Йона Майданський (1861-після 1941) – інженер шляхів сполучень, будівельний підрядник. Народився на Поділлі у єврейський родині, батько був купцем. У 1875 р. сім’я переїхала у Катеринослав. Навчався у Катеринославському реальному училищі. У 1886 р. завершує навчання у С.-Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучень. Наприкінці 1880-х років завідує залізничним і будівельним відділеннями Дніпровського металургійного заводу у Кам’янському, а на початку 1890-х років займає аналогічні посади на Брянському заводі у Катеринославі. У 1890-х роках є співвласником проєктно-технічної контори «Й.М. Майданський і В.Ю. Пенкаль». На початку 1900-х років працює як будівельний підрядник, разом з Ігнатьєвим володіє цегляним заводом у Аптекарській балці. Приблизно з 1910 р. цей завод у його одноосібній власності. У 1906-1909 роках керує будівництвом нового міського водогону. Після 1917 р. не емігрував. У 1930-х роках працював інженером у проєктному інституті «Дніпромісто». Дата смерті невідома. Світлину взято з tfde.dp.ua

Будинок Бабушкіна (вул. Челюскіна, 8)

Будівля знаходиться на території колишньої садиби купця Костянтина Бабушкіна, який займався розведенням коней, овець, птахів. Після його смерті у 1897 р., домовласництво було розділене і продане по частинах. Одна ділянка по вул. Каретній залишилась за його молодшим сином Андрієм 2-м (старший син теж був Андрієм), який продовжив справу батька з розведення худоби. На межі 1890-х і 1900-х років тут за проєктом Дмитра Скоробогатова зводиться одноповерховий корпус для розміщення представництва заводів Бабушкіна. Фасад виконаний у стилі неоренесанс, наявна багата ліпнина, вхід обрамлюють дві пілястри іонічного ордеру. У 1910-х роках (до 1917 р.) у будинку проводило свої зібрання Товариство заохочення кінозаводства. З другої половини 1920-х років будівля використовувалась під житло. На початку 1930-х років надбудована другим поверхом. У 1946 р. проведено реконструкцію споруди, переоблаштована під розміщення установ. Світлина 1990 р. з архіву УЖРП, взято у Олександра Волока.

Будинок Рагінського

У 1805 р. ділянку на розі Проспекту і вул. Харківської купує Мойсей Станіславський. У 1840-х роках тут зводиться двоповерховий кам’яний корпус, який використовувався під розміщення контор, магазинів і квартир. До 1897 р. будинком володіла родина Станіславських, а у 1898 р. він перейшов у власність купця Бороха-Герша Рагінського. Наприкінці 1890-х років будівля реконструйована. У 1902 р. домовласництво успадковує Мойсей Рагінський, який володів ним до революції. У будинку до 1917 р. розташовувались різні комерційні заклади: меблевий магазин Богданова, книгарня Браїловського, літографія Строда, перша кондитерська Руппанера, чайна Шифмана, пивниця Будалова, рибний магазин Солодухи. У другій половині 1920-х років будівлю включено у житловий кооператив. Восени 1943 р. кам’яниця зруйнована. У 1955 р. на місці цієї і сусідніх ділянок збудовано будинок заводу ім. Молотова. Світлина початку XX ст.

Реєструйтеся на екскурсію «Різдвяний Катеринослав» https://chipyo.livejournal.com/92762.html

Самуїл Контеніус (1748-1830) – державний і громадський діяч. Народився у Вестфалії у лютеранській родині. Про ранні роки життя нічого невідомо. Мав вищу освіту. Не пізніше 1785 р. приїжджає у Російську імперію, де влаштовується на державну службу. Наприкінці 1790-х років був інспектором німецьких поселень у Чернігівській, Херсонській та Катеринославській губерніях. У 1800-1818 роках обіймав посаду головного судді Контори опіки іноземних поселенців. На той час Контора знаходилась у Катеринославі. Написав «інструкції», які регулювали правові питання життя колоній, де мешкали іноземці. У 1809 р. досліджує роботу Катеринославської суконної фабрики. За його ініціативи у місті відкривається помологічна контора, яка опікується двома садами – Потьомкінським і Казенним. Помер у Катеринославі, похований у колонії Йозефсталь (сучасна Самарівка). Майже всі свої кошти заповів на розвиток шкіл. Могила втрачена, надгробок збережений, експонується у Дніпропетровському історичному музеї. Портрет невідомого художника.