мітя бугайчук розказував про свою житомирську молодість: мав ірокез, називався «сонечко». це коли борода ірокез, голова ірокез, а всередині — ти, твій сонячний лик.
і ще плаття з гілок-мотузок!
і канонічне житомирське не(с)прийняття.
і ще плаття з гілок-мотузок!
і канонічне житомирське не(с)прийняття.
у києві зафіксовано випадок, коли випускний клас на останній дзвоник танцював не вальс — аркана!
— ці сунички так щіпають за язик!
— як чешуя, да?
— я не знаю, шо таке чешуя…
— так, я теж не знаю…
— як чешуя, да?
— я не знаю, шо таке чешуя…
— так, я теж не знаю…