Практично місяць знадобився Закарпатській ОВА, щоб лише відповісти на запит про питання створення робочої групи з питань декомунізації! "Готується проект розпорядження"?!
Розпорядження, насправді, готується 20 хвилин, підписується за 5 хвилин, через день-два збирається робоча група, засідає 5 годин і через два дні вже починає давати результати. За цей місяць, що Закарпатська ОВА давала відповідь на інформаційний запит, уже можна було демонтувати 15-20 пам'ятників.
Так і скажіть, що ви цього робити не хочете, вам це не цікаво, розбирайтеся самі зі своїми радянським пам'ятниками. Бо інакше, як затягування часу, я це назвати не можу.

Дорога до гірського села Ясіня - Чорна Тиса за 595 мільйонів гривень.

Нещодавно Служба автомобільних доріг у Закарпатській області оголосила тендер з капітального ремонту дороги до високогірного села Чорна Тиса від селища Ясіня на суму 595 мільйонів гривень. Чи потрібно ремонтувати цю ділянку дороги? Так, однозначно потрібно, бо вона у жахливому стані вже багато років. Питання про її ремонт поставало уже безліч разів. Однак, мусимо визнати, що зараз, у час війни є пріоритетність завдань.
Тож, що може бути пріоритетнішим наразі? Крім, безумовно, допомоги Збройним Силам України, це забезпечення належного дорожнього покриття на магістральних дорогах області. Зокрема, траси Київ-Чоп, якою здійснюється перевезення значних обсягів товарів, зерна, якої їздять сотні тисяч автомобілів. Дорога від Ужгорода до Латірського перевала у поганому стані. Тож чому влада області, розуміючи проблему, віддає перевагу спрямуванню коштів на ремонт високогірної дороговартісної дороги до села, а не перенаправити ті ж кошти на обслуговування та ремонт надважливої траси Київ-Чоп? Чи не це є рівнем менеджменту та управління пріоритетності завдань?
Середній поточний ремонт кілометра траси коштує близько 30 мільйонів гривень. Тож за ті самі кошти можна відремонтувати 20 кілометрів дороги - прибрати найпроблемніші ділянки від Сваляви до Латірського перевалу.
Ще раз, у нинішніх умовах, мусимо обирати пріоритети, при всій повазі та співчутті до Ясінянської громади та її туристичному потенціалу.

Як уже відомо, сьогодні проходили обшуки у Мукачівській міській раді та міського голови Андрія Балоги. Щодо предмету кримінального провадження, то впевнений - слідчі НАБУ проведуть грунтовне дослідження доказів і приймуть рішення згідно закону. Міський голова прокоментував - цілком буде співпрацювати зі слідством.
У мене інше питання, яке не може не наштовхувати на підозрілі думки: процесуальні дії перетворюються на інформаційне шумовиння. Фото з обшуків миттєво з'являються у блогера Віталія Глаголи, за кілька хвилин вже "розганяються" по топовим і дуже недешевим телеграм-каналам. Як експерт у інформаційних технологіях можу з впевненістю сказати, що фото та інформація "зливається" і розганяється для того, щоб чинити інформаційний тиск та поливати брудом політичних опонентів. Так було з обшуками у директора Лікарні святого Мартина Євгена Мешка, так сьогодні з обшуками у Андрія Балоги. Питань до слідчих НАБУ немає - впевнений, що вони роблять свою роботу як належить, а от щодо супроводжуючого органу - СБУ, то є підозра, що вони виступають фотографами та постачальниками інформації для зацікавлених осіб.
Далеко не секрет, що голова ОВА Віктор Микита давно взявся за політичний тиск задля отримання контролю над Мукачівською міською радою і шукає будь які приводи, щоб втілити все в життя. Але час розставить все на свої місця. Мукачівська міська рада знаходиться під пресом ще з 2015 року, але весь час плідно працює. Ба більше, місто є найбільшим донором наповнення бюджету в області, а також - для Збройних Сил України. Що дуже багатьом не подобається.

СССР, зірка і ОПЗЖ: Полянська громада чекає на "освободітєлів".

У п'ятницю 15 грудня в сільській раді Керецьківської громади депутат від Слуги народу Сергій Батрин підірвав три гранати. І знаєте, те, що така страшна подія сталася саме у цій громаді - випадок прозаїчний. Саме тут головою є представник ОПЗЖ та поціновувач Медведчука Мушка. Про нього кілька місяців тому дізналася вся країна, коли він відмовився демонтовувати радянські пам'ятники під приводом того, що це наша пам'ять і ми її маємо берегти. Тоді Мушкою захоплювалися в Москві скабєєви-соловйови. Монументи після такого резонансу знесли.
І от недалеко від Керецьківської громади є ще одна - Полянська, де так само більшість депутатів і голова є представниками Медведчука і ОПЗЖ на Закарпатті. І там так само чекають "освободітєлів" - про всяк випадок не поспішають зносити пам'ятники тоталітарної імперії, хоча їх неодноразово цього просили. Але голова Іван Дрогобицький ігнорує як вимоги Закону,  так і прохання.
Тепер щодо того, чому досі ОПЗЖ фактично продовжує знаходитися при владі на різних рівнях: у Закарпатській обласній раді кілька депутатів неодноразово просили заборонити представникам ОПЗЖ відвідувати засідання - ігнор від колег (за голосувало 8-9 депутатів), від голови Полянської громади на початку повномасштабного вторгнення люди вимагали, щоб він склав повноваження, але в ОДА його запевнили, що цього робити не потрібно. У тій же Керецьківський громаді "слуги" голосували разом з ОПЗЖ і головою Мушкою.
Зараз владі варто почати робити кроки на зниження суспільної напруги, бо ворог включився дуже потужно з інформаційними атаками, потрібні речі, які доводять, що держава є справедливою і виконує суспільні запити. Інакше неконтрольовані процеси, які вже почалися, будуть лише набирати обертів.
Сподіваюся, що керівництво ОВА прокинеться, виконає запит на деколонізацію і змусить прибрати комуністичні тоталітарні пам'ятники у Голубиному та Плоскому Полянської громади, а також у інших ТГ області.

20 грудня 2023 року відбулася сесія Берегівської міської ради. Серед інших питань, депутати також вносили пропозицію про звернення до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про підтримку виділення 50 мільярдів євро для підтримки України - але його не підтримала фракція КМКС, мовляв міжнародні прохання можна приймати лише з дозволу президента України (про це на сесії заявила голова фракції КМКС Кароліна Доречі).
Це вже не вперше представники КМКС не підтримують подібні ініціативи. Нещодавно, перед голосуванням у Брюсселі про початок переговорів про вступ України в ЄС, різні організації угорської меншини на Закарпатті звернулися до Орбана з проханням підтримати євроінтеграційні прагнення України. Партія КМКС відмовилася під надуманим приводом. Хоча звернення від угорської меншини та громад з компактним проживанням етнічних угорців були зроблені після візиту представників посольств європейських держав на Закарпаття та підтримані Закарпатською ОДА.
Опозиційні депутати Берегівської міської ради Золтан Ковач та Віталій Антіпов вчора на тій же сесії, після того, як КМКС відмовилися від проукраїнського звернення до Орбана, звернулися до президента України з проханням розглянути питання про заборону на час воєнного стану партії КМКС за її антиукраїнську діяльність. Яка, за словами депутатів, неодноразово блокувала виділення коштів на Збройні Сили України на початку повномасштабного вторгнення, члени партії поширювали в угорськомовному сегменті соцмереж російські наративи. Чимало членів цієї партії та депутатів від неї залишили територію нашої держави до і після 24 лютого 2022 року та досі не повернулися. Фінансується ця партія, за словами депутатів, за кошти угорського уряду через різні приватні фонди.
Додам, що голова партії КМКС та депутат Закарпатської облради Василь Брензович уже кілька років переховується від українського правосуддя в Угорщині, ще один депутат облради Карл Резеш так само перебуває в сусідній країні. Ще одна депутатка від вказаної партії Єлизавета Біров отримувала підозру за розкрадання коштів. Більшість із депутатів цієї партії підтримують проросійську політику Віктора Орбана та його ставлення до України.
Днями вони знову обурилися новому Закону про нацменшини, до якого було внесені зміни, згідно з настановами ЄС, та які були підтримані проукраїнськими організаціями угорської меншини на Закарпатті.

Кілька запитань до прихожан та духовенства УПЦ на Закарпатті.

1. Українська православна церква 27 травня 2022 року внесла зміни до свого статуту і визнала свою самостійність. Чому УПЦ не повідомила про це іншим помісним церквам, а у першу чергу материнську церкву РПЦ?

2. Першим пунктом статуту є проголошення самостійності з посиланням на грамоту від 1990 року видану патріархом Алєксєєм II митрополиту Філарету, де вказано, що "Украинская Православная Церковь, соединенная через нашу Русскую Православную Церковь с Единой Святой, Соборной Апостольськой Церковью". Тобто, УПЦ є самостійною, але в структурі РПЦ для світового православ'я. Чому духовенство УПЦ не каже своїм вірникам про те, що інші православні церкви світу канонічно сприймають УПЦ як частину РПЦ? Навіть у листах, які деякі православні церкви писали у підтримку УПЦ вказувалося про приналежність до РПЦ.

3. У якому році московський патріархат з'явився на Закарпатті?

4. Чому у багатьох селах і містах Закарпаття прихожани УПЦ досі моляться у греко-католицьких храмах і монастирях? На сьогодні УПЦ використовує 235 храмів та 1 монастир (Мукачівський), які до 1949 року належали греко-католицьким громадам. Що теж говорить нам про те, що до цього року у цих селах не було православних або було дуже мало.

5. За яких обставин греко-католицькі храми дісталися православним московського патріархату?

6. Чому з приходом радянської влади на Закарпаття, храми греко-католиків примусово забрали і передали православним?

7. Скільки було православних на Закарпатті до приходу радянської влади?

8. Чи співпрацювало духовенство православної церкви з радянською владою і КГБ?

9. Чому Українська Православна Церква досі не відновила спілкування зі Вселенським Патріархом, розірваний після того, як відносини також розірвала Російська Православна Церква?

10. Чому синод УПЦ не виключає зі свого складу єпископів, які зрадили і перейшли у пряме підпорядкування РПЦ разом з єпархіями?

11. Чому, якщо УПЦ є самостійною, її немає у диптиху серед церков світового православ'я?

Це лише деякі питання, отримавши відповідь на які, можна задуматися про справжню природу УПЦ, а також про те, чому у народі цю церкву називають "московською".

А УПЦ Закарпаття це окрема історія, бо якщо ще інші області України мають богослужіння російською мовою, свої звичаї, то на Закарпатті служби йдуть старослов'янською, у людей немає явної вираженої проросійської позиції (у переважної більшості), то для чого їм триматися Російської Православної Церкви - це загадка. З духовенством ще можна зрозуміти - там є багаторічні особисті зв'язки ще з часів радянського союзу, а от з вірниками - ситуація парадоксальна.

Закарпатці не проти вітряків, закарпатці проти вітряків на полонинах і хребтах Карпат.

Написано багато статтей та аналітики щодо шкоди природі гігантських вітряків у високогір'ї Карпат, тому повторювати ці тези немає змісту. Але дуже часто у коментарях і розмовах відбувається спекуляція, що закарпатці проти чистої зеленої енергетики, яка виробляється вітровими електростанціями (ВЕС). Мовляв, вся Європа у вітряках, а закарпатці проти прогресивних методів виробництва електрики. Це не так. Всі, з ким я розмовляв на цю тему, не є противниками встановлення вітрових турбін у нашій області, вони лише наголошують на шкідливості такої ідеї на високогір'ях. От, наприклад, поблизу Закарпаття вже багато років функціонують вітряки біля Старого Самбора - вони встановлені на горбах поза населеними пунктом і працюють ефективно. Не високо в горах, а на відносній низовині. Їм вистачає вітру, щоб виробляти електрику і продавати її за зеленим тарифом. Ще одним важливий аспект, ці вітряки розмістили на деградованих землях, де раніше були газові родовища, тобто вже непридатні для інших потреб.
Так само, спілкуючись із жителями Тур'я-Реметівської громади, вияснив, що вони за встановлення ВЕС, але не на полонині Руна, бо це принесе значну шкоду довкіллю. Натомість у тій же громаді є безліч території навколо, де можна і потрібно встановлювати такі агрегати. І вони за, бо це принесе додаткові надходження до бюджету. Так само є багато території навколо Перечинської громади, де віднедавна якраз і базується виробництво вітряків, - там теж є місця для встановлення потужностей генерації. І таких місць на Закарпатті безліч - впевнений, що якщо виміряти мапу вітрових потоків, то можливо вони будуть ефективніші, доступніші логістично та привабливіші економічно, ніж високі гори. І відповідно, до мапи вітрів уже підібрати ділянки з найменшою шкодою для довкілля.
Але, чомусь, інвестор сфокусувався саме на вершинах гір, у сподівання, що там сильніший вітер і генерація буде ефективною. Та експерти наголошують, що зимові вітри та хуртовини можуть пораз виводити з ладу вітряки через обледеніння і тоді турбіни простоюватимуть.
6 лютого 2024 року у Тур'я-Реметівській громаді проходитимуть слухання про дозвіл на розміщення 30 вітротурбін на полонині Руна, після цього депутати мають голосувати за надання такого дозволу. І щось мені підказує, що депутати таки проголосують, бо є політична домовленість зверху, щоб це питання пройшло. А депутатів, які не хочуть голосувати не братимуть до уваги, бо їх меншість.
Тому потрібно доносити до людей, які приймають рішення, що така ініціатива матиме згубний вплив на розвиток області, зокрема на мешканців сіл громади та туристичного потенціалу зокрема. А вітряки на нижчих горах і рівнинах навпаки нададуть естетичної привабливості регіону, не принесуть шкоди природі і дозволять ефективно використати землі, які не придатні для сільськогосподарських потреб.