Третя міська жіноча гімназія імені Ю. Нестелей (вул. Володимира Мономаха, 6)

Наприкінці XIX ст. домовласництвом володіють дворяни Іван і Юлія Нестелей, у 1909 р. Юлія помирає. Вона заповідає ділянку на вул. Московській, маєток у Шульгівці і солідний капітал місту. На території домовласництва на кошти Нестелей і кошти з міського бюджету, зводиться корпус для третьої міської гімназії. Проєкт будівлі зробив Дмитро Скоробогатов. Будівництво обійшлося у 171 000 руб. Гімназія заїхала у нові приміщення на початку 1912 р. З 1916 р. тут працювали Педагогічні курси під керівництвом І. Акінфієва. З 1920 р. використовується Інститутом народної освіти (колишній університет). З 1935 р. тут працювала сільськогосподарська школа. З 1944 р. належить Облпартшколі, а на початку 1990-х років тут розміщувався Інститут природовикористання і екології НАН України.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html

Особняк Пчолкіна (пл. Успенська, 5)

Вже на 1793 р. тут існувала дерев’яна споруда, яка належала засновнику відомої династії катеринославських купців – Стефану Пчолкіну (?-1821). Приблизно з 1870-х років домовласництвом керує купець першої гільдії Давид Пчолкін (?-1904). Саме він у 1898 р. будує новий кам’яний особняк за проєктом архітектора Дмитра Скоробогатова. Головний фасад будівлі виконано у стилі неоренесанс, оздоблення внутрішніх приміщень – у неомавританському і неоруському стилях. Після смерті Пчолкіна, особняком володіла його донька Аграфена Гурєєва. У 1920-х роках будинок використовували різноманітні сільськогосподарські установи. З середини 1930-х років тут розміщувалась курси марксизму-ленінізму при обкомі КП(б)У. З кінця 1950-х років і до кінця 1980-х років - «Будинок моделей». Зараз особняк є частиною комплексу «Менора». Світлина приблизно 1990 р. з архіву УЖРП, взято у Олександра Волока.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html

Еміль Вюрглер (1867-?) – підприємець, промисловець, швейцарський громадянин. Народився у Пскові, про батьків інформації немає. Мав двох рідних братів – Карла і Альберта. Закінчив першу київську гімназію, вишу освіту отримав у Європі. Працював управляючим Південно-Російського Технічного товариства у Києві. У 1894 р. відкриває власну справу – підприємство з виготовлення інженерного обладнання для металургійної і гірничої промисловості. Головна контора спочатку працювала у Юзівці, потім переїхала до Катеринослава. Згодом фірма відкрила представництво у Катеринодарі. Вюрглер заснував акціонерне товариство кісткопереробних заводів у Нижньодніпровську. У 1912 р. будує власний модерновий особняк на вул. Басейній (Писаржевського, 5), відомий як «будинок з жабами». Про дружину інформація відсутня, донька померла в дитинстві, син Олександр під час ДСВ був розвідником і загинув у 1943 р. Родина Вюрглерів виїхала з міста під час революційних подій. Еміль переїхав у Швейцарію, подальша його доля невідома.

Будинок Розенберга (вул. Барикадна, 2)

Домовласництво створено у середині XIX ст., перший власник – купець Португалов. У 1860-х роках зведено кутовий кам’яний корпус на два поверхи з цоколем. У 1897-1898 роках новим власником стає купець Хаїм Розенберг, він у 1898-1899 роках проводить реконструкцію домовласництва. Скоріш за все, автором проєкту реконструкції був міський архітектор Дмитро Скоробогатов. Кутовий корпус отримав фасади у неоруському стилі. Збудовано два нових кам’яні корпуси – по Проспекту і службовий у дворі. У 1901-1910 роках тут працювало Катеринославське товариство взаємного страхування. У 1909-1914 роках тут орендувала приміщення кондитерська Стрекозова. У 1912-1913 роках діяло фотоательє П.А. Владімірова. У 2000-2002 роках кутовий корпус був відреставрований, внутрішні приміщення повністю переплановані, зроблено прибудову до дворового фасаду. Світлина початку XX ст.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html

Федір Матушевський (1869-1919) – український громадський діяч, публіцист, просвітянин, дипломат. Народився у Смілі у родині православного священника. Закінчив Київську духовну семінарію. Вчителював у Черкасах, а потім викладав у Київській духовній семінарії. З 1897 р. входив до Всеукраїнської загальної організації. У 1904 р. закінчив правничий факультет Дерптського університету. У 1904 р. повернувся до Києва, де займався видавничою справою, з 1906 р. редагував газету «Громадська думка» (пізніше «Рада»). З 1905 р. член Української радикально-демократичної партії. У 1905 р. одружився з Вірою Поповою, у шлюбі народилось троє дітей. У 1907-1914 роках жив у Петербурзі. У 1909 р. побував у Катеринославі, потім описав цей приїзд у своїх «Листах з дороги». У 1913 р. стає членом Діївської «Просвіти». У 1914 р. повертається до Києва. У 1917 р. обирається членом Центральної Ради. У 1919 р. став дипломатичним представником УНР у Греції. Помер у 1919 р. в Афінах, там і похований. Світлину взято з uk.wikipedia.org

Підсумки екскурсійного листопада

У листопаді відбулось шість екскурсій, дві з яких були у форматі онлайн. Найбільше зацікавила людей прогулянка «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2» - 49 екскурсантів.

На грудень заплановано чотири маршрути:
6.12 Катеринослав Тіссена (онлайн)
12.12 Міні-екскурсія по роботах Віленського (онлайн, безкоштовна)
20.12 Ранньорадянська архітектура Дніпра (онлайн)
25.12 Різдвяний Катеринослав

У грудні майже усі маршрути будуть в онлайн, окрім «Різдвяного Катеринослава», але чи він відбудеться залежить від епідеміологічної ситуації. На грудень перенесено екскурсію «Катеринослав Тіссена». Також у планах є новий онлайн-маршрут «Ранньорадянська архітектура Дніпра» присвячений архітектурі умовного періоду 1921-1941 років. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Доброго здоровля і до нових зустрічей у грудні😊

Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo

Будинок Зільбермана (вул. Княгині Ольги, 2)

У 1870-х роках домовласництво виокремлюється з садиби Фальц-Фейнів. У 1880-х роках належить купцю Соколовському. У 1890 р. придбано торгівельним домом «А.Г. Зільберман і М.М. Немировський». Наприкінці 1890-х років будується корпус по Проспекту. У середині 1900-х років за проєктом Дітріха Тіссена зводиться триповерховий прибутковий будинок по вул. Широкій (Княгині Ольги). Фасади виконані у раціональному модерні. У 1900-х роках обидві будівлі у власності торгівельного дому «А.Г. Зільберман і Сини». У 1920-х роках стає частиною житлового кооперативу, що об’єднав декілька будинків по вул. Широкій. У 1943 р. будинок повністю згорів, відновлений у 1948 р. Світлина 2010-х років, взято з oldcity.dp.ua

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html

Будинок Міренбурга (вул. Воскресенська, 20)

Довгий час ділянка була слабко забудована, бо поруч по вул. Воскресенській протікала Рибаковська канава. Після того як міська влада наприкінці 1900-х років зробила для річки колектор, ситуація кардинально змінилась. У 1908 р. Штельбейн продає домовласництво Горелишеву, а той у свою чергу в тому ж році перепродає землю купцю Міренбургу. За проєктом Дітріха Тіссена у 1910 р. зводиться прибутковий будинок. Яскравою прикрасою будівлі був кутовий еркер з куполом. 18 приміщень орендувала приватна жіноча гімназія Юдкевич. Ще тут було 5 магазинних приміщень і 6 шестикімнатних квартир. Під час революційних подій і ДСВ будинок майже не постраждав, але у 1970-х роках під час ремонту демонтовано еркер, добудовано один поверх. Світлина приблизно 1920-х років, взято у Олександра Волока.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html

Фрідріх-Вільгельм Абермет (1858-1919) – підприємець, підданий Німецької імперії, німецький віце-консул, член ради лютеранської кірхи Св. Катерини (1904-1914). Народився у Катеринославі, батьки – піддані Прусського королівства, переїхали до міста у 1850-х роках. Отримав освіту у Олександрівському технічному училищі. На початку 1890-х років відкриває технічну контору, яка займалась проєктуванням різноманітних мереж (водогін, каналізація, опалення). Пізніше при конторі відкривається агентурно-комісійний відділ. У 1907 р. Абермет затверджений на посаді німецького віце-консула у Катеринославі, обіймав посаду до початку ПСВ. Був одружений на Берті Дорбеге, про дітей інформації немає. Володів будинком по вул. Воскресенській, 38 (зберігся), там і проживав з дружиною, там же розташовувалась технічна контора і німецьке віце-консульство. Під час революції переїхав до Кам’янського, де і помер від хвороби влітку 1919 р. Похований на місцевому Фабричному цвинтарі (зараз міський парк), могила не збереглась.

Будинок кооперативу «Красний мукомол» (пр. Д. Яворницького, 94)

Будівельний кооператив «Красний мукомол» утворено у 1925 р. На 1927 р. його головою був О. Левінсон. У 1927 р. на території виділеної з колишнього домовласництва Фальц-Фейнів, кооператив починає зведення житлового будинку. Проєкт розроблений у «Пайстрої», але автор невідомий. Вартість будівництва оцінювалась у 306 тис. руб. Всього мало бути 36 квартир, у кожній мала бути ванна кімната і балкон. Будівництво завершено восени 1928 р. Будівля є яскравим прикладом конструктивізму, про що свідчить загальна композиція будинку, оформлення вікон і балконів. Під час ДСВ об’єкт не постраждав. У 1946-1948 роках існували плани по переробці фасадів у стилі радянського декоративізму, але вони не були реалізовані. Світлина початку 1930-х років, взято з tfde.dp.ua

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/84733.html

Головний корпус Інженерно-будівельного інституту (вул. Чернишевського, 24А)

У 1930 р. за проєктом архітектора-авангардиста Генріха Швецько-Вінецького починають зводити корпус Інженерно-будівельного інституту. Цей вищий навчальний заклад постав на основі Будівельного технікуму навесні 1930 р. На будівництві активно працювали, без відриву від навчання, студенти, про що свідчать накази директора інституту Мінделя. Будівництво тривало приблизно до 1934 р. Будівля асиметрична, що і притаманно конструктивізму, на червону лінію виходить закруглений торець лекційної зали, це створює відчуття динаміки. Ліва частина корпусу являє собою зубчасту стіну, вікна якої розвернуті до фасаду так, щоби у них не потрапляли прямі сонячні промені. Всередині будівлі при вході замість сходів зроблено пандус. З деякими змінами і добудовами цей корпус зберігся до наших днів. Світлина 1934 р., взято з tfde.dp.ua

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/84733.html

Леонід Ройтер (1905-1975) – інженер, архітектор. Народився у Нижньодніпровську, батько працював на Катерининській залізниці. У 1913-1919 роках навчався у Катеринославському реальному училищі, але не закінчив його через закриття закладу. У 1921-1925 роках вчиться на будівельному відділенні технікуму шляхів сполучення. У 1925-1927 роках працює на Катерининській залізниці. У 1924-1928 роках виконав ряд проєктів з відновлення дореволюційних будівель. У 1925 р. розробив проєкт типового двоквартирного будинку для поселення Володимирове. У 1929 р. закінчив Політехнікум шляхів сполучення. Наприкінці 1920-х років працював у конторі «Пайстрой». У 1930 р. стає куратором будівництва ДІІТу. У 1935 р. разом з Самодригою і Антоновим створює проєкт будинку для працівників Держбанку. До 1937 р. працює у ДІІТі. Наприкінці 1937 р. його заарештовує НКВД, засуджений до 15 років таборів. На засланні будував Норильський комбінат. У 1947 р. достроково звільнений, поселяється у Норильську, де він і проживав до своєї смерті у 1975 р.

Будівля школи №42 (вул. Ростовська, 88)

Зведена у другій половині 1930-х років за проєктом Дмитра Скоробогатова на території колишньої Мануйлівки. В архітектурному плані являє приклад постконструктивізму чи як ще називали цей напрямок, радянського ар-деко. Тут видно поєднання конструктивістських елементів (вузькі прямокутні вікна, геометричні форми в оздоблені фасаду) з цілком класичними (центральна симетрія будівлі, стандартні прямокутні вікна), що і характерно для постконструктивізму. За цим проєктом у 1930-х роках ще було збудовано дві школи – вул. Нестерова, 29 і вул. Бородинська, 11 (обидві збереглись). Під час ДСВ у школі розміщувався шпиталь, спочатку для радянських військових, а потім для німецьких. Корпус вцілів до наших днів, зараз тут працює НВК №42. Світлина 1942 р., взято у Олександра Волока.

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/84733.html

Другий корпус Історичного музею (пр. Д. Яворницького, 18)

Вважається, що задумка збудувати другий корпус для Обласного музею ім. О. Поля, з’явилась у директора музею Дмитра Яворницького у 1910 р. після відвідування ним Каїру. З того часу почалось просування цієї задумки. У 1911 р. Губернське земство дозволило будівництво. Вже у 1912 р. інженер П. Голубовський виконує проєкт будівлі. Трохи пізніше починається будівництво, стіни і дах завершені у 1914 р., через ПСВ і революцію так і не почалось оздоблення корпусу всередині. Яворницький намагався у 1920-х роках знайти фінансування на завершення робіт, але справа не рухалась. Лише у 1939 р. архітектор А. Вітлін створює проєкт добудови споруди, який до класичного фасаду додає конструктивістські елементи. Проєкт реалізовано у 1940 р. і разом з тим завершені інтер’єри. Світлина 1960 р., взято з tfde.dp.ua

Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Ранньорадянська архітектура Дніпра» https://chipyo.livejournal.com/84733.html