❗42 людини постраждали через ворожий удар по автобусу у Марганці. Такі дані на цю хвилину.

Майже всі госпіталізовані. Тільки троє потерпілих лікуються амбулаторно.

7 жінок та 2 чоловіків – загинули.

💃🏼 Хореографія душі ⭐️
💫Танець – це не просто рух. Це мова тіла, якою можна розповісти власну історію, поділитися радістю або переживаннями без жодного слова. Сьогодні знайомимо вас із викладачем хореографії П’ятихатської школи мистецтв Ковальовою Тетяною Семенівною, мудрим учителем, який з любов’ю передає учням не лише техніку народно-сценічного й сучасного танцю, а й глибину української культури, силу емоцій і жагу до творчості. Вона поєднує сучасність і традиції, дисципліну і натхнення, творчість і щиру любов до кожного руху.
📍Тетяна Семенівна народилася в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. ЇЇ мама Ольга Григорівна родом із с. Красноіванівка П’ятихатського району (нині – Саксаганської громади), а тато Семен Ісакович – криворіжець. У родині батька ціла династія майстрів танцю: сам чоловік, його дід та прадід були народниками. Звідси, певно, і походить беззаперечний поклик Тетяни до хореографії. Маленька дівчинка, почувши мелодію, завжди бігла на звук і починала рухатися в такт. А приїжджаючи до бабусі Тетяни Харитонівни в Красноіванівку, вона не могла пропустити жодне весілля чи інший святковий захід, завжди тішила рідних та односельчан танцями під гучні пісні. Батьки з легкістю розгледіли талант доньки і її жагу до музики, запропонувавши їй розвивати дар і займатися мистецтвом професійно.
🥰Так дитинство та юність дівчини пройшли у палаці культури ім. Артема (наразі ПК «Мистецький») у Кривому Розі, з 5 і до 20 років пані Тетяна опановувала там хореографічне мистецтво. Протягом десятиліть «Мистецький» – це культурне та творче серце міста, де працюють талановиті, висококваліфіковані спеціалісти. Про своє дитинство Тетяна Семенівна розповідає: «У мене не було безтурботного часу на дитячому майданчику, із ранніх років я мала завантажений графік: навчання в школі мистецтв чергувалося із заняттями в палаці культури, і так по колу». Дівчина була учасницею народного ансамблю танцю «Гірник» під керівництвом мудрого наставника Володимира Єфимовича Бреймана. Тетяна Семенівна ділиться: «Як потрапила в колектив, знала весь репертуар, завжди хотіла, щоб мене помітили. Вивчала нові складні комбінації, не шкодуючи себе, робила все, що було в моїх силах». Дуже тепло відгукується колишня учениця про свого педагога-хореографа: «Володимир Єфимович – мій перший вчитель. Саме він навчив мене всього. Більш цінних знань та вмінь не зміг би дати жоден навчальний заклад».
У 1992 році пані Тетяна вступила до Дніпропетровського коледжу мистецтв на факультет хореографії і присвятила йому 4 роки. Викладачі неодноразово говорили батькам дівчини, що вона все вміє і навіть краще, ніж її могли б навчити в закладі. Сама Тетяна теж усвідомлювала, що могла б радше когось навчати, ніж навчатися. Тож дівчина допомагала викладачам коледжу, ставила номери для інших курсів.
🙇🏻‍♀️Закінчивши коледж, постало питання щодо пошуку місця роботи. Викладачі навчального закладу так захоплювалися талантом випускниці, що пропонували залишитися у ролі викладача. Вакантна посада для дівчини знайшлася і в рідному палаці культури, але у долі були свої плани. Невдовзі захворіла бабуся Тетяни, старенька проживала одна і потребувала госпіталізації, тому було вирішено, що онука їде в Красноіванівку доглядати близьку людину. Лише згодом пані Тетяна згадала про направлення від коледжу до П’ятихатської музичної школи (наразі школа мистецтв) і вирішила влаштуватися туди на час лікування бабусі.

🤝У вересні 1996 Тетяна Семенівна обійняла посаду викладача хореографії, прийняла молоду жінку на роботу директор закладу Біла Валентина Вітольдівна. Одразу на плечі нової викладачки лягло чимале навантаження: велика кількість учнів, робочі години з 13:00 до 20:00. Спочатку пані Тетяна думала, що це робота на перший час, і коли бабусі стане краще, вона повернеться додому. Та минали місяці, стосунки в колективі викладачів з робочих переростали в дуже теплі й дружні, вихованці стали другою родиною, а школа мистецтв – рідним та близьким місцем. До речі, вже у 1997 році був створений ансамбль танцю «Задоринка» під керівництвом пані Тетяни, який існує і до сьогодні, має свою історію та безліч вагомих нагород.
🫶🏻 Незабаром Тетяна Семенівна вийшла заміж. Її чоловік Віталій Олександрович працював у Кривому Розі, а молода жінка й надалі викладала у П’ятихатках. Трохи згодом, у 2001 році, подружня пара придбала квартиру в рідному місті Тетяни, жінка пішла у декретну відпустку і вирішила – тепер вона остаточно переїжджає у Кривий Ріг.
Під час декретної відпустки Тетяни знову раптово захворіла бабуся. Онука одразу облишила всі домашні справи і виїхала на допомогу. Навідуючись до старенької в лікарню, молода жінка зустріла Потоцького Віталія Миколайовича, завуча П’ятихатської школи мистецтв. Хоч це був і листопад, тобто навчальний рік вже почався, колега щиро вмовляв Тетяну повернутися на посаду, обіцяв, що дуже щільно поставить їй всі заняття лише на 2 робочі дні, адже розумів, що доведеться постійно добиратися з іншого міста. Ця зустріч стала доленосною, Ковальова Тетяна Семенівна повернулася на свою посаду, а в 2004 році ще й стала завідувачем хореографічного відділу і наразі працює у школі мистецтв майже 30 років.
❤️ Зараз на відділі хореографії навчається 140 дітей, із них – 45 учнів пані Тетяни. Викладач розповідає, що на квітень 2022 року з вихованцями готували святковий захід до ювілею колективу «Задоринка», ансамблю на той час виповнювалося 25 років, але не судилося – почалася повномасштабна війна. Але і вчитель, і юні танцюристи щиро вірять і сподіваються, що знаменні 30 років «Задоринки» у 2027 відсвяткують у вільній Україні під мирним синім небом 💙💛.
🚞 Цього року викладач із вихованцями вже побували в Мукачево і Буковелі, поєднуючи корисне з приємним, адже окрім участі в конкурсах на команду завжди чекає і розважальна програма: екскурсії, відвідування цікавих нових локацій та інші активності. До таких подорожей часто доєднуються батьки, допомагаючи в організації і гарно проводячи час. «Частіше для участі я обираю міжнародні конкурси, щоб зарядитися енергією та досвідом від іноземних колег, навчитися чомусь новому. Діти із захопленням спостерігають за хореографією інших країн, є стимул розвиватися у нових напрямках» – розповідає Тетяна Семенівна.
🗺 Окрім останніх локацій, хореографічний колектив уже відвідав купу інших місць: Київ, Одесу, Запоріжжя, Харків, Львів, Івано-Франківськ, а також «Задоринка» бере активну участь у дистанційних міжнародних конкурсах, надсилає хореографічні номери в Словаччину, Чехію, Італію, Німеччину, Австрію та Польщу. Викладач говорить: «Якщо конкурс в Одесі, ідемо обов'язково на балет в Одеський національний академічний театр опери та балету, якщо у Києві – на виставу Академічного театру «Київ Модерн-балет» Раду Поклітару. Хочу, щоб діти бачили як виконують танцювальні рухи професійні танцюристи».

🫂 Долати всі труднощі в роботі й житті допомагають родинна єдність і турбота близьких . З теплом та вдячністю Тетяна Семенівна відгукується про свого чоловіка: «Саме Віталій є моєю найбільшою підтримкою та опорою. З самого початку він допомагає мені з костюмами для виступів та організацією поїдок. Зараз, коли інфраструктура Кривого Рогу постійно знаходиться під ворожими обстрілами, дуже хвилюється під час кожного мого перебування на вокзалі в дорозі до П’ятихаток». Поговорили й про захоплення сина родини Ковальових. Денис з раннього дитинства проводив час із мамою на заняттях у школі мистецтв. Хлопець так закохався в цю царину, що і сам почав займатися хореографією, присвятивши 8 років криворізькому зразковому ансамблю народного танцю «Калинонька». Згодом хлопець отримав травму на футболі, після чого улюблене заняття довелося відкласти. Наразі Денис має дві вищі освіти, працює та влаштовує своє життя у столиці.
🏆🥇 Згадали й найбільш пам’ятні здобутки ансамблю «Задоринка». У 2011 році колектив пройшов до телевізійного конкурсу «Крок до зірок» у м. Київ. Викладач розповідає, що це були неймовірні емоції. Дуже запам’яталася дорога до мистецького заходу: всіх вихованців перев’язували шарфами в метро, щоб не загубилися. Наступний дуже вагомий конкурс «Талановиті діти України» відбувся у Харкові в 2017 році. Учні П’ятихатської школи мистецтв під керівництвом Тетяни Ковальової вибороли три І місця, показавши неймовірні здібності. Високо оцінив виступи представник журі, український хореограф, народний артист України Григорій Миколайович Чапкіс, прокоментувавши: «Які ж у вас прекрасні діти!».
Багато випускників хореографічного відділу продовжують займатися танцями, навчаються в університетах культури, викладають хореографію і навіть працюють за кордоном. 🌷 Мудрому педагогу Тетяні Семенівні вдалося не лише привити дітям любов до мистецтва рухів, але й дати учням високий рівень знань та навичок, жагу до подальшого розвитку в цій галузі. «Танець – це все моє життя. Я обожнюю організовувати поїздки, обирати конкурси для участі в нових колоритних місцях, бачити захоплення в очах дітей. Учні постійно запитують: «Ну коли вже наступний конкурс?», випробовують свої сили в соло та дуетах, акробатичних номерах, тестують трюки і нові напрямки танцю. Такі подорожі завжди несуть цікавий досвід і прекрасні спогади. Я завжди йду назустріч, проходжу курси з підвищення кваліфікації, опановую сучасну хореографію, не обмежуючись лише народними танцями. Працюємо плідно і в шаленому темпі, але такий тандем дає чудові результати», – із гордістю та теплом ділиться хореограф.
⭐️Для своїх учнів Тетяна Семенівна – більше, ніж педагог. Вона – наставниця, друг, натхнення. У своїй діяльності вона зберігає українську культуру і традиції, додаючи дрібку модерну та авантюризму. Її учні з гордістю виходять на сцену, бо знають: за їхніми впевненими рухами стоять роки турботи, праці й віри наставниці, завдяки яким кожна юна зірка може засяяти. І поки звучить музика, поки живе танець, пані Тетяна поруч, у центрі цього дива, назавжди закохана у свою справу.