1. 80% клієнтів приходять за психологічною допомогою з дуже серйозної причини.

2. 22% клієнтів відчувають незручність і хвилювання в перші 5-7 хвилин роботи. Потім свідомість стає ясною і сприяє активній роботі.

3. На початку роботи 30% клієнтів не можуть сформувати свій запит щодо того, що саме їх спонукало звернутися до екофасилітатора.

4. 82% клієнтів виявляють, що їхній первинний запит змінився за час роботи.

5. 65% клієнтів переживають стан осяяння, емоційного підйому, і навіть - істотного прориву в роботі з приводу своєї проблеми.

6. Після роботи з екофасилітатором 51% клієнтів фіксують позитивні зміни не тільки у себе, а й у свого оточення. Багатьом клієнтам вдається за одну консультацію вирішувати кілька супутніх проблем.

7. У 16% клієнтів суттєво змінюється спосіб і якість життя, як правило, це відбувається у людей з дуже серйозною проблематикою. Помічено: чим важча проблема, тим інтенсивніше йде робота і найвідчутнішим є її результат.

8. У 90% клієнтів відбувається мимовільне запам'ятовування практично всіх елементів спілкування з екофасилітатором. Багато клієнтів можуть відтворити найдрібніші деталі роботи.

9. Близько 45% клієнтів після консультації виявляють толерантне ставлення до критичних ситуацій.

10. 77% клієнтів після проведеної роботи з екофасилітатором не мали потреби звертатися повторно з приводу опрацьованої проблеми.

11. 75% клієнтам допомогу було надано за одну-дві 50-хвилинних консультацій, а 17% - протягом значно меншого проміжку часу (від 10 до 20 хвилин). Останнє зафіксовано в умовах, коли сам клієнт і психолог домовлялися працювати у скороченому режимі.

12. Після проведеної роботи у 38% клієнтів виникало бажання навчитися надавати допомогу іншим. (С)П.В.Лушин

1. 20% екофасилітаторів відчувають певне хвилювання і тривогу, змішані з іншим, більш оптимістичним почуттям піднесення. Зазвичай це зумовлено можливою зустріччю з чимось цікавим і неочікуваним.

2. 65% екофасилітаторів виходять з того, що клієнт занадто досконалий, щоб його змінювати. Головне - навіть не стільки розуміти, скільки дивуватися його тонкій організації. Якщо не виходить, значить є час для самовдосконалення.

3. 80% екофасилітаторів не знають на початку екофасилітативної сесії (далі - екосесії), чим закінчиться їхня робота. Вони часто толерантні до невизначеності.

4. У 36% екофасилітаторів екосесія сприймається як творча зустріч з багатьма відкриттями, неочікуваним, а також соціально важливим.

5. 75% екофасилітаторів під час спільної роботи з клієнтом переживають стани глухого кута, відчаю та неможливості рухатися в раніше сформованій логіці. Часто таких глухих кутів і блоків налічується значна кількість: від 1-2 до 7-8 за екосесію.

6. У 37% екофасилітаторів опір і небажання клієнта працювати переживається як парадоксальне явище: з одного боку - як втрата "робочого союзу", з іншого - як передчуття нових можливостей для надання допомоги. Наприклад, за словами клієнта: "я не хочу це обговорювати" може слідувати зміна ним напрямку роботи і, відповідно, поява теми, бажаної для обговорення. Такий, на перший погляд, дивний поворот є не віддаленням від головного, а наближенням до нього.

7. У 79% екофасилітаторів помилки та обмовки в розумінні клієнта можуть слугувати приводом для зміни власної тактики в роботі. Помилки розуміння екофасилітатором клієнта, як правило, сприяють просуванню процесу допомоги.

8. Екофасилітатор заздалегідь не знає міру глибини "втручання" в свідомість і діяльність клієнта, часто глибина є емпіричною і залежить багато в чому від готовності клієнта впускати екофасилітатора в певну сферу власної свідомості. Тому 90% екофасилітаторів не поспішають нав'язувати свою волю або пропонувати власні сценарії розвитку процесу допомоги. Чутливість до реального процесу може значно прискорити процес спільної з клієнтом роботи.

9. Екофасилітатори зазвичай не дозволять зробити аналогічне клієнту по відношенню до себе: перший швидше за все не стане обговорювати або робити те, що не відповідає власним цінностям і принципам. Якщо щось подібне все-таки відбувається, це означає, що екофасилітатор вступив у зону розвитку. Серед його помічників у цьому можуть бути хто завгодно, включаючи супервізора, клієнта, родичів, а також важкі фізичні та психологічні стани. У цьому екофасилітатори мало чим відрізняються від звичайних людей.

10. 95% екофасилітаторів отримують задоволення від того, що їх стає більше, і тому вивчають не лише основи психологічної, але й педагогічної допомоги. Для багатьох з екофасилітаторів ці сфери еквівалентні. (С)П.В.Лушин

1. Образ власного майбутнього - на вечір, наступний ранок, місяць, роки - в людині завжди є!
2. Щоправда, не завжди зрозумілий й усвідомлений: емоційні, травматичні спогади, переживання про минуле й теперішнє часто його затьмарюють, а інколи й геть блокують.
3. Тоді в душі оселяються і панують важки думки й відчуття: майбутнього немає, безвихідь, як жити не знаю, мабуть і не хочу…
4. Правда, бува! І що з цим робити?
5. Просто згадати п.1. - образ власного майбутнього в людині завжди є!
6. Просто знати, що інколи самотужки в життєвій імлі його не розгледіти ...
7. Тоді найпростіше - звернутись по допомогу, довіритись тому, хто переконаний у п.1 - образ власного майбутнього в людині завжди є!
8. В умовах прийняття вона проявляє його з іншим, через іншого для себе…
9. А далі все просто, спонтанно, ритмічно й інколи схоже на магію - бажаний образ майбутнього визначає дії, взаємодії, переваги, уподобання, смаки... Майбутнє! Приреченість до Життя!..))

Як пояснити з чого починати чи що обрати, якщо більшість, а може й усі модальності психологічної допомоги, виявляються корисними, а іноді й проривними, особливо у поєднанні з унікальною особистістю практикуючого фахівця? Своє, освоєне, вистраждане краще за чуже і формальне?

А можливо науково обґрунтоване більш прийнятне і надійне ніж інтуїтивно згенероване й дієве?

А можливо, байдуже з чого починати і у що вкладатися: щоб стати професіоналом - головне не метод, а процес?

А може й зовсім просто:
а) на мені працює чудово,
б) сьогодні це популярно і фінансово виправдано,
в) нічого не розумію, але і я теж так хочу?

Екофасилітатори відповідають - все правда! (C)П.В.Лушин

По-перше, ми постійно змінюємось і при детальному розгляді завжди в новій ситуації, яка лише частково може нагадувати нам як було.
По-друге, ми ніколи не отримуємо того, що хотіли: крім задуманого, ми, як правило, отримуємо повний спектр: купу несподіваних бонусів і розчарувань - словом, абсолютно нову ситуацію розвитку...» (С)П.В.Лушин