Будинок Вавилова (вул. М. Магомаєва, 3)
Двоповерхову будівлю у стилі модерн на території колишньої Архієрейської площі (донедавна вул. 8 Березня) зведено не раніше 1910 р. Домовласництво з’явилось у 1909-1910 роках під час планової забудови зазначеної площі. За даними адрес-календарів у 1912-1916 роках власником був статський радник Микола Пилипович Вавилов – директор першого реального училища (1912), гласний міської думи (1916), член багатьох міських комісій, голова міського сирітського суду (1916). За цією адресою Вавилов проживав зі своєю дружиною Катериною Федорівною і донькою Катериною. К.Ф. Вавилова на 1916 р. очолювала літературно-освітнє товариство ім. М.В. Гоголя. У 1913-1914 роках за цією адресою знаходився Катеринославський автомобільний клуб. На жаль, зараз будівля у напівзруйнованому стані. Світлина 1990 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.
Приходьте на екскурсію «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2» https://chipyo.livejournal.com/83860.html
Двоповерхову будівлю у стилі модерн на території колишньої Архієрейської площі (донедавна вул. 8 Березня) зведено не раніше 1910 р. Домовласництво з’явилось у 1909-1910 роках під час планової забудови зазначеної площі. За даними адрес-календарів у 1912-1916 роках власником був статський радник Микола Пилипович Вавилов – директор першого реального училища (1912), гласний міської думи (1916), член багатьох міських комісій, голова міського сирітського суду (1916). За цією адресою Вавилов проживав зі своєю дружиною Катериною Федорівною і донькою Катериною. К.Ф. Вавилова на 1916 р. очолювала літературно-освітнє товариство ім. М.В. Гоголя. У 1913-1914 роках за цією адресою знаходився Катеринославський автомобільний клуб. На жаль, зараз будівля у напівзруйнованому стані. Світлина 1990 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока.
Приходьте на екскурсію «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2» https://chipyo.livejournal.com/83860.html
Будинок Бик (вул. Барикадна, 5/7)
У 1863 р. ділянку купує Єфим Залюбовський. Приблизно у 1860-х роках час зведено півтораповерхову кам’яницю, навколо якої розбито сад. У 1875 р. домовласництво придбав Ізраїль Тарнопольський. З 1888 р. власником стає Мендель Бик, а з 1901 р. – Розалія Бик. У 1890-х роках будується новий двоповерховий корпус на дві п’ятикімнатні квартири. У 1896-1900 роках тут діяла синагога Ремісників. У 1907-1917 роках в одній з квартир мешкав міський голова (1909-1917) Іван Способний. При помешканні останнього у 1916 р. діяв катеринославський осередок партії «Союз 17 жовтня». На 1913 р. тут працює єврейське чоловіче початкове училище Гохштейн. На початку 1930-х домовласництво включено до території швейної фабрики ім. Володарського. До наших днів ці дві будівлі збереглись. Світлина з «новим» корпусом, зроблена у 1985 р. Генадієм Гуляєвим, взято у Олександра Волока.
Приходьте на екскурсію «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2» https://chipyo.livejournal.com/83860.html
У 1863 р. ділянку купує Єфим Залюбовський. Приблизно у 1860-х роках час зведено півтораповерхову кам’яницю, навколо якої розбито сад. У 1875 р. домовласництво придбав Ізраїль Тарнопольський. З 1888 р. власником стає Мендель Бик, а з 1901 р. – Розалія Бик. У 1890-х роках будується новий двоповерховий корпус на дві п’ятикімнатні квартири. У 1896-1900 роках тут діяла синагога Ремісників. У 1907-1917 роках в одній з квартир мешкав міський голова (1909-1917) Іван Способний. При помешканні останнього у 1916 р. діяв катеринославський осередок партії «Союз 17 жовтня». На 1913 р. тут працює єврейське чоловіче початкове училище Гохштейн. На початку 1930-х домовласництво включено до території швейної фабрики ім. Володарського. До наших днів ці дві будівлі збереглись. Світлина з «новим» корпусом, зроблена у 1985 р. Генадієм Гуляєвим, взято у Олександра Волока.
Приходьте на екскурсію «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2» https://chipyo.livejournal.com/83860.html
Сьогодні виповнюється 165 років з дня народження українського історика, археолога, етнографа, письменника, лексикографа, «козацького батька» Дмитра Івановича Яворницького (1855-1940). З 1905 р. і до кінця життя, Яворницький постійно мешкав у нашому місті. У 1903-1933 роках він очолював Обласний музей ім. О.М. Поля. Неможливо уявити життя української громади міста на початку XX ст. без нього. Окрім робіт з історії козацтва, він писав прозу і вірші, так у 1910 р. у Катеринославі вийшла єдина збірка його поезій «Вечірні зорі», яка нещодавно була перевидана. У будинку, де він жив (пл. Шевченка, 5) з 1988 р. діє меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького. З 2016 р. центральний проспект м. Дніпра носить його ім’я. На світлині Яворницький на ґанку свого будинку, 1930-ті роки.
👍2
Forwarded from Канал Артема Костюка
Насправді, коли я створював OldMaps, я планував там розміщувати не тільки архівні аерознімки і супутникову зйомку. Там мали бути також і прив'язані до координат звичайні карти. Сьогодні я приділив увагу цьому розділу і прив'язав план Катеринослава 1913 року - він досить цікавий, доволі точно намальований. Там, наприклад, можна знайти місця старих кладовищ, також там дуже детально намальовані трамвайні лінії, актуальні на 1913 рік. Подивіться мій реліз до нового шару - там оригінал файлу і цікаві місця на плані:
https://oldmaps.dp.ua/blog/maps/plan-katerynoslava-1913-roku
За файл дякую Олександру Волоку
#oldmapsdp
https://oldmaps.dp.ua/blog/maps/plan-katerynoslava-1913-roku
За файл дякую Олександру Волоку
#oldmapsdp
Будинок Бокка (пр. О. Поля, 11)
Ділянка фіксується вже на плані 1817 р., через неї протікала Рибаковська канава. На початку XX ст. власником значиться Іван Квачевський, більшу частину домовласництва займав плодовий сад. У 1910 р. землю у спадкоємців Квачевського купує підданий Австро-Угорщини Рудольф-Оскар Бокк, який займався автомобільними перевезеннями між Катеринославом і Новомосковськом. Через необхідність будівництва колектора для річки, зведення прибуткового будинку затягнулось до 1913 р. Проєкт корпусу у стилі модерн виконав архітектор Дітріх Тіссен. У 1914 р. Бокк з родиною виїхав з міста, але залишився домовласником. У 1916-1917 роках тут мешкав Павло Каган – засновник Катеринославського приватного єврейського середнього технічного училища. У 1990-х роках стає руїнами, на даний момент збережено лише стіну фасаду по червоній лінії. Світлина 2012 р., взято з shukach.com
Приходьте на екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html
Ділянка фіксується вже на плані 1817 р., через неї протікала Рибаковська канава. На початку XX ст. власником значиться Іван Квачевський, більшу частину домовласництва займав плодовий сад. У 1910 р. землю у спадкоємців Квачевського купує підданий Австро-Угорщини Рудольф-Оскар Бокк, який займався автомобільними перевезеннями між Катеринославом і Новомосковськом. Через необхідність будівництва колектора для річки, зведення прибуткового будинку затягнулось до 1913 р. Проєкт корпусу у стилі модерн виконав архітектор Дітріх Тіссен. У 1914 р. Бокк з родиною виїхав з міста, але залишився домовласником. У 1916-1917 роках тут мешкав Павло Каган – засновник Катеринославського приватного єврейського середнього технічного училища. У 1990-х роках стає руїнами, на даний момент збережено лише стіну фасаду по червоній лінії. Світлина 2012 р., взято з shukach.com
Приходьте на екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html
Будинок Рагінських (пр. Д. Яворницького, 102)
У 1898 р. ділянку за адресою Фабрична площа, 5 у Я. Фаста купують брати Рагінські. На той час домовласництво лише частково забудовано. У 1902 р. за проєктом Дітріха Тіссена будується триповерховий корпус у стилі модерн. Водяне опалення будівлі виконала фірма «Зігель і Ко». У 1898-1913 роках у старій лавці працює магазин Л. Гольдштейна, де продавалась мануфактура і хутра. У 1903-1915 роках тут працювала турецька кондитерська і пекарня Фериль. У ті самі роки працює винно-гастрономічний магазин Д. Екмекчі. З 1908 р. одноосібним власником будинку стає Александр Рагінський. У 1912-1921 роках великим орендарем була приватна чоловіча гімназія Фовицького, реорганізована у 1920-х роках у трудову школу. У 1910-х роках тут працював кінотеатр «Модерн». Світлина 1910-х років, взято з tfde.dp.ua
Приходьте на екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html
У 1898 р. ділянку за адресою Фабрична площа, 5 у Я. Фаста купують брати Рагінські. На той час домовласництво лише частково забудовано. У 1902 р. за проєктом Дітріха Тіссена будується триповерховий корпус у стилі модерн. Водяне опалення будівлі виконала фірма «Зігель і Ко». У 1898-1913 роках у старій лавці працює магазин Л. Гольдштейна, де продавалась мануфактура і хутра. У 1903-1915 роках тут працювала турецька кондитерська і пекарня Фериль. У ті самі роки працює винно-гастрономічний магазин Д. Екмекчі. З 1908 р. одноосібним власником будинку стає Александр Рагінський. У 1912-1921 роках великим орендарем була приватна чоловіча гімназія Фовицького, реорганізована у 1920-х роках у трудову школу. У 1910-х роках тут працював кінотеатр «Модерн». Світлина 1910-х років, взято з tfde.dp.ua
Приходьте на екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html
Ольга Косач-Кривинюк (1877-1945) – українська письменниця (псевдонім Олеся Зірка), перекладачка, дочка Олени Пчілки і Петра Косача, рідна сестра Лесі Українки. Народилась у Звягелі (Новоград-Волинський), дитинство провела на Волині. У 1893 р. переїжджає до Києва, де закінчує у 1897 р. приватну жіночу гімназію Дучинської. Пізніше вчиться на Вищих медичних жіночих курсах у Петербурзі. У 1904 р. заарештована за діяльність в українській студентській громаді. Після закінчення курсів виходить заміж за Михайла Кривинюка. Подружжя виїжджає у Прагу, де у 1905 р. народився перший їхній син Михайло. У 1910 р. родина переїжджає у Лоцманську-Кам’янку, де за клопотанням Д. Яворницького Ольга отримала посаду патронажної лікарки. Будинок, де мешкала сім’я не зберігся. У 1921 р. вони перебираються у Могилів-Подільський. У 1920-1930-х роках мешкала у Києві. Під час ДСВ потрапляє до Німеччини. Померла у 1945 р. у таборі для переміщених осіб в Ауґсбурзі, похована там же, на могилі напис: «Зоре моя! Твоє світло повік буде ясне!».
Третя міська жіноча гімназія імені Ю. Нестелей (вул. Володимира Мономаха, 6)
Наприкінці XIX ст. домовласництвом володіють дворяни Іван і Юлія Нестелей, у 1909 р. Юлія помирає. Вона заповідає ділянку на вул. Московській, маєток у Шульгівці і солідний капітал місту. На території домовласництва на кошти Нестелей і кошти з міського бюджету, зводиться корпус для третьої міської гімназії. Проєкт будівлі зробив Дмитро Скоробогатов. Будівництво обійшлося у 171 000 руб. Гімназія заїхала у нові приміщення на початку 1912 р. З 1916 р. тут працювали Педагогічні курси під керівництвом І. Акінфієва. З 1920 р. використовується Інститутом народної освіти (колишній університет). З 1935 р. тут працювала сільськогосподарська школа. З 1944 р. належить Облпартшколі, а на початку 1990-х років тут розміщувався Інститут природовикористання і екології НАН України.
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html
Наприкінці XIX ст. домовласництвом володіють дворяни Іван і Юлія Нестелей, у 1909 р. Юлія помирає. Вона заповідає ділянку на вул. Московській, маєток у Шульгівці і солідний капітал місту. На території домовласництва на кошти Нестелей і кошти з міського бюджету, зводиться корпус для третьої міської гімназії. Проєкт будівлі зробив Дмитро Скоробогатов. Будівництво обійшлося у 171 000 руб. Гімназія заїхала у нові приміщення на початку 1912 р. З 1916 р. тут працювали Педагогічні курси під керівництвом І. Акінфієва. З 1920 р. використовується Інститутом народної освіти (колишній університет). З 1935 р. тут працювала сільськогосподарська школа. З 1944 р. належить Облпартшколі, а на початку 1990-х років тут розміщувався Інститут природовикористання і екології НАН України.
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html
Особняк Пчолкіна (пл. Успенська, 5)
Вже на 1793 р. тут існувала дерев’яна споруда, яка належала засновнику відомої династії катеринославських купців – Стефану Пчолкіну (?-1821). Приблизно з 1870-х років домовласництвом керує купець першої гільдії Давид Пчолкін (?-1904). Саме він у 1898 р. будує новий кам’яний особняк за проєктом архітектора Дмитра Скоробогатова. Головний фасад будівлі виконано у стилі неоренесанс, оздоблення внутрішніх приміщень – у неомавританському і неоруському стилях. Після смерті Пчолкіна, особняком володіла його донька Аграфена Гурєєва. У 1920-х роках будинок використовували різноманітні сільськогосподарські установи. З середини 1930-х років тут розміщувалась курси марксизму-ленінізму при обкомі КП(б)У. З кінця 1950-х років і до кінця 1980-х років - «Будинок моделей». Зараз особняк є частиною комплексу «Менора». Світлина приблизно 1990 р. з архіву УЖРП, взято у Олександра Волока.
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html
Вже на 1793 р. тут існувала дерев’яна споруда, яка належала засновнику відомої династії катеринославських купців – Стефану Пчолкіну (?-1821). Приблизно з 1870-х років домовласництвом керує купець першої гільдії Давид Пчолкін (?-1904). Саме він у 1898 р. будує новий кам’яний особняк за проєктом архітектора Дмитра Скоробогатова. Головний фасад будівлі виконано у стилі неоренесанс, оздоблення внутрішніх приміщень – у неомавританському і неоруському стилях. Після смерті Пчолкіна, особняком володіла його донька Аграфена Гурєєва. У 1920-х роках будинок використовували різноманітні сільськогосподарські установи. З середини 1930-х років тут розміщувалась курси марксизму-ленінізму при обкомі КП(б)У. З кінця 1950-х років і до кінця 1980-х років - «Будинок моделей». Зараз особняк є частиною комплексу «Менора». Світлина приблизно 1990 р. з архіву УЖРП, взято у Олександра Волока.
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html
Еміль Вюрглер (1867-?) – підприємець, промисловець, швейцарський громадянин. Народився у Пскові, про батьків інформації немає. Мав двох рідних братів – Карла і Альберта. Закінчив першу київську гімназію, вишу освіту отримав у Європі. Працював управляючим Південно-Російського Технічного товариства у Києві. У 1894 р. відкриває власну справу – підприємство з виготовлення інженерного обладнання для металургійної і гірничої промисловості. Головна контора спочатку працювала у Юзівці, потім переїхала до Катеринослава. Згодом фірма відкрила представництво у Катеринодарі. Вюрглер заснував акціонерне товариство кісткопереробних заводів у Нижньодніпровську. У 1912 р. будує власний модерновий особняк на вул. Басейній (Писаржевського, 5), відомий як «будинок з жабами». Про дружину інформація відсутня, донька померла в дитинстві, син Олександр під час ДСВ був розвідником і загинув у 1943 р. Родина Вюрглерів виїхала з міста під час революційних подій. Еміль переїхав у Швейцарію, подальша його доля невідома.
Будинок Розенберга (вул. Барикадна, 2)
Домовласництво створено у середині XIX ст., перший власник – купець Португалов. У 1860-х роках зведено кутовий кам’яний корпус на два поверхи з цоколем. У 1897-1898 роках новим власником стає купець Хаїм Розенберг, він у 1898-1899 роках проводить реконструкцію домовласництва. Скоріш за все, автором проєкту реконструкції був міський архітектор Дмитро Скоробогатов. Кутовий корпус отримав фасади у неоруському стилі. Збудовано два нових кам’яні корпуси – по Проспекту і службовий у дворі. У 1901-1910 роках тут працювало Катеринославське товариство взаємного страхування. У 1909-1914 роках тут орендувала приміщення кондитерська Стрекозова. У 1912-1913 роках діяло фотоательє П.А. Владімірова. У 2000-2002 роках кутовий корпус був відреставрований, внутрішні приміщення повністю переплановані, зроблено прибудову до дворового фасаду. Світлина початку XX ст.
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html
Домовласництво створено у середині XIX ст., перший власник – купець Португалов. У 1860-х роках зведено кутовий кам’яний корпус на два поверхи з цоколем. У 1897-1898 роках новим власником стає купець Хаїм Розенберг, він у 1898-1899 роках проводить реконструкцію домовласництва. Скоріш за все, автором проєкту реконструкції був міський архітектор Дмитро Скоробогатов. Кутовий корпус отримав фасади у неоруському стилі. Збудовано два нових кам’яні корпуси – по Проспекту і службовий у дворі. У 1901-1910 роках тут працювало Катеринославське товариство взаємного страхування. У 1909-1914 роках тут орендувала приміщення кондитерська Стрекозова. У 1912-1913 роках діяло фотоательє П.А. Владімірова. У 2000-2002 роках кутовий корпус був відреставрований, внутрішні приміщення повністю переплановані, зроблено прибудову до дворового фасаду. Світлина початку XX ст.
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Скоробогатова» https://chipyo.livejournal.com/84440.html
Федір Матушевський (1869-1919) – український громадський діяч, публіцист, просвітянин, дипломат. Народився у Смілі у родині православного священника. Закінчив Київську духовну семінарію. Вчителював у Черкасах, а потім викладав у Київській духовній семінарії. З 1897 р. входив до Всеукраїнської загальної організації. У 1904 р. закінчив правничий факультет Дерптського університету. У 1904 р. повернувся до Києва, де займався видавничою справою, з 1906 р. редагував газету «Громадська думка» (пізніше «Рада»). З 1905 р. член Української радикально-демократичної партії. У 1905 р. одружився з Вірою Поповою, у шлюбі народилось троє дітей. У 1907-1914 роках жив у Петербурзі. У 1909 р. побував у Катеринославі, потім описав цей приїзд у своїх «Листах з дороги». У 1913 р. стає членом Діївської «Просвіти». У 1914 р. повертається до Києва. У 1917 р. обирається членом Центральної Ради. У 1919 р. став дипломатичним представником УНР у Греції. Помер у 1919 р. в Афінах, там і похований. Світлину взято з uk.wikipedia.org
Підсумки екскурсійного листопада
У листопаді відбулось шість екскурсій, дві з яких були у форматі онлайн. Найбільше зацікавила людей прогулянка «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2» - 49 екскурсантів.
На грудень заплановано чотири маршрути:
6.12 Катеринослав Тіссена (онлайн)
12.12 Міні-екскурсія по роботах Віленського (онлайн, безкоштовна)
20.12 Ранньорадянська архітектура Дніпра (онлайн)
25.12 Різдвяний Катеринослав
У грудні майже усі маршрути будуть в онлайн, окрім «Різдвяного Катеринослава», але чи він відбудеться залежить від епідеміологічної ситуації. На грудень перенесено екскурсію «Катеринослав Тіссена». Також у планах є новий онлайн-маршрут «Ранньорадянська архітектура Дніпра» присвячений архітектурі умовного періоду 1921-1941 років. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Доброго здоровля і до нових зустрічей у грудні😊
Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo
У листопаді відбулось шість екскурсій, дві з яких були у форматі онлайн. Найбільше зацікавила людей прогулянка «Катеринославське блукання. Двори і підворіття-2» - 49 екскурсантів.
На грудень заплановано чотири маршрути:
6.12 Катеринослав Тіссена (онлайн)
12.12 Міні-екскурсія по роботах Віленського (онлайн, безкоштовна)
20.12 Ранньорадянська архітектура Дніпра (онлайн)
25.12 Різдвяний Катеринослав
У грудні майже усі маршрути будуть в онлайн, окрім «Різдвяного Катеринослава», але чи він відбудеться залежить від епідеміологічної ситуації. На грудень перенесено екскурсію «Катеринослав Тіссена». Також у планах є новий онлайн-маршрут «Ранньорадянська архітектура Дніпра» присвячений архітектурі умовного періоду 1921-1941 років. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Доброго здоровля і до нових зустрічей у грудні😊
Якщо у Вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo
Будинок Зільбермана (вул. Княгині Ольги, 2)
У 1870-х роках домовласництво виокремлюється з садиби Фальц-Фейнів. У 1880-х роках належить купцю Соколовському. У 1890 р. придбано торгівельним домом «А.Г. Зільберман і М.М. Немировський». Наприкінці 1890-х років будується корпус по Проспекту. У середині 1900-х років за проєктом Дітріха Тіссена зводиться триповерховий прибутковий будинок по вул. Широкій (Княгині Ольги). Фасади виконані у раціональному модерні. У 1900-х роках обидві будівлі у власності торгівельного дому «А.Г. Зільберман і Сини». У 1920-х роках стає частиною житлового кооперативу, що об’єднав декілька будинків по вул. Широкій. У 1943 р. будинок повністю згорів, відновлений у 1948 р. Світлина 2010-х років, взято з oldcity.dp.ua
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html
У 1870-х роках домовласництво виокремлюється з садиби Фальц-Фейнів. У 1880-х роках належить купцю Соколовському. У 1890 р. придбано торгівельним домом «А.Г. Зільберман і М.М. Немировський». Наприкінці 1890-х років будується корпус по Проспекту. У середині 1900-х років за проєктом Дітріха Тіссена зводиться триповерховий прибутковий будинок по вул. Широкій (Княгині Ольги). Фасади виконані у раціональному модерні. У 1900-х роках обидві будівлі у власності торгівельного дому «А.Г. Зільберман і Сини». У 1920-х роках стає частиною житлового кооперативу, що об’єднав декілька будинків по вул. Широкій. У 1943 р. будинок повністю згорів, відновлений у 1948 р. Світлина 2010-х років, взято з oldcity.dp.ua
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html
Будинок Міренбурга (вул. Воскресенська, 20)
Довгий час ділянка була слабко забудована, бо поруч по вул. Воскресенській протікала Рибаковська канава. Після того як міська влада наприкінці 1900-х років зробила для річки колектор, ситуація кардинально змінилась. У 1908 р. Штельбейн продає домовласництво Горелишеву, а той у свою чергу в тому ж році перепродає землю купцю Міренбургу. За проєктом Дітріха Тіссена у 1910 р. зводиться прибутковий будинок. Яскравою прикрасою будівлі був кутовий еркер з куполом. 18 приміщень орендувала приватна жіноча гімназія Юдкевич. Ще тут було 5 магазинних приміщень і 6 шестикімнатних квартир. Під час революційних подій і ДСВ будинок майже не постраждав, але у 1970-х роках під час ремонту демонтовано еркер, добудовано один поверх. Світлина приблизно 1920-х років, взято у Олександра Волока.
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html
Довгий час ділянка була слабко забудована, бо поруч по вул. Воскресенській протікала Рибаковська канава. Після того як міська влада наприкінці 1900-х років зробила для річки колектор, ситуація кардинально змінилась. У 1908 р. Штельбейн продає домовласництво Горелишеву, а той у свою чергу в тому ж році перепродає землю купцю Міренбургу. За проєктом Дітріха Тіссена у 1910 р. зводиться прибутковий будинок. Яскравою прикрасою будівлі був кутовий еркер з куполом. 18 приміщень орендувала приватна жіноча гімназія Юдкевич. Ще тут було 5 магазинних приміщень і 6 шестикімнатних квартир. Під час революційних подій і ДСВ будинок майже не постраждав, але у 1970-х роках під час ремонту демонтовано еркер, добудовано один поверх. Світлина приблизно 1920-х років, взято у Олександра Волока.
Реєструйтеся на онлайн-екскурсію «Катеринослав Тіссена» https://chipyo.livejournal.com/84097.html