— ма, а чо ми обрізаємо кінці сосисок, коли варимо їх?
— не знаю, бабця завжди так робить, запитай її.

— ба, а чо ми обрізаємо кінці, коли варимо їх?
— не знаю, моя мама завжди так робила. спитай її.

— бабо, а чо ми обрізаємо кінці сосисок, коли варимо їх?
— а ви шо досі користуєтесь моєю старою каструлькою?

— символічно засмутився.

«додаткові сцени»

— він стоїть і сам ще не розуміє, що вмер.

алла

росія розвʼязує світову війну і не спиниться доти, доки не перестане існувати в своєму нинішньому вигляді.

у кожній державі є спецслужби, в яких свої стосунки з мораллю і правом, подібно як у кожному домі є клозет, але як уявити собі клозет, що править цілим домом?

якби ми дійсно не мали в модерній історії свого власного політичного класу, то летіли б сьогодні російські ракети не на нас із Білорусі, а від нас — на Литву, Польщу і далі: всюди, куди з Москви звелять…

класична заздрість неімущого до маючого, один із головних психологічних мотивів цієї війни.

Ось що таке ця війна: туга звапнілого мозку відмерлої, нездатної до розвитку історичної форми — за власною молодістю.

«Найдовша подорож»
О. Забужко

Слово стало тілом у вигляді її сина Ісуса, але тіло жінки, яка його народила, стало абстракцією.

Голланд

— і людина, яка служить злу, невідворотно дурнішає, що вважаю непоганою новиною: було б куди гірше, якби наше знищення планували генії!

Забужко

В суспільстві, яке досягає згоди через активну незгоду, ти не можеш навʼязати рішення, навіть якщо воно суперове і рятівне.

Його нада прадать, в хорошому смислі. Через залучення й розʼяснення.

Марина Стародубська