Ілля Оршанський (1846-1875) – історик єврейства, юрист, публіцист. Народився у Катеринославі у заможній єврейській родині, у якій сповідувався релігійний лібералізм. Після закінчення хедеру, вступає до першої чоловічої гімназії. Після гімназії навчався на юриста у Харківському університеті, але у 1865 р. перевівся в університет в Одесі. Після отримання вищої освіти, працював разом з Михайлом Моргулісом у газеті «День». Його статті були присвячені питанням історії євреїв у Російській імперії. Пізніше ці публікації стали основою двох книжок: «Євреї у Росії» (1872) і «Російське законодавство про євреїв» (1877). Коли у 1871 р. газету «День» закрили, Оршанський переїхав до С.-Петербургу. Працював у газеті «Новое время». У 1872 р. через туберкульоз легенів їде на лікування у Західну Європу. У 1875 р. повернувся до Катеринослава, де і помер. Похований на старому єврейському цвинтарі. У 1890 р. на його могилі споруджено пам’ятник роботи І. Гінцбурга. Могила не збереглась. Зображення взято з uk.wikipedia.org

Будинок Шишмана (вул. Володимира Мономаха, 1)

На цій ділянці забудова існувала ще з 1790-х років. Домовласництво охоплювало сучасну адресацію по вул. Володимира Мономаха, 1, 3, 5. На 1900 р. належить купцю Б. Шишману, який продає усе крім кутової ділянки. У 1903-1904 роках тут зводиться прибутковий будинок. Фасади оформлені у стилі неоренесанс. Основним орендарем став С.-Петербурзький комерційний банк, який займав другий і третій поверхи. На першому поверсі знаходились магазини: Жирардівської мануфактури, Дитятківського товариства, Блумберга та інші. З 1912 р. другий і третій поверхи орендує Катеринославське купецьке товариство взаємного кредиту. У радянські часи, до кінця 1950-х років основною установою, яка розміщувалась тут, був Держбанк, пізніше – Міська бібліотека. У 2007-2011 роках будівля повністю перебудовується під ТРЦ, збережені лише фасадні стіни. Світлина 1900-х років.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав єврейський» https://chipyo.livejournal.com/85091.html

Синагога «Ойгель Яков»

Виникає як молитовна школа у 1891 р. з ініціативи відомого палестинофіла Менахема Усишкіна, який на той час мешкав у Катеринославі. Синагога згадується також під назвою «Докторська». Старостою синагоги був юрист Віталій Леванда, скарбничим – лікар Соломон Кац, вченим – лікар Григорій Пудер. Окрім богослужінь тут постійно проводились лекції на теми єврейської історії та культури. Не одну лекцію прочитав і сам Усишкін. Скоріш за все, синагога задумувалась як реформістська, що було зовсім нетипово для міста. Закрита вже у 1895 р. через брак відвідувачів. Розташовувалась в одному з будинків, що належав Якову Бродському на розі Поліцейської і Заводської вулиць. На фото 1990 р. єдиний уцілілий корпус будинку Бродського (вул. Виконкомівська, 6), взято у Олександра Волока.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав єврейський» https://chipyo.livejournal.com/85091.html

Авраам Менахем Мендл Усишкін (1863-1941) – сіоністський діяч, один з лідерів «Ховевей Ціон». Народився у білоруській хасидській родині. У 1871 р. сім’я їде до Москви, де він закінчує реальне училище, а пізніше Імператорське технічне училище. У 1884 р. взяв участь у створенні єврейської студентської організації «Бней Ціон». У 1885 р. став секретарем руху «Ховевей Ціон» у Москві. У 1891 р. одружується на Естер Палей – доньці катеринославця Сергія Палея. У 1891-1906 роках живе у Катеринославі у будинку Палея (вул. Залізна, 5, не зберігся). З 1897 р. долучається до роботи Всесвітньої сіоністської організації. Закликав молодь до переїзду в Ерец-Ісраель. Підтримував відродження івриту як мови євреїв. З 1906 р. очолює «Одеський комітет» і живе в Одесі. У 1919 р. переїхав до Ерец-Ісраель. З 1924 р. очолював «Єврейський національний фонд». Усишкін взяв активну участь у створенні Єврейського університету у Єрусалимі. Помер в Єрусалимі, похований у «печері Никанора» на горі Скопус. Світлину взято з wikimedia.org

Будинок Сквилицької (вул. А. Фабра, 4)

Домовласництво виокремлено з садиби Щекутіної у 1905-1906 роках. Корпус по червоній лінії зведено у першій половині 1900-х років. Будівля мала три поверхи і мансарду, фасади оздоблені у стилі неоренесанс. У домовласництво входило ще декілька будівель, з яких до нашого часу збереглись дві – головний корпус і двоповерховий будинок 1890-х років у дворі. На 1912-1915 роки власницею значиться Сквилицька. У 1908-1910 роках тут розташовувалось Бельгійське консульство, консулом на той час був Луї Варнан. Також тут розміщувалась технічна контора «Санітас» (1908-1911). У будинку у 1910-1914 роках мешкав інженер Генріх Кено, який займався розробкою проєктів залізобетонних конструкцій. На 1915 р. тут знаходиться Новомосковська земська телефонна станція. Будинок втратив ліпні елементи на фасаді під час ремонту на початку 1950-х років. Світлина 2015 р., взято з tfde.dp.ua

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав бельгійський» https://chipyo.livejournal.com/85357.html

Трубопрокатний завод «Шодуар А» (Дніпровський трубопрокатний завод)

У 1880-х роках бельгійські підприємці брати Шарль і Жорж Шодуари з Льєжа приїжджають у С.-Петербург. Там вони познайомились з промисловцем Віктором Голубєвим, який їм порадив вкласти гроші у виготовлення труб. У 1889 р. брати засновують «Акціонерне товариство російських трубопрокатних заводів» з капіталом 3,5 млн. рублів і у тому ж році починають будувати трубопрокатний завод у Нових Кодаках («Шодуар А»). Підприємство повністю завершено у 1892 р. На 1902 р. тут є три мартенівських печі, працює 2000 робітників, річний обсяг виробництва труб складає бл. 700 тис. пудів, усього виробляється продукції на 4 млн. рублів. У 1899 р. Шодуари відкривають металургійний завод на Амурі – «Шодуар В» (Комінмет). У 1914 р. неподалік від «Шодуар А» з’являється чавуноплавильний завод «Шодуар С» (Дніпроважмаш). Світлина заводу 1902 року.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав бельгійський» https://chipyo.livejournal.com/85357.html

Іван Гнойовий (1889-1974) – хорунжий Армії УНР, громадський діяч. Народився на хуторі Гнойових на Полтавщині. Закінчив народну та церковну школи, отримав фах вчителя грамоти і певний час працював за цим фахом. У 1912 р. одружився з Ганною Коноваловою, у них народилось двоє синів: Микола і Петро. У 1914 р. вступив до Катеринославського учительського інституту, освіта завершиться у 1918 р. У 1915 р. мобілізований до РІА. У чині прапорщика закінчив Костянтинівське військове училище у Києві. Надалі служив у 271-му запасному піхотному полку у Катеринославі. У 1917 р. бере активну участь в українізації свого полку, пізніше – в українізації 13-го піхотного Білозерського полку. У 1920 р. у складі Армії УНР потрапив до Польщі. У 1927 р. закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах, працював інженером-гідротехніком. У 1941-1943 роках – заступник голови Українського допомогового комітету. У 1948 р. виїхав до США, жив і помер у Баффало, похований на цвинтарі Св. Матвія. Світлину взято з uk.wikipedia.org

Підсумки екскурсійного січня

У січні відбулось чотири екскурсій, три з яких були у форматі онлайн. Найбільше зацікавив людей онлайн-маршрут «Катеринослав єврейський» - 23 екскурсанти, наразі це рекорд для онлайн-екскурсій.

На лютий заплановано три екскурсії:
6.02 Міні-екскурсія по роботах Швецько-Вінецького (онлайн, безкоштовна)
13.02 Міні-екскурсія по роботах Самодриги (онлайн, безкоштовна)
28.02 Ранньорадянська архітектура Дніпра

Лютий буде присвячений архітектурі ранньорадянського періоду. Окремо поговоримо про творчість архітекторів Генріха Швецько-Вінецького і Володимира Самодриги. Наприкінці місяця планується перша пішохідна прогулянка цього року – «Ранньорадянська архітектура Дніпра». У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Доброго здоровля і до нових зустрічей у лютому😊

Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo

2 лютого 1901 р., 120 років тому, народився український письменник і перекладач Валер'ян Підмогильний https://www.youtube.com/watch?v=34xl7DGh2nc

Шмарьягу Левін (1867-1935) – сіоністський діяч, публіцист, поет. Народився у м. Свіслоч Мінської губернії. Отримав релігійну освіту, закінчив реальне училище у Мінську. В юності приєднався до руху «Ховевей Ціон». Навчався у Гейдельберзькому та Берлінському університетах. У Берліні закінчив «Вищу школу іудаїки», став рабином. У 1894 р. у Кенігсберзькому університеті отримав звання доктора філософії. У 1896-1898 роках обіймав посаду казенного рабина у Гродно. У 1898 р. Менахем Усишкін запрошує Левіна до Катеринослава, де його обирають казенним рабином. За час перебування на посаді (1898-1904) багато займався благодійністю, відкривав сіоністські гуртки, викладав у Комерційному училищі. У 1906 р. обраний до Державної думи від партії кадетів. У 1908 р. виїхав до Берліна, де займався громадською діяльністю. Під час ПСВ жив у США. У 1918 р. повернувся до Німеччини. У 1924 р. поселився в Ерец-Ісраель, відійшов від політичної діяльності. Помер у Хайфі, похований у Тель-Авіві. Світлину взято з wikipedia.org

Будинок Управління залізниці (вул. В. Винниченка, 5)

Будівля знаходиться на території колишнього приватного саду Леонова, що виник тут наприкінці 1880-х років. Проєкт триповерхового житлового будинку на 12 квартир створив у 1935 р. архітектор Леонід Ройтер. Будівля призначалася під помешкання співробітників Управління Катерининської залізниці. Зведенням споруди займалась Будівельна ділянка №3 Будівельного тресту залізниці, у якій і працював Ройтер. Будівництво повністю завершено у 1936 р. Будинок спроєктовано у стилі постконструктивізм, його загальний об’єм симетричний відносно центру. Фасад має вертикальні елементи оздоблення, які імітують пілястри. Також його прикрашають два класичних прямих аттика. Форма вікон наближена до квадратної, що було притаманно конструктивізму. Від вулиці відділений невеликим парканом і смугою зелених насаджень. Світлина 1930-х років, взято з tfde.dp.ua

Приходьте на екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/85696.html

Житловий будинок залізниці (пр. О. Поля, 8А)

Будинок знаходиться на території колишнього домовласництва Афанасенка (за старою адресацією вул. Польова, 10). У середині 1930-х років старі корпуси знесено і на їхньому місці починається будівництво 100-квартирного житлового будинку для залізниці. Проєкт створено у 1936 р. двома місцевими архітекторами – Анною Щьокіною та Олександром Левшовим. Будівля являє приклад архітектурного напрямку постконструктивізм. У 1937 р. завершено першу чергу будівництва на 62 квартири. Друга черга на 38 квартир так і не була здійснена. Наразі цей об’єкт значиться пам’яткою архітектури місцевого значення. Світлина 1990 р., взято з tfde.dp.ua

Приходьте на екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/85696.html