ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО ВІД ЕКОФАСИЛІТАТОРІВ:
ЯК РАНІШЕ НЕ БУДЕ - МОТИВУЄ НАЙКРАЩЕ!
ЕКОСИТЕМА ВЗАЄМОЖИВЛЕННЯ або СИМФОНІЯ "ЖИВИХ ПОВЕРБАНКІВ"
На межі... Відчуття прірви, провалу, що накопичувалося останнім часом... Ми не знаємо, що буде завтра... Навіть попри стрімке оновлення підтримки вчора - ми не самотні, і не лише словом і ділом.
Здавалося б, треба радіти з розкриття нових перспектив у війні, утім - не в мирі... Поки що. А значить, треба боротися не тільки військовими засобами, і навіть не засобами виживання психічного, але зростання. Про зростання не можна думати під час війни... Але ми подумали.
Зустріч PsyDetox (21.04.2024) стала справжнім одкровенням. Ми говорили про речі буденні й зрозумілі кожному - втому, зневіру, застій. Але з метафорою "живих павербанків" усе набувало особливого, майже містичного змісту. Ми наче зазирнули за лаштунки світобудови, де приховані безмежні живильні джерела енергії для всіх і кожного.
І ось вже депресія - не вирок, а лише сигнал розрядженої батареї. А відчай - провісник несподіваних змін і проривів. І навіть найтемніша ніч - обіцянка світанку, що завжди приходить, хоч як би й запізнювався.
Говорили про свої "павербанки" - унікальні, дивовижні, несхожі. Одні черпають сили в спілкуванні, іншим потрібна тиша й самотність. Для когось головне - дія, рух вперед, а комусь - споглядання, рефлексія. Але попри всі відмінності є те, що нас об'єднало - невичерпна здатність до оновлення, до знаходження ресурсу там, де, здавалося б, уже нічого немає…
І було ще важливе - усвідомлення нашого глибокого зв'язку, думка про те, що всі ми - частинки єдиної мережі, безперервного енергообміну, взаємопідживлення ідеями, сенсами, станами. Що кожен спалах на екрані, кожне добре слово, кожен щирий погляд - це маленька іскра, здатна розпалити полумʼя в чиємусь серці. І що тільки разом, у цій взаємодії, ми по-справжньому живі й сильні.
Енергетична система не така як раніше, армія не така як раніше, бізнес не такий як раніше, освіта не така... Це про що? Ще слово і здається ми скажемо, що через десять років будемо вдячні, що все, що пов'язувало з тим - у минулому...
Ми нові? І по-справжньому самостійні у спільноті, що прагне майбутнього... Ми ті, хто вижив - ми більше не позаду, ми не відновлюємося... Ми розквітаємо?!
Війна не тільки за мир - за розвиток! Ми так хотіли і жодних компромісів — як раніше не можна!
#ecpf_psydetox
ЯК РАНІШЕ НЕ БУДЕ - МОТИВУЄ НАЙКРАЩЕ!
ЕКОСИТЕМА ВЗАЄМОЖИВЛЕННЯ або СИМФОНІЯ "ЖИВИХ ПОВЕРБАНКІВ"
На межі... Відчуття прірви, провалу, що накопичувалося останнім часом... Ми не знаємо, що буде завтра... Навіть попри стрімке оновлення підтримки вчора - ми не самотні, і не лише словом і ділом.
Здавалося б, треба радіти з розкриття нових перспектив у війні, утім - не в мирі... Поки що. А значить, треба боротися не тільки військовими засобами, і навіть не засобами виживання психічного, але зростання. Про зростання не можна думати під час війни... Але ми подумали.
Зустріч PsyDetox (21.04.2024) стала справжнім одкровенням. Ми говорили про речі буденні й зрозумілі кожному - втому, зневіру, застій. Але з метафорою "живих павербанків" усе набувало особливого, майже містичного змісту. Ми наче зазирнули за лаштунки світобудови, де приховані безмежні живильні джерела енергії для всіх і кожного.
І ось вже депресія - не вирок, а лише сигнал розрядженої батареї. А відчай - провісник несподіваних змін і проривів. І навіть найтемніша ніч - обіцянка світанку, що завжди приходить, хоч як би й запізнювався.
Говорили про свої "павербанки" - унікальні, дивовижні, несхожі. Одні черпають сили в спілкуванні, іншим потрібна тиша й самотність. Для когось головне - дія, рух вперед, а комусь - споглядання, рефлексія. Але попри всі відмінності є те, що нас об'єднало - невичерпна здатність до оновлення, до знаходження ресурсу там, де, здавалося б, уже нічого немає…
І було ще важливе - усвідомлення нашого глибокого зв'язку, думка про те, що всі ми - частинки єдиної мережі, безперервного енергообміну, взаємопідживлення ідеями, сенсами, станами. Що кожен спалах на екрані, кожне добре слово, кожен щирий погляд - це маленька іскра, здатна розпалити полумʼя в чиємусь серці. І що тільки разом, у цій взаємодії, ми по-справжньому живі й сильні.
Енергетична система не така як раніше, армія не така як раніше, бізнес не такий як раніше, освіта не така... Це про що? Ще слово і здається ми скажемо, що через десять років будемо вдячні, що все, що пов'язувало з тим - у минулому...
Ми нові? І по-справжньому самостійні у спільноті, що прагне майбутнього... Ми ті, хто вижив - ми більше не позаду, ми не відновлюємося... Ми розквітаємо?!
Війна не тільки за мир - за розвиток! Ми так хотіли і жодних компромісів — як раніше не можна!
#ecpf_psydetox
❤19🔥11👍1
Вітаю, колеги! Сьогодні є унікальна можливість отримати індивідуальну консультацію у Павла Володимировича Лушина о 18.50 під час занять інтенсиву (у присутності слухачів) раптом комусь тут дуже треба напишіть мені в особисті до 17.00.
#ecpf_help
#ecpf_help
❤8
Друзі, піклуємось один про одного і просимо поширити інформацію серед тих, кому зараз це потрібно!
Українська школа екофасилітації професора Павла Лушина надає можливість отримати безоплатно професійну психологічну допомогу.
Анонімність, екологічність, емпатійність та ефективність – гарантуємо!
Залиште заявку та дізнайтесь докладніше за посиланням:
https://forms.gle/eWUUyhMQyH1eEv3LA
#ecpf_help
Українська школа екофасилітації професора Павла Лушина надає можливість отримати безоплатно професійну психологічну допомогу.
Анонімність, екологічність, емпатійність та ефективність – гарантуємо!
Залиште заявку та дізнайтесь докладніше за посиланням:
https://forms.gle/eWUUyhMQyH1eEv3LA
#ecpf_help
❤6👍6
Екологічна психологічна фасилітація (англ. - eco-centered psychological facilitation, ECPF) - українська неклінічна модальність психологічної та педагогічної допомоги, що розроблена професором Павлом Лушиним, Psy.D. і ґрунтується на його теорії особистісних змінювань (2003). Екофасилітативний підхід має понад 20-річну успішну апробацію в Україні (у т.ч. під час підготовки, підвищення кваліфікації психологів в умовах формальної і неформальної освіти), з 2022 р. активно апробовуюється в освітньому процесі Монтклерського державного університету (США), а також отримує подальший розвиток у численних дослідженнях послідовників науково-практичної школи професора Павла Лушина. Цей підхід підтвердив свою ефективність у роботі з клієнтами, що проживають кризу, опинились у складних життєвих обставинах, ситуаціях вибору, прийняття рішень, потребують і розраховують на ефективну швидку психологічну допомогу.
Українська школа екопсихологічної фасилітації професора Павла Лушина – єдиний психологічний освітньо-терапевтичний проєкт, у межах якого відбувається підготовка та сертифікація психологів-екофасилітаторів за методом "екологічна психологічна фасилітація" (свідоцтво про авторське право № 50541 від 02.08.2013 р.), а також навчання і підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі психології, педагогіки, HR, інших професій типу «людина-людина», у тому числі з використанням штучного інтелекту. Це навчання буде корисним, цікавим і для тих, хто хоче дізнатись більше про психологію, розроблені в Україні підходи та методи психологічної допомоги. Попередній запис на літній інтенсив з екопсихологічної фасилітації: https://forms.gle/9WSz2a1MMFeuDdHk7
Школа надає можливість отримати психологічну допомогу на безоплатній основі, консультує професор Павло Лушин та його учні. Попередній запис на консультацію: https://forms.gle/YNV3ZBY4yJ71LYhG9
Канал "Eco-centered Psychological Facilitation" інформує про підхід, навчальні програми, майстер-класи та інші заходи, що відбуваються в Українській школі екопсихологічної фасилітації професора Павла Лушина та Української асоціації екологічної психологічної допомоги.
Додаткова інформація про екофасилітацію та навчання:
https://ecpf.com.ua/school/
+380681517979 (Telegram, Viber)
ukrecoschool@gmail.com
#ecpf
Українська школа екопсихологічної фасилітації професора Павла Лушина – єдиний психологічний освітньо-терапевтичний проєкт, у межах якого відбувається підготовка та сертифікація психологів-екофасилітаторів за методом "екологічна психологічна фасилітація" (свідоцтво про авторське право № 50541 від 02.08.2013 р.), а також навчання і підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі психології, педагогіки, HR, інших професій типу «людина-людина», у тому числі з використанням штучного інтелекту. Це навчання буде корисним, цікавим і для тих, хто хоче дізнатись більше про психологію, розроблені в Україні підходи та методи психологічної допомоги. Попередній запис на літній інтенсив з екопсихологічної фасилітації: https://forms.gle/9WSz2a1MMFeuDdHk7
Школа надає можливість отримати психологічну допомогу на безоплатній основі, консультує професор Павло Лушин та його учні. Попередній запис на консультацію: https://forms.gle/YNV3ZBY4yJ71LYhG9
Канал "Eco-centered Psychological Facilitation" інформує про підхід, навчальні програми, майстер-класи та інші заходи, що відбуваються в Українській школі екопсихологічної фасилітації професора Павла Лушина та Української асоціації екологічної психологічної допомоги.
Додаткова інформація про екофасилітацію та навчання:
https://ecpf.com.ua/school/
+380681517979 (Telegram, Viber)
ukrecoschool@gmail.com
#ecpf
❤18
Бути модераторкою неймовірно глибокого майстер-класу Павла Володимировича Лушина, доктора психологічних наук, професора Монтклерського державного університету (США), автора екофасилітативного підходу - завжди величезна радість і натхнення.
Ця зустріч «Як образ майбутнього змінює актуальні дії: практика екофасилітативної допомоги в сучасних умовах» відбулася в рамках XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в умовах воєнного стану» в ДЗВО "Університет менеджменту освіти".
Разом з учасниками ми досліджували образ майбутнього і з подивом виявили, що він вже проявляється тут і зараз - в наших обличчях, діях, планах... У щоденному прагненні правильно виховувати дітей, вчитися, підвищувати кваліфікацію, допомагати іншим. Ми вчилися знаходити в собі сили цінувати й опрацьовувати той жах і випробування, що переживаємо - заради майбутнього, свого, наших дітей і близьких, а можливо, й чогось більшого...
Павло Володимирович звернув нашу увагу на те, що в ситуації травми, кризи перше, що ми втрачаємо - це уявлення про майбутнє. Тому побудова, проєктування образу майбутнього в ситуації невизначеності є дуже затребуваною. Ба більше його генерація відбувається спонтанно, скоріше на несвідомому рівні. Перевірена роками "голограма" Павла Володимировича: "Якщо не знаєш, що робити, дивись, що ти вже робиш" - саме про такі ситуації й періоди. Адже як тільки щось зруйноване, поява нового - сенсів, дій, образів - це аксіома. Як тільки старий образ майбутнього через кризу зникає, тут же народжується новий...
Ця зустріч нагадала усім нам, що попереду ще багато роботи й життя! І кожен наш крок, кожне рішення вже зараз творить те майбутнє, про яке ми мріємо.
Щира вдячність Павлу Володимировичу за натхнення і мудрість, які він подарував усім присутнім, а учасникам - за відкритість і готовність змінюватись! Залишаємось на зв’язку, підтримуємо один одного, потужно генеруємо образи власного майбутнього і майбутнього мирної України!
#PavloLushyn #ecpf
Ця зустріч «Як образ майбутнього змінює актуальні дії: практика екофасилітативної допомоги в сучасних умовах» відбулася в рамках XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в умовах воєнного стану» в ДЗВО "Університет менеджменту освіти".
Разом з учасниками ми досліджували образ майбутнього і з подивом виявили, що він вже проявляється тут і зараз - в наших обличчях, діях, планах... У щоденному прагненні правильно виховувати дітей, вчитися, підвищувати кваліфікацію, допомагати іншим. Ми вчилися знаходити в собі сили цінувати й опрацьовувати той жах і випробування, що переживаємо - заради майбутнього, свого, наших дітей і близьких, а можливо, й чогось більшого...
Павло Володимирович звернув нашу увагу на те, що в ситуації травми, кризи перше, що ми втрачаємо - це уявлення про майбутнє. Тому побудова, проєктування образу майбутнього в ситуації невизначеності є дуже затребуваною. Ба більше його генерація відбувається спонтанно, скоріше на несвідомому рівні. Перевірена роками "голограма" Павла Володимировича: "Якщо не знаєш, що робити, дивись, що ти вже робиш" - саме про такі ситуації й періоди. Адже як тільки щось зруйноване, поява нового - сенсів, дій, образів - це аксіома. Як тільки старий образ майбутнього через кризу зникає, тут же народжується новий...
Ця зустріч нагадала усім нам, що попереду ще багато роботи й життя! І кожен наш крок, кожне рішення вже зараз творить те майбутнє, про яке ми мріємо.
Щира вдячність Павлу Володимировичу за натхнення і мудрість, які він подарував усім присутнім, а учасникам - за відкритість і готовність змінюватись! Залишаємось на зв’язку, підтримуємо один одного, потужно генеруємо образи власного майбутнього і майбутнього мирної України!
#PavloLushyn #ecpf
❤22👍7