19:18 Чекаємо на кризи та блоки в роботі, не уникаємо їх – розраховуємо на них як на можливість.
19:19 Постійно ділимося зворотним зв'язком – результат різноманітний – уточнюємо його зміст у конкретних умовах роботи.
19:20 Рішення – колективний продукт, тому не ігноруємо ані себе, ані клієнта, ані супервізора і співвідносимо з відчуттям методу.
19:21 Підготовка супервізора – не питання своду правил і відповідності їм, а включення мислення разом із слухачами Школи та зрушення у власних методах і осмисленнях процесу.
19:23 Якщо хочеш надати «живильного» стусана або ляпаса – перевір, чи не надто це прискорює того, хто дає: внутрішня екологія важлива...
19:24 Політкоректність часто веде до радикалізму – важлива умова не лише для суспільного життя, але й підготовки супервізора-наставника.
19:25 Надмірна жорсткість також загрожує радикалізмом поступливості.
19:26 Рух уперед іноді має звивисту траєкторію — не поспішаємо/поспішаємо на поворотах...
19:27 Якщо стажер-екофасилітатор схильний вийти з-під вашого впливу – відпускаємо його з побажанням – "хрест по силах" і стежимо за проривами в професіоналізмі.
19:30 Самоорганізація в команді супервізорів – умова проривів у практиці набуття навичок екофасилітації: середовище наставників облагороджує середовище підопічних і навпаки.
19:34 Гіг-освіта та гіг-допомога – перспектива найближчих кількох років: ми не можемо дозволити собі розкіш тривалого і неякісного навчання в умовах нових можливостей.
19:49 Як ніколи правильне наше висловлювання в нинішніх непередбачуваних і виключних мінливостях – не поспішай змінювати себе – новинка сама себе проявить... Здоровий консерватизм в умовах постійних змін – вже інновація.
19:51 Формування як цілеспрямований розвиток вимагає зазвичай розкоші нікуди не поспішати.
19:52 У нинішніх умовах найкращий метод змінювання – відчуття «щось раптом працює не так», а далі питання – в чому користь?
19:56 Радикалізм в умовах змін – погладжування вашого котика на теплому підвіконні ) якщо на вас наїжджає ваш підопічний – дякуємо, що довіряє вам свої зміни.
19:58 У неспокійні часи і часи нестачі сну, він таким як раніше бути не може: шукайте/генеруйте власне плацебо, яке вже дозволяє вам мріяти про перспективи та справлятись із зростаючим навантаженням.
19:59 Львівська валеріана!
20:01 «Ретравматизація» – це перехід, а отже – розкіш замислитись про можливу зустріч нових витків розвитку... дуже актуально і в підготовці нових екофасилітаторів.
20:07 Якщо стажер мовчить після проведеної роботи з клієнтом – супервізор добре попрацював.
20:10 Якщо просять допомогти – результат може настільки перевищувати очікування, що тому хто просить буде потрібна додаткова допомога: занадто багато перспектив – теж робота або «травма».
20:11 Супервізія як джерело натхнення – і це не жарт!)
20:12 Травма – це не стан, а робота... Дехто може розраховувати на страждання як образ відпочинку...
20:14 Затерта травма – мало роботи або одні лише спогади.
20:15 Любителі походити по терапіях – спеціалісти з застою... (с)П.В.Лушин

Під «інвалідністю» потрібно розуміти і невміння страждати.
Старі люди та інваліди вчать нас силі. Хто ж нас вчить слабкості?
Інвалідність – це перехідна форма.
В екофасилітації норма – це відповідність умовам походження або контексту і не лише зовнішнім, а й внутрішнім. Тому внутрішні умови можуть компенсувати наявність екстремальних умов зовнішніх...
Норма – це суть. Не статистичне середнє чи соціальна конвенція, а відповідність внутрішній логіці розвитку явища, його походженню, «генетичному коду».
А що тоді патологія?
Уявна суть – це порівняння явищ або симптомів і встановлення схожості, приміром: якщо людина не спить – це депресія. А насправді – перехідний стан.
Інвалідність і патології – не відхилення від статистичної норми, а особливі форми розвитку, що відповідають власній соціокультурній логіці… (с)П.В.Лушин