Людина може передати рукою рух. Як одна рука зʼєднується з другою і утворює певний ланцюг, так передає рух. Сама рука біжить поперед думки. Але то вже такі тонкощі.. Але вона веде, хтозна — може, вона спрямовує і думку.
Олег Лишега
«Друже Лі Бо, брате Ду Фу..»
Олег Лишега
«Друже Лі Бо, брате Ду Фу..»
любилися як голубів пара
розійшлися як чорная хмара
любилися як зерно в горісі
розійшлися як туман по лісі
«Володар», музей Гончара
розійшлися як чорная хмара
любилися як зерно в горісі
розійшлися як туман по лісі
«Володар», музей Гончара
Галич-ринок, 2021 р. Б.:
— добрийдень, можна часникодавку?
— та, беріт!
— можна картою?
— це шо?
— ну… віртуальні гроші…
— так а я вам часникодавку не віртуальну ж даю?!
(йде без часникодавки, розгублено)
— добрийдень, можна часникодавку?
— та, беріт!
— можна картою?
— це шо?
— ну… віртуальні гроші…
— так а я вам часникодавку не віртуальну ж даю?!
(йде без часникодавки, розгублено)
Ой ти милая моя, розовий цвіточок!
Подарую я тобі шовковий платочок.
Від Йосифовича, Вінниця
Подарую я тобі шовковий платочок.
Від Йосифовича, Вінниця
хочу випити за моменти, коли час йде дуже швидко і дуже довго;
хочу випити за людей, котрі розтягують час і час скорочують;
хочу випити за тих, котрі подовжили наш час, і тих, котрі вже поза часом!
Гліб, м. Вінниця
хочу випити за людей, котрі розтягують час і час скорочують;
хочу випити за тих, котрі подовжили наш час, і тих, котрі вже поза часом!
Гліб, м. Вінниця
сьогодні снилося, шо до Лаври приїхав Байден і я разом з іншими дітками маю розказувати віршик, а перед тим — вчепити до піджака Байдену квітку.
чіпаю і думаю: «на котру то йому сторону? жонатий чи нежонатий?»
а вголос кажу: «Байден, в Вас хоч бронежилет є, га?»
він мені: «та, якщо можеш, включи його, будь ласка. кнопка відразу позаду квітки»
чіпаю і думаю: «на котру то йому сторону? жонатий чи нежонатий?»
а вголос кажу: «Байден, в Вас хоч бронежилет є, га?»
він мені: «та, якщо можеш, включи його, будь ласка. кнопка відразу позаду квітки»
Сказав мені той день нових народин,
Що я Тебе забути вже
не годен.
Бобинський
Що я Тебе забути вже
не годен.
Бобинський