В Україні мені постійно закидають, що я надто песимістичний і навмисно драматизую ситуацію.

Але в кожному своєму виступі я намагаюся бути чесним із аудиторією, а людям це не завжди подобається.

Щойно в інтерв'ю для Forbes Україна я говорив, що слідом за США інші країни також будуть готові послаблювати санкції проти російських енергоносіїв - і сьогодні така інформація надійшла з Великої Британії.

Я не можу вам пообіцяти, що європейські суспільства завжди підтримуватимуть Україну - у мене є щодо цього сумніви.

Зате можу пообіцяти вам те, що я завжди говоритиму вам, як є насправді, без прикрас.

У Києві щойно побував з великою бізнес-делегацією міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський.

Його візит не привернув великої уваги із боку медіа, а шкода. Це дуже впливовий член польського уряду, наближений до прем'єр-міністра Дональда Туска. Що важливо, він має у своїх руках реальні інструменти впливу (я вже колись писав про всю систему Team Poland).

Варто звернути увагу, чим саме цікавився міністр Доманський - дрони, енергетика та аграрний сектор. У кожній із цих сфер обидві сторони мають дуже багато можливостей для співпраці та взаємної вигоди, попри всім відомі суперечки.

Але на перші конкретні деталі, ймовірно, варто зачекати до конференції з відбудови України в червні.

https://espreso.tv/suspilstvo-v-ukrainu-priikhav-ministr-finansiv-ta-ekonomiki-polshchi-domanskiy-razom-iz-predstavnikami-biznesu-detali-vizitu

Давайте, я процитую Олександра Аргата, з яким я повністю погоджуюся:

Ось такі поодинокі дегенерати і формують образ цілої України серед поляків. Просто тому, що вони перебувають власне в Польщі і вони реально ахуєвші

https://tsn.ua/svit/zayikhav-mashynoiu-u-zapovidnu-zonu-u-polshchi-oshtrafuvaly-ukrayinskoho-blohera-3090125.html

Дуже шкода, що моє інтерв’ю для Forbes Україна було доступне лише за передплатою.

Тож щоб ви знали, що я якраз сказав місяць тому, коли був у Києві.

Думаю, колегам із Forbes було б зараз цікаво відкрити це інтерв'ю для вільного доступу.

Колеги із Forbes дослухалися до наших аргументів і відкрили доступ до квітневого інтерв'ю.

Всіх запрошуємо за посиланням:

https://forbes.ua/svit/frantsiya-i-nimechchina-khovalis-za-orbanom-yak-u-es-bachat-kinets-viyni-i-maybutne-ukraini-intervyu-z-danielem-sheligovskim-golovnim-analitikom-z-ukraini-u-polskomu-pism-28042026-38369

🇺🇦🇵🇱 На полях зустрічі у форматі "Гімніх" у Лімасолі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч з віцепрем'єр-міністром, міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським:

💬 "Ми обговорили посилення ролі Європи у світі – і, цілком конкретно, у наших мирних зусиллях. Я поінформував Радека про зміну динаміки на полі бою та зростання ініціативності України. Цей імпульс має бути перетворений на відчутні результати.

Окрему увагу ми приділили ширшій безпековій ситуації в Європі та важливості збереження єдності й стратегічної ясності перед обличчям російської війни. Не може бути повернення до старих ілюзій, поділу світу на сфери впливу чи згубної політики умиротворення минулого століття.

Вдячний Польщі та особисто Радославу Сікорському за постійну підтримку й координацію. Роль Польщі залишається надзвичайно важливою – як для України, так і для безпеки всієї Європи".

Будучи нещодавно у Києві, міністр фінансів Польщі Анджей Доманський все таки дав довге інтерв'ю українським ЗМІ.

Заохочую подивитися, це дуже впливовий член польського уряду, наближений до прем'єр-міністра Дональда Туска.

https://www.youtube.com/watch?v=ssErq0CMy6Y

Рішення президента Зеленського присвоїти Центру спеціальних операцій «Північ» ім'я героїв УПА мене не здивувало. Як каже відомий вислів, all politics is local, і тут причиною також стали внутрішньополітичні процеси в Україні.

На жаль, інколи внутрішня політика вступає в суперечність із зовнішньою політикою, і тут ми маємо саме такий випадок, адже це рішення, безумовно, матиме негативний вплив на відносини з Польщею.

Зрештою, багаторічні дослідження політики чітко показують, що поточні внутрішньополітичні інтереси зазвичай важать більше, ніж зовнішня політика. Тобто тут насправді нічого нового.

Вважаю, що зараз серйозна дискусія про польсько-українські відносини неможлива. По обидва боки надто багато емоцій. Багато людей, яких я вважаю розсудливими, просто втрачають здоровий глузд, коли йдеться про історію.

Тому напишу коротко:

👉 Україна є суверенною державою і має право проводити таку політику історичної пам'яті, яку вважає за доцільну

👉 Польща також є суверенною державою і також має право проводити таку політику історичної пам'яті, яку вважає за доцільну - і складовою цієї політики буде критика української політики історичної пам'яті. Це жодним чином не применшує суверенітету України, так само як постійна критика Україною своїх європейських партнерів не применшує їхнього суверенітету. Політику ведуть не лише за допомогою пряника, а й за допомогою батога

👉 Польща допомагала і допомагатиме Україні незалежно від її політики історичної пам'яті, але тема України стане ще більш токсичною для польських політиків, і вони будуть ще менш схильні активно залучатися до підтримки України

Рішення президента Зеленського не є правильним чи неправильним. Це хибна категорія. Це суто політичне рішення, розраховане на певний результат, і, як будь-яке політичне рішення, воно також має свою ціну. У Києві вирішили, що політичних дивідендів буде більше ніж політичних втрат - і все. Навіщо тут вигадувати якісь ідеології чи піддаватися емоціям?

Єдине питання, яке в усьому цьому справді має значення і варте обговорення - чи дійсно дивіденди переважать втрати.

Усе інше - це лише лікування наших національних комплексів. А таких не бракує ні в Польщі, ні в Україні.

До речі, я забув написати, що воно все так, як я і казав років ще п'ять тому:


https://censor.net/ua/blogs/3302845/ne_velik_alyansi_a_povsyakdenna_spvpratsya

Отож, у польсько-українських відносинах все стабілно, передбачувано.