Я шокована, але не задоволена.

Іра Петрів, мóя подру́жка

Війна між Україною і росією триватиме доти, доки ми не будемо з одними й тими самими цінностями. І тут є два варіанти…

Кулеба

Под облачком явір похилений,
Співат на нім пташок премилений!
Слухай, мила, як тот пташок співат,
Же з любові нич добра не биват!

Ци та любов є од Бога дана?
Ци лем, може, дяблом підшептана?
Хоц би с не хтів, та мусиш любити,
Хоц би с не хотів, про то маш терпіти!

Моя мила, ти покусо єдна!
Уж тя люблю не рік, ані не два.
Ци мі дала зілля ся напити?
Ей же не мож нияк без тя жити!

Мі ворожка давно ворожила,
Же ня здурит дівка чорнобрива,
Же не буду видів за нив світа,
Аж проминут мої млади літа!

Под облачком явір зеленіє!
Посмот, мила, як ним вітер віє,
Може, вирве його з корінями…
Мила моя, што то буде з нами?

лемківська пісня

Якшо я квітка, то де моя ваза?!

Іра Петрів, мóя подру́жка

«Втративши все, безсила протистояти фізичному й духовному розчавленню, геть з усього зрезигнувавши, людина лишала собі сміх. І взяла той сміх за прапор. І з тим сміхом стоїть, ні, отак от гола сидить під шибеницею й, давши себе розп’ясти морально та втоптати в болото, з тієї шибениці глузує»

Я не ходжу на побачення,
я ходжу на оглядини!

Іра Петрів, мóя подру́жка

«не з себе на мрію дивись,
а з мрії на себе»

Я не встигала, то вже
вирішила не спішити…

Іра Петрів, мóя подру́жка