Торгові суперечки

На цьому тижні відбулася зустріч комітету Світової організації торгівлі щодо субсидій та компенсаційних заходів, де стало очевидним, що ключові світові економіки мають серйозні розбіжності щодо торговельних політик на трильйони доларів.

⏩ Критика за недостатню прозорість.
США висловили занепокоєння через відсутність дотримання термінів подання звітів про субсидії, зазначивши, що 90 членів СОТ не виконали своїх зобов'язань. Особливу увагу було приділено Китаю, від якого очікують додаткових зусиль у рамках умов його вступу до СОТ. У відповідь Китай наголосив на важливості прозорості та на своїх зусиллях дотримуватися термінів.

⏩ Суперечки навколо субсидій.
Китай звинуватив США у введенні торгових субсидій для вітчизняної індустрії напівпровідників, що є порушенням правил СОТ. Натомість США заявили, що Китай також розвиває свою програму напівпровідників, яка ніколи не була згадана у звітах СОТ, попри вкладені $150 мільярдів.

⏩ Розбіжності ЄС і США.
Європейський Союз розкритикував США за запуск розслідування щодо демпінгу та компенсаційних заходів проти імпорту хімічної речовини меламіну з країн ЄС, включаючи Німеччину. ЄС стверджує, що його система торгівлі викидами відповідає міжнародним правилам і не спотворює торгівлю.

⏩ Дискусії про електромобілі.
Китай також критикував розслідування ЄС стосовно імпортованих з Китаю електромобілів, стверджуючи, що розслідування не відповідає вимогам, оскільки не підтримане відповідними петиціями від автоіндустрії, а провідні автовиробники висловились проти цього розслідування.

Ці розбіжності підкреслюють складність і важливість міжнародної торговельної дипломатії та необхідність вирішення цих питань для забезпечення глобальної стабільності та просування вперед.
Джерело: Bloomberg

Копенгагенські критерії: шлях до Європейського Союзу

Коли мова заходить про розширення Європейського Союзу, ключовим моментом є дотримання копенгагенських критеріїв. Встановлені у 1993 році під час зустрічі Європейської Ради в Копенгагені, ці критерії визначають основні вимоги, які країна-кандидат має виконати для приєднання до Союзу. Зокрема, економічна частина цих критеріїв вимагає, аби країна мала функціонуючу ринкову економіку та здатність протистояти конкурентному тиску і ринковим силам в ЄС. Це забезпечує ефективну інтеграцію нових членів в єдиний економічний простір Європи, сприяючи загальному розвитку та стабільності.

Інфраструктурні критерії є частиною пакету здатності протистояти конкурентному тиску. Якість інфраструктури оцінюється через такі індикатори, як стан доріг, залізниць, портів, аеропортів, а також цифрової та енергетичної інфраструктури.

Особлива увага приділяється таким аспектам:

🟢Дорожня мережа: В Україні значна частина доріг перебуває у незадовільному стані, що ускладнює транспортну логістику та безпеку. Недостатнє фінансування та відсутність сучасної технології утримання доріг знижують їх ефективність і довговічність.
🟢Залізниці: Україна має широку мережу залізниць, але відмінності в ширині колії від стандартів ЄС вимагають додаткових витрат на логістику при перетині кордонів. Також, залізнична інфраструктура постраждала через військові дії.
🟢Порти і аеропорти: Портова інфраструктура зазнала значних руйнувань, особливо в зоні Азовського моря, що призвело до зниження експортного потенціалу країни. Аеропорти також потребують відновлення та модернізації для відповідності міжнародним стандартам безпечності повітряних перевезень.
🟢Цифрова інфраструктура: Хоча Україна зробила значний прогрес у розвитку цифрової інфраструктури, існує потреба в подальшому розширенні доступу до швидкісного інтернету, особливо у віддалених регіонах.
🟢Енергетична інфраструктура: Війна також поставила під загрозу стабільність енергетичних поставок, змушуючи країну шукати альтернативні джерела енергії та модернізувати існуючі мережі для забезпечення надійності та відповідності європейським стандартам.

Зазвичай інфраструктуру країни-кандидата порівнюють з певними стандартами та кращими практиками ЄС, але також використовують кількісні та якісні метрики, експертні оцінки прогресу та консультації зі стейкхолдерами.

Звичайно, щоб підтягнути стан інфраструктури до європейського рівня, потрібно багато коштів і часу. Такі проєкти фінансуються з внутрішніх інвестицій (а також реформування сектору, що підвищує його ефективність), фондів ЄС, призначених для країн-кандидатів, та технічної допомоги, співфінансування з ЄБРР, ЄІБ та іншими фінансовими організаціями.

Адаптація інфраструктури до стандартів ЄС є складним, але життєво важливим завданням для України. Незважаючи на численні виклики, покращення інфраструктури може значно сприяти економічному зростанню та інтеграції країни у європейський простір. Залучення інвестицій, модернізація західних практик і технологій, а також увага до регіонального розвитку є ключовими елементами на шляху до досягнення цих цілей.
#вступ_до_ЄС

Відбудова потребує металу

Цілком очікувано, проєкти відбудови, хоч їх і небагато, викликали пожвавлення на ринку металопродукції. Експерти окремо виділяють попит на товстий лист для виготовлення захисних конструкцій для енергооб’єктів.

🔩 зріс попит на арматуру, катанку та товстолистовий прокат
🔩 відповідно, зріс імпорт товстолистового прокату
🔩 «Для виробництва конструкцій для енергооб’єктів використовувалася переважно товстолистова сталь 40-100 мм. Оскільки такий попит виявився раптовим, це призвело навіть до дефіциту цієї металопродукції від 40 мм у Європі. Українські імпортери майже одночасно викупили там усі запаси під ці замовлення», – розповідає Віталій Притули, директор «Єврометалу».
🔩 «Основна галузь в Україні, яка сьогодні споживає нержавійку – це харчове машинобудування. Більшість замовлень, які опрацьовує ця галузь – українські, а сама галузь працює переважно на внутрішній ринок», – каже Сергій Савенко, генеральний директор Modus.
#металургія

Укрзалізниця не знає, де знаходиться ваш вантаж

Передивилась інтерв'ю Валерія Ткачова, яке він давав ще в лютому. Підтвердила для себе кілька моментів. Всім, хто працює із залізничними перевезеннями, вони видадуться очевидними, але мені захотілось це зафіксувати:

▶️завантаженість одеських портів в тому числі обмежується пропускною здатністю залізниці - УЗ може довозити лише 50 потягів на добу (50 туди і 50 в зворотному напрямку)
▶️Укрзалізниці за великим рахунком все одно, який вантаж та якому отримувачу везти (не зовсім, бо для різних вантажів різні тарифи), вона не відслідковує вантажі. Всі перевезення відбуваються за нормативними показниками - порахували відстань між точками А та Б, поділили на нормативну швидкість і отримали строки перевезення. До повномасштабного вторгнення все плюс-мінус працювало, а після - міністерство звільнило УЗ від відповідальності за дотримання строків. УЗ не має змоги відслідковувати вантажі, на них немає трекерів, а в УЗ немає сканерів, це все дуже дороге і сучасне обладнання для УЗ. Тому коли УЗ питають, "де зараз знаходиться мій вантаж" або "чому мій товар простояв без руху на станції кілька місяців", УЗ нічим відповісти. Максимум, що вони можуть - попросити когось на станції сходити перевірити і після скарги таки причепити покинутий вантаж до потяга.
▶️на залізниці немає черг в нашому розумінні, є кількість вагонів, навантажених в напрямку певної станції. Якщо цю кількість поділити на кількість вагонів, які станція обробляє (розвантажує) за добу, то отримаємо "чергу" на стільки-то діб. Але це не означає, що всі ці вагони разом рядочком стоять десь під стіночкою. Більшість з них стоять десь на станціях на шляху прямування та чекають, поки УЗ збере повний поїзд з цим вантажем, або їдуть до кінцевої станції в складі різних потягів. Такої картинки, як з чергами фур на кордоні, ви не побачите. Крім того, УЗ всіма шляхами намагається уникнути ситуації, коли на станції збирається багато вантажних вагонів і вона "затоварюється". В такі моменти УЗ припиняє везти на цю станцію вагони або негласно, або гласно (оголошує конвенцію на перевезення на певний період).
▶️оскільки УЗ не відслідковує вантажі та не несе відповідальності за вчасність доставки, вона намагається перекинути на приймаючу сторону вирішення питання, які саме вантажі "передавати", якщо потужність станції недостатня. "Ви нам скажіть, які ви вантажі візьмете." Ніхто в УЗ не буде дивитись, який вантаж був відправлений раніше, передадуть те, що зручно (повний поїзд, завантажений рудою, наприклад) або те, на що є запит від порту чи залізничних операторів за кордоном. І лише коли ситуація стає критичною, починають окремо стежити за певними вантажами. Так відбувається з зерновими вантажами з 2022 року та певний час УЗ відслідковувала, скільки залишилось непереданих вантажів, завантажених більше місяця тому. Зараз таку статистику УЗ не веде.

Виправте мене в коментарях, якщо я щось не так зрозуміла.
#залізниця #УЗ

🇵🇱Польща підбиває підсумки свого 20-річного перебування в ЄС

🔅 ВВП зріс з 48% від середнього по ЄС до 80%. За показником ВВП Польща випередила Угорщину, Словаччину, Грецію та Португалію і впритул наблизилась до Іспанії
🔅 вигоди від спільного ринку ЄС в 5 разів перевищують вигоди від субсидій ЄС. Тому навіть якщо Польща припинить отримувати субсидії, бути в ЄС все одно вигідно
🔅 75% польського експорту та 50% імпорту відбувається до ЄС, польська економіка зростає швидше завдяки відкритим кордонам з країнами ЄС
🔅 сільське господарство Польщі процвітає завдяки ЄС - вартість сільськогосподарського експорту зросла в 9 разів після вступу до ЄС
🔅 90% прямих іноземних інвестицій в Польщу надходять з країн ЄС, польські інвестиції в країни ЄС зросли кратно
🔅 доступ до ринку праці ЄС знизив рівень безробіття в Польщі, підняв зарплати та збільшив трансферти з-за кордону. І хоча зараз більшість мігрантів в Польщі не з країн ЄС, Польща очікує, що з часом та з ростом економіки Польща буде привабливою також і для таких мігрантів

🌟 Розширення логістичних можливостей для України через Румунію 🌍

DP World, провідний оператор портів і логістичних систем з Дубая, значно інвестує в розширення інфраструктури в Румунії, що відкриває нові можливості для України. Завдяки інвестиціям у розмірі 130 мільйонів євро, вантажопотік збільшиться на 2 мільйони тонн щороку, зміцнюючи торговельні зв'язки між Румунією та іншими країнами Європи.

🏗 Нові інвестиції включають:

📍Термінал площею близько 5 гектарів у Констанці для великогабаритних вантажів.
📍Термінал для транспортних засобів з потужністю до 80,000 автомобілів на рік.
📍Логістичний центр на площі 8 гектарів біля Аюду, що з'єднує залізницю та вантажівки.
📍Багатотранспортну платформу в Констанці, відкриття якої заплановано на наступний рік.

🚗 Румунія вже є базою для таких виробників, як Mercedes-Benz, Dacia (дочірня компанія Renault) та Ford, і нові інвестиції сприятимуть подальшому зростанню цієї галузі.

📈 Ці новини мають важливе значення для України, адже Румунія є основним логістичним вузлом для експорту українського зерна, обробляючи понад 60% нашого зернового експорту.

🔗 Розвиток порту Констанца зможе ще більше посилити роль Румунії як ключового регіонального торговельного центру, враховуючи його географічне розташування та частковий вхід Румунії в Шенгенську зону.
#море #порт