Еспресо спільно з платформою пам’яті Меморіал вшановують пам’ять загиблих українців

70-річний Валерій Петровський із селища Гостомель на Київщині загинув 8 березня 2022 року від осколкового поранення. Снаряд прилетів на подвір’я, коли чоловік вийшов з хати.

«Його дуже побило осколками. Приїхали окупанти, забрали до свого лікаря, але тут же привезли назад – бо чоловік дорогою помер. Ми зібралися з трьома сусідами і поховали його у городі», – розповіла дружина Ніна Федорівна.

Валерій Петровський народився на Черкащині. Жив на Київщині. Працював на заводі «Артем». Потім – дільничним у військовому містечку та начальником паспортного режиму. Дуже любив читати.

«Для чоловіка література – це було все. У нас стільки тих книжок!.. Був хазяїном. Доглядав за коровою. Моїм ділом було тільки її подоїти», – додала Ніна Петровська.  

Після початку повномасштабної війни Ніна з Валерієм не планували евакуюватися, не хотіли покидати корову, яку тримали на господарстві.

Навіть після втрати чоловіка Ніна залишилася із твариною у пошкодженому будинку. Згодом волонтери допомогли полагодити дах і вікна. Проте за понад два роки від загибелі Валерія половина дому жінки – без світла, стіни побиті, ванна – розбита. Самотужки вона не може відремонтувати будинок, а допомоги з цим, каже, ніяк не отримає…

Цей дім збудував батько Ніни, 1978 року він з родиною переїхав на Київщину з Донбасу. Ніна пішла працювати на завод «Артем», там і познайомилася з Валерієм.

У Валерія Петровського, крім дружини, залишилися дочка, син та двоє онуків. Син захищає Україну на передовій.