Курсова 🤝 сесія 🤝 робота = 25 годин без сну 💋
Втретє за тиждень
Втретє за тиждень
🫡4❤1👍1🙏1
☠ I'm SHEVA suprematist:
- окрема строка державного бюджету
- студентів більше за населення Обухова
- своя станція метро
- пів Голосіївського району у володінні
- тута вчився Порошенко
- найбільш модні корпуси
- окрема строка державного бюджету
- студентів більше за населення Обухова
- своя станція метро
- пів Голосіївського району у володінні
- тута вчився Порошенко
- найбільш модні корпуси
😁4
⚡️ на росії показали червоні лінії
"Єслі кієвскіє патньори асмєлятса іх пєрєступіть, рєшенія будут нєзамєдлітєльнимі", – заявили в російському уряді, тимчасово перенесеному у м. Магадан до стабілізації безпекової ситуації
@europostup
"Єслі кієвскіє патньори асмєлятса іх пєрєступіть, рєшенія будут нєзамєдлітєльнимі", – заявили в російському уряді, тимчасово перенесеному у м. Магадан до стабілізації безпекової ситуації
@europostup
😁10
Forwarded from БДСН | Війна 2025 | Новини 🇺🇦
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤1
Forwarded from Перша світова постіронічна СВО | 🍿
⚡️ Через високу інфляцію, Волинська ОДА перейшла на розрахунки у бурштині
👍5🤡2❤1💘1
Російські вчені, надихнувшись переглядом "Людини-мурахи" та трьох сезонів "Цілком таємно", розробили революційні дрони-камікадзе з квантовою телепортацією, здатні існувати одночасно у всіх районах Києва, доки їх не помітить ППО. За словами розробників, шахеди перебувають у квантовій суперпозиції, базуючись на легендарному експерименті з котом Шредінгера, але замість кота використовували бракований іранський дрон – втім, спостерігачі відзначають, що після колапсу хвильової функції внаслідок влучання ППО, квантові шахеди перетворюються на цілком звичайний металобрухт, що підкоряється законам класичної фізики Ньютона.
@europostup
@europostup
👍6🔥4🤡2
Подивіться на карту Європи. Данія, Швеція, Німеччина - заможні. Франція з Італією відстають. А Болгарія, Сербія, Румунія, Україна - взагалі на задвірках. Відмінність у рази. Чому так?
Століття тому німецький соціолог Макс Вебер запропонував відповідь. Справа в релігії. Протестанти виховані у трудовій етиці - працюють наполегливо, заощаджують гроші, вважають земний успіх ознакою божественної ласки. Православні та католики ставляться до багатства підозріло, більше думають про душу, ніж про гроші.
Вебер дивився на Європу 1900 року і бачив підтвердження. Протестантська Англія та Німеччина домінували економічно. Католицькі Іспанія та Італія відставали. Православні країни були десь там, на задвірках європейської економіки - хто про них думав у контексті капіталізму?
Але тут виникає питання. Якщо протестантська етика справді робить людей багатшими, то найкраще це перевірити там, де люди різних віросповідань живуть поруч в однакових умовах. Америка - ідеальне місце для такої перевірки. Там усі релігії живуть за однаковими законами, мають рівні можливості. Немає спадщини комунізму чи феодалізму. Чистий експеримент.
І що ми бачимо? Євангельські протестанти - найбільш "веберівська" група - одні з найбідніших. Тільки 14% заробляють понад 100 тисяч доларів. А серед православних таких 29%.
Як це можливо?
Відповідь криється у тому, хто саме належить до цих груп. Американські православні - переважно освічені іммігранти з Європи. Інженери, лікарі, професори. Вони приїхали з дипломами, знаннями, амбіціями. Їхні діти теж йдуть в університети.
Євангеліки живуть здебільшого на Півдні США, у штатах з низькими доходами. Серед них багато робітників, фермерів, людей без вищої освіти. Не тому, що вони погані, а тому, що історично так склалося.
Але протестанти протестантам не рівня. Єпископали - 35% з доходом понад 100 тисяч доларів, пресвітеріани - 32%. Це традиційні церкви американської еліти, банкірів та політиків. Їхні служби урочисті й формальні, з багатим декором, хорами і ритуалами - їхня "протестантська етика" мало чим відрізняється від католицької чи православної літургії. Далеко від суворого аскетизму, який описував Вебер.
Найбагатша ж група взагалі - євреї з 44%. Мабуть, у них теж є своя "протестантська етика", тільки на три тисячі років старша за протестантизм.
1/3
Століття тому німецький соціолог Макс Вебер запропонував відповідь. Справа в релігії. Протестанти виховані у трудовій етиці - працюють наполегливо, заощаджують гроші, вважають земний успіх ознакою божественної ласки. Православні та католики ставляться до багатства підозріло, більше думають про душу, ніж про гроші.
Вебер дивився на Європу 1900 року і бачив підтвердження. Протестантська Англія та Німеччина домінували економічно. Католицькі Іспанія та Італія відставали. Православні країни були десь там, на задвірках європейської економіки - хто про них думав у контексті капіталізму?
Але тут виникає питання. Якщо протестантська етика справді робить людей багатшими, то найкраще це перевірити там, де люди різних віросповідань живуть поруч в однакових умовах. Америка - ідеальне місце для такої перевірки. Там усі релігії живуть за однаковими законами, мають рівні можливості. Немає спадщини комунізму чи феодалізму. Чистий експеримент.
І що ми бачимо? Євангельські протестанти - найбільш "веберівська" група - одні з найбідніших. Тільки 14% заробляють понад 100 тисяч доларів. А серед православних таких 29%.
Як це можливо?
Відповідь криється у тому, хто саме належить до цих груп. Американські православні - переважно освічені іммігранти з Європи. Інженери, лікарі, професори. Вони приїхали з дипломами, знаннями, амбіціями. Їхні діти теж йдуть в університети.
Євангеліки живуть здебільшого на Півдні США, у штатах з низькими доходами. Серед них багато робітників, фермерів, людей без вищої освіти. Не тому, що вони погані, а тому, що історично так склалося.
Але протестанти протестантам не рівня. Єпископали - 35% з доходом понад 100 тисяч доларів, пресвітеріани - 32%. Це традиційні церкви американської еліти, банкірів та політиків. Їхні служби урочисті й формальні, з багатим декором, хорами і ритуалами - їхня "протестантська етика" мало чим відрізняється від католицької чи православної літургії. Далеко від суворого аскетизму, який описував Вебер.
Найбагатша ж група взагалі - євреї з 44%. Мабуть, у них теж є своя "протестантська етика", тільки на три тисячі років старша за протестантизм.
1/3
👍1
Але може, Америка - виняток? Тоді варто подивитися на європейську історію.
Вебер стверджував: протестантизм створив капіталізм. Але дослідження німецьких міст показало цікаву річ. Міста, які стали протестантськими у XVI столітті, вже тоді були багатшими за католицькі. Не протестантизм зробив їх заможними - вони обрали протестантизм, бо вже були заможними.
Але чому заможні міста міняли релігію? Католицька церква контролювала торгівлю, стягувала податки, обмежувала лихварство. Багатим торговцям це заважало. Протестантизм звільняв їх від цих обмежень. Нова релігія давала ідеологічне виправдання для економічних змін.
Водночас італійські банкіри з Флоренції чи Генуї не потребували релігійної революції - вони вже контролювали європейські фінанси. Венеційські купці панували в торгівлі зі Сходом. Папа римський не заважав їм заробляти.
Навіть там, де протестантські регіони пізніше дійсно розвивалися швидше, можливо, справа була не в трудовій етиці. Протестанти наголошували на читанні Біблії, що могло зробити їх грамотнішими. А в доіндустріальну епоху вміння читати і рахувати давало значні переваги в торгівлі та ремеслах.
Виходить, що причина і наслідок у Вебера переплутані. Не протестантизм робив регіони багатими. Регіони з певними економічними інтересами обирали протестантизм як зручну ідеологію.
А що з православними країнами? Тут спрацювали зовсім інші фактори. Після падіння Константинополя торгові шляхи перейшли до італійців та голландців, Балкани опинилися під османським пануванням, а Російська імперія застрягла у кріпацтві та бюрократії. Економічна відсталість накопичувалася століттями.
А потім прийшов комунізм. Півстоліття без приватної власності, без ринку, без підприємництва. Найкращий приклад - Східна Німеччина. Вона була протестантською століттями, але кілька десятиліть комунізму знищили всю "протестантську етику". Досі Східна Німеччина відстає від Західної за доходами.
Якщо комунізм може зруйнувати протестантську етику за кілька десятиліть, то що казати про православні країни? Більшість із них пережила набагато довший період таких експериментів.
Що з цього випливає? Вебер помилився у причинно-наслідкових зв'язках. Він побачив, що протестантські країни багатші, і вирішив: справа в релігії. Насправді все навпаки. Економічно розвинені регіони обирали протестантизм, бо він давав їм більше свободи від централізованих структур.
Сучасність дає ще більше прикладів такої плутанини. Наприклад, Німеччина - найбагатшою землею там є Баварія, яка століттями була католицькою. А протестантські землі Півночі не завжди багатші за католицький Південь. У Швейцарії теж немає особливої різниці між католицькими та протестантськими кантонами за рівнем життя.
Або подивіться на сучасну Ірландію. Ця католицька країна за останні десятиліття перетворилася з одної з найбідніших в Європі на одну з найбагатших. ВВП на душу населення вищий за німецький чи британський. Дублін став європейським технологічним хабом. Де тут веберівська логіка?
Те, що Вебер називав "протестантською етикою", насправді відображає культурні особливості германських народів - німців, скандинавів, англосаксів. Вони завжди тяжіли до самоврядування, не любили централізованої влади, цінували індивідуальну відповідальність. Коли прийшла Реформація, ці традиції знайшли своє вираження в новій релігійній формі. Германські народи створили протестантизм під себе, а не навпаки.
Романські народи - італійці, французи, іспанці - залишилися переважно католицькими. Германські - німці, скандинави, англійці - стали протестантськими. Кожна група обрала релігію, що відповідала їхній культурі.
Звідси випливає важливий висновок. "Протестантська етика" працює тільки там, де вона виросла органічно - у германських народів. Якби італійці чи українці масово перейшли в лютеранство, вони не стали б раптом багатшими. Культура первинна, релігійна форма - вторинна.
2/3
Вебер стверджував: протестантизм створив капіталізм. Але дослідження німецьких міст показало цікаву річ. Міста, які стали протестантськими у XVI столітті, вже тоді були багатшими за католицькі. Не протестантизм зробив їх заможними - вони обрали протестантизм, бо вже були заможними.
Але чому заможні міста міняли релігію? Католицька церква контролювала торгівлю, стягувала податки, обмежувала лихварство. Багатим торговцям це заважало. Протестантизм звільняв їх від цих обмежень. Нова релігія давала ідеологічне виправдання для економічних змін.
Водночас італійські банкіри з Флоренції чи Генуї не потребували релігійної революції - вони вже контролювали європейські фінанси. Венеційські купці панували в торгівлі зі Сходом. Папа римський не заважав їм заробляти.
Навіть там, де протестантські регіони пізніше дійсно розвивалися швидше, можливо, справа була не в трудовій етиці. Протестанти наголошували на читанні Біблії, що могло зробити їх грамотнішими. А в доіндустріальну епоху вміння читати і рахувати давало значні переваги в торгівлі та ремеслах.
Виходить, що причина і наслідок у Вебера переплутані. Не протестантизм робив регіони багатими. Регіони з певними економічними інтересами обирали протестантизм як зручну ідеологію.
А що з православними країнами? Тут спрацювали зовсім інші фактори. Після падіння Константинополя торгові шляхи перейшли до італійців та голландців, Балкани опинилися під османським пануванням, а Російська імперія застрягла у кріпацтві та бюрократії. Економічна відсталість накопичувалася століттями.
А потім прийшов комунізм. Півстоліття без приватної власності, без ринку, без підприємництва. Найкращий приклад - Східна Німеччина. Вона була протестантською століттями, але кілька десятиліть комунізму знищили всю "протестантську етику". Досі Східна Німеччина відстає від Західної за доходами.
Якщо комунізм може зруйнувати протестантську етику за кілька десятиліть, то що казати про православні країни? Більшість із них пережила набагато довший період таких експериментів.
Що з цього випливає? Вебер помилився у причинно-наслідкових зв'язках. Він побачив, що протестантські країни багатші, і вирішив: справа в релігії. Насправді все навпаки. Економічно розвинені регіони обирали протестантизм, бо він давав їм більше свободи від централізованих структур.
Сучасність дає ще більше прикладів такої плутанини. Наприклад, Німеччина - найбагатшою землею там є Баварія, яка століттями була католицькою. А протестантські землі Півночі не завжди багатші за католицький Південь. У Швейцарії теж немає особливої різниці між католицькими та протестантськими кантонами за рівнем життя.
Або подивіться на сучасну Ірландію. Ця католицька країна за останні десятиліття перетворилася з одної з найбідніших в Європі на одну з найбагатших. ВВП на душу населення вищий за німецький чи британський. Дублін став європейським технологічним хабом. Де тут веберівська логіка?
Те, що Вебер називав "протестантською етикою", насправді відображає культурні особливості германських народів - німців, скандинавів, англосаксів. Вони завжди тяжіли до самоврядування, не любили централізованої влади, цінували індивідуальну відповідальність. Коли прийшла Реформація, ці традиції знайшли своє вираження в новій релігійній формі. Германські народи створили протестантизм під себе, а не навпаки.
Романські народи - італійці, французи, іспанці - залишилися переважно католицькими. Германські - німці, скандинави, англійці - стали протестантськими. Кожна група обрала релігію, що відповідала їхній культурі.
Звідси випливає важливий висновок. "Протестантська етика" працює тільки там, де вона виросла органічно - у германських народів. Якби італійці чи українці масово перейшли в лютеранство, вони не стали б раптом багатшими. Культура первинна, релігійна форма - вторинна.
2/3
❤1🤔1
А що якщо справа зовсім не в протестантизмі? Християнська етика заохочує чесність у торгівлі, довіру між людьми, освіту та взаємодопомогу. Церкви створювали школи й університети, підтримували сиріт та немічних, розвивали право та мораль. Заборона на пияцтво та розгульне життя змушувала заощаджувати гроші. Ідея про гідність праці робила торгівлю та ремесло поважними заняттями.
Тільки проявляється це по-різному. У німців - через протестантську дисципліну. У італійців - через католицькі банківські мережі та купецькі гільдії. У греків - через православні торгові братства. Християнська основа спільна, форми різні.
Америка теж не стала успішною через якусь особливу "протестантську філософію успіху", а через поєднання християнських цінностей зі свободою. Туди приїжджали різні хвилі міграції - пуритани, квакери, католики, православні, баптисти, часто маргінальні секти, що тікали від переслідувань. Усі вони були дуже різними, але мали спільну християнську основу.
Працьовитість, чесність, освіта дітей, взаємодопомога - це об'єднуючі християнські цінності. В умовах американської свободи, де кожен міг спробувати свої сили, ці цінності створювали неймовірну енергію та інноваційність. Не важливо, чи ти методист з Півдня, чи православний з Греції, чи католик з Ірландії - якщо ти працьовитий і чесний, ти можеш досягти успіху.
Саме ця конкуренція ідей та людей на християнському фундаменті зробила Америку динамічною.
Така модель працювала не тільки в Новому Світі. Україна - яскравий приклад такої історичної кузні. Тут були і німецькі колоністи-протестанти, і польські католики, і православні братства, і греко-католики, і єврейські общини. Реформація і контреформація, братські школи і єзуїтські колегії - всі змагалися за вплив.
Таке міжрелігійне середовище завжди було модернізаційним. Конкуренція ідей, освітніх систем, економічних моделей штовхала всіх до розвитку. Православні залишилися православними не через консерватизм, а навпаки - через здатність адаптуватися і відповідати на виклики. Після століть такого змагання виживають тільки ті традиції, що вміють оновлюватися.
3/3
Тільки проявляється це по-різному. У німців - через протестантську дисципліну. У італійців - через католицькі банківські мережі та купецькі гільдії. У греків - через православні торгові братства. Християнська основа спільна, форми різні.
Америка теж не стала успішною через якусь особливу "протестантську філософію успіху", а через поєднання християнських цінностей зі свободою. Туди приїжджали різні хвилі міграції - пуритани, квакери, католики, православні, баптисти, часто маргінальні секти, що тікали від переслідувань. Усі вони були дуже різними, але мали спільну християнську основу.
Працьовитість, чесність, освіта дітей, взаємодопомога - це об'єднуючі християнські цінності. В умовах американської свободи, де кожен міг спробувати свої сили, ці цінності створювали неймовірну енергію та інноваційність. Не важливо, чи ти методист з Півдня, чи православний з Греції, чи католик з Ірландії - якщо ти працьовитий і чесний, ти можеш досягти успіху.
Саме ця конкуренція ідей та людей на християнському фундаменті зробила Америку динамічною.
Така модель працювала не тільки в Новому Світі. Україна - яскравий приклад такої історичної кузні. Тут були і німецькі колоністи-протестанти, і польські католики, і православні братства, і греко-католики, і єврейські общини. Реформація і контреформація, братські школи і єзуїтські колегії - всі змагалися за вплив.
Таке міжрелігійне середовище завжди було модернізаційним. Конкуренція ідей, освітніх систем, економічних моделей штовхала всіх до розвитку. Православні залишилися православними не через консерватизм, а навпаки - через здатність адаптуватися і відповідати на виклики. Після століть такого змагання виживають тільки ті традиції, що вміють оновлюватися.
3/3
👍6❤2