У моєму світі є дві імперії та ельфійський ліс (теж своєрідна «імперія», але там зовсім інша ситуація). 🥀🍃

Перша імперія - Олеандр.
Звідти родом Хікару, Цукійо та Луї (із тих персонажів, які вже відомі на цей момент). Там дуже багато рабів - як ельфів, так і звичайних людей. Існує цілий ринок, який особливо полюбляє сам імператор, а також квартал червоних ліхтарів - «Алея Камелій». Це головна гордість імперії.
Після нього йде торговельна гільдія Хікару. Сам Хікару ніколи не прагнув чогось особливого - йому просто нудно, і він байдужий як до мрій, так і до людей. Гільдію він створив із нуля лише тому, що це була мрія його наставника. Уперше Хікару по-справжньому чогось забажав, коли побачив Наокі. Саме тоді й зародилася його одержимість ельфом.

Друга імперія - Еферія.
Вона славиться суворими законами щодо рабства та лицарською академією (саме там навчалися два капітани лицарів гільдії Хікару. Вони - подружня пара. Їхню історію я розповім трохи детальніше, коли нарешті дійдуть руки до їхніх артів. Хочу одразу показати їх і розповісти про них).
Саме тому багато ельфів вирушали шукати там захист. Хтось знайшов новий дім, а хтось - сім'ю. Звідти родом Шікузі та Юмехана.
Я ще не продумала Еферію до дрібниць, але для мене це світле місце, яке завжди захистить, наче мама.
А ще там є сцена, де Хікару, сам того не знаючи, нахаває афродизіака... Наокі, тікай. 😔

Остання «імперія» - ліс Касанія.
Саме звідти походить Наокі.
У моєму світі магії не існує, але є кристали, які полегшують життя, а також щось на кшталт духів. Сам ліс можна назвати «живим». Увійти до нього можуть лише ельфи або люди, яких запросили самі ельфи.
Работорговці та найманці часто користувалися цим, змушуючи рабів запрошувати їх до лісу. Через це повністю припинити напади на ельфійські села було неможливо. Саме так Наокі втратив усіх своїх близьких і навіть наречену.
Наокі - чистокровний ельф, тому з юності йому говорили, що він має одружитися лише з чистокровною ельфійкою. Через рабство чисельність чистокровних ельфів постійно зменшується, а в Еферії частіше народжуються напівельфи. Тому Наокі мав стати одним із тих, хто продовжить рід, навіть якщо він її не кохав.
Після того як його схопили, він намагався втекти, але його спіймали вдруге й вирізали очі.

+ Бонус.

Початкова зовнішність Наокі була такою ж, тільки очі були золотими - це ознака чистокровного ельфа. Після того як Хікару його викупив, він оплатив операцію та пересадив Наокі власні очі.

Імперія Олеандр процвітала. І не лише завдяки звичайній торгівлі - ні, тут уміли заробляти на всьому. Работоргівля стояла поруч із ювелірними крамницями та пряниковими ринками, ніби нічим від них не відрізнялася. Квартал работоргівлі гордо носив звання «імператорської перлини», щоправда, лише після кварталу червоних ліхтарів - «Алеї Камелій». Мерзенна імперія, де люди могли бути худобою, де не існувало народу - лише дворяни й раби, лише ті, хто тримає ланцюг, і ті, хто закутий у нього.

Хікару йшов крізь ринок із кам'яним обличчям. Будівля була вкрита навіть пліснявою. Жахливі умови панували всюди, і нікому не було діла до людей та ельфів, замкнених у клітках. До нього крізь ґрати тягнулися руки - благальні, тремтячі, вкриті синцями. Діти. Жінки. Воїни зі згаслими очима. Хтось ще кричав, кликав на допомогу.

— Пане, купіть мене!

— Ні, мене! Я добре служитиму вам уночі!

— Пане, врятуйте мене! — лунало з кліток від тих, хто ще не втратив сенсу жити.