Навчання відрізняється від інших життєвих досвідів своєю особливою структурою.

🧠 Суть освітнього досвіду –перебування на межі змін, коли звичні способи мислення вже не працюють, а нові ще не сформовані. Звідси це неприємне відчуття безпорадності: "Я не знаю, як діяти" — стан, який визначає нас як учнів.

Характеристики навчальної ситуації:
• Вона емоційно насичена
• Вплітається в інші події життя
• Вимагає вирішення
• Потребує не ідеального, а реалістичного рішення

Навчальний процес має створювати напруження, адже ми навмисно ставимо тих, хто навчається перед протиріччями, які мають бути посильними для вирішення.

"Хоча навчання нового часто вимагає певного дискомфорту, це не означає, що цей дискомфорт є негативним," – детальніше Psychology Today . Коли сприймаємо дискомфорт як частину процесу, ми не лише краще його витримуємо, але й бачимо в ньому ознаку справжнього навчання.

❗Але.... Не отримуючи достатньо зворотного зв'язку, слухачі часто застрягають у стані нерозуміння.

В житті, коли ми не можемо самостійно подолати протиріччя, ми звертаємось до фахівців:

👉Психолог зосереджується на емоційному аспекті, допомагаючи нам врегулювати свої почуття щодо складних ситуацій.

👉Коуч фокусується на когнітивному аспекті — як ми мислимо про ситуацію і які підходи використовуємо для її вирішення.

Що потрібно для справжнього навчання❓
Для формування розуміння потрібне середовище, яке сприяє осмисленню: зручний простір, позитивна комунікація, якісні матеріали, але найважливіше - працювати з мисленням тих, хто навчається, бо інакше навіть ідеальні умови не принесуть результату.

Відчуття "квадратної голови" зʼявляється, коли нам дають інформацію, але не вчать самостійно долати протиріччя і будувати власне її розуміння.

Задоволення від навчання з’являється на межі між нудьгою та тривогою — коли виклики збалансовані з нашими можливостями діяти.

І саме тому так важливо, щоб тренер вмів відчувати цю межу і допомагав триматися на ній.

Що ж робити:
👉розпізнавати дискомфорт як природну частину навчального процесу
👉переосмислювати негативні емоції як сигнали навчання, а не невдачі
👉створювати безпечний простір для прийняття дискомфорту

#instructionaldesign#психологіянавчання #тьюторинг

РОЗДУМИ ПРО ЛІДЕРСТВО 🧠💭

🎬 Я люблю серіали і фільми про медицину. Чому? Вони про покликання і реальну допомогу людям. Там все зрозуміло, люди роблять на щодень щось, що рятує людей, або не рятує, але це вже деталі. Про мене в них – призначення, сенси, цінності.
📺 Так от, нещодавно я дивилась серіал «Новий Амстердам» і сюжет насправді нічим не відрізняється від усіх попередніх мною переглянутих за багато років. Але одна фраза, ключова фраза фільму, мені дуже запам'яталась, головний герой жив цією фразою.

💬 «How can I help» - «Як (Чим) я можу допомогти»

І ось це мені зараз, в наших сьогоднішніх реаліях, про нові якості лідерів. Вже не вирішує харизма і знання, досвід і вміння розв'язувати надскладні задачі (жодним чином не применшую вагомість усього цього).
👑 Важливим навиком сучасного лідера є здатність вчасно і щиро запитати свого підлеглого, колегу чи навіть керівника, а чим я можу бути тобі корисним?

⛔ І це НЕ про:
- сліпу підтримку і виконання задач заміть когось
- «зробити добро проти волі» про яке ніхто не просив
- непрохані поради, як краще щось зробити

✅ Це ПРО:
- вміння відчути момент
- запитати і бути готовим згенерувати рішення
- відступити у бік і спостерігати як людина вирішує задачу
- залишатись поряд, не заважаючи

АЛЕ це все було б так просто, якби не підводні камені, а точніше один великий, відполірований підводний камінь, навіть брила, я б сказала. Те, про що ми не замислюємось, стаючи лідерами.

💡 Щоб бути уважним до інших, я повинен навчитись задавати таке ж питання СОБІ: «Чим я можу допомогти ?»

Що я можу зробити для себе, щоб мати ресурс допомагати іншим? Відповіддю на це питання стануть будь які дії турботи про себе – сон, відпочинок, нічогонероблення, або навпаки, зміна фокусу на щось протилежне від щоденної роботи – будь що, що дає ресурс, надихає і дозволяє прокинутись зранку і сказати «Я готовий йти далі».

🧘‍♀️ Я так роблю. Не часто, а іноді дуже навіть рідко. Але в ті дні коли встигаю вловити момент і запитати себе, маю чіткий план дій:

👉 сон (хай навіть цілий день)
👉 піжамний день (без жодних зобов'язань на спілкування)
👉 мінімум контактів з human beings (без повідомлень і дзвінків)

✨ Усвідомлена турбота про себе дозволяє хотіти приносити користь іншим, робити роботу, яку я люблю робити, дізнаватись щось нове і просто жити.

❓ А коли ви востаннє задавали просте питання «Чим я можу допомогти собі?»

Відпочивайте усвідомлено з улюбленими серіалами 🤓
#Лідер #Розвиток #МентальнеЗдоровя

Привіт-привіт, друзі! 🌟

Цього тижня в нашому каналі про розвиток навичок настав особливий момент – час ближче познайомитись із тими, хто стоїть за цими дописами! 🤗

А стоять за ними (вірніше сидять😁, часто з горнятком кави☕️) пʼятеро захоплених своєю справою колежанок, які вирішили об'єднати свої суперсили! Ми зібрали докупи наші знання, досвід і невгамовну цікавість, щоб розказувати вам про навчання дорослих – сучасно, чесно і без нудних академічних нашарувань🍿.

Як ви вже помітили, ми підготували для вас аж 17 тематичних хештегів – цілих 17 всесвітів корисностей! І хоча поки нас лише пʼятеро (хто знає, що буде далі? 😉), ми готові занурювати вас у глибини та висоти навчання дорослих.

А тепер найцікавіше — хто ж ховається за цим каналом? 🙂‍↔️

💫 Вероніка — бізнес-тренерка в ELEKS, викладачка, консультантка у КПТ, ППТ. Любить вигадувати щось нове, навчати(ся) та шоколад 🫢
#зворотний_звязок
#емоційна_грамотність
#фасилітація
#тренди
Більше у LinkedIn & Insta

☄️ Олександра — керівник L&D офісу ELEKS, бізнес-тренерка, викладачка, експертка з м'яких навичок. Інтроверт, що обрала щоденний челендж виходу з зони комфорту - взаємодію з людьми. Любить розвивати та розвиватись, мріє про сон і машину часу🙃.
#лідерство
#управління
#кроскультурна_взаємодія
#публічні_виступи
#комунікація
Більше у LinkedIn & Facebook

⚡️Ольга — L&D Lead та провідна спеціалістка з навчання та розвитку в IT компанії ELEKS. Розробляє та впроваджує навчальні програми, оптимізує процеси та будує стратегічні партнерства. Системна, детальна, цінує емпатійне спілкування та вважає якісний зворотний зв'язок основою професійного зростання та теплих відносин в команді.
#оптимізація_процесів
#LnD_початківець
#командна_взаємодія
#ШІ_в_LnD
Більше у LinkedIn & Insta

🔥 Анастасія - освітня дизайнерка та методистка. Створювала освітні продукти для Google, Volvo, UNICEF та ін. Обожнює подорожі та детективи.
#ШІ
#інструменти
#instructional_design
Більше у LinkedIn & Insta

🦄 Юлія - PhD, освітня координаторка в ELEKS, тренерка з дизайн-мислення, дослідниця артринку та художниця. Прихильниця міждисциплінарного підходу, щиро переконана: кожна людина має талант і вміє креативно мислити, щоб генерувати крутезні ідеї.
#дизайн_мислення
#генерування_ідей
#візуальна_колаборація
#креативність
Більше у LinkedIn та Facebook


Раді стати на крок ближчими і чекаємо моменту, коли зможемо познайомитися навзаєм!🌸
P.S. У вівторок очікуємо другий пост з оглядом на новеньку книгу🥰

Вітання усім! 🐥

Сьогодні не змогла пройти повз і не поділитися з вами справжньою знахідкою — книгою, яка ідеально резонує з тематикою нашого каналу, та ще й від талановитих українських авторів!

Знайомтеся: "SOFT SKILLS: бути собою" Олени Жильцової та Володимира Станчишина.

Як бачите, "трохи" є нотаток 😄 Основний посил, що об'єднує, як на мене, цитати та власні інтерпретації слів авторів, - "Щоб мати гарну навичку - спершу треба мати погану":

ПРО КРЕАТИВНЕ МИСЛЕННЯ
💡 Ваші брейншторминги можуть "не залітати", тому що креативне мислення потребує надивленості, «подорожей світами», безпеки та часу.


ПРО ПОБУДОВУ СТОСУНКІВ
🤝 Де ви вмієте краще будувати стосунки: на рівні контакту чи контракту? Логіка + емоційна чуйність - ось омріяний баланс.


ПРО ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК
🛡️ Те, що колеги з вами не погоджуються, ставлять запитання та визнають помилки, є ознакою наявності безпеки у середовищі. Те, як вони це роблять, – ознакою емоційної зрілості та комунікативної майстерності.

🗣️
"Заговори до мене, щоб я тебе побачив."

🎭
"Комунікаційна майстерність - це спроможність проговорювати різною мовою і в різний спосіб, щоб різні люди розуміли тебе."
Як відрізнити цю майстерність від лицемірства та маніпулювання?

ПРО ЕМОЦІЙНУ ЗРІЛІСТЬ
🎯 Розуміти почуття інших не примушує розділяти їхню точку зору, або обміняти вашу цінність та їхню.

💪
"Життєстійкість - це багатошарова система безпеки."

🎪
"Ми віддаємо свої кордони, коли намагаємося подобатися всім."

🔥
"Втома та вигорання - для всіх, хто вирішив не заморочуватися стратегією пошуку сенсу."

🌟
"Внутрішня відповідальність виникає тоді, коли це шлях до реалізації життєвої позиції, цінностей, принципів, важливих ідей. Це спосіб самореалізації."

Кожна з цих думок повернула мене до рефлексії про те, як я взаємодію з іншими людьми, собою та світом загалом.
А які думки зачепили вас найбільше?

#тренди #емоційна_грамотність #зворотний_звязок

П’ятниця. Голова вже не в задачах, але ще не у вихідних. Ідеальний час, щоб зупинитись — і подумати не “що ще зробити?”, а “що можна зробити інакше?”

Цього тижня я натрапила на відео, яке змусило подивитись і на власне навчання, і на навчальні програми, які я розробляю під іншим кутом.

Коротко: чому знання часто зникають одразу після навчання — і як це змінити.

Автор розповідає, як протягом 7 років системно запам’ятовує та інтегрує знання зі всього, що читає, слухає чи проходить.
А ще — пропонує підхід, який можна впровадити і для розробки навчальних програм.

Ось 3 практичних інсайти, які варто взяти в роботу (більше у відео) 👇

1⃣ Не більше, а глибше — головне не кількість, а те, як ми працюємо з матеріалом.

🔧 Що робити:
Додавайте обовʼязкові «пункти зупинки» — рефлексії, міні-репетиції, кейси.

2⃣ PACER-підхід — розподіл знань на:
Procedural (що і як робити)
Analogous (аналогії)
Conceptual (принципи)
Evidence (факти, докази)
Reference (що зберегти на майбутнє)

🔧 Що робити:
Маркуйте контент курсу/модулів за цими категоріями.
Додавайте до LMS або гайдбуків теги по типу знання.

3⃣ Практика під час навчання — не відкладайте вправи на потім.

🔧 Що робити:
Інтегруйте мікропрактики після кожного блоку.
Створюйте “запитальні паузи” → А як би ви це використали на своєму проєкті?

Це відео — не «навчальне», а осмислене. Без тиску, без зайвого.
Саме те, в п’ятничний вечір і ще й може змінити ваш понеділок.

🔗 Дивитись: How to Remember Everything You Read

#instructional_design

Незалежно від сфери діяльності, усі ми стикаємося з ситуацією, коли ідей немає, ми ніби зайшли в «глухий кут», а робота не йде. Знайомо? ❤️‍🩹 Такий стан ще називають «творчим вигоранням», «втомою від креативності» чи синдромом «чистої сторінки».

Вихідні уже завтра, тож підібрала для вас кілька простих
технік виходу з «креативного блоку», які можна попрактикувати подалі від екрану та соцмереж, на свіжому повітрі та в режимі slow
living, і які мені завжди допомагають 😊

🦄 Почну з улюбленого – «розслабленої уважності» – стану, коли ви дозволяєте своєму мозку вільно «блукати». Прості дії без фокусування, як малювання каракуль, мрії або просто «нічогонероблення», запускають режим роботи мозку, що сприяє спонтанним думкам і творчому вирішенню проблем. Цей стан активує ділянки, що відповідають за пам'ять та уяву, дозволяючи їм рекомбінувати минулий досвід у нові ідеї.

🤸 Фізична активність, наприклад, прогулянки, пробіжки
або заняття спортом, підвищують рівень енергії та стимулюють мозок. За дослідженням Стенфордського університету, звичайна ходьба підвищує креативність людини на 60%. Тривалі прогулянки для генерування ідей практикували Чарльз Дікенс, Фрідріх Ніцше, Леся Українка, Стів Джобс. І книга Харукі Муракамі «Про що я говорю, коли говорю про біг» теж про це! 😉

🌍 Змініть оточення! Зміна робочого місця, відвідування
нових місць (кафе, парків, музеїв), а ще краще – подорож (хоча б у сусіднє місто) можуть стимулювати нові ідеї та змінити звичні шаблони мислення. Як казала головна редакторка журналу Vogue Даяна Вріланд, "The eye has to travel!”

📒 Заведіть собі нотатник для ідей (або скетчбук, якщо вам зручніше так викладати думки). Цікаві ідеї та інсайти часто приходять до нас не тоді, коли потрібні, а наприклад, коли ми гуляємо з собакою чи обідаємо. І одразу вилітають з голови. Записуйте думки, цитати чи спостереження - це створює арсенал натхнення, до якого можна звернутися у потрібний момент, коли у вас брак думок.

Пам’ятайте, що «креативний блок» - не нездатність бути креативним, а сигнал, що потрібно просто щось змінити: ритм роботи,
підхід, середовище чи ставлення до себе, а найкраще – повноцінно відпочити! 💙

#генерування_ідей #креативність

🗣️ Як перестати боятись нетворкінгу і полюбити Small Talk

До недавнього часу мене жахливо лякала необхідність спілкуватись з незнайомими людьми. На мові бізнесу це називають нетворкінг – експерти вбачають у цьому великий потенціал для пошуку партнерів і клієнтів, але для мене це був неабиякий стрес та виснажливе випробування.

🤔 Але що таке той Small Talk і чому так страшно його використовувати?

Головне питання будь якого нетворкінгу – як почати розмову? Про що говорити та не говорити? Як не здаватись нудним і в той самий час залишатись цікавим? Як проявити себе та не осоромитись перед усіма?

Розібратись із цим та досягти більшої впевненості в собі мені допоміг Метт Абрахамс, експерт у галузі комунікацій та автор книги "Думай швидше, говори розумніше". У своєму відео How to Get Good at Small Talk, and Even Enjoy It він зібрав практичні рекомендації, якими з радістю ділюсь із вами.

Секрети легкого та ефективного Small Talk:

🔄 Змініть своє ставлення до Small talk – це не так вже й складно, але разом з тим і не просто балачки. Це перший і важливий крок до чогось цінного у спілкуванні з новими людьми!

🎯 Зрозумійте яка ваша ціль. Важливо бути не стільки цікавим, дотепним і таким, що привертає до себе увагу, а швидше навпаки - зацікавленим у інших! Фокусуйтесь на співрозмовнику, а не на собі – перш за все це зменшує вашу тривогу і додає вам балів.

⏸️ Дозвольте собі паузи. Так, так,дозвольте! Компетентність і знання – це не швидкість мовлення і об'єми сказаного, це правильна і доречна відповідь. Не поспішайте, дайте собі час!

🔄 Перефразовуйте слова співрозмовника. Це дозволить вам краще порозумітись і покаже, що ви не просто слухаєте, а й чуєте те, що вам розповідають. Це, безумовно, унікальний навик вмілого комунікатора.

❓ Сталось так, що ви не знаєте, що сказати – задавайте запитання! Уточнюйте, деталізуйте, перепитуйте. Виграйте для себе трохи часу, щоб перепідключитись до розмови, одночасно залишаючись залученим.

✅ Помилятись це нормально, а іноді дуже навіть корисно. Помиляючись ми тренуємось і розвиваємо навик! Не зупиняйтесь після невдач. Навіть якщо вам здається, що ваша помилка помітна всім і кожному, швидше за все це лише ваше надвимогливе ставлення до себе і все насправді гаразд.

⚡ Будьте лаконічними і чіткими у висловлюваннях. Стислі відповіді будують діалог і залишають простір для розкриття теми співрозмовником. А діалог, як ви знаєте, – це ефективний контакт і початок цікавої і змістовної розмови.

👉Використовуйте структуру для Small Talk - це дозволить бути готовим і впевненим. Підготуйте три прості запитання • Що? (ваша ідея, продукт, переконання) • Навіщо? (чому це важливо для співрозмовника) • Що далі? (приклад, домовленість, наступні кроки)

І основне - плануйте наперед початок та завершення розмови.
❌ Замість: "Як справи?" або "Чим займаєтеся?" ✅ Краще запитайте про щось в контексті тематики зустрічі, те що стосується оточення, або ж місця проведення.
❌ Замість: "Я хочу випити кави. Мені час йти" ✅ Краще: "Мені потрібно йти, але я дуже хочу почути про ваше рішення даної проблеми"

Пам'ятайте, Small talk – це навик, який потребує практики. Тренуйтесь в комфортному середовищі, робіть посильні для себе кроки, отримуйте задоволення від результатів і винагороджуйте свої зусилля.
Успіх гарантовано! 🏆

#комунікація #smalltalk #лідерство

Проводите час від часу командні зустрічі, де потрібно генерувати ідеї або спільно приймати рішення? 😍
Сьогодні хочеться присвятити час brainstorming. Відверто, мій улюблений, дуже творчий та натхненний формат зустрічей.☺️

З досвіду бачу, і, можливо, ви також помічаєте, що найчастішими блокерами таких воркшопів є:
⏰дефіцит часу, замовник/стейкхолдер/клієнт/ви не готові інвестувати більше ресурсів у цей процес

😩виснаження та скепсис учасників («залиште нас в спокої, у нас й так багато роботи»). Що ж, це можна зрозуміти 😌

🪹відсутність людини, яка готова та вміє фасилітувати такі зустрічі

🙈 форсування, примушування до творчого мислення («think out the box, now!😅🙈») через брак часу або нагальність проблеми

🚫й останнє, - неготовність мати справу з низькою динамікою, «проблемною» поведінкою, або ж хаосом


Як бути? Мені в практиці допомагають наступні орієнтири:

🫶🏻 будьте готовими щиро та реалістично повідомити замовнику, що якісної генерації рішень або ідей за 60-80 хвилин не досягнути, особливо якщо колеги втомлені та перевантажені. Що можливо натомість? Сегментувати цей процес на блоки та поступово проводити брейншторм. Наприклад, цього тижня інвестуємо час в аналіз проблеми та ситуації «as is».

🫶🏻 Попередньо присвятити час на валідацію, чому така зустріч нам необхідна та чим вона може бути цікавою команді та бізнесу. За потреби, є сенс працювати над цим додатково на 1-1 зустрічах.

🫶🏻 Визначити та оголосити людину, яка проводитиме цю зустріч, та на яку команда орієнтуватиметься впродовж брейншторму. Не сподівайтеся, що ви зможете якісно поєднувати роль фасилітатора та учасника. Запрошуйте сторонніх фасилітаторів в ідеалі.🤝

🫶🏻 Цінність фасилітатора пізнається у чутливі для команди моменти: не можемо домовитися, мовчимо, не вдається знайти рішення, конфліктуємо та не чуємо один одного, перебиваємо один одного, відходимо від теми тощо.

Для кращої роботи з такими ситуаціями використовуйте:
🔥обʼєднання у менші групи
🔥контрактування правил взаємодії на початку або до зустрічі
🔥правило піднятої руки та нагадування про нього у потрібні моменти
🔥онлайн-дошки
🔥метафоричні ігри, актуальні для учасників
🔥ранжування ідей за впливом та ресурсами, голосування
🔥реверсивний брейншторм: спершу говоримо про бажану картинку майбутнього, а тоді малюємо зворотний «маршрут» як до цієї картинки ми можемо прийти, допрацьовуємо маршрут на реалістичність
🔥тестові «макетні» рішення та ідеї за допомогою ШІ, які учасники аналізують/відсіюють/видозмінюють/доповнюють відносно ситуації

Якщо ж вам хочеться більше дізнатися про фасилітацію, рекомендую почати з книг:

🤍 «Секрети фасилітації: SMART-посібник із результативної роботи в групі» від Майкла Вілкінсона
🤍 Liberating Strictures by Henri Lipmanowicz and Keith McCandless
🤍 сайт з безліччю фасилітаційних моделей для організації колаборації

І останнє, генерація якісних рішень та ідей - процес творчий, а творчість потребує сил, часу та грамотної організації. Креативність не любить стресу, втоми, примусу тощо. Тож бути добрішими до колег, до себе та реалістичними у плануванні таких зустрічей - те, що може із самого початку зробити такі зустрічі приємнішими для усіх. 🥰🤝

#фасилітація@duckling_method

🌿 Влітку ми природно сповільнюємося — теплі вечори, планування відпусток, легке читання.

А сучасний світ навчання рухається наввипередки: мікроформати, bite-sized контент, чеклісти, опануй навичку «за 5 хвилин». Але є речі, які так не працюють.

Лідерство. Стратегічне мислення. Емоційний інтелект. Швидко їх «закрити» неможливо. Бо це не лише про знання — це про спосіб мислити і приймати рішення.

І тут тема повільного навчання (slow learning) стає дуже актуальною та виходить за межі «рефлексії і повільного читання». Насправді це ціла стратегія розвитку навичок, яка базується на ідеї, що глибокі зміни потребують часу, досвіду, осмислення і циклічного повернення.

Що це означає на практиці?

📌 Slow Learning як протилежність Fast Learning, і це точно не про повільно заради повільного

Fast learning = закриття знань тут і зараз.
Slow learning = робота з метазнаннями, формування суджень, гнучкого мислення, нових ідентичностей.

Приклад: Навчити менеджера проводити stand-up мітинг можна за 10 хвилин. Навчити ставити запитання, що формують культуру командної відповідальності — місяцями, через практику, фідбек, спостереження.

📌 Повільне навчання як навчання через досвід
Це не тільки про «рефлексувати», а й про системне накопичення досвіду, коли знання стають частиною себе.

Приклади форматів:
- кейс-клуби з розбором реальних ситуацій;
- зворотній аналіз своїх управлінських рішень;
- постійна робота над власними помилками (error learning);
- shadowing (спостереження за лідерами).

📌 Повільне навчання як спосіб не «вигоріти»
Одна з цінностей повільного навчання — воно дає час інтегрувати знання без стресу та відчуття «я нічого не встигаю».

В умовах постійного інфошуму і швидкого навчання — це можливість знизити тривожність і формувати стійкість навичок.

Тут також про те, як програми з паузами, фокус-сесіями, самостійні рефлексії дають учасникам відчуття контролю над власним розвитком.

📌 Повільне навчання як основа для розвитку judgment-based skills
ШІ прекрасно закриває знання. А ось судження, етичні дилеми, балансування протиріч — виключно людська історія. І формується вона тільки повільним навчанням.

Приклад: Модуль «розбір складних рішень». Без правильних відповідей. З обговоренням: що б ти зробив, чому, які були наслідки.

📌 Повільне навчання — те, яке вимагає циклічного повернення
Теми, які не опануєш раз і назавжди:
- Лідерство
- Стратегія
- Софт-скіли
- Емоційний інтелект
- Уміння слухати

Їх не можна «освоїти за один тренінг». Їх потрібно перечитувати, переосмислювати, проговорювати в інших контекстах, бо кожен раз вони відкриваються по-новому.

Найефективніші L&D стратегії поєднують швидке і повільне навчання. Швидке вирішує негайні потреби, повільне будує глибші здатності. Оскільки ШІ бере рутину, унікально людські компетенції стають ще цінніші – і їх неможливо розвинути з машинною швидкістю.

Більше про концепцію:
📖 Маніфест повільного навчання
📚 Книга "Slow Learning"

#Instructionaldesign

Мені як художниці завжди було цікаво досліджувати, як мистецтво взаємодіє з іншими сферами, зокрема — з моїм фокусом на навчанні та розвитку людей. І що далі, то більше я бачу: мистецтво — це не лише про відображення бачення світу митцем. Це й потужний інструмент розвитку м’яких навичок.

Як саме мистецтво розвиває soft skills?

🐚 1. Комунікація і активне слухання
У мистецьких практиках — особливо в театрі, перформансі, сторітелінгу — учасники вчаться не лише говорити, а й слухати, реагувати, помічати мову тіла та інші невербальні сигнали.

Так, наприклад, музей MoMA організовує guided listening sessions / deep listening workshops за участю художників і композиторів, — це заходи, де учасники разом слухають звукові твори, а куратори допомагають рефлексувати та обговорювати цей досвід. Такий формат спрямований на розвиток уваги, групової взаємодії, чутливості до контексту.

👌🏻 2. Критичне мислення, аргументація і прийняття рішень
Мистецтво вчить нас ставити запитання, інтерпретувати, бачити багатозначність. Це безпосередньо пов’язано з аналізом ситуації, роботою з неповною інформацією.

Дослідження Harvard Project Zero та їхня програма Visible Thinking / Visual Thinking Routines довели, що регулярна участь у візуальному аналізі картин справді посилює soft skills, зокрема рефлексію, аналітичні навички і здатність аргументувати.

🦄 3. Креативність і уява
Хоча це досить очевидна відповідь, тут важливо не плутати "малювати красиво" з умінням бачити інакше. Арт-методи дозволяють виходити за межі шаблонів ("think out of the box"), працювати з асоціаціями, контекстами, метафорами.

IDEO та Stanford D.School на своїх воркшопах з дизайн-мислення використовують техніки колажу та швидкого скетчингу, що дозволяє розблокувати ідеї, які «не лежать на поверхні». Поєднання колажу та швидких скетчів дає змогу розвинути асоціативне мислення, задіяти інтуїцію учасників та прискорити процес генерування ідей. Важливо: це не про вміння малювати, а про вміння швидко передати ідею.

💙 4. Самоусвідомлення і емоційний інтелект
Мистецтво — безпечне середовище для дослідження власних емоцій, цінностей і реакцій.

Галерея Tate Modern реалізувала ініціативу Tate’s Wellbeing and Art, яка допомагає розвивати навички рефлексії, підвищує емоційну стійкість і внутрішній баланс.
Один із компонентів — онлайн-квіз, розроблений спільно з психотерапевтом, який дозволяє відвідувачам оцінити власний настрій і зіставити його із відповідним твором мистецтва Tate, розвиваючи таким чином емоційний інтелект.

Галерея також розробила гайд для «повільного споглядання» (slow looking) — методику, яка заохочує усвідомлено сприймати мистецтво, виходячи з власного досвіду, зануритися у власні реакції, формує глибше усвідомлення способу сприйняття світу.

Мистецтво — це не лише те, що ми бачимо, а й те, що допомагає нам відчувати, усвідомлювати й зростати. Іноді найкращий розвиток — через тишу галереї або новий погляд на знайомий образ.

Тож якщо у вас поки немає планів на вихідні, подаруйте собі час із мистецтвом — відвідайте галерею, музей, театр, або просто погортайте альбом із репродукціями. Це інвестиція не лише в розвиток вашого смаку, а й у емоційний інтелект, критичне мислення, емпатію та ваш внутрішній баланс 🫶🏻.

#дизайн_мислення #softskills #креативність

Привіт! 👋

Сьогодні замість звичного допису у нас до вас питання.
Хочемо розуміти, які теми найбільше цікавлять вас у нашому каналі?

Проголосуйте за цікаві вам теми — це допоможе нам готувати глибокі розбори, практичні кейси та актуальні інсайти, які дійсно будуть резонувати з комьюніті!

P.S. Якщо потрібної опції немає, пишіть нам у коментарях 😉
👇