— мені тринадцятий минало…
— я пас!

Я хотів шось сказати, але зрозумів, шо не матиму, шо сказати опісля…

Максим І.

Стару коробку з-під взуття відкрив...
А там лежать подерті капці мої.
Я памʼятаю в них ходив,
Як признавався у любові….

Однак тобі було не ок....
Ти попросла, щоб не плакав...
Стара коробка з-під взуття
I капці….
у яких пішов я нахуй...

Богдан Климентій

Я йду додому
Їсти солому,
А в соломі — рак,
Хто почує, той дурак!

(закривати вуха)

На щавлію воду грію —
на руту не буду.
Розсердився мій миленький —
я просить не бу[ду].

Нехай єго ціє просять,
що греблю розносять,
Нехай єго ції люблять,
що в болоті тру[сять].

— how are y’all?
— well… waiting for “пий до мене”,
I guess!

ТМ «Три ведмеді з поклоном»

«Чи нереалізований талант справді, як твердив Монтень, рівнозначний бездарності?»

хвилювання ритуальне