21 липня 1992 року відбулося повстання на сторожовому кораблі СКР-112 Чорноморського флоту.

34 роки тому українські офіцери на чолі з капітаном 2-го рангу Миколою Жибарєвим підняли Державний прапор України та здійснили перехід із Донузлава до Одеси.

Після безрезультатних українсько-російських переговорів щодо підпорядкування Чорноморського флоту, що відбулися в червні 1992 року в Дагомисі, а також на тлі переслідувань українських офіцерів з боку командування ЧФ, було ухвалено рішення здійснити перехід до Одеси. Напередодні, 20 липня, українські офіцери зібралися на квартирі Миколи Жибарєва, якого раніше усунули від виконання обов’язків начальника штабу бригади, і остаточно погодили свої дії.

Вранці 21 липня СКР-112 отримав дозвіл на вихід у море нібито для проведення навчань. Після виходу з Донузлава Микола Жибарєв перебрав командування кораблем, а старший на навчаннях капітан 3-го рангу Семенов не зміг завадити діям українських офіцерів.

Після підняття Державного прапора України корабель переслідували кораблі та авіація Чорноморського флоту. Під час переходу лунали погрози застосування зброї, здійснювалися спроби тарану та відкривався попереджувальний вогонь за курсом СКР-112. Попри це екіпаж успішно здійснив перехід до Одеси.

Увечері 21 липня 1992 року СКР-112 прибув до Одеси, ставши першим бойовим кораблем відновлених Військово-Морських Сил України.

Підпис вигадуйте самі

У середині 2017 р. ГО «Спілка морських піхотинців України» з ініціативи колишнього командира 4 ОБрМП підполковника
Волошина В.А. подала на затвердження
проект нових нарукавних емблем (знаків)
для морської піхоти.

Згідно проекту даний вид нарукавного знаку був передбачений для учасників бойових дій, проте використовувався і раніше, за часів дислокації підрозділів у Криму.

24 липня Сьогодні 143 роки виповнюється батьку Морської Піхоти - Михайлу Білинському 🫡

Один з лідерів українського руху на Балтійському флоті, Міністр морських справ що брав участь у Першому Зимовому поході та загинув в бою не здавшись в полон більшовикам під час Другого Зимового Походу 🫡

Бійці 801 ОЗБ ПДСЗ, 1 ОБМП, ОЗСП «Азов»

Донеччина 2015 р.

Крайній ліворуч мічман Олег Стороженко - учасник операції НАТО по боротьбі з сомалійськими піратами «Океанський Щит» (2009), учасник АТО. Загинув під час бою з переважаючими силами противника 2 березня 2015 року.

Поговоримо трохи про символіку 73 МЦ ССО

Командир частини капітан 1 рангу А. Карпенко поставив завдання підлеглим розробити символіку 7-ї окремої бригади спеціальних операцій ВМС України.

В період срср водолази-розвідники цієї частини не мали будь-яких нарукавних розпізнавальних знаків на повсякденній формі одягу.

Це було пов’язано із вимогами збереження військової таємниці. Лише на державні та професійні свята, які проводилися зазвичай у пункті постійної дислокації (о. Первомайський), вони одягали парадну флотську форму одягу.

За твердженням С.Фролова, розробку символіки частини спеціального призначення капітан 1 рангу А.Карпенко розпочав виходячи з досвіду провідних морських країн світу щодо популяризації флотських підрозділів і частин спеціального призначення і стимулювання їх особового складу. Майже весь особовий склад брав участь у цьому процесі, але авторами нарукавної нашивки для водолазів-розвідників стали капітан 2 рангу О.Сумароков та мічман Г.Малицький (виконував усі ескізи).

За основу емблеми нарукавної нашивки було взято зображення прапору України з малим Державним гербом, під якими розташовано гербовий щит синього кольору з крилами, на щиті зображення морського коника. Щит символізує постійну готовність до захисту інтересів Батьківщини, крила – мобільність, морський коник – невразливість, непередбачуваність та прихованість дій підрозділів бригади. Нашивки з темно-синьою смугою навскоси щита призначалися для військовослужбовців бойових підрозділів, без неї – для решти.

Бійці загону бПДСЗ 801 центру ВМСУ під час виконання завдань за призначенням в акваторії Чорного Моря, 2025 рік

Бійці загону бПДСЗ 801 центру ВМСУ після проходження регулярного селекційного стрес-тесту.

Стресостійкість не з’являється в момент бою — вона формується під час тренувань.

Чим частіше людина працює в контрольованих складних умовах, тим спокійніше вона діє тоді, коли ціна помилки надто висока. Тренування готують не лише тіло, а й розум: зберігати холодну голову, швидко приймати рішення та виконувати завдання під тиском.

Сильний боєць — це не той, хто не відчуває стресу, а той, хто навчився керувати ним.

28 липня 1992 року в Миколаєві на кораблі управління «Славутич» було піднято національний прапор України🇺🇦🫡

Разом із 101 ЗРАДн МП ВМС робимо добрі справи. 🫡

Після проголошення незалежності України постало завдання створити власний підрозділ морських сил спеціальних операцій. Формування доручили капітану 1-го рангу Анатолію Карпенку — офіцеру, який розумів, що майбутнє війни на морі визначатимуть не великі кораблі, а невеликі групи професіоналів, здатних діяти там, де противник почувається у безпеці.

Наприкінці 1992 року в Очакові він сформував 7-му окрему бригаду спеціальних операцій ВМС України (нині 73 МЦ ССО) — перший підрозділ бойових плавців незалежної України. Саме тут були закладені основи українського морського спецназу, його система підготовки, відбору та бойова філософія.

У 1992 році підрозділ Карпенка першим серед з’єднань Чорноморського флоту у повному складі присягнув на вірність Україні, разом із технікою, озброєнням та документацією перейшовши до українського флоту. Це стало одним із найболючіших ударів по Чорноморському флоту Росії.

Коли командувач Чорноморського флоту адмірал Ігор Касатонов звинуватив Карпенка словами:

«Ви завдали удару Чорноморському флоту і мені особисто в спину»

Анатолій Карпенко відповів фразою:

«Спецназ завжди завдає удар тільки в спину».

У морі, на землі й у небі. ⚓🇺🇦