Ви всі прекрасно знаєте бегонії. Можливо, одна з них зростає просто на найближчому підвіконні.

Рід пантропічний і налічує понад 2000 видів, що дозволяє йому входити в чільну шістку найбільших родів квіткових рослин у світі. Який молодець!

Найбільше бегоній трапляється в Азії – понад 1000, з них приблизно 200 в Індонезії. З Калімантану їх відомо менш як два десятки видів, а це говорить скоріше не про те, що їх тут так мало, як про те, що їх тут поганенько дослідили. Ось яку кралю пропустили!

Заворожуюча рослина з темно-оливковими чи й майже чорними листками росла собі анонімом на Заході Калімантану, але будь-якій таємниці з часом настає кінець. Власне, спочатку її помітили та ввели в культуру, а лише потім описали.

Новий вид отримав ім'я Begonia daunhitam, де видовий епітет є латинізованим індонезійським словом, який перекладається як чорнолиста. Зростає новий представник бегоній у лонганових прибережних низинних лісах.

Відомий вид з єдиного місцезнаходження, тобто поки має статус вузьколокального ендеміка. Відомо 4 субпопуляції і це дуже мало, як для такого ласого шматочка для мисливців на рідкісні рослини, індустрія яких дуже розвинена в Індонезії.

Wen-Guang Wang еt al., 2020. Begonia daunhitam, A New Species of Begonia (Begoniaceae) from West Kalimantan, Indonesia. Taiwania. 65(1); 27-32.

Підтримайте бегонія збір на Mavic 3T для 46-ї Окремої аеромобільної бригади ДШВ https://send.monobank.ua/jar/RGWrP1xv1

Пірнання разом з Giganhinga - величенькою та величною пінгвіноподібною змієшийкою, яка мешкала приблизно 11-2 мільйони років тому на теренах Південної Америки. Найбільші особини цього роду важили 12-25 кг та були до 1,5 м заввишки.

Ілюстрація: Nundu Hodari

Пам'ятаєте я робив невеликий допис про масштабне дослідження геномів квіткових рослин та обіцяв розповісти про нього детальніше?

Я довго вагався між форматами цієї специфічної оповідки і вирішив, що найкращий формат для цього стрім, а то в мене є певні підозри, що охоплення дописів та відео буде меншим, ніж кількість годин, які я на це витрачу. Можливо, формат спілкування з авдиторією допоможе розкрити тему.

Отже, про що говоритимемо?

1. Про те, чому це нове філогенетичне дерево покритонасінних рослин таке круте?

2. Про те, які проблеми класифікації покритонасінних вдалося вирішити, а які зовсім ні.

3. Про походження квіткових рослин та піки видоутворення в цій групі на часовій шкалі.

Час: 20:00

Місце зустрічі: канал Довколаботаніка Зустріч тут: https://youtube.com/live/0RqEKNG2nUM

Стрім про свіжу статтю з філогенії покритонасінних вже невдовзі

https://youtube.com/live/0RqEKNG2nUM

Геометрично заморочені яйця жалібниці (Nymphalis antiopa) — метелика з родини німфалід (Nymphalidae).

Фото: shannu pixels

Трицератопси світу діатомових водоростей - представники роду Triceratium формують ось такі вишукані кремнеземові панцири. Світлина зі скануючого електронного мікроскопа.

Фото: Steve Gsschmriser

Лекція  у суботу 04 травня о 10:00

Завтра 4 травня.  «Зоряних війн» англ. Star Wars Day — неофіційне свято, що відзначається шанувальниками культової фантастичної саги Джорджа Лукаса "Зоряні війни".

З цієї нагоди лекція про сучасних та викопних рослин та тварин, які названі в шану персонажів "Зоряних війн" чи інших елементів цього вигаданого всесвіту. Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1PojtGxuOHdpcTGWCnFdTBbg_O89HdBcMOA4rc87O-1k/edit

Першу свою книжку я найчастіше підписую словами "Нехай буде з тобою сила і ботаніка". Завтра має настати 4 травня, а в цей день через англійський каламбур існує неофіційне свято Дня Star Wars.

Це непоганий день для того, щоб поговорити про систематику та номенклатуру живих істот.

Тому план такий:

10:00 Зустріч дитячого онлайн-лекторію "Нехай буде з тобою сила: види рослин і тварин, описані в шану StarWars".

Роздобути посилання на неї: https://bit.ly/3UJIvqk

11:30 Інтерактивна подія для дітей шкільного віку в музеї "Нехай буде з тобою сила: види рослин і тварин, описані в шану StarWars".

Відбувається вперше. Окрім можливості потримати в руках викопні рештки, зразки тварин та рослин є ще екскурсія з пакетом завдань та квест.

На момент написання цього допису лишилось 2 місця: https://bit.ly/3Wlx3T5

13:00 Лекція для дорослих в музеї "Нехай буде з тобою сила: види рослин і тварин, описані в шану StarWars".
Реєстрація тут: https://bit.ly/3XC10Mv

У руках я тримаю вид бегонію Дарта Вейдера (Begonia darthvaderiana), який роздобув спеціально для завтрашніх подій.

Цією мурахоїдською історією маю нагадати вам про збір на Mavic 3T для підрозділу мого брата з 46-ї Окремої аеромобільної бригади ДШВ, у якому є термінова потреба. До закриття запиту лишилось 60 тисяч грн. Дякую всім за ваш вклад у придбання цього пристрою.

Якщо маєте змогу підтримати цю справу кількома гривнями, чашкою ботанічного чаю, кави чи хоч і ройбушу:

Банка: https://send.monobank.ua/jar/RGWrP1xv1

Картка банки: 5375 4112 1728 1117

Картка Приват: 4149 6293 5580 7405 (Коваленко О.)

PayPal corydalis.kovalenko@gmail.com

Рандомізатор обрав власницею книги "Рослини-прибульці" maria.shepelemko

З-поміж всіх, хто зробить поповнення на будь-яку суму і поставить + або дату платежу або скрін оплати під цим дописом (щось одне з цього, як вам зручніше) – я завтра розіграю ще одну книгу Олексія Коваленка "Рослини-прибульці".

Дякую за підтримку!

Мара патагонська (Dolichotis patagonum) - це досить великий гризун, якого ще іноді називають патагонським зайцем. Ця істота важить 15,9 кг і може розганятися до швидкості 72 км на годину!

Жодних жартів про мертвих всередині котів у ксилемі, натомість ....

Скромна та стильна Sanguisorba minor.

Фото: La Botaniste

Часто говорять, що першою відомою решткою птерозавра був птеродактиль. Але це не зовсім так.

У птеродактиля є конкурент «Зразок Пестера» роду Aurorazhdarcho, який був описаний у 1779 році та, можливо, виявлений раніше, ніж зразок птеродактиля, але він спочатку вважався скам’янілим ракоподібним, і лише в 1856 році цей вид був належним чином описаний як птерозавр німецьким палеонтологом Герман фон Майєром.

«Зразок Пестера» спочатку був частиною приватної колекції скам’янілостей, яку зберігала ерцгерцогиня Марія Анна Австрійська. Докази свідчать про те, що екземпляр Пестера був знайдений у певний момент часу між 1757 роком, коли Марія Анна одужувала від серйозних випадків пневмонії та туберкульозу, після чого вона почала збирати скам’янілості, та 1779 роком, коли зразок уперше вивчили вчені. Це збігається з можливим часом відкриття типового зразка Pterodactylus antiquus, якого найчастіше вважають першим знайденим птерозавром.

Зразок Пестера складається з переплутаного та частково розчленованого молодого скелета птерозавра без черепа. Через це, а також через незвичайну (і на той час абсолютно невідому) анатомію птерозаврів, зразок спочатку був помилково ідентифікований як десятиногий ракоподібний, коли його вперше дослідив Ігнац фон Борн, видатний натураліст епохи Просвітництва.

У 1871 році екземпляр разом із рештою колекції Марії Анни був проданий Королівському угорському університету Буди в Угорщині, звідки його пізніше було передано до колекції Пештського університету.

У 1856 році Герман фон Мейєр зробив ілюстрацію цього зразка і призначив його типовим зразком свого нового виду Pterodactylus micronyx після порівняння з нещодавно визнаними та краще збереженими зразками птерозаврів, які на той час були об’єднані в один рід Pterodactylus. .

Однак потім той зразок зник. До 1960 року Петер Веллнгофер не зміг знайти зразок в Угорському національному музеї чи в колекціях Університету Етвеша Лоранда. Тому Веллнгофер вважав зразок втраченим. Але через два десятиліття він був повторно відкритий у 1982 році під час реорганізації колекцій в Університеті Етвеша Лоранда.Тепер його відносять до іншого роду Aurorazhdarcho micronyx.

Підтримайте птерозавром збір на Mavic 3T для 46-ї Окремої аеромобільної бригади ДШВ https://send.monobank.ua/jar/RGWrP1xv1