Іван Заїченко (1915-1988) - український радянський архітектор. Народився у Кременчуці. У 1936 р. закінчив Харківський енерго-механічний технікум, спеціальність – технік-електрик. У 1941 р. отримав фах архітектора у Харківському інституті комунального будівництва. У 1941-1945 роках служив начальником артилерійського постачання артдивізіону у Червоній армії. У 1946-1952 роках очолював архітектурно-планувальний і архітектурно-будівельний відділи Дніпропетровського Облпроєкту. У 1949 р. був керівником групи фахівців, яка виконала конкурсний проєкт відновлення проспекту Карла Маркса. Співавтор генпланів Нікополя, Синельникового, Новомосковська, Марганця, Верхньодніпровська. У 1950-1953 роках очолював колектив, який розробив проєкт забудови Привокзальної площі. У 1952-1955 роках обіймав посаду головного архітектора Дніпропетровська. Працював у «сталінському ампірі». У 1956-1984 роках викладав на кафедрі «Будівлі» у ДІІТі, у 1971-1981 роках очолював цю кафедру. Помер у Дніпропетровську. Світлину взято з tfde.dp.ua

Кінолекторій у парку Шевченка

У 1977 р. у парку Шевченка на місці старого літнього кінотеатру зводиться нова споруда кінолекторію, яку ми зараз знаємо як літній театр. Автором проєкту був колектив архітекторів з «Дніпрогражданпроєкту» на чолі з Павлом Нірінбергом. Будівля є яскравим прикладом радянського модернізму. Дах виконано з металевих конструкцій у вигляді з’єднаних перевернутих пірамід, причому дах «включає» в себе дерева, які проростають крізь нього. Амфітеатр має 1500 місць. Об’єм самого театру зроблено з залізобетону і цегли, різні приміщення мають різну поверховість. Головний вхід має характерний модерністичний залізобетонний стилобат, у бічній частині якого розміщено декоративну композицію. Задня частина театру цегляна і має досить складний об’єм. Влітку 2021 р. літній театр отримав статус архітектурної пам’ятки. Світлина 2021 р., взято з facebook.com/DepartmentCulturalHeritage

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Радянський модернізм» https://chipyo.livejournal.com/92506.html

23 листопада 1941 р., рівно 80 років тому, пішов з життя архітектор Олексій Бекетов (1862-1941). Дивіться міні-екскурсію присвячену його проєктам реалізованим у Катеринославі-Дніпрі

https://www.youtube.com/watch?v=Cn1-JShH3oc

Будинок Максимовича (вул. Гоголя, 15)

Прибутковий будинок зведено на початку 1910-х років, автор проєкту невідомий. Замовником і власником будівлі був дворянин Олександр Максимович. Головний фасад кам’яниці виконано у стилі ар-деко. Композиція будинку центральносиметрична, по центру над дахом розташований модерновий аттик. Під бічними аттиками є два портрети у профіль в римському стилі, хто на них зображений невідомо. На рівні другого і третього поверхів є вісім колон некласичного ордеру. Над парадним входом був маскарон, але він не зберігся до нашого часу. У 1912 р. тут мешкав Володимир Гуськов – екстраординарний професор Катеринославського гірничого інституту. У 1914 у будинку проживав інженер Губернської земської управи Володимир Баженов. Споруда серйозно постраждала у 1943 р. і була відремонтована зі збереженням автентичного вигляду наприкінці 1940-х років. У 2000-х роках фасад отримав сучасне забарвлення. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення. Світлина 2012 р., взято з oldcity.dp.ua

Підсумки екскурсійного листопада

У цьому місяці проведено п’ять екскурсій. Найбільше людей зацікавив онлайн-маршрут «Радянська неокласика», його відвідало 12 екскурсантів.

У грудні планується дві екскурсії:
25.12 і 26.12 Різдвяний Катеринослав

Хоча планів на грудень небагато, проте екскурсія «Різдвяний Катеринослав» буде в офлайні. Цей маршрут відбувається кожного року наприкінці грудня починаючи з 2017 року. Також залишається можливість замовлення індивідуальних екскурсій. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до зустрічі у грудні😊

Якщо у вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo

Йона Майданський (1861-після 1941) – інженер шляхів сполучень, будівельний підрядник. Народився на Поділлі у єврейський родині, батько був купцем. У 1875 р. сім’я переїхала у Катеринослав. Навчався у Катеринославському реальному училищі. У 1886 р. завершує навчання у С.-Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучень. Наприкінці 1880-х років завідує залізничним і будівельним відділеннями Дніпровського металургійного заводу у Кам’янському, а на початку 1890-х років займає аналогічні посади на Брянському заводі у Катеринославі. У 1890-х роках є співвласником проєктно-технічної контори «Й.М. Майданський і В.Ю. Пенкаль». На початку 1900-х років працює як будівельний підрядник, разом з Ігнатьєвим володіє цегляним заводом у Аптекарській балці. Приблизно з 1910 р. цей завод у його одноосібній власності. У 1906-1909 роках керує будівництвом нового міського водогону. Після 1917 р. не емігрував. У 1930-х роках працював інженером у проєктному інституті «Дніпромісто». Дата смерті невідома. Світлину взято з tfde.dp.ua

Будинок Бабушкіна (вул. Челюскіна, 8)

Будівля знаходиться на території колишньої садиби купця Костянтина Бабушкіна, який займався розведенням коней, овець, птахів. Після його смерті у 1897 р., домовласництво було розділене і продане по частинах. Одна ділянка по вул. Каретній залишилась за його молодшим сином Андрієм 2-м (старший син теж був Андрієм), який продовжив справу батька з розведення худоби. На межі 1890-х і 1900-х років тут за проєктом Дмитра Скоробогатова зводиться одноповерховий корпус для розміщення представництва заводів Бабушкіна. Фасад виконаний у стилі неоренесанс, наявна багата ліпнина, вхід обрамлюють дві пілястри іонічного ордеру. У 1910-х роках (до 1917 р.) у будинку проводило свої зібрання Товариство заохочення кінозаводства. З другої половини 1920-х років будівля використовувалась під житло. На початку 1930-х років надбудована другим поверхом. У 1946 р. проведено реконструкцію споруди, переоблаштована під розміщення установ. Світлина 1990 р. з архіву УЖРП, взято у Олександра Волока.