Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«Красіва жизнь Алєговни»
Сезон 3
Серія 8
Після ужина з сосісок , картоплі фрі і якогось вина з пластмасової бутилки, Лючіта пойняла, шо десь у прєдпрініматєля Васілія є подвох.
Вона не стала нічого розпитувать. Просто було дуже обідно.
Їжак Васілій був настільки недальокім, що даже не замітив Лючітин смуток.
Прімєрно в 21:15 Лючіта сказала йому дасвіданія і вже зібралась йти в свій готель.
- Лючітонька, куди ж ти, ти ше ж не бачила номера, в котором я живу ! Давай пройдем, я устрою тобі незабиваєму екскурсію !
- Вася, іди ти лєсом разом зі своїми сосісками, бадяжним вином і номером.
Лючіта не підбирала слів. Після послєднього сеанса у псіхотєрапєвта, вона вже знала, шо треба себе уважать.
На слєлующій день в неї вже був поїзд Яремче - Київ.
Васілій потратив всі мамкіни дєньгі, так і не знайшовши багатой нєвєсти в Буковелі. Тому мамка була дуже зла і даже казала, що він буде наказаний і ніяких карманних дєнєг бліжайших полгода йому не відАть. І даже бубебродікі на зміну на заводі «КиївХліб» вона йому робить не буде. Строга женщіна.
Тим часом Віталька в Ірпені, вдома у Аркадія Пєтровіча з усіх сил старався зранку не похмелитись.
В цьому йому допомагав сам Аркадій Пєтровіч, який любив Віталіка, як сина. Своїх дітей в старого шипелявого дінозавра не було.
- Віталіцьок, я звалив тобі бульонціка, на попий.
- Не лізе в душу, Аркадій Пєтровіч, не лізе… Болить душа моя за Габріелою, вона не бере од мене трубкі і на сообщєнія мої не отвічяє… Шо ж мені так не везе в любві ! Я ж їй купив чєхол на тіліфон, водив в МакДональдз, а ті очкі під Прада ? Це ж я подарив їй ! Новий завоз на базар! А мені для неї нічо не жалко було!
- Віталіцьок, всігда складай копійку до копійки і не трать ні на яких подлузок. Подлузки уйдуть, а дєнюшкі - нє. Слухай сталого і опитного.
- Так Ви ж даже женатим не були ! Як ви можете давать якісь совєти! Отак самі живете всю жизнь зо своїми дєнюшками ! - Віталя був злий, бо старий дінозавр не понімав, шо такє настоящя любовь.
- Ой, Віталіцька. Зиву собі і голя не знаю. А ти із-за своєй любві диви до цього докотився…
Віталік замовк.
Тієї ночі він не спав не лише через роботу ППО по шахедах в Ірпені, але й через переосмислення свого життя. В думках він ставив крапку на отношеніях з Габріеллою.
Не спала тої ночі і Жанночка.
Вона перечитала сообщєніє Льоні стопісят раз…
Як тут в двері хтось подзвонив.
Вона глянула в глазок і побачила його - того самого Лєоніда з агромним букєтом непонятних цвєтов.
Вона всьотакі открила двері.
Букєт впав на землю, пелюстки розлетілись по калідору. Льоня підхватив її на руки, а дальше все як у тумані.
To be continued якщо тут будуть серденька ❤️
#красіва_жизнь_Алєговни
Нагадуємо.
Обговорити сочінєніє ви можете у Літературному кружку.
https://t.me/eradar_serial
Сезон 3
Серія 8
Після ужина з сосісок , картоплі фрі і якогось вина з пластмасової бутилки, Лючіта пойняла, шо десь у прєдпрініматєля Васілія є подвох.
Вона не стала нічого розпитувать. Просто було дуже обідно.
Їжак Васілій був настільки недальокім, що даже не замітив Лючітин смуток.
Прімєрно в 21:15 Лючіта сказала йому дасвіданія і вже зібралась йти в свій готель.
- Лючітонька, куди ж ти, ти ше ж не бачила номера, в котором я живу ! Давай пройдем, я устрою тобі незабиваєму екскурсію !
- Вася, іди ти лєсом разом зі своїми сосісками, бадяжним вином і номером.
Лючіта не підбирала слів. Після послєднього сеанса у псіхотєрапєвта, вона вже знала, шо треба себе уважать.
На слєлующій день в неї вже був поїзд Яремче - Київ.
Васілій потратив всі мамкіни дєньгі, так і не знайшовши багатой нєвєсти в Буковелі. Тому мамка була дуже зла і даже казала, що він буде наказаний і ніяких карманних дєнєг бліжайших полгода йому не відАть. І даже бубебродікі на зміну на заводі «КиївХліб» вона йому робить не буде. Строга женщіна.
Тим часом Віталька в Ірпені, вдома у Аркадія Пєтровіча з усіх сил старався зранку не похмелитись.
В цьому йому допомагав сам Аркадій Пєтровіч, який любив Віталіка, як сина. Своїх дітей в старого шипелявого дінозавра не було.
- Віталіцьок, я звалив тобі бульонціка, на попий.
- Не лізе в душу, Аркадій Пєтровіч, не лізе… Болить душа моя за Габріелою, вона не бере од мене трубкі і на сообщєнія мої не отвічяє… Шо ж мені так не везе в любві ! Я ж їй купив чєхол на тіліфон, водив в МакДональдз, а ті очкі під Прада ? Це ж я подарив їй ! Новий завоз на базар! А мені для неї нічо не жалко було!
- Віталіцьок, всігда складай копійку до копійки і не трать ні на яких подлузок. Подлузки уйдуть, а дєнюшкі - нє. Слухай сталого і опитного.
- Так Ви ж даже женатим не були ! Як ви можете давать якісь совєти! Отак самі живете всю жизнь зо своїми дєнюшками ! - Віталя був злий, бо старий дінозавр не понімав, шо такє настоящя любовь.
- Ой, Віталіцька. Зиву собі і голя не знаю. А ти із-за своєй любві диви до цього докотився…
Віталік замовк.
Тієї ночі він не спав не лише через роботу ППО по шахедах в Ірпені, але й через переосмислення свого життя. В думках він ставив крапку на отношеніях з Габріеллою.
Не спала тої ночі і Жанночка.
Вона перечитала сообщєніє Льоні стопісят раз…
Як тут в двері хтось подзвонив.
Вона глянула в глазок і побачила його - того самого Лєоніда з агромним букєтом непонятних цвєтов.
Вона всьотакі открила двері.
Букєт впав на землю, пелюстки розлетілись по калідору. Льоня підхватив її на руки, а дальше все як у тумані.
To be continued якщо тут будуть серденька ❤️
#красіва_жизнь_Алєговни
Нагадуємо.
Обговорити сочінєніє ви можете у Літературному кружку.
https://t.me/eradar_serial
На росію летять БпЛА
Ахххахххахххаххаа
*злий націоналістичний сміх
Ахххахххахххаххаа
*злий націоналістичний сміх
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔊⚠️єРадар | Повітряна тривога | Ракетна небезпека
+ пуски ударних БпЛА з Приморська (Запорізька)
БпЛА поблизу Купʼянська, Покровського (Донеччина)
мацква намагається збивати вражескіє БпЛА.
Скиньте хтось посилання на «Труха мацква», може хоч там будуть відео прильотів.
Харківщина :
~ 3 групи між Чугуєвом та Слобожанським
~ 3 групи між Чугуєвом та Слобожанським