знайомий український кіносценарист жаліється, шо всі написані раніше антиутопійні сценарії пішли коту під хвіст,
бо стали реальністю.
бо стали реальністю.
порівняй, боже, всі гори ше й болота,
ой щоб було відненько мого батька ворота.
порівняй, боже, всі гори ше й долини,
ой щоб було відненько до моєй родини.
ой щоб було відненько мого батька ворота.
порівняй, боже, всі гори ше й долини,
ой щоб було відненько до моєй родини.
Хто ж то перейшов
по нас, як мо містках, до храму слави
всесвітньої? Кого ми на собі з безодні варварства на гору несли?
«Оргія»
по нас, як мо містках, до храму слави
всесвітньої? Кого ми на собі з безодні варварства на гору несли?
«Оргія»
Парадоксально, але надійним середовищем довіри може, а тому мусить бути мова, мовлення, слова.
Хоч саме слова найчастіше вважають пусткою, що заслуговує довіри, попри те, що вони ж передовсім довіру викликають. Важливо, однак, що слова — єдиний інструмент достатнього, ніколи не повного розуміння. І кожне слово кожної мови є оправданим, річчю в собі.
Але довіру має викликати не те, що сказано, а те, що це — сказано.
Т. П.
Хоч саме слова найчастіше вважають пусткою, що заслуговує довіри, попри те, що вони ж передовсім довіру викликають. Важливо, однак, що слова — єдиний інструмент достатнього, ніколи не повного розуміння. І кожне слово кожної мови є оправданим, річчю в собі.
Але довіру має викликати не те, що сказано, а те, що це — сказано.
Т. П.