Трішки більше року тому я проходила один класний курс, де були зустрічі з чудовими дівчатами. І навіть після його завершення, ми продовжували спілкуватися, створили письменницький клуб, вчили англійську, підтримували одна одну, але це все було онлайн.
І от в пʼятницю я розвіртуалилася з Танею, котра переїхала у Франківськ з донькою і собакою 😍
Ми сходили на виставу «Коляда та й плєс… ізпрежди віка…», на якій я була вже вдруге. Франківський драмтеатр — то любов. Дуже раджу колись потрапити, якщо ще не були! ❤️
Потім разом вирізали з паперу ляльки і одяг для них (згадала дитинство!), гралася з Ельзою. А мати собаку — то велика і поки нездійснена мрія, то можете собі уявити моє щастя 🥹🐾
Проводили час за розмовами і грою в Діксіт. Грала вперше, до речі, ще й перемогла 😍
Зараз я вже вдома, втомлена, лежу в ліжечку, бо немає світла і холодно. Планую сьогодні лише відпочивати, але ці дні залишаю у скарбничці теплих спогадів ☺️✨
Трішки більше поділилася у сторіз в інстаґрамі.
А як проходять ваші вихідні?
І от в пʼятницю я розвіртуалилася з Танею, котра переїхала у Франківськ з донькою і собакою 😍
Ми сходили на виставу «Коляда та й плєс… ізпрежди віка…», на якій я була вже вдруге. Франківський драмтеатр — то любов. Дуже раджу колись потрапити, якщо ще не були! ❤️
Потім разом вирізали з паперу ляльки і одяг для них (згадала дитинство!), гралася з Ельзою. А мати собаку — то велика і поки нездійснена мрія, то можете собі уявити моє щастя 🥹🐾
Проводили час за розмовами і грою в Діксіт. Грала вперше, до речі, ще й перемогла 😍
Зараз я вже вдома, втомлена, лежу в ліжечку, бо немає світла і холодно. Планую сьогодні лише відпочивати, але ці дні залишаю у скарбничці теплих спогадів ☺️✨
Трішки більше поділилася у сторіз в інстаґрамі.
А як проходять ваші вихідні?
🥰3❤1
Замальовки січня ❄️⛸️
За колесом року його початок припадає на весняне рівнодення — 20 березня. От тоді час садити насіння, починати щось нове і вилазити зі своїх нір. Зараз ще час внутрішніх процесів, самодослідження і повільної підготовки до весни 🌱
І хоча календарний новий рік святкуємо 1 січня, я стараюся не робити різких змін у цей час, проте маю деякі ритуали. І один з них — це обрати «слово року». Слово-фокус на весь рік. У 2026 — це ЛЮДИ 💃
Я багато часу проводжу одна з кішкою, тож загадала собі більше живого спілкування і подумала: «якось буде». А воно як закрутилося! ❤️🔥
Спочатку в гості дуже спонтанно приїхала моя подруга Дарина святкувати разом новий рік. А вже першого січня ми з Дариною і її другом поїхали на Маланку в Пістинь. Де було багато переодягнених персонажів маланки. Ми теж колись з подружками ходили маланкувати 🥹
В Пістині ми влилися в тусовку і кілька годин поспіль танцювали з місцевими на саморобному возі. То треба було бачити! 😅(додала вище відео)
Тому рік з самого його початку був дуже про ЛЮДЕЙ ❤️
Потім ми з Дариною провели три тижні разом під час відключок світла. Побачили майстер-клас сусідки повиживанню розпалюванню грубки 🔥
Досвід, який точно не повториться!
А вже минулих вихідних їздила у Франківськ, була на виставі «Коляда та й плєс». Про приємне розвіртуалення і моє часопроводження писала вище.
Зараз маю гештальт-триденку, тобто три дні інтенсивного навчання, де піднімаються різні процеси, але вкотре згадую, яяяяк я це все люблю! 🥰
Як там кажуть, якщо відрізати психологу голову — то він все одно продовжить навчатися 😁
І на лютий вже теж маю заплановані зустрічі зі своїми людьми і поїздки 🌟
Тому якщо ви не знали про слово року або не встигли його обрати — я нагадую, що це ще можна зробити.
Бо воно працює! Особливо, коли є намір і розуміння, чого насправді хочеться 💌
І хоча календарний новий рік святкуємо 1 січня, я стараюся не робити різких змін у цей час, проте маю деякі ритуали. І один з них — це обрати «слово року». Слово-фокус на весь рік. У 2026 — це ЛЮДИ 💃
Я багато часу проводжу одна з кішкою, тож загадала собі більше живого спілкування і подумала: «якось буде». А воно як закрутилося! ❤️🔥
Спочатку в гості дуже спонтанно приїхала моя подруга Дарина святкувати разом новий рік. А вже першого січня ми з Дариною і її другом поїхали на Маланку в Пістинь. Де було багато переодягнених персонажів маланки. Ми теж колись з подружками ходили маланкувати 🥹
В Пістині ми влилися в тусовку і кілька годин поспіль танцювали з місцевими на саморобному возі. То треба було бачити! 😅(додала вище відео)
Тому рік з самого його початку був дуже про ЛЮДЕЙ ❤️
Потім ми з Дариною провели три тижні разом під час відключок світла. Побачили майстер-клас сусідки по
Досвід, який точно не повториться!
А вже минулих вихідних їздила у Франківськ, була на виставі «Коляда та й плєс». Про приємне розвіртуалення і моє часопроводження писала вище.
Зараз маю гештальт-триденку, тобто три дні інтенсивного навчання, де піднімаються різні процеси, але вкотре згадую, яяяяк я це все люблю! 🥰
Як там кажуть, якщо відрізати психологу голову — то він все одно продовжить навчатися 😁
І на лютий вже теж маю заплановані зустрічі зі своїми людьми і поїздки 🌟
Тому якщо ви не знали про слово року або не встигли його обрати — я нагадую, що це ще можна зробити.
Бо воно працює! Особливо, коли є намір і розуміння, чого насправді хочеться 💌
Привіт, вас на каналі вже 100+, я дуууже радію і дякую за довіру! 🥰
Оскільки багато хто підписався після моїх дописів про РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності), то вирішила розповісти трішки більше про цю тему і свою діагностику 🌀
Три роки тому мені почали траплятися мемчики англійською про РДУГ, і я часто впізнавала себе. Навіть написала своїй терапевтці про те, що, схоже, у мене РДУГ. На що вона відповіла, що це не так, бо я дуже посидюча.
📌 Пізніше інформації в українському просторі ставало все більше, і я дізналася, що РДУГ — це не лише про гіперактивність, а є три типи:
▫️ неуважний,
▫️ гіперактивний
▫️ комбінований.
Оскільки мені відгукувалися рілзи чи дописи про РДУГ, то вирішила нарешті сходити до психіатра. Оскільки я часто тривожуся, мені було цікаво зрозуміти — моя неуважність від тривоги чи це все ж таки РДУГ 🤔
Запитань було багато різних, деякі з них стосувалися саме віку до 12 років, що буває складно пригадати. Але я прийшла на зустріч вже підготовлена і розповіла про симптоми, які співпадають в мене з іншими рдужниками.
💭 Наприклад:
— прокрастиную завдання, які не вимагають багато часу, бо для мого мозку це надто складно 🧠
— важко зосередитися, для цього потрібні таймер, мелодія на фоні, галочки у планері
— гіперфокус, коли працюю: можу не відчувати, що хочу їсти чи в туалет, мене ніби поглинає завдання (от як зараз коли пишу цей допис 😁)
— пробую різні хобі і їх закидаю: робила браслети, свічки, в’язала шапки, валяла з шерсті, ліпила з глини, змінювала роботу і що я лиш не робила 🙈
— мене бісять накази, коли кажуть «піди», «зроби», відчуваю сильний супротив
— важко змінити стан: вийти з дому, піти в душ, лягти чи встати з ліжка
— чутливість до звуків, верхнього світла, штучного одягу, кофеїну
Також до цього ще 100500 думок в голові, які несуться одна за одною. І виявилося, що в мене РДУГ в парі з генералізованим тривожним розладом. (Ще підозрюю РАС, але на цю діагностику сходжу пізніше).
Я планую вивчати та розповідати про тему нейровідмінності більше. Тому запитуйте, що вам цікаво дізнатися? ☺️
Також, якщо ви маєте РДУГ, підозрюєте його або співпадають деякі пункти. І вам буває складно вивозити цю реальність, відчуваєте втому, апатію, хвилюєтеся про майбутнє чи маєте проблеми зі сном і концентрацією — я психологиня і працюю з такими запитами ❤️🌟
💌 Запрошую вас на першу сесію, вартість — 1000 гривень. Для запису — пишіть в особисті @alinakufedchuk
Оскільки багато хто підписався після моїх дописів про РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності), то вирішила розповісти трішки більше про цю тему і свою діагностику 🌀
Три роки тому мені почали траплятися мемчики англійською про РДУГ, і я часто впізнавала себе. Навіть написала своїй терапевтці про те, що, схоже, у мене РДУГ. На що вона відповіла, що це не так, бо я дуже посидюча.
📌 Пізніше інформації в українському просторі ставало все більше, і я дізналася, що РДУГ — це не лише про гіперактивність, а є три типи:
▫️ неуважний,
▫️ гіперактивний
▫️ комбінований.
Оскільки мені відгукувалися рілзи чи дописи про РДУГ, то вирішила нарешті сходити до психіатра. Оскільки я часто тривожуся, мені було цікаво зрозуміти — моя неуважність від тривоги чи це все ж таки РДУГ 🤔
Запитань було багато різних, деякі з них стосувалися саме віку до 12 років, що буває складно пригадати. Але я прийшла на зустріч вже підготовлена і розповіла про симптоми, які співпадають в мене з іншими рдужниками.
💭 Наприклад:
— прокрастиную завдання, які не вимагають багато часу, бо для мого мозку це надто складно 🧠
— важко зосередитися, для цього потрібні таймер, мелодія на фоні, галочки у планері
— гіперфокус, коли працюю: можу не відчувати, що хочу їсти чи в туалет, мене ніби поглинає завдання (от як зараз коли пишу цей допис 😁)
— пробую різні хобі і їх закидаю: робила браслети, свічки, в’язала шапки, валяла з шерсті, ліпила з глини, змінювала роботу і що я лиш не робила 🙈
— мене бісять накази, коли кажуть «піди», «зроби», відчуваю сильний супротив
— важко змінити стан: вийти з дому, піти в душ, лягти чи встати з ліжка
— чутливість до звуків, верхнього світла, штучного одягу, кофеїну
Також до цього ще 100500 думок в голові, які несуться одна за одною. І виявилося, що в мене РДУГ в парі з генералізованим тривожним розладом. (Ще підозрюю РАС, але на цю діагностику сходжу пізніше).
Я планую вивчати та розповідати про тему нейровідмінності більше. Тому запитуйте, що вам цікаво дізнатися? ☺️
Також, якщо ви маєте РДУГ, підозрюєте його або співпадають деякі пункти. І вам буває складно вивозити цю реальність, відчуваєте втому, апатію, хвилюєтеся про майбутнє чи маєте проблеми зі сном і концентрацією — я психологиня і працюю з такими запитами ❤️🌟
💌 Запрошую вас на першу сесію, вартість — 1000 гривень. Для запису — пишіть в особисті @alinakufedchuk
❤7
Вчора відсвяткувала свої 26 🥳
Як сказала подружка, в цей день не було лише зомбі і інопланетян, бо почався він з тривоги і введення жорстких графіків світла.
Та попри все мене оточують люди-світлячки, яким я вдячна за привітання, подарунки, теплі слова і всю любов ❤️
Як сказала подружка, в цей день не було лише зомбі і інопланетян, бо почався він з тривоги і введення жорстких графіків світла.
Та попри все мене оточують люди-світлячки, яким я вдячна за привітання, подарунки, теплі слова і всю любов ❤️
🥰10💘1
~ про Достатність ~ 🌀
Вчора гуляла у красивому, засвіченому сонцем лісі, де в повітрі вже дуже відчувається запах весни. І в мене з’явилася думка:
І більше не треба проходити купу курсів, купувати баночки-скляночки для догляду чи новий одяг. Робити додаткові процедури і все те, що впарює нам маркетинг. Що якщо така я, яка гуляє в лісі, тішиться сонечку, з тими знаннями, які вже маю і в тому одязі, який є, виглядаючи так, як зараз виглядаю — я вже достатня? ❤️🌟
Дивно це писати, але відчуття, наче ця думка звучить революційно і наперекір усьому тому, що нам транслюють в мережі. Бо якщо я достатня, то я не ведуся на рекламу і заклики, де мені тицяють в «біль» 👀
Не подумайте, я не проти того, щоб розвиватися і дбати про себе, прослухати ще один вебінар, купити собі нове плаття чи пахучий кремчик для тіла. Але я за те, щоб робити це з Достатності. Щоб це приносило справді радість, а не тимчасову пігулку, яка потішить лише на 15 хвилин, а далі за наступною рекламою в інсті, мені захочеться щось нове 🙈
Зазвичай такі думки відвідують мене, коли я гуляю на природі. Я тішуся мати ліс у двадцяти хвилинах від дому, бо це моє місце сили. От дивлюся на ці голі, місцями «кривенькі», інколи сухі чи поламані дерева — і я не уявляю як би природа почала думати, що вона недостатня чи непродуктивна 🌲✨
Особливо в цей період зими (бо сьогодні вже сніжить!) і тиші, коли назовні багато не відбувається. Виявляється, можна себе не сварити і не бігти вище, далі і краще. Природа лише готується до весни, і маленьке нагадування, що ми теж її частинка ❄️
Після повернення з прогулянки я теж взяла до рук телефон і поринула у звичний хаос. Але мені захотілося зафіксувати цей стан тут для нагадування самій собі і заодно поділитися з вами 🌱
Вчора гуляла у красивому, засвіченому сонцем лісі, де в повітрі вже дуже відчувається запах весни. І в мене з’явилася думка:
А що якщо повірити, що я вже Достатня? ❤️🔥
І більше не треба проходити купу курсів, купувати баночки-скляночки для догляду чи новий одяг. Робити додаткові процедури і все те, що впарює нам маркетинг. Що якщо така я, яка гуляє в лісі, тішиться сонечку, з тими знаннями, які вже маю і в тому одязі, який є, виглядаючи так, як зараз виглядаю — я вже достатня? ❤️🌟
Дивно це писати, але відчуття, наче ця думка звучить революційно і наперекір усьому тому, що нам транслюють в мережі. Бо якщо я достатня, то я не ведуся на рекламу і заклики, де мені тицяють в «біль» 👀
Не подумайте, я не проти того, щоб розвиватися і дбати про себе, прослухати ще один вебінар, купити собі нове плаття чи пахучий кремчик для тіла. Але я за те, щоб робити це з Достатності. Щоб це приносило справді радість, а не тимчасову пігулку, яка потішить лише на 15 хвилин, а далі за наступною рекламою в інсті, мені захочеться щось нове 🙈
Зазвичай такі думки відвідують мене, коли я гуляю на природі. Я тішуся мати ліс у двадцяти хвилинах від дому, бо це моє місце сили. От дивлюся на ці голі, місцями «кривенькі», інколи сухі чи поламані дерева — і я не уявляю як би природа почала думати, що вона недостатня чи непродуктивна 🌲✨
Особливо в цей період зими (бо сьогодні вже сніжить!) і тиші, коли назовні багато не відбувається. Виявляється, можна себе не сварити і не бігти вище, далі і краще. Природа лише готується до весни, і маленьке нагадування, що ми теж її частинка ❄️
Після повернення з прогулянки я теж взяла до рук телефон і поринула у звичний хаос. Але мені захотілося зафіксувати цей стан тут для нагадування самій собі і заодно поділитися з вами 🌱
❤9