Із "Лексикону таємних знань"
Т. Прохаська:
Рослини — носії понять
(а звірі — образів).
Досвід як ризик зважуватися на небезпеки мутацій.
Досвід відсутності досвіду, коли ні про що не думається, можна думати про те, як ні про що не думається (усвідомлення усвідомлення).
Довіряти можна слизовим, довіряти можна повіками, те, що відбувається на них, значно важливіше, ніж те, що поза ними.
...приємно відчувати приємність, приємно знати, що відчуваєш, що приємно — самі приємності, нічого іншого нема — але ж приємність не може бути сенсом, є ж речі суттєвіші, ніж приємність, — ті речі помимо іншого є однак теж приємними — і від нічого іншого не можна відмовитися так просто, як від якоїсь приємності, хоча це знову обертається приємністю...
Т. Прохаська:
Рослини — носії понять
(а звірі — образів).
Досвід як ризик зважуватися на небезпеки мутацій.
Досвід відсутності досвіду, коли ні про що не думається, можна думати про те, як ні про що не думається (усвідомлення усвідомлення).
Довіряти можна слизовим, довіряти можна повіками, те, що відбувається на них, значно важливіше, ніж те, що поза ними.
...приємно відчувати приємність, приємно знати, що відчуваєш, що приємно — самі приємності, нічого іншого нема — але ж приємність не може бути сенсом, є ж речі суттєвіші, ніж приємність, — ті речі помимо іншого є однак теж приємними — і від нічого іншого не можна відмовитися так просто, як від якоїсь приємності, хоча це знову обертається приємністю...
Із "Лексикону таємних знань"
Т. Прохаська:
Завжди все зводиться до перебути. Треба перебути — це найважливіше пояснення цілого життя. Можна лиш вибирати або хотіти вибрати спосіб перебування.
Абсурд як сліди недосяжного мислення.
...францисканство не тоді, коли не холодно голому, а коли, мерзнучи, розбираєшся.
Тепер було добре, як колись.
Т. Прохаська:
Завжди все зводиться до перебути. Треба перебути — це найважливіше пояснення цілого життя. Можна лиш вибирати або хотіти вибрати спосіб перебування.
Абсурд як сліди недосяжного мислення.
...францисканство не тоді, коли не холодно голому, а коли, мерзнучи, розбираєшся.
Тепер було добре, як колись.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Андріївський узвіз, 36
— яяяяй, в мене така кріпатура!..
— був в залі вчора?
— нє, сніжки з мужиками грали!
— був в залі вчора?
— нє, сніжки з мужиками грали!
на жаль, ніколи не передбачиш, коли з сусіднього столика тобі в вухо прилетить слово «іічніца»