Будинок Сквилицької (вул. А. Фабра, 4)

Домовласництво виокремлено з садиби Щекутіної у 1905-1906 роках. Корпус по червоній лінії зведено у першій половині 1900-х років. Будівля мала три поверхи і мансарду, фасади оздоблені у стилі неоренесанс. У домовласництво входило ще декілька будівель, з яких до нашого часу збереглись дві – головний корпус і двоповерховий будинок 1890-х років у дворі. На 1912-1915 роки власницею значиться Сквилицька. У 1908-1910 роках тут розташовувалось Бельгійське консульство, консулом на той час був Луї Варнан. Також тут розміщувалась технічна контора «Санітас» (1908-1911). У будинку у 1910-1914 роках мешкав інженер Генріх Кено, який займався розробкою проєктів залізобетонних конструкцій. На 1915 р. тут знаходиться Новомосковська земська телефонна станція. Будинок втратив ліпні елементи на фасаді під час ремонту на початку 1950-х років. Світлина 2015 р., взято з tfde.dp.ua

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав бельгійський» https://chipyo.livejournal.com/85357.html

Трубопрокатний завод «Шодуар А» (Дніпровський трубопрокатний завод)

У 1880-х роках бельгійські підприємці брати Шарль і Жорж Шодуари з Льєжа приїжджають у С.-Петербург. Там вони познайомились з промисловцем Віктором Голубєвим, який їм порадив вкласти гроші у виготовлення труб. У 1889 р. брати засновують «Акціонерне товариство російських трубопрокатних заводів» з капіталом 3,5 млн. рублів і у тому ж році починають будувати трубопрокатний завод у Нових Кодаках («Шодуар А»). Підприємство повністю завершено у 1892 р. На 1902 р. тут є три мартенівських печі, працює 2000 робітників, річний обсяг виробництва труб складає бл. 700 тис. пудів, усього виробляється продукції на 4 млн. рублів. У 1899 р. Шодуари відкривають металургійний завод на Амурі – «Шодуар В» (Комінмет). У 1914 р. неподалік від «Шодуар А» з’являється чавуноплавильний завод «Шодуар С» (Дніпроважмаш). Світлина заводу 1902 року.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав бельгійський» https://chipyo.livejournal.com/85357.html

Іван Гнойовий (1889-1974) – хорунжий Армії УНР, громадський діяч. Народився на хуторі Гнойових на Полтавщині. Закінчив народну та церковну школи, отримав фах вчителя грамоти і певний час працював за цим фахом. У 1912 р. одружився з Ганною Коноваловою, у них народилось двоє синів: Микола і Петро. У 1914 р. вступив до Катеринославського учительського інституту, освіта завершиться у 1918 р. У 1915 р. мобілізований до РІА. У чині прапорщика закінчив Костянтинівське військове училище у Києві. Надалі служив у 271-му запасному піхотному полку у Катеринославі. У 1917 р. бере активну участь в українізації свого полку, пізніше – в українізації 13-го піхотного Білозерського полку. У 1920 р. у складі Армії УНР потрапив до Польщі. У 1927 р. закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах, працював інженером-гідротехніком. У 1941-1943 роках – заступник голови Українського допомогового комітету. У 1948 р. виїхав до США, жив і помер у Баффало, похований на цвинтарі Св. Матвія. Світлину взято з uk.wikipedia.org

Підсумки екскурсійного січня

У січні відбулось чотири екскурсій, три з яких були у форматі онлайн. Найбільше зацікавив людей онлайн-маршрут «Катеринослав єврейський» - 23 екскурсанти, наразі це рекорд для онлайн-екскурсій.

На лютий заплановано три екскурсії:
6.02 Міні-екскурсія по роботах Швецько-Вінецького (онлайн, безкоштовна)
13.02 Міні-екскурсія по роботах Самодриги (онлайн, безкоштовна)
28.02 Ранньорадянська архітектура Дніпра

Лютий буде присвячений архітектурі ранньорадянського періоду. Окремо поговоримо про творчість архітекторів Генріха Швецько-Вінецького і Володимира Самодриги. Наприкінці місяця планується перша пішохідна прогулянка цього року – «Ранньорадянська архітектура Дніпра». У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Доброго здоровля і до нових зустрічей у лютому😊

Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo

2 лютого 1901 р., 120 років тому, народився український письменник і перекладач Валер'ян Підмогильний https://www.youtube.com/watch?v=34xl7DGh2nc

Шмарьягу Левін (1867-1935) – сіоністський діяч, публіцист, поет. Народився у м. Свіслоч Мінської губернії. Отримав релігійну освіту, закінчив реальне училище у Мінську. В юності приєднався до руху «Ховевей Ціон». Навчався у Гейдельберзькому та Берлінському університетах. У Берліні закінчив «Вищу школу іудаїки», став рабином. У 1894 р. у Кенігсберзькому університеті отримав звання доктора філософії. У 1896-1898 роках обіймав посаду казенного рабина у Гродно. У 1898 р. Менахем Усишкін запрошує Левіна до Катеринослава, де його обирають казенним рабином. За час перебування на посаді (1898-1904) багато займався благодійністю, відкривав сіоністські гуртки, викладав у Комерційному училищі. У 1906 р. обраний до Державної думи від партії кадетів. У 1908 р. виїхав до Берліна, де займався громадською діяльністю. Під час ПСВ жив у США. У 1918 р. повернувся до Німеччини. У 1924 р. поселився в Ерец-Ісраель, відійшов від політичної діяльності. Помер у Хайфі, похований у Тель-Авіві. Світлину взято з wikipedia.org

Будинок Управління залізниці (вул. В. Винниченка, 5)

Будівля знаходиться на території колишнього приватного саду Леонова, що виник тут наприкінці 1880-х років. Проєкт триповерхового житлового будинку на 12 квартир створив у 1935 р. архітектор Леонід Ройтер. Будівля призначалася під помешкання співробітників Управління Катерининської залізниці. Зведенням споруди займалась Будівельна ділянка №3 Будівельного тресту залізниці, у якій і працював Ройтер. Будівництво повністю завершено у 1936 р. Будинок спроєктовано у стилі постконструктивізм, його загальний об’єм симетричний відносно центру. Фасад має вертикальні елементи оздоблення, які імітують пілястри. Також його прикрашають два класичних прямих аттика. Форма вікон наближена до квадратної, що було притаманно конструктивізму. Від вулиці відділений невеликим парканом і смугою зелених насаджень. Світлина 1930-х років, взято з tfde.dp.ua

Приходьте на екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/85696.html

Житловий будинок залізниці (пр. О. Поля, 8А)

Будинок знаходиться на території колишнього домовласництва Афанасенка (за старою адресацією вул. Польова, 10). У середині 1930-х років старі корпуси знесено і на їхньому місці починається будівництво 100-квартирного житлового будинку для залізниці. Проєкт створено у 1936 р. двома місцевими архітекторами – Анною Щьокіною та Олександром Левшовим. Будівля являє приклад архітектурного напрямку постконструктивізм. У 1937 р. завершено першу чергу будівництва на 62 квартири. Друга черга на 38 квартир так і не була здійснена. Наразі цей об’єкт значиться пам’яткою архітектури місцевого значення. Світлина 1990 р., взято з tfde.dp.ua

Приходьте на екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/85696.html

Борис Кащенко (1902-1953) – інженер-архітектор. Народився у Катеринославі, відомостей про ранні роки немає. У 1919-1920 роках воював у складі Червоної Армії. У 1923 р. починає працювати у тресті «Жилстрой». У 1925 р. вступає до будівельного технікуму. З 1926 р. працює у відділі капітального будівництва заводу ім. Петровського. У 1926-1929 роках у співавторстві з архітектором Клебановим створює ряд проєктів для поселення ім. Фрунзе. З 1930 р. асистент кафедри архітектури інженерно-будівельного інституту, у 1931-1941 роках очолює цю кафедру. В середині 1930-х років працював у майстерні №2 УПРа. У 1932-1934 роках разом зі Швецько-Вінецьким створював проєкти «Будинку спеціалістів», «Будинку Червоної Армії», «Будинку радгоспів». У 1936 р. з’являється проєкт 122-х квартирного житлового будинку (вул. Новоорловська, 2). У 1941-1945 роках у лавах Червоної Армії. Після завершення війни брав участь у відновленні підприємств Донбасу. Помер у Москві. Світлина з випускного альбому 1935 р., взято у Олександра Волока.

АТС №1 (вул. Січових Стрільців, 10)

Телефонізація міста, що розпочалась наприкінці XIX ст., у 1930-х роках вийшла на новий рівень. Замість комутаторів, які з’єднувались вручну, з’являються автоматичні телефонні станції (АТС). У 1935 р. відкриваються АТС №1 (4000 номерів) і АТС №2 (2000 номерів). Номери телефонів, які починалися з першої цифри «3» належали до АТС №1. Будівлю АТС №1 зведено у 1934 р. за проєктом архітектора Петра Фролова на території колишнього домовласництва Назарова. Споруда була яскравим прикладом стилю конструктивізм. Домінантою кам’яниці був вертикальний елемент фасаду з великим вікном на декілька поверхів і годинником зверху. Після руйнацій 1943 р., відбудовано у 1954 р., збільшилась поверховість, нове оздоблення фасадів зроблено у стилі декоративізм. Світлина 1935 р., взято з tfde.dp.ua

Приходьте на екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/85696.html

Житловий будинок Облвиконкому (вул. В. Жуковського, 2)

Будівля спроєктована у 1935 р. колективом спеціалістів майстерні №1 Управління проєктування і розвитку. Існують відомості, що креслення фасадів виконав архітектор Іван Галкін. Цей елітний житловий будинок для працівників Облвиконкому зведено у 1936 р., він являє собою приклад стилю конструктивізм. Характерними особливостями є висока «заповнюваність» фасадів вікнами різних форм, вертикальні акценти в загальному об’ємі, неординарне оформлення вікнами і псевдовікнами торцевої стіни будівлі з боку пр. Д. Яворницького. Світлина 1936 р., взято з auction.violity.com

Приходьте на екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/85696.html

Борис Тенета (справжнє прізвище – Гурій, 1903-1935) – український прозаїк і поет. Народився у с. Покровське на Січеславщині. Батько – православний священник, мати – донька управляючого маєтком. Після смерті батька у 1914 р. переїжджає до Катеринослава. Наприкінці 1910-х років почав писати вірші. Існує згадка про вихід у 1921 р. збірки «Чорний пар», але чи вийшла вона невідомо. У нашому місті входив до складу літературної спілки «Плуг». З 1924 р. постійно друкувався у журналах УСРР. У середині 1920-х років навчався у Катеринославському ІНО. У 1927 р. перевівся на третій курс історичного факультету Київського ІНО. У Києві входив до складу об’єднання МАРС, більше пише прозу. Найвідоміші твори: «Безробітний» (1925), «Листи з Криму» (1927), «Гармонія і свинушник» (1928), «Десята секунда» (1929), «В бою» (1931). Заарештований на початку 1935 р., покінчив життя самогубством у Лук’янівській в’язниці. Світлину взято з uk.wikipedia.org

Ознайомитись з творами можна тут: https://chtyvo.org.ua/authors/Teneta_Borys/

Проєкт готелю класу «Інтурист»

У 1938 р. архітектори Яків Делант та Володимир Самодрига спроєктували для міста готель. У тому ж році проєкт, після внесення корегувань від науково-технічної ради Наркомгоспу, було затверджено. У готелі мало би бути 170 номерів: 145 «стандартних», 20 двокімнатних і 5 номерів «люкс». Готель мав би мати центральне опалення, газифікацію, телефони у кожному номері, два пасажирських і один вантажний ліфти, читальний зал, перукарню, буфет, ресторан, ощадну касу, відділення пошти. Будівлю планували звести на розі Пушкінського проспекту і вул. МОПР (пр. О. Поля) на території колишнього домовласництва Стронгіна. Фасади запроєктовано у стилі постконструктивізм. Через проблеми з фінансуванням проєкт не було реалізовано. Сучасна забудова на цій ділянці з’явилася лише у 1950-х роках. Малюнок з публікації 1938 року у журналі «Архітектура Радянської України».

Приходьте на екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/85696.html

Будівля школи №6 (вул. Робоча, 64)

В середині 1920-х років вздовж вул. Робочої виникає поселення залізничників «Володимирове», яке вже у 1940-х роках межує з новоствореним поселенням Автозаводу «Нижнє». Розбудова цього району відбувалась згідно з генпланом 1933 р. У 1936 р. на червоній лінії вул. Робочої зводиться корпус для чоловічої школи №6. На жаль, автор проєкту невідомий. Споруда у плані є Г-подібною, являє собою приклад постконструктивізму. Фасад з боку вул. Робочої прикрашає шестиколонний псевдо-портик, який знаходиться на рівні другого і третього поверхів. На цих колонах немає архітраву, натомість на них стоять консольні елементи, які виконують декоративну функцію. Подібний псевдо-портик, тільки чотирьохколонний, є також в з боку вул. Ньютона. Під час ДСВ будівля була задіяна під шпиталь, з 1946 р. тут знову працює школа. Світлина 1950-х років, взято з artkostyuk.com

Приходьте на екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/85696.html

Валер’ян Поліщук (1897-1937) – український письменник і публіцист. Народився у селянській родині на Волині. Навчався у Луцькій чоловічій гімназії. Через бойові дії ПСВ у 1914 р. переїхав до Катеринослава. За дискусії з викладачем богослов’я його виключили з класичної гімназії. Працював деякий час на Брянському заводі. У 1917 р. жив у Петрограді, де вчився на архітектора і паралельно підробляв вантажником. У 1918 р. взяв участь в антигетьманському повстанні у Києві. У 1919 р. повертається до Катеринослава, де працює у газеті «Республіканець». Захоплювався математикою і архітектурою, що вплинуло на його творчість. Започаткував в українській літературі напрямок конструктивний динамізм. У 1920 р. опинився у Києві, де заснував літературну групу «Гроно». У 1921 р. переїхав до Харкова. У 1925 р. радянська влада випустила його разом з Павлом Тичиною і Олесем Досвітнім до Європи. Заарештований НКВД наприкінці 1934 р. Вбитий 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох. Світлина кінця 1920-х років, взято з litakcent.com