1 липня відкриваємо сезон екскурсій на каяках Діївськими плавнями🚣
Прогулянки у липні відбуватимуться по четвергах, початок о 18.30⏱
Тривалість екскурсії – 2 години.
Вартість – 300 грн/люд.
❓Запитання пишіть сюди @chipyo
Реєстрація тут👇
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfSAA-_d2bbJH16-TA0w94pYcfuWyQN3QgiW8JDhHAfyzpADA/viewform
Прогулянки у липні відбуватимуться по четвергах, початок о 18.30⏱
Тривалість екскурсії – 2 години.
Вартість – 300 грн/люд.
❓Запитання пишіть сюди @chipyo
Реєстрація тут👇
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfSAA-_d2bbJH16-TA0w94pYcfuWyQN3QgiW8JDhHAfyzpADA/viewform
Павло Тушкан (1867-1942) – агроном, педагог, просвітянин. Народився у селянській родині на Воронежчині. Закінчив Воронезьке реальне училище. Вищу освіту здобув у 1895 р. у Петровській сільськогосподарській академії (Москва). У 1899-1918 роках керував Верхньодніпровською сільськогосподарською школою (з 1911 р. – училище) в Ерастівці. У 1917 р. став членом Центральної Ради, активно працює у відновленій Катеринославській «Просвіті». У 1918-1922 роках мешкав у Судаку на власній дачі. У цей період захоплюється індійською філософією і навіть робить переклад «Бхаґавад-Ґіти» (з російської). У 1923-1928 роках працює у Харкові у Наркомземі УСРР. У 1928-1935 роках очолює кафедру загального землеробства у Полтавському сільськогосподарському інституті. Останні роки життя живе у Харкові, там і помирає за нацистської окупації. У 1901 р. одружився з Юлією Бровко. У шлюбі народилось троє дітей – Єлизавета, Георгій, Оксана. Онуками Тушкана є письменники Олег і Юрій Покальчуки. Світлина 1901 р., взято з uk.wikipedia.org
Поселення Новий Кодак
У 1645 р. Новий Кодак виникає на правому березі біля перевозу через Дніпро. Найдавніша згадка перевозу датується 1596 р. На обох берегах виникають два поселення, майбутні Новий Кодак і Старожитня Кам’янка. Спочатку на місці Нового Кодака було низинне, не укріплене поселення з виходом до перевозу. На 1650 р. Новий Кодак значиться містечком з парафіяльною церквою, яке мало оборонні вали, але наразі дослідники не можуть детально їх реконструювати. У 1709 р. каральна експедиція московського полковника Яковлєва спалила Новий Кодак, населення доправлено до Новобогородицька. У 1720-х роках Новий Кодак відбудовуються. На середину XVIII ст. має статус паланочного міста. Детальний опис Нового Кодака цього періоду дає Микита Корж. У плані земляна фортеця являла неправильний чотирикутник, площа близько 10 га. Основним елементом фортифікації був земляний вал, перед валом виритий глибокий рів. Малюнок-реконструкція Нового Кодака другої половини XVIII ст. зроблена Олександром Харланом.
У 1645 р. Новий Кодак виникає на правому березі біля перевозу через Дніпро. Найдавніша згадка перевозу датується 1596 р. На обох берегах виникають два поселення, майбутні Новий Кодак і Старожитня Кам’янка. Спочатку на місці Нового Кодака було низинне, не укріплене поселення з виходом до перевозу. На 1650 р. Новий Кодак значиться містечком з парафіяльною церквою, яке мало оборонні вали, але наразі дослідники не можуть детально їх реконструювати. У 1709 р. каральна експедиція московського полковника Яковлєва спалила Новий Кодак, населення доправлено до Новобогородицька. У 1720-х роках Новий Кодак відбудовуються. На середину XVIII ст. має статус паланочного міста. Детальний опис Нового Кодака цього періоду дає Микита Корж. У плані земляна фортеця являла неправильний чотирикутник, площа близько 10 га. Основним елементом фортифікації був земляний вал, перед валом виритий глибокий рів. Малюнок-реконструкція Нового Кодака другої половини XVIII ст. зроблена Олександром Харланом.
Підсумки екскурсійного червня
Червень пройшов досить спокійно, проведено три екскурсії. Найбільше людей зацікавив нічний маршрут «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-3», його відвідало 35 екскурсантів.
У липні планується три пішохідних екскурсії:
4.07 Катеринославські передмістя. Нові Кайдаки
11.07 Невідомий Катеринослав: вул. Козача
17.07 Кайдацький міст
Також по четвергах (1, 8, 22, 29) проходитимуть екскурсії на каяках Діївськими плавнями.
У липні, який обіцяє бути дуже спекотним, планується багато цікавого. Запускаємо по четвергах маршрут на каяках Діївськими плавнями. Дві нові екскурсії будуть розкривати тему Нового Кодака. Повторимо класичну екскурсію вул. Старокозацькою. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до нових зустрічей у липні😊
Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo
Червень пройшов досить спокійно, проведено три екскурсії. Найбільше людей зацікавив нічний маршрут «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-3», його відвідало 35 екскурсантів.
У липні планується три пішохідних екскурсії:
4.07 Катеринославські передмістя. Нові Кайдаки
11.07 Невідомий Катеринослав: вул. Козача
17.07 Кайдацький міст
Також по четвергах (1, 8, 22, 29) проходитимуть екскурсії на каяках Діївськими плавнями.
У липні, який обіцяє бути дуже спекотним, планується багато цікавого. Запускаємо по четвергах маршрут на каяках Діївськими плавнями. Дві нові екскурсії будуть розкривати тему Нового Кодака. Повторимо класичну екскурсію вул. Старокозацькою. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до нових зустрічей у липні😊
Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo
Павло Білецький (1880-1944) – селянин, перший голова Діївської «Просвіти». Народився у с. Діївка. За родинними переказами батько Павла Андрій переїхав до Діївки з Польщі і тут одружився на вихрещеній єврейці Єлизаветі Бродській. Про освіту Павла відомостей немає. Брав участь у подіях революції 1905 р. У квартирі матері збиралися революціонери. У 1911 р. стає членом Катеринославської «Просвіти». У 1913-1914 роках очолював Діївську «Просвіту». У той же час керував селянським духовим оркестром. У 1917 р. проходив службу у 228-му піхотному запасному полку. У 1920-1930-х роках мешкав у Харкові. Є згадки про його приналежність до укапістів (опозиційна більшовикам Українська комуністична партія). В середині 1930-х років завідував магазином музичних інструментів у Харкові. У 1936 р. заарештований і висланий на північ СРСР. У 1941 р. повертається до Діївки, де і помирає, похований у рідному селі. Світлину взято з uk.wikipedia.org
Будинок Ріхтера (вул. Старокозацька, 48)
Ділянка у сучасних межах сформована у другій половині 1900-х років, після того як Густав-Адольф Ріхтер придбав сусіднє домовласництво. Тут розташовано два основних корпуси: одноповерховий особняк з бельведером (по вул. А. Фабра) та двоповерховий прибутковий будинок (по вул. Старокозацькій). Особняк зведений на початку 1890-х років за проєктом міського архітектора Фердинанда Гагена. На початку 2000-х років відновлено бельведер. Автор і дата спорудження двоповерхового будинку невідомі. Початково був півтораповерховим, другий поверх добудовано у 1930-х роках. Саме у цій будівлі у 1920-х роках розміщувався губком/окружком комсомолу, що і дало радянську назву цієї вулиці – Комсомольська. Обидва корпуси збереглись до наших днів. Світлина домовласництва другої половини 1990-х років, взято з tfde.dp.ua
Приходьте на екскурсію «Невідомий Катеринослав: вул. Козача» https://chipyo.livejournal.com/89352.html
Ділянка у сучасних межах сформована у другій половині 1900-х років, після того як Густав-Адольф Ріхтер придбав сусіднє домовласництво. Тут розташовано два основних корпуси: одноповерховий особняк з бельведером (по вул. А. Фабра) та двоповерховий прибутковий будинок (по вул. Старокозацькій). Особняк зведений на початку 1890-х років за проєктом міського архітектора Фердинанда Гагена. На початку 2000-х років відновлено бельведер. Автор і дата спорудження двоповерхового будинку невідомі. Початково був півтораповерховим, другий поверх добудовано у 1930-х роках. Саме у цій будівлі у 1920-х роках розміщувався губком/окружком комсомолу, що і дало радянську назву цієї вулиці – Комсомольська. Обидва корпуси збереглись до наших днів. Світлина домовласництва другої половини 1990-х років, взято з tfde.dp.ua
Приходьте на екскурсію «Невідомий Катеринослав: вул. Козача» https://chipyo.livejournal.com/89352.html
Будинок Денінзона (вул. Старокозацька, 29)
У 1897 р. ділянка придбана Ісааком Немировським у лікаря Ніколая Ерліха. На 1898 р. домовласництво нараховувало три кам’яниці. У 1899 р. зведено чотирьохповерховий корпус прибуткового будинку по червоній лінії вулиці. Фасад має багатий декор у стилі необароко. У 1901 р. будинки придбав новомосковський міщанин Август Маєр. У 1903 р. продається за борги, новими власниками стає родина купців Жирових. На 1904 р. тут працювало приватне єврейське чоловіче училище Векслер. З 1909 р. домовласництво орендував, а у 1911 р. купив підприємець Абрам Денінзон, який розмістив тут головну контору власного машинобудівного заводу. З 1901 по 1917 роки корпуси горіли п’ять разів, що постійно приносило збитки власникам. У радянський час будівлі прилаштовуються під комунальні квартири. Світлина кінця 1980-х років з архіву УЖРП, взято у Олександра Волока.
Приходьте на екскурсію «Невідомий Катеринослав: вул. Козача» https://chipyo.livejournal.com/89352.html
У 1897 р. ділянка придбана Ісааком Немировським у лікаря Ніколая Ерліха. На 1898 р. домовласництво нараховувало три кам’яниці. У 1899 р. зведено чотирьохповерховий корпус прибуткового будинку по червоній лінії вулиці. Фасад має багатий декор у стилі необароко. У 1901 р. будинки придбав новомосковський міщанин Август Маєр. У 1903 р. продається за борги, новими власниками стає родина купців Жирових. На 1904 р. тут працювало приватне єврейське чоловіче училище Векслер. З 1909 р. домовласництво орендував, а у 1911 р. купив підприємець Абрам Денінзон, який розмістив тут головну контору власного машинобудівного заводу. З 1901 по 1917 роки корпуси горіли п’ять разів, що постійно приносило збитки власникам. У радянський час будівлі прилаштовуються під комунальні квартири. Світлина кінця 1980-х років з архіву УЖРП, взято у Олександра Волока.
Приходьте на екскурсію «Невідомий Катеринослав: вул. Козача» https://chipyo.livejournal.com/89352.html
Петро Нечипоренко (1892-1937) – геофізик, геодезист. Народився на Херсонщині. У 1912 р. закінчив реальне училище у Мелітополі. Того ж року вступив до Катеринославського гірничого інституту. У 1914 р. стає членом Катеринославської «Просвіти». Через революційні події завершує освіту в інституті лише у 1921 р. Протягом 1921 р. працював у обласній маркшейдерській управі. У 1922-1933 роках викладав у Гірничому інституті. У 1926 р. вдосконалив нівелір-автомат винайдений професором Леонтовським ще у 1915 р. Цей прилад використовується для отримання плану місцевості. У 1929 р. став професором. У 1933 р. переїхав до Києва. Обіймає посаду директора Київської геофізичної лабораторії, працює у Київському університеті та у 1934 р. очолює Полтавську гравіметричну лабораторію. У 1936 р. отримує звання доктора геологічних наук. У 1930-х роках під його керівництвом створюється гравіметрична мапа УСРР. Заарештований за «контрреволюційну діяльність» і розстріляний у 1937 р. Світлину взято з uk.wikipedia.org
Поселення Кам’янка Лівобережна
Інші назви – Кам’янка Старожитня, Гола Кам’янка. Перша згадка поселення датується 1596 р. Виникає як слобода при перевозі через р. Дніпро. У XVIII ст. належить до Самарської паланки Війська Запорозького Низового. У 1730-х роках під час російсько-турецької війни тут зведено фортецю-редут. У 1750 р. будується Преображенська церква. Пізніше з’являються ще два православних храми – Троїцький і Покровський. На 1762 р. у Кам’янці мешкало 618 осіб. На 1886 р. є центром Кам’янської волості Новомосковського повіту, мешканців - 5562. У слободі була волосна управа, дві православні церкви, десять лавок, базар. З часом зі складу Кам’янки виділилось два поселення – Ломівка і Березанівка. Зараз є частиною Амур-Нижньодніпровського району Дніпра. Кам’янка на мапі Шуберта 1888 р.
Приходьте на екскурсію Кайдацьким мостом https://chipyo.livejournal.com/89613.html
Інші назви – Кам’янка Старожитня, Гола Кам’янка. Перша згадка поселення датується 1596 р. Виникає як слобода при перевозі через р. Дніпро. У XVIII ст. належить до Самарської паланки Війська Запорозького Низового. У 1730-х роках під час російсько-турецької війни тут зведено фортецю-редут. У 1750 р. будується Преображенська церква. Пізніше з’являються ще два православних храми – Троїцький і Покровський. На 1762 р. у Кам’янці мешкало 618 осіб. На 1886 р. є центром Кам’янської волості Новомосковського повіту, мешканців - 5562. У слободі була волосна управа, дві православні церкви, десять лавок, базар. З часом зі складу Кам’янки виділилось два поселення – Ломівка і Березанівка. Зараз є частиною Амур-Нижньодніпровського району Дніпра. Кам’янка на мапі Шуберта 1888 р.
Приходьте на екскурсію Кайдацьким мостом https://chipyo.livejournal.com/89613.html
Йосип Танатар (1880-1961) – геолог, викладач. Народився у родині караїмського купця у Мелітополі. Закінчив Мелітопольське реальне училище і вступив на перший набір Катеринославського Вищого гірничого училища. Після завершення навчання залишився працювати на кафедрі. З 1904 р. на літні семестри їздив до Мюнхенського університету, де у 1911 р. отримав диплом доктора натурфілософії. З 1914 по 1958 р. (окрім воєнного часу) обіймав посаду завідувача кафедрою прикладної геології у Дніпропетровському гірничому інституті. Тривалий час вивчав Криворізький басейн. У 1922 р. біля Тернівського рудника відкриває поклади уранової руди (Жовті Води). Розробка цих руд почалася у 1940-х роках, причетність до їхнього відкриття Танатара замовчувалась. У радянські часи продовжував підтримувати тісні контакти з німецькими і шведськими колегами. Володів українською, російською, німецькою, англійською, французькою, татарською мовами. За свою наукову кар’єру видав 105 фахових робіт. Помер у Дніпропетровську, тут і похований.
Будинок Стронгіна (вул. Троїцька, 5)
Ділянка створена у першій половині XIX ст. У 1880-х роках розділена на два домовласництва – Андрєєва і Лельчиш. У 1892 р. обидві ділянки придбав Герш Кутнер. Пізніше воно переходило почергово у власність Зільберова, Вінса, Мінухіних, Кита. У 1912 р. купує інженер Бенціон Стронгін. У 1913 р. завершується будівництво нового корпусу у стилі модерн, автором, імовірно, є С.В. Віленський. Будівля мала 17 квартир і три торгівельних приміщення. У середині 1920-х років став будинком комуни швейників. У 1960-х роках проведено ремонт з заміною балконів. Наприкінці 1980-х років поставлено на капітальний ремонт, який зупинився на початку 1990-х років. Тривалий час будинок стояв закинутим. З 2016 р. на цьому місці почалось зведення ЖК Троїцький, фасади старої будівлі збережені з певними змінами. Світлина 1987 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.
Приходьте на нічну екскурсію «Катеринославське блукання. Двори і підворіття» https://chipyo.livejournal.com/90037.html
Ділянка створена у першій половині XIX ст. У 1880-х роках розділена на два домовласництва – Андрєєва і Лельчиш. У 1892 р. обидві ділянки придбав Герш Кутнер. Пізніше воно переходило почергово у власність Зільберова, Вінса, Мінухіних, Кита. У 1912 р. купує інженер Бенціон Стронгін. У 1913 р. завершується будівництво нового корпусу у стилі модерн, автором, імовірно, є С.В. Віленський. Будівля мала 17 квартир і три торгівельних приміщення. У середині 1920-х років став будинком комуни швейників. У 1960-х роках проведено ремонт з заміною балконів. Наприкінці 1980-х років поставлено на капітальний ремонт, який зупинився на початку 1990-х років. Тривалий час будинок стояв закинутим. З 2016 р. на цьому місці почалось зведення ЖК Троїцький, фасади старої будівлі збережені з певними змінами. Світлина 1987 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.
Приходьте на нічну екскурсію «Катеринославське блукання. Двори і підворіття» https://chipyo.livejournal.com/90037.html
Олександр Мікей (1901-1961) – геохімік, мінералог. Народився у Москві у родині караїмського габбая. У 1918 р. закінчив 1-у Московську гімназію. У 1918 р. родина переїжджає до Катеринослава. Вступає на юридичний факультет Катеринославського університету, після ліквідації спеціальності перейшов на геологічний факультет Катеринославського гірничого інституту. Після завершення освіти у 1926 р., залишається асистентом на кафедрі мінералогії. З 1925 р. брав участь у багатьох експедиціях у Мелітопольській окрузі та у Закавказзі. У 1929 р. захищає кандидатську дисертацію, очолює кафедру мінералогії. У 1931 р. вийшов його підручник для студентів-хіміків «Мінеральна сировина». У 1933 р. стає професором. У 1937 р. заарештований за «антирадянську діяльність», отримав 10 років таборів. У 1947 р. повертається в Україну, поселяється у Синельниковому. У 1954 р. за клопотанням професора Танатара йому дозволено переїхати у Дніпропетровськ, де він і помер у 1961 р. Реабілітований у 1956 р. Світлину взято з uk.wikipedia.org
Будинок Можейка (вул. А. Фабра, 11)
Триповерховий корпус прибуткового будинку по червоній лінії збудовано на початку 1900-х років. Фасади виконані у цегляному стилі з неокласичними елементами. Скоріш за все, на кожному поверсі буда одна квартира. У дворі знаходився одноповерховий кам’яний корпус служб. У 1902-1909 роках власником значиться Ігнат Можейко. На 1902 р. тут мешкав помічник редактора газети «Придніпровський край» Максим Славінський. З 1910 р. будівля у власності Катерини Щекутіної. На 1914 р. тут проживають викладачі жіночого комерційного училища Степанової – Пінасо і Комарецький. У 1970-х роках проводиться капітальний ремонт будинку. У 2000-х роках корпус реконструюється з добудовою мансардного поверху. Світлина 1990 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.
Приходьте на нічну екскурсію «Катеринославське блукання. Двори і підворіття» https://chipyo.livejournal.com/90037.html
Триповерховий корпус прибуткового будинку по червоній лінії збудовано на початку 1900-х років. Фасади виконані у цегляному стилі з неокласичними елементами. Скоріш за все, на кожному поверсі буда одна квартира. У дворі знаходився одноповерховий кам’яний корпус служб. У 1902-1909 роках власником значиться Ігнат Можейко. На 1902 р. тут мешкав помічник редактора газети «Придніпровський край» Максим Славінський. З 1910 р. будівля у власності Катерини Щекутіної. На 1914 р. тут проживають викладачі жіночого комерційного училища Степанової – Пінасо і Комарецький. У 1970-х роках проводиться капітальний ремонт будинку. У 2000-х роках корпус реконструюється з добудовою мансардного поверху. Світлина 1990 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.
Приходьте на нічну екскурсію «Катеринославське блукання. Двори і підворіття» https://chipyo.livejournal.com/90037.html
Запрошуємо на екскурсії на каяках Діївськими плавнями🚣
Прогулянки у серпні відбуватимуться по четвергах (5, 12, 19, 26), початок о 18.30⏱
Тривалість екскурсії – 2 години.
Вартість – 300 грн/люд.
❓Запитання пишіть сюди @chipyo
Реєстрація тут👇
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScbd0cXODzKX-dQSFHsr7ug8RfLV-u_CwXlszEAFbYT__-HGw/viewform
Прогулянки у серпні відбуватимуться по четвергах (5, 12, 19, 26), початок о 18.30⏱
Тривалість екскурсії – 2 години.
Вартість – 300 грн/люд.
❓Запитання пишіть сюди @chipyo
Реєстрація тут👇
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScbd0cXODzKX-dQSFHsr7ug8RfLV-u_CwXlszEAFbYT__-HGw/viewform
Ісраель Бар-Єхуда (1895-1965) – ізраїльський політичний і державний діяч, справжнє прізвище – Ідельсон. Народився у Конотопі. Батько працював бухгалтером і був прихильником Любавицького хасидизму, мати займалась домашнім господарством. На початку XX ст. родина переїхала до Катеринослава. У 1909 р. вступив до лав організації «Цейрей Ціон». Закінчив Катеринославський гірничий інститут. Ісраель був репетитором математики у майбутнього сьомого Любавицького ребе Менахема-Мендла Шнеєрсона. У 1917 р. став членом ЦК «Цейрей Ціон». Одружився з уродженкою Катеринослава Бебою Трахтенберг, яка теж була задіяна у сіоністському русі. У 1922 р. подружжя заарештовано радвладою і вислано до Сибіру. У 1924 р. вони змогли виїхати до Берліна. У 1926 р. переїжджають в Ерец-Ісраель. У 1930 р. вступає у кібуц Ягур. У 1949 р. обирається у Кнесет. У 1955-1959 роках обіймає посаду міністра внутрішніх справ, у 1962-1965 роках – міністра транспорту. Його ім’ям названо аеропорт біля Масади в Ізраїлі. Світлину взято з uk.wikipedia.org
Підсумки екскурсійного липня
Липень видався досить спекотним не тільки по погоді, а і по екскурсійній активності. Проведено одинадцять екскурсій, з них п’ять на каяках. Найбільше людей зацікавив нічний маршрут «Катеринославське блукання. Двори і підворіття», його відвідало 49 екскурсантів.
У серпні планується три пішохідних прогулянки:
7.08 Катеринослав пивний
8.08 Катеринославські передмістя. Нова Ігрень
27.08 Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2 (нічна)
Також по четвергах (5, 12, 19, 26) проходитимуть екскурсії на каяках Діївськими плавнями.
Нарешті після тривалої паузи заплановано «Катеринослав пивний», поспішайте на неї зареєструватись, бо місць не так багато. Вже стало традицією у серпні гуляти по Ігрені. Цього місяця також запланований повтор другої частини «Дворів і підворіть». У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до нових зустрічей у серпні😊
Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo
Липень видався досить спекотним не тільки по погоді, а і по екскурсійній активності. Проведено одинадцять екскурсій, з них п’ять на каяках. Найбільше людей зацікавив нічний маршрут «Катеринославське блукання. Двори і підворіття», його відвідало 49 екскурсантів.
У серпні планується три пішохідних прогулянки:
7.08 Катеринослав пивний
8.08 Катеринославські передмістя. Нова Ігрень
27.08 Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2 (нічна)
Також по четвергах (5, 12, 19, 26) проходитимуть екскурсії на каяках Діївськими плавнями.
Нарешті після тривалої паузи заплановано «Катеринослав пивний», поспішайте на неї зареєструватись, бо місць не так багато. Вже стало традицією у серпні гуляти по Ігрені. Цього місяця також запланований повтор другої частини «Дворів і підворіть». У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до нових зустрічей у серпні😊
Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo
З брошури санітарного лікаря Катеринослава А.І. Яворського «Пиво. Пить или не пить?» (1890):
«Кількість споживання пива мешканцями нашого міста з року в рік росте дуже швидко і останнім часом досягнула відносно великої цифри, а саме: кількість звареного пива на наших заводах (на той час трьох) доходить без малого до 300 000 відер на рік; якщо ми припустимо, що майже половина всього розходиться на повіти та в інші губернії, то все ж залишиться близько 450 відер пива як добова кількість, що споживається мешканцями нашого міста, тобто це близько 9000 пляшок (при населенні близько 70 000 людей)».
На світлині пляшечки катеринославського пивного заводу Спадкоємців Ф.Ф. Боте.
Триває реєстрація на екскурсію «Катеринослав пивний» https://chipyo.livejournal.com/90262.html
«Кількість споживання пива мешканцями нашого міста з року в рік росте дуже швидко і останнім часом досягнула відносно великої цифри, а саме: кількість звареного пива на наших заводах (на той час трьох) доходить без малого до 300 000 відер на рік; якщо ми припустимо, що майже половина всього розходиться на повіти та в інші губернії, то все ж залишиться близько 450 відер пива як добова кількість, що споживається мешканцями нашого міста, тобто це близько 9000 пляшок (при населенні близько 70 000 людей)».
На світлині пляшечки катеринославського пивного заводу Спадкоємців Ф.Ф. Боте.
Триває реєстрація на екскурсію «Катеринослав пивний» https://chipyo.livejournal.com/90262.html
Зі звіту по колонії душевнохворих Катеринославського губернського земства (1898):
«Образ життя хворих встановлено так: вони прокидаються зазвичай рано – влітку ледь не зі сходом сонця і починають кожен свої заняття. Хтось береться до роботи з прибирання павільйону, допомагає в цьому служителям, хтось відправляється добути і принести холодної води у павільйон, хтось йде на кухню по гарячу воду для чаю, а хтось зайнятий своїми безглуздими ідеями і гуляючи павільйоном, або частіше вулицею, викрикує погрози або лайку на адресу своїх невидимих друзів, а іноді просто вступає у словесну перепалку з іншими хворими або служителями. Потім починається звичайний порядок дня: о 5-7 годині – чай; о 12.30-13.00 – обід; о 16-17 годині – чай, а о 19.00 – вечеря. Після вранішнього чаю починаються різноманітні заняття за межами павільйонів – то у полі, то в межах колонії, то у майстернях, залежно від пори року, погоди».
Приходьте на екскурсію «Катеринославські передмістя. Нова Ігрень» https://chipyo.livejournal.com/90473.html
«Образ життя хворих встановлено так: вони прокидаються зазвичай рано – влітку ледь не зі сходом сонця і починають кожен свої заняття. Хтось береться до роботи з прибирання павільйону, допомагає в цьому служителям, хтось відправляється добути і принести холодної води у павільйон, хтось йде на кухню по гарячу воду для чаю, а хтось зайнятий своїми безглуздими ідеями і гуляючи павільйоном, або частіше вулицею, викрикує погрози або лайку на адресу своїх невидимих друзів, а іноді просто вступає у словесну перепалку з іншими хворими або служителями. Потім починається звичайний порядок дня: о 5-7 годині – чай; о 12.30-13.00 – обід; о 16-17 годині – чай, а о 19.00 – вечеря. Після вранішнього чаю починаються різноманітні заняття за межами павільйонів – то у полі, то в межах колонії, то у майстернях, залежно від пори року, погоди».
Приходьте на екскурсію «Катеринославські передмістя. Нова Ігрень» https://chipyo.livejournal.com/90473.html
Галина Мазепа-Коваль (1910-1995) – українська художниця. Народилася у С.-Петербурзі в родині майбутнього голови уряду УНР Ісаака Мазепи. У 1915 р. Мазепи переїжджають до Катеринослава, жили на вул. Басейній, 7 (Писаржевського), будинок не зберігся. Тут навчалась малярству у Миколи Погрібняка. У 1921 р. виїжджають до Львова, де Галина продовжує навчання у наддніпрянського художника Юрія Магалевського. У 1923-1945 роках мешкає у Празі. У 1920-х роках навчалась у Празькій академії мистецтв у професора Віллі Новака. На початку 1930-х років захоплюється народною творчістю, оформлює журнали, книжки, створює театральні костюми. У 1939 р. вийшла заміж за Володимира Коваля. У них було четверо синів. Двоє синів загинули у 1945 р. під час бомбардувань Праги союзниками. У 1947 р. їдуть до Венесуели, оселяються у Каракасі. У 1948 р. почала працювати у компанії Bolivar Films, де ілюструвала мультиплікаційні фільми. Померла і похована у Каракасі. Автопортрет художниці написаний у 1950 р., взято зі zbruc.eu
Катеринославське відділення товариства «Треугольник»
Товариство засноване у С.-Петербурзі у 1860 р. німецьким підприємцем Фердинандом Краузкопфом. Спочатку носило назву «Товарищество российско-американской резиновой мануфактуры» (Т.Р.А.Р.М.), а у 1908 р. перейменоване на «Треугольник». Займалось виготовленням калош, шин, іграшок та інших виробів з гуми. У 1913 р. відкривається відділення фірми у Катеринославі, яке у 1913-1918 роках розташовувалось у колишньому будинку Айзенштата (вул. А. Фабра, 9). У 1917 р. у місті працював магазин цього товариства «Американська підошва». Представництво закрите у 1918 р. Реклама фірми з Адрес-календаря Катеринославської губернії за 1917 р.
Товариство засноване у С.-Петербурзі у 1860 р. німецьким підприємцем Фердинандом Краузкопфом. Спочатку носило назву «Товарищество российско-американской резиновой мануфактуры» (Т.Р.А.Р.М.), а у 1908 р. перейменоване на «Треугольник». Займалось виготовленням калош, шин, іграшок та інших виробів з гуми. У 1913 р. відкривається відділення фірми у Катеринославі, яке у 1913-1918 роках розташовувалось у колишньому будинку Айзенштата (вул. А. Фабра, 9). У 1917 р. у місті працював магазин цього товариства «Американська підошва». Представництво закрите у 1918 р. Реклама фірми з Адрес-календаря Катеринославської губернії за 1917 р.