Сьогодні весь день тривала ліквідація наслідків ударів російських терористів по Харківщині. Під ударом були Харків, Люботин, Дергачі. Ракети, потім керовані авіабомби. Одна з мішеней Росії сьогодні – це видавничий комплекс, один з найбільших в Україні. Ракетний удар. Люди загинули, є поранені, згорів склад з книжками, обладнання. Там друкувалось багато українських видавництв. І це для російських терористів – ціль. Усі сфери життя вони хочуть спалити, зруйнувати.

Сьогодні багато реакцій і в Україні, і у світі на цей черговий акт російського терору. Але щоразу, коли стаються такі удари, коли руйнуються наші міста та села, коли знищуються життя і згорають книжки й усе, що береже людяність, – завжди варто говорити відкрито, чому це досі можливо. Лише тому, що Україна досі має обмеження в захисті. Це дефіцит систем ППО, які насправді є у світу. Це дефіцит далекобійності для наших воїнів і абсолютна відсутність можливості знищувати саме джерело російського терору поблизу наших кордонів, зокрема ракетні установки, які, власне, бʼють по Україні – по життю наших людей.

Абсолютна більшість світу однаково сприймає загрозу терору: люди завжди прагнуть надійного захисту від терористів і справедливого покарання терористів за їхні атаки проти життя. І кожен народ сприймав би як неправильні, несправедливі обмеження в протидії терору. Захист життя повинен мати всі необхідні інструменти, щоб дійсно перемагати терористів. І кожен лідер, який, так само як і українці, сприймає це, кожна держава, що дійсно повністю підтримує нашу протидію терору, – я дякую вам. Але потрібно більше зусиль, більше рішучості – рішучості лідерів світу, – щоб російський терор нарешті програв.

Рік тому запустили Регіональний офіс міжнародного співробітництва. Він збирає запити громад. Аби іноземні партнери знали, яка допомога потрібна, що першочергове.

Так скоординували поставку питної води від них на Нікопольщину та Криворіжжя. Облаштували там потужні очисні системи, доставили водовози і ємності.

Підтримують союзники і людей, чиє житло понівечив ворог. Коштами на ремонт чи будматеріали. Вкладаються у прихистки для переселенців, осучаснення медзакладів. Поставляють потужне обладнання, транспорт, генератори.

Інвестують також у майбутнє – дітей. Передають для них та їхніх вчителів гаджети. Щоб могли навчатися онлайн. Для зустрічей в офлайні створюють яскраві простори.

Серед задач #РОМС – розширення географії друзів. Країн світу, які готові підставити плече. Для цього провели понад 230 зустрічей з партнерами. Деякі переросли у меморандуми про співпрацю. На зараз їх 12.

Офіс, ініційований Конгресом місцевих та регіональних влад при Президентові, продовжує роботу. Тож далі буде.

За уточненою інформацією, через ворожі атаки у Нікополі за сьогодні троє людей отримали поранення.

У всіх  мінно-вибухові травми та осколкові ураження. 24-річний чоловік й 37-річна жінка госпіталізовані в стані середньої тяжкості. Ще один чоловік, 52 років, лікуватиметься вдома. 

Протягом дня агресор продовжував бити по місту артилерією, але використав і дрон-камікадзе. Через удар пошкоджений приватний будинок. Там знаходилася жінка. Вона вціліла.

❗️Вчора ввечері агресор вдарив по Покровській громаді Нікопольського району. Застосував важку артилерію.

Ніч в районі минула спокійно. А вже на ранок – знову обстріли. Цього разу росіяни цілили по Марганецькій та Червоногригорівській громадах.
По Нікополю ворог вдарив дроном-камікадзе.

На щастя, минулося без загиблих та постраждалих.

На решті території області – без атак.

Іменинники у нашій великій родині. Кривий Ріг та Апостолове.

Міста, біля витоків яких стояли козаки. І кожне з яких – унікальне.

Перше – найдовше в Європі. Індустріальне. Його люди не бояться роботи. Важкої й відповідальної. Її результат – привід для гордості цілої країни. А попит на продукцію, що вони виготовляють, шириться світом.

Іншому у спадок дісталися родючі землі. Вміло обробляють їх і зараз. Аби було своє, яке завжди найсмачніше.

Та однаково відважно жителі обох міст сьогодні захищають рідне. Одні – на передовій. Інші, працюючи у тилу. Все заради дому, з яким пов’язані найтепліші спогади. А відтак – і життя.

Тому бажаю, щоб воно продовжувалося. А ще – сил і терпіння на шляху до нашої спільної Перемоги!