46 екскурсантів.

На травень планується два маршрути:
14.05 Невідомий Дніпро: вул. Володимира Антоновича
28.05 Дніпровське блукання. Двори і підворіття-2

Прогулянка вулицею Володимира Антоновича мала бути у квітні, але через погодні умови перенеслась на травень. Цю вулицю складно назвати туристичною, але на ній є багато цікавих об’єктів. Екскурсія «Двори і підворіття-2» - досить популярний маршрут, що проходить нагірною частиною міста. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до зустрічі вже у травні😊

Якщо у вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo

Все буде Україна🇺🇦
👍24
Садиба Рейнеке

Виникла у 1860-х роках на території приміських дач. На початку 1880-х років знаходилась у власності Криштофовича. У першій половині 1880-х років садибу купують підданий Німецької імперії Густав Рейнеке і його дружина Розалія Рейнеке. Юридично садиба була двома домовласництвами. У 1880-1890-х роках тут був великий фруктовий сад. Наприкінці 1880-х років по червоній лінії вул. Скакової будується одноповерхова кам’яниця, яка у 1900-х роках належала М. Коробовій. У 1897 р. після смерті Густава Рейнеке його частина переходить у спадок Ернесту-Фрідріху Рейнеке, а не пізніше 1911 р. новим власником стає підприємець Еміль Вюрглер. У 1899 р. інша частина садиби (йшла вздовж вул. Філософської) розділяється між п’ятьма спадкоємцями, тут згодом зводяться будинки Платса, Варшавського, Пузакових. Фото кутового корпусу садиби 2023 р.

Приходьте 14.05 на екскурсію «Невідомий Дніпро: вул. Володимира Антоновича». Збір о 13.00 на перехресті вул. В. Антоновича і вул. Херсонської.
👍23
Садиба Ковалевських

У 1860-х роках на розі Новодворянської та Крутогірної виникає садиба, що належала родині Миргородських. Головною будівлею на ділянці був одноповерховий кам’яний особняк з мезоніном. У 1871 р. садибу купує Софія Ковалевська. У 1890-х роках у особняку розміщувалось Катеринославське губернське жандармське управління, а з 1898 р. приміщення тут орендували Дворянський земельний і Селянський поземельний банки. Наприкінці 1890-х років зводиться дерев’яний двоповерховий корпус. Монограма «ВК» на фасаді розшифровується як Віктор Ковалевський – чоловік Софії. Наступним власником садиби став Сергій Ковалевський, який у 1916 р. продає її купцю Євелю-Берко Шварцу. Після 1917 р. обидві будівлі пристосовані під комунальні квартири. Особняк знесено у 1950-х роках. Фото прибуткового будинку 1990 р. зроблене Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.

Приходьте 28.05 на екскурсію «Дніпровське блукання. Двори і підворіття-2». Збір о 13.00 на розі вул. Д. Донцова і вул. М. Магомаєва (8-го Березня).
👍25