спів розквітне серед грому що провіщує весну. затуркані коні витопчуть мох


ворога має бути зупинено. якщо треба -- знищено. з любов'ю що її неможливо виносити. знищено з полегкістю, швидкістю, простотою. скорбота приходитиме і йтиме. якщо можна зупинити ворога знищивши його всередині себе -- знищуй. якщо можна зупинити ворога знищивши його образ в своєму оці -- знищуй. якщо можна зупинити ворога знищивши його слова в своєму вусі -- знищуй. запахи в носі, смаки в роті, коливання в повітрі, бажання пустого, переслідування хибного -- знищуй. рви. оплакуй. якщо ворога не зупинити ніяк інакше, знищ його тіло. знищ його тіла. зроби це з любов'ю. ту любов нині забули. вона гартує крицю в печі. вона випалює очі необачним. її єдиний прояв знищує темряву що вона накопичувалася незліченні епохи що не мали початку. вона здатна піднести єдине слово до всіх вух. вона здригає землю і з неї виростають гори. вона не соромиться радіти. вона проводжає з урочистістю що перевершує кожен вид тиші. вона не залишає сумнівів. вона пробиває пиху. вона, нездатна померти, народжується щоразу наново. вона підносить біль як полум'яний вінок. вона майоріє чистою лляною хустиною посеред піщаної бурі. вона б'є блискавками посеред безхмарного дня. вона сміється а сміх той рушить закони буття. вона огортає кожного що його було понівечено. вона милується а милота її то світанкові серпанки. її мереживо не має пробоїн. вона не щадить. вона ніколи не виникала і нікуди не зникне. вона не несе бруду. її обіймами можна нищити світи. її ніжність прихищає. її зір гострий. вона чує те що проливається. вона знає те що можна знати. вона не суперечить. вона не помиляється. вона не містить нічого. вона приносить полегшення. вона очищає річки від сміття. вона залишає в спокої те що можна залишати. вона включається в те що потребує включення. вона уникає того чого можна уникнути. вона не сліпа. вона складається в лекала. вона їх і нищить. вона нищить ворогів. зсередини. у прояві. зовні. кожен ворог, що його не може бути полишено, очищено, покинуто, випрано, висушено, випростано, розтягнуто, повернуто, витрушено, зупинено, буде знищений. знищ його зараз. знищ його з любов'ю


стружку з териконів нестиме вітер що сіяє житом на перевалі. у квіті розчиняться останні риси незрячости

повідомляють, що остання із вантажівок, які їхали кримським мостом, нарешті досягла пункту призначення. єдина із них, хто справді перетнув міст. єдина, хто прорвався крізь туман штучності, крізь зашумлення болю, крізь штиль відгноєння, крізь частокол видимості.


крим, границю пуповинної склейки нашого світу, було зайнято темрявою. її підтримка потребує постійного насичення. потоки темряви, що згасають щосвітанку, що їх підхоплюють чайки та розвіюють над солоним вітром моря, що вони рвуться терням гірських трав, повинні мати витоки. кримський міст мав стати північним потоком -1: ланцюгом сполучення між хворобливим спустошеним вивернутим виміром півночі, в якій уся живина або відмовляється існувати, або до скону відлунює голодну безодню сірого забуття. ця мряка, що вологим бадиллям чіпляється за вас щоосені як проходите повз, випустила свої щупаки в бік криму. відростила чергову зовнішню кишку. крізь яку в обидві сторони прокачувалися люди, вироби, зброя і символьне лахміття величі, нескінченні вири безпорадності, заплутані клубки ниток розуміння, тумани сонячного екранування, балони з пекельним тиском, биті пляшки із розпачем та інший реквізит. таке положення не надто приховувалося. сприйнялася довкола болісно, кимось шоково, але в цілому звично: знову тундрова мряка лине, оповиває. хтось намагався ігнорувати вогкий протяг з підлоги. хтось почав згадувати дитячі сни. інші люди почали розпалювати, заготовлювати, закручувати і консервувати полум'я.

потім війна пішла широким фронтом. велике тренування перед останнім екзаменом. можливість випробувати заготоване.

кажуть, водій готувався здавна. отримав благословення того, хто бачить майбутнє, вантажівка мала пишну золоту гриву, навчився ходити веселками, слухав на плеєрі ангельських пісень, віддавав шану гірським джерелам, роздавав багатство жебрачим, купався у хмарах, наснажував рослини, розважав знедолених та прислуговував немічним, складав народних пісень, боров і покорював демонів, достукувався до пихатих, розчесував полотна трав, розвіював перешкоди та озброювався радістю, відточувався та все забував, працював в три зміни, відкидав несуттєве, проливався дощем, проявлявся і зникав. кажуть, вже давно був готовий. і почав готуватися до нового

найважливіші стратегічно точки кожного міста ті, з яких видно край неба. звісно, ні одна хоч як завгодно висока будівля не годиться. будівля це комплекс. перегородки задають фільтрації. хоч небо фільтрами не вичерпується, але зір може.


водночас завтра не стане. не стане нікого із близьких, знайомих. не стане мене, тебе. не стане відомого, не стане невідомого. не стане явищ, не стане снів. порожнеча всередині шкірячки банана. часу не залишиться ні на що, його не існуватиме. льодовий палац розтане ще до того як зійде літнє сонце. проковзування сонячних зайчиків за горизонтом подій. клітини, рівні, нутровини, виямки, бульбашки, утворення, міжмежжя. холод подібний на простір. простір заплутаний як реконструкція вироблених рухів суглобів пальців рук ньорн із пам'яті сновид. пальці ті -- холодні. відкритість шириться, тіснота тисне. немає ні страху, ні болю, ні хоробрості, ні терпіння. немає спалахів, немає згадок. безвуччя, в якому немає тиші.


чим більше місто тим більше ваги у таких точок. ніби обважування на базарах: якщо хочеш визначености треба або ходити зі своїми важками, або приймати те що є. виходи із базарів завжди цікавіше за дихотомії. одноразові події схожі на іскри, а зміни ландшафтів вимагають тяглости. схоплена тяглість завжди несе зміни. спробуйте заснувати базар замість того щоб йти на сталий. звідки він постане? де оголосити про початок? визначеність не матиме старих форм, а разом із нею і світло. павук чує порухи крізь все павутиння, але підхоплюється не завжди. якщо шум є сигналом, то шукайте його зчитку в забутті. цього не вийде підробити випадково.

перетяти грозовий фронт означає зникнути. знавці ховалися від грози в мушлях. це просто. коли воно суне повсюдно варто зробити крок убік. воно сунутиме далі. салат утворюється зі складових. складові приготовані заздалегідь. перш ніж готувати складові треба їх найменувати. коли імена накладаються, з перетинів постають гори. гори складно покривати картами. є ті хто знає як правильно рухатися горами. чи треба жити там щоб знати? ті хто знають рушають не прямими маршрутами. але можна згладжувати набори імен, телефонні книги без телефонів. тоді гори стають пагорбами. утворюються стежки, конюшина набуває кольору, а зірки починають виступати за орієнтир.

гори течуть, але ми того не бачимо. ми не бачимо ні витоків, ні втоків. знавці бачать. знавці бачать все, що міняється. того, що не міняється, не бачать навіть знавці. іноді пташки виникають із вологи і тепла просто як комахи. тихо. мовчки. кажуть що такі птахи виникають, навіть не народжуються, одразу із крилами. а на крилах полум'я. клюви їх гнуті, а погляд пробиває гори. я ніколи не розумів куди таким птахам літати. перед ними немає ніяких гір насправді, суцільна рівнява. якби перед ними були гори, погляд би їх не міг пробити. шкода що птахи не знають людських імен.

здатність зірок вказувати шлях дивує. знавці кажуть що зірки видно навіть всередині мушлі. в дитинстві мені розповідали, що крізь мушлю чутно море. не дивно, що звідти видно зірки. я ніколи не бачив карт зіркового неба, що складені із мушлі. не вірю, що вони співпадають з астрономічними. чому знавці не складають карт? не знаю. та якби я знав імена пташок, я би теж мовчав. не хотілося б одного разу знайти в салаті пір'їнку оповиту полум'ям.

є на світі вічні теми