Верховна Рада підтримала законопроект № 14023, який скасовує обов’язковість актів виконаних робіт.

Відтепер сторони договору можуть за взаємною згодою не використовувати акти виконаних робіт. Факт надання послуг можна підтверджувати інвойсом, підписаним виконавцем — він визнається первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку.

Закон не скасовує первинні документи та не знімає контроль. Він дає право вибору.
• Акти виконаних робіт стають необов’язковими.
• За бажанням сторони можуть і надалі їх використовувати.
• Якщо є домовленість — інвойс, підписаний виконавцем, може замінити АВР.

Це дасть змогу заощадити:
• до 5% робочого часу керівника;
• до 13% часу бухгалтера;
• 200–300 грн на підготовку одного акту;
• близько 4 000 грн щомісячних витрат на «зайві документи» для одного підприємства.

Це ще один крок до дерегуляції, економії ресурсів бізнесу (до 20 млрд грн щороку) та гармонізації з практикою ЄС.

— про це повідомляє Кабінет Міністрів України у своїх соцмережах

​​Втрати українських фермерів становлять $81,9 мільярдів!

Ці страшні цифри наводить нам аналітичний відділ Київської школи економіки.
Повномасштабне вторгнення РФ завдало нищівного удару по фундаменту української економіки — аграрному сектору.

🌱 Найбільший удар припав на рослинництво — $47,2 млрд втраченого виторгу за чотири виробничі цикли (2022–2026). Окупація територій, замінування та вимушена примітивізація технологій призвели до стрімкого падіння врожайності.

Війна довела: стабільність агросектору — це питання не лише продовольчої безпеки, а й економічного виживання держави в умовах тотальної агресії.

👉🏻 Поки були відсутні логістичні коридори, фермери власним коштом будували нові маршрути та адаптували технології. Війна щодня показує — держава є найгіршим менеджером, чия некомпетентність у питаннях логістики та експорту може коштувати галузі мільярдів доларів доданої вартості.

​​⚖️ У США скасували екологічний закон, який обходився американцям у $1,3 трильйона на рік

Президент США Дональд Трамп оголосив недійсним документ від 2009 року, який визнає парникові гази шкідливими для здоровʼя. Рішення зокрема дозволить зняти обмеження для автомобільної промисловості. За словами Трампа, це «найбільша в історії США дерегуляторна дія».

Як зазначається у пресрелізі Агентства з охорони довкілля США (EPA) від 12 лютого, такий крок дозволить скоротити регуляторні витрати на понад $1,3 трлн, а також сприятиме різкому зниженню цін на автомобілі.

👉🏻 Детальніше у матеріалі Бізнес Цензора
censor.net/biz/news/3603187/vykydy-parnykovyh-gaziv-u-ssha-skasuvaly-zakon-yakyyi-obhodyvsya-amerykantsyam-u-1-3-trln

Як угорські медіа розповідають про затримання працівників Ощадбанку?

5 березня угорські антитерористичні сили захопили два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які перевозили іноземну валюту та дорогоцінні метали з Австрії до України.
За останніми повідомленнями, працівники вже вислані до України.

Через малу кількість офіційної інформації, медіа обережні у формулюваннях. Однак деякі, як Maszol, особливо розлого цитують заяви МЗС Угорщини про підозри у відмиванні грошей, що може свідчити про їхню про-Орбанівську позицію.

Ми знаємо, що було кілька прикладів таких грошових переказів, угорська влада, очевидно, знала, що це відбувається, оскільки, згідно зі звітами, українці дотримувалися правил, тому ці поставки, ймовірно, були оголошені заздалегідь,

— сказав Даніель Барта, директор Будапештського Центру євроатлантичної інтеграції та демократії (CEID), експерт із зовнішньої та безпекової політики, у відповідь на запитання 24.hu

Portfolio наголошує, що

Безпосереднім тлом конфлікту стала зупинка транзиту нафтопроводом «Дружба» та, як наслідок, блокування угорським урядом кредитної лінії ЄС. Ситуацію ще більше загострює дедалі гостріша та відкрита словесна війна між керівництвом двох країн.

Дипломатична ситуація зараз між нашими країнами вкрай складна, тож маємо сподівання, що економічні зв'язки виявляться міцнішими і стануть забожніком для можливих подальших сварок між Угорщиною та Україною.

Іспанські аграрії вимагають обмежень для української олії

Іспанська асоціація молодих фермерів (ASAJA) спільно з європейським об’єднанням Copa-Cogeca звернулися до Європейської Комісії зі скаргою на торговельну політику України. Причиною невдоволення стало 10%-ве мито на експорт українського насіння соняшнику, ріпаку та сої. Європейські аграрії вбачають у цьому «недобросовісну конкуренцію» на ринку олії.

✅ Цифри підтверджують домінування українського продукту:
• Обсяги імпорту зросли з 2 до понад 3 млн тонн;
• Українська олія наразі становить 41% від усього ринку Євросоюзу.

💬 Ми не схвалюємо логіку іспанських фермерських об’єднань. Спроби обмежити доступ якісного та доступного товару на ринок через регуляторні бар’єри — це класичний протекціонізм, який шкодить насамперед кінцевому споживачу.

Якщо український продукт перемагає іспанський у чесній ринковій боротьбі, це означає лише одне — європейські виробники наразі не мають реальних переваг для своїх покупців. Ні в ціні, ні в якості, ні в логістиці. Замість того, щоб працювати над власною ефективністю та шукати шляхи зниження собівартості, асоціації обирають шлях лобізму та тиску.

❗️Вільний ринок не терпить штучних обмежень, а успіх української олії є найкращим доказом життєздатності нашого реального сектору навіть у надскладних умовах.

📊 3 найбільші проблеми українського бізнесу та шляхи їх вирішення

Аналіз даних державної платформи Пульс у поєднанні зі звітами Ради бізнес-омбудсмена дозволяє виділити три найбільш критичні бар’єри, що заважають розвитку приватного сектору в Україні.

🚫 Блокування накладних у СМКОР
Найбільш резонансна проблема. Алгоритми податкової часто маркують реальні операції як «ризикові» через технічні невідповідності кодів. Свідчення системності проблеми: бізнес виграє понад 75% судових справ проти ДПС щодо розблокування накладних.

💸 Обов’язкова сплата ЄСВ для ФОП
Згідно з бюджетом на 2025 рік, обов’язок сплачувати внесок повернувся навіть для тих, хто не має доходу через війну чи енергетичну кризу. Така політика змушує тисячі підприємців у прифронтових регіонах офіційно закривати діяльність, оскільки фіксований платіж стає непосильним тягарем.

🚚 Проблеми на митниці
Посадовці часто ігнорують ціну в контракті та встановлюють власну індикативну вартість, посилаючись на закриті бази даних, які не відповідають реаліям ринку. Це одна з найчастіших причин скарг на платформі Пульс.

Що з цим робити?

• Дерегуляція: У вересні 2025 року вже зроблено кроки щодо спрощення реєстрації накладних, але необхідно створити дисциплінарні комісії у ДПС для розгляду випадків зловживань.

• З 1 жовтня 2025 року розширено пільги зі сплати ЄСВ для самозайнятих осіб, які мають основне місце роботи.

• Потрібно завершити перехід на NCTS Фаза 5 — окрім того, митники мають мати чіткі КРІ для своєї роботи, а громадська рада при митниці потребує розширення повноважень для адекватного контролю дій інспекторів.
Фундаментом має стати інституційне перезавантаження ДПС (законопроєкт №9243) та впровадження системи е-аудиту (SAF-T UA) з 1 січня 2026 року.

детальніше у нашій статті на Цензор.Нет:
censor.net/biz/resonance/3605422/try-nayibilshi-problemy-ukrayinskogo-biznesu-yak-vyrishyty

🚩 Податковий реванш Мінфіну знову загрожує економіці

Мінфін оприлюднив «великий податковий законопроєкт». Попри те, що від більшості цих ініціатив уже відмовлялися через їхню шкідливість, уряд знову намагається просунути фіскальний контроль, прикриваючись вимогами МВФ.

Що саме пропонують і чому це крок назад?

• Податок на OLX, який уже провалився
Мінфін знову хоче оподатковувати доходи через цифрові платформи (Uklon, OLX тощо).
Нагадаємо: лише 10 березня Верховна Рада відхилила цю ідею (всього 168 голосів). Але уряд ігнорує волю парламенту і знову намагається залізти в кишеню мікробізнесу.

• Військовий збір стає вічним
Збір у 5% пропонують залишити не до кінця війни, а до завершення абстрактної реформи Збройних Сил.
Це класична пастка: немає нічого більш постійного, ніж тимчасові податки.
Окрім того, для ФОПів 3-ї групи вводять додатковий 1% від доходу.

• ПДВ для ФОП на спрощеній системі
Примусова реєстрація платником ПДВ для тих, хто заробляє від 4 млн грн.
Це не просто податок, це тонни звітності та бюрократії, які вбивають саму ідею спрощеної системи.

• Удар по міжнародній торгівлі
Знову повертається ідея оподаткування посилок вартістю до €150. Це вдарить по кожному українцю, що купує товари за кордоном, аби зекономити.

• Подальша фіскалізація
Тобто запровадження міжнародного обміну даними про доходи, отримані через цифрові платформи. Держава прагне знати про кожну копійку, витрачену чи зароблену на цифрових платформах, посилюючи тиск замість того, щоб створювати умови для зростання.

Чому це шкідливо?
Замість того, щоб стимулювати економічну активність під час війни, держава обирає шлях закручування гайок. Ці норми не створять нових багатств — вони лише змусять бізнес ще глибше піти в тінь або просто закритися.

❌ Ми вже казали «ні» цим ідеям. Час зробити це знову.

🤝 ІЕЛ підтримує Спілку українських підприємців: економіка під час війни потребує стимулів, а не тиску

Спілка українських підприємців висловила офіційну позицію щодо нового законопроєкту Мінфіну. Ми повністю поділяємо занепокоєння колег, що ці податкові ініціативи уряду загрожують стабільності приватного сектору.

СУП наголошує на таких критичних ризиках: 👇🏻
• підвищення податків змушує легальний бізнес переходити в тіньовий сектор або взагалі припиняти роботу.
• відсутність стабільності в правилах гри відлякує інвесторів, які зараз життєво необхідні країні.
• запропоновані законопроєктом радикальні зміни впроваджуються без детальних розрахунків їхніх наслідків для реального сектору.

Ми переконані, що шлях успіху для України лежить через розширення економічної свободи. Надмірне вилучення ресурсів у тих, хто створює додану вартість, лише гальмує розвиток економіки, особливо оборонного сектору. Держава має бути партнером, а не тягарем для підприємця, як ми вже багато разів наголошували.

💡 Замість механічного підвищення ставок, ми закликаємо владу до розумної реакції:

1) Боротьби зі справжніми схемами через реформу митниці та податкової, а не збільшення навантаження на сумлінних платників податків.
2) Скорочення витрат через приватизацію державних підприємств та відмову від їх постійного дотування

Закликаємо законодавців переглянути ініціативи Мінфіну, а громадськість — говорити про їх негативний вплив у разі ухвалення!

❓Як країни допомагають зменшити ціни на пальне на 30-50%?

Світова економіка опинилася в енергетичній пастці 2026 року, що за масштабами перевершила кризи 1970-х. Причина — параліч Ормузької протоки, через яку проходить 20% світового споживання нафти.
Постачання 20 млн барелів на добу фактично зупинилося.
Як наслідок, ціна Brent злетіла на 48%, зафіксувавшись на рівні $108.
Природний газ у Європі подорожчав на 60%, спровокувавши стрибок інфляції в єврозоні до 2.7%, а в США — до 3.1%.

🇳🇴 У цій ситуації чітко окреслилися два шляхи: адміністративне втручання або фіскальна лібералізація.
Наприклад, норвезький Стортинг 26 березня здійснив справжній законодавчий прорив. Попри опір уряду, парламент радикально знизив паливні податки. Дорожній податок скасували до 1 вересня, що миттєво збило ціну бензину на 4.71 крон/літр, а дизеля — на 2.85 крон/літр. Це пряма відповідь на кризу: менше податків — більше доступного ресурсу.

🇬🇧 Велика Британія обрала шлях технологічної дерегуляції. Окрім продовження пільгового акцизу (мінус 5 пенсів), уряд запустив Fuel Finder. Це зобов'язало АЗС звітувати про ціни протягом 30 хвилин після їх зміни. Ринкова прозорість дозволила британцям економити від 1 до 6 пенсів на літрі без жодних державних субсидій.

🇺🇸 Президент Трамп у березні 2026 року надав 60-денний виняток із Закону Джонса 1920 року. Це дозволило іноземним суднам перевозити нафту та добрива між портами США, усунувши столітню логістичну монополію. Водночас у Каліфорнії сенатор Тоні Стрікленд подав законопроєкт SB 1035, який пропонує скасувати акциз та екологічні збори. Це потенційно знизить ціну на $1.08 за галон — радикальний приклад того, як прибирання регуляцій повертає стабільність.

🇰🇷 Південна Корея з 1 квітня подвоїла податкові знижки: на бензин — до 15%, на дизель — до 25%. Замість субсидування, уряд підняв ліміт цін до 1 934 вон, дозволяючи ринку дихати.

🇵🇭 Тим часом на Філіппінах, де дизель здорожчав на 97%, вільна ринкова модель довела свою перевагу: приватні компанії зберегли стабільність поставок, поки державні системи сусідів потонули в дефіциті та чергах.

🇺🇦 Наш вітчизняний популізм
Поки світ демонтує бар'єри, Кабмін України продовжує спалювати 20 млн грн щодня на ініціативу кешбеку за пальне. Держава вилучає кошти через високі акцизи, щоб потім перерозподілити їх через складні цифрові схеми. Результат катастрофічний: Україна очолила список країн Європи за темпами подорожчання дизельного пального.

Висновок очевидний: держава не має повертати нам наші ж гроші.
Вона має перестати їх забирати.
Дерегуляція — це єдиний робочий інструмент виживання у 2026 році.

💊 Ще недавно ми часто чули про медичну реформу, але й досі рідко говоримо про її фундамент — дерегуляцію. Це шлях від радянської «системи Семашка», де фінансували стіни й ліжка, до сучасної моделі, де ресурси йдуть за пацієнтом, прямо як у конкурентних ринкових умовах, хоч і з певними особливостями, звісно.

Попри пошкодження інфраструктури на $1,4 млрд, система вистояла в умовах російського вторгнення. Саме централізація коштів через НСЗУ дозволила фінансувати лікарні навіть на прифронтових територіях. У 2025 році держава виділяє додаткові 6,3 млрд грн на програму «Доступні ліки» — це реальний крок до зниження витрат пацієнтів.

Оминаючи подробиці реформи, про які можете почитати ось тут, перейдімо до перспективних напрямів, які скоро можна втілити:

1️⃣ Індивідуальне ліцензування лікарської діяльності
Чинна система, де ліцензується заклад (будь-якої форми власності), а не фахівець, створює умови для адміністративної залежності лікаря та розмиває персональну відповідальність за результат лікування.
Індивідуальна ліцензія має стати «професійним паспортом» лікаря, що підтверджує його право на практику незалежно від місця роботи.

2️⃣ Data-once в умовах повністю електроннї системи управління інформацією
У 2024 році вже було скасовано понад 30 застарілих паперових форм, МСЕК замінюється повною цифровізацією оцінки функціонування особи.
Потрібно продовжувати цей рух, аби інформація до системи вносилася лише один раз і не вимагала постійного повторення.

3️⃣ Використання PROMs та PREMs
PROMs – це інструменти, які дозволяють пацієнту самостійно оцінити стан свого здоров'я, рівень болю, функціональні обмеження та якість життя після втручання.
PREMs вимірюють досвід взаємодії із системою: чи була надана інформація вчасно, чи поважали гідність пацієнта, чи були умови перебування в лікарні комфортними.
👉🏻 Такі інструменти дозволяють системі оцінювати власну ж ефективність, що надзвичайно важливо для такої великої статті бюджетних витрат, як охорона здоров'я.

Більше про ці та інші перспективи, які можуть бути втілені вже до 2030 року, а також про досвід інших держав читайте у матеріалі для Цензор.Нет!

Ця компанія коштувала мільярди доларів, які вийшли з кишень усіх аргентинців, включаючи багатьох, хто ніколи не ступав на борт літака (...) наполягаємо, що вона має бути приватизованою!

— керівник секретаріату транспорту Аргентини (2023-2025) Франко Моґетта про приватизацію державного авіаперевізника Aerolineas Argentinas

Наприклад, медичні послуги так чи інакше актуальні для кожної людини, особливо з віком.
Подібну соціальну функцію ще можна якось обґрунтувати для комунальних послуг, громадського транспорту, залізниці... хоча всюди ми бачимо жахливе погіршення якості надання послуг та загалом роботи через хронічне недофінансування.

👉🏻 Але державний авіаперевізник — це зовсім абсурд!
Нині Aerolineas Argentinas лише включена у список об'єктів для приватизації, але Конгрес досі не дав дозвіл на її приватизацію.
Компанія вже не отримує державних субсидій і завдяки змінам в управлінні та внутрішнім реформам вийшла на операційний прибуток. Нею вже цікавляться закордонні авіагрупи GOL, Abra та інші.

Навіть не повноцінна приватизація, а впровадження ринкових методів, позбавлення державного втручання вже допомогли галузі розвиватися.

​​🚙 В ЄБА захотіли запровадити мінімальний термін володіння авто у 3 роки!

Як повідомляє Авто24, 16 квітня на круглому столі Європейської Бізнес Асоціації про детінізацію автомобільного ринку учасники обговорювали ідею запровадження мінімального строку володіння авто.
Відзначився на круглому столі і гроза усіх ФОП-ів Данило Гетманцев: наголосив, що треба жорстко контролювати оподаткування цього ринку, відстежувати кожен автомобіль за VIN-кодом. А зараз для використання цієї ідеї просто не вистачає політичної волі.

Ці «світлі» думки — бажання поживити бюджет (а з ним і очевидно якихось своїх людей) коштом звичайних людей, яким і так нині непросто дозволити собі купівлю автомобіля.

❗️Суть володіння майном полягає в праві розпоряджатися ним без жодних часових обмежень. Якщо держава встановлює термін, протягом якого ви не можете продати свою річ без штрафних санкцій, це вже не повна власність, а форма тимчасового користування під наглядом.

• Чи хоче держава здорожчання автомобілів?
• Чи хоче держава подальшого руху ринку в тінь?
Сірі дилери отримають лише новий стимул до свого існування, з усіма відповідними ризиками для кінцевого споживача.

Якщо офіційні автосалони не витримують конкуренції, це значить, що умови для бізнесу занадто складні, а не те, що громадянам треба заборонити продавати своє майно.

👉🏻 Загалом, сподіваємося, ідея не доживе до своєї реалізації!

​​Українська меліорація остаточно скидає радянську луску!

З 21 червня закон №4795-IX замінює неповороткі державні установи гнучкими операторами. Це історія про узуфрукт — нове для нашого поля право, коли бізнес безоплатно користується каналами та станціями, інвестує в них, але не може приватизувати стратегічні об'єкти.

Тепер аграрії через Організації водокористувачів отримують реальні місця в наглядових радах. Власники ділянок самі контролююватимуть тарифи та бачитимуть, куди йдуть гроші. В умовах, коли електрика підскочила до 15 грн за кВт·год, це питання життя та смерті для агросектору. Застарілі насоси з пошкодженими обмотками з’їдають прибуток, тому модернізація та робота в години мінімального тарифу стають єдиним шляхом до рентабельності.

✅ Для тих, хто працює в зонах ризику, уряд підняв компенсацію за ремонт систем до 80%. Решта регіонів отримує стабільні 50%. Як зазначає Михайло Хорєв попереду три роки перехідного періоду до повної фінансової автономії операторів. Це шанс перебудувати систему, поки вона ще має державну підтримку.

Детальний розбір реформи у матеріалі за посиланням: https://censor.net/r3610691

🌎 Розповідаємо про успішні приклади приватизації у Латинській Америці!

Нещодавно ми публікували великий матеріал про сучасну приватизацію у Аргентині, яка дуже контрастує з приватизацією років 10 тому, коли уряду відверто не вдалося налагодити співпрацю з інвесторами і приватизовані підприємства збанкрутували, а аргентині втратили робочі місця, авіарейси тощо.

Проте є немало кейсів демонструють, як перехід до приватної власності здатен перетворити збиткові державні активи на впливові компанії та збагатити увесь народ 👇🏻

🇧🇷 Бразилія, авіакомпанія Embraer
Приватизація Embraer (державної авіакомпанії, яка через погане управління вже на той момент мала 600 млн. доларів боргу) відбулася у грудні 1994 року. Уряд Бразилії зберіг за собою 20% акцій у вигляді «золотої акції», а 80% капіталу перейшли до консорціуму інвесторів, серед яких були банки та пенсійні фонди. Реструктуризація управління дозволила компанії стати третім за величиною виробником комерційних реактивних літаків у світі.

Важливою віхою стало те, що Embraer першою серед бразильських компаній повністю впровадила стандарти фінансової звітності IFRS, що дало дало змогу залучати капітал на міжнародних ринках і значно збільшити доходи, які в період з 2008 по 2016 роки перевищували показники головного конкурента Bombardier на 56%.

🇨🇱 Чилі, державна телерадіокомунікаційна компанія СТС
Масштабна приватизація у Чилі стартувала у серпні 1987 року з оголошення про продаж державної телефонної компанії CTC. Уже через півроку 151 мільйон акцій викупила корпорація Bond Corporation за 114,8 мільйона доларів готівкою та борговими зобов'язаннями.

До приватизації сектор жорстко контролювався державою з лімітом рентабельності на рівні 10%. Залучення приватного капіталу радикально змінило динаміку: оператори отримали ресурси для масштабної модернізації мереж.
У перші роки після лібералізації ринку телекомунікацій міжнародний телефонний трафік у країнах регіону почав зростати в середньому на 16-36% щороку.

🇵🇪 Інвестиції у Перу
У першій половині 1990-х років Перу запровадило жорсткі макроекономічні зміни. Ефект від приватизації підприємств, зокрема у видобувній сфері, був миттєвим. Прямі іноземні інвестиції різко пішли вгору, досягнувши історичного максимуму у 15,5% від ВВП у червні 1994 року. Інвестиційний бум витягнув країну зі стагнації. У 1990-х роках середнє зростання економіки склало 4%.

Надалі завдяки закладеному приватному фундаменту Перу досягло середнього зростання ВВП у 6,4% щорічно в період з 2004 по 2013 роки, де майже половину цього показника генерували саме інвестиції в оновлену економіку.
Досвід показує, що продаж держвласності генерує справжній економічний прорив лише за умови створення конкурентного середовища та впровадження міжнародних стандартів прозорості.

✅ Якою є правильна приватизація?
Загалом, вже відомим є факт, що приватизації боятися не потрібно, але важливі принципи мають бути дотримані, тобто процес приватизації має:
🔸 бути прозорою для національних та міжнародних інвесторів
🔸 чітко визначати повноваження регулятора у галузі роботи компаній
🔸 держава має ставити у пріоритет створення конкурентного середовища, а не хотіти моментального наповнення бюджету від продажу