Планую до кінця цього року перевести документообмін між Парламентом та Кабміном в електронну форму. Ви навіть не уявляєте, скільки тут ходить паперів через вулицю Грушевського 🙂

Як раз вчора сталася цікава історія, яка ілюструє, що папір — це не лише неефективно, неекологічно тощо. Це ще й небезпечно.

Отже, приходить до нас у Кабмін на ім’я прем’єра депутатське звернення. Тему не буду називати, але це й неважливо.

Кабмінівська служба вже хотіла звичним рухом переслати його далі, але раптом звернула увагу, що у листі переплутані ім’я та по-батькові. Вирішили проявити ініціативу, набрали помічника цього депутати та порадили виправити помилку і надіслати ще один лист.

І раптом помічник їм каже, що вони не надсилали жодних звернень! Хтось підробив його підпис та надіслав це звернення з надією, що прем’єр доручить профільному міністру розібратись.

Я буду ще обговорювати свій намір з депутатами, але попередньо я бачу план таким.

1. Усі без виключень депутатські запити та звернення мають надсилатися в електронній формі. Скоріше за все з ЕЦП, але це ще окремо вивчимо.

2. Можливо, варто ці звернення публікувати на сайті для більшої прозорості.

3. Треба налагодити правильний алгоритм всередині Кабміну для якісної обробки таких звернень. Я ж тут новий, але за моїм спостереженням навкого будь-якого депутатського звернення відбувається дуже багато роботи з дуже низьким ККД.

Ось такі плани. Але це ще квіточки. Ми тут почали займатись зверненнями громадян — ось де величезний потенціал для економії та ефективності. Незабаром напишу.

Мы запустили вместе с Opendatabot новый сервис. Он сделает наше государство прозрачней.

Как вы знаете, в нашей стране много государственных предприятий. Слишком много. Если быть точным, 3654 штуки. На прошлой неделе Рада приняла закон, который открывает возможность для их приватизации (кроме нескольких).

Так вот, теперь каждый гражданин/журналист/активист может начать мониторить изменения, которые происходят со всеми этими компаниями — смена собственников, руководства, налогового статуса, судебные дела и т.д.

Чтобы подписаться, откройте @Opendatauabot и просто напишите “Державні компанії”. При любом изменении вам в мессенджер будет присылаться уведомление.

Госпредприятия — это наша общая собственность. За ней надо приглядывать :)

Сегодня мы запускаем в работу законопроект и акты правительства, которые отменят обязательность трудовых книжек.

Вот несколько ключевых тезисов предлагаемой нами реформы.

1. Граждане не будут обязаны при найме на работу подавать работодателю свою трудовую книжку. Соответственно, работодателям не нужно ее проверять или сохранять.

Дело в том, что в электронных реестрах государства данные о трудовом стаже всех украинцев с 2000 года есть и так. Для расчета пенсий или других социальных выплат уже используются именно эти данные.

2. Граждане смогут легко получить электронный документ с информацией о своем стаже в Интернете. Этот документ они могут предоставить работодателю, если тому важно проверить стаж соискателя из официальных реестров.

Чтобы получить этот документ, гражданину нужно будет сделать несколько кликов и воспользоваться ЭЦП. Также, надеюсь, мы успеем прикрутить туда и BankID.

Работодатели смогут проверить подлинность документа с помощью QR-кода, который будет автоматически накладываться на эти документы.

3. Если у вас есть трудовой стаж до 2000 года, будет возможность занести эту информацию в электронный реестр — самостоятельно или через работодателя. Тогда вам сохранять трудовую книжку, как носитель информации, совсем не будет нужды.

4. Если кто-то все же захочет “коллекционировать” информацию о своем стаже в трудовых книжках, запрещать мы это, конечно, не можем. Можно все так же просить своего работодателя делать в нем записи и ставить штампы. Но ни вы, ни работодатель это теперь не обязаны делать.

Я надеюсь, что мы сможем принять законы, соответствующие постановления и запустить всё технически уже в этом году.

​Делюсь с вами графиком. Интересным и несколько грустным.

Одним из приоритетов правительства является изменение негативного социально-демографического тренда в нашей стране. Сейчас из Украины уезжает больше, чем приезжает, а умирает больше, чем рождается.

Стал вопрос данных. Оказалось, что их в нужном виде нет. Работаем сейчас вместе с пограничной службой над статистикой по пересечению границы и с Минюстом — по рождаемости/смерти.

Делюсь небольшой порцией информации, которую мы смогли достать из баз данных, по пересечению границы. Здесь мы посчитали количество украинцев, которые выехали заграницу и не вернулись более 21 дня (накопительно), а также количество украинцев, вернувшихся после 21-дневного отсутствия (ежедневно).

Что видим:
1. С начала года количество украинцев, выехавших и не вернувшихся более 21 дня, составляет 1.5 млн человек.
2. Видим массовые возвращения украинцев домой в конце апреля в начале мая на европейские и украинские праздники.
3. После этих праздников негативный тренд уменьшился, но все равно присутствует. Возвращаться домой стало тоже больше человек (оранжевая линия).

Я хочу построить подобный график и за прошлый год, чтобы понять, являются эти изменения чем-то глобальным, или просто сезонный фактор.

Уточню, это данные предварительные. На них и на других массивах я рассчитываю построить публичные дашборды, чтобы общество могло в том числе по ним оценивать работу власти в долгосрочной перспективе.

​Месяц назад, когда я начал работать в Кабмине, меня поразило, как много площади здесь используется неэффективно.

Много залов для совещаний. Большие неуютные коридоры. Огромные кабинеты руководителей. По предварительным подсчетам, в здание теоретически могут въехать дополнительно до 1000 человек.

А в центре столицы офисная недвижимость стоит дорого, знаете ли!

Было бы круто, если бы хотя бы часть министерств, разбросанные сейчас по отдельным зданиям по Киеву, смогли переехать в центральное здание на Грушевского. И передать свои здания на приватизацию, конечно.

Небольшой переезд затеял и я. Помещение на фото слева — это… гм… это мой кабинет. Он огромный. Я в нем боюсь заблудиться :)

Планирую из него переехать в какое-нибудь более уютное место, а в этом помещении сделать опенспейс на 20+ человек. Справа — предполагаемый план.

50 дней назад я начал работать в Кабмине. Пресс-служба просит написать короткий пост о том, что я успел сделать на своей должности.

Делюсь информацией по своим топ-7 проектам.

1. Начата тотальная диджитализация бизнес-процессов Кабмина.
Я рассчитываю, что большинство процессов мы переведем в цифру в течение 3-6 месяцев, а затем доберемся и до остальных госорганов. Электронный обмен документами дожмем уже в этом году (он должен был начаться с 1 октября, но перестроить людей мгновенно не получается).

2. Существенно снизили рейдерство.
Скоро поделюсь вдохновляющей статистикой.

3. Отмена обязательных трудовых книжек. Запущен законопроект и постановления Кабмина, а также начата техническая работа.
Об этом уже писал. Надеюсь, отменим до конца года.

4. Проработана концепция и скоро дадим старт проекту “Электронные больничные”.
Крутой проект получается, скоро о нем напишу.

5. Запустили в электронной форме единый процесс подачи “ориентировок” на таможню со стороны силовиков.
Об этом уже писал. Должно снизить коррупционное давление на бизнес со стороны правоохранительных органов.

6. Стартовали проект по детенизации алкоголя и сигарет.
Об этом напишу отдельный пост. Если коротко, планируем вывести значительную долю рынка из тени. Это спасет много жизней и добавит в бюджет 2-3 миллиарда уже в следующем году.

7. Запущен пилот по централизации “поддерживающих” функций в Кабмине.
Об этом уже писал. Сейчас около 30% сотрудников Кабмина выполняют одинаковые т.н. поддерживающие функции. Мы планируем централизовать эти функции и вывести их на новый уровень по качеству и эффективности.

Есть еще несколько крутых проектов, о которых пока что писать не могу. Ну и под 50 других проектов помельче.

Работаем дальше.

Сьогодні ми на засіданні Кабміну трохи перерозподілили органи влади між міністрами.

Відтепер Державна Служба Статистики буде спрямовуватись мною та командою секретаріату.

Це рішення має сенс з огляду на те, що одним із моїх завдань на найближчий час буде встановлення та підрахунок KPI для всіх ключових органів влади. Ми це збираємось робити в тому числі на базі Держстату.

Окрім цього, Держстат збирається провести перепис населення із шаленим бюджетом 3.4 млрд грн. Це додатково до бюджету 1.6 млрд грн на рік на підтримку апарату.

Відчуваю великий потенціал для збільшення ефективності. Незабаром напишу про це окремо.

Коли я приєднався до Кабміну, я з подивом дізнався, що один з органів, який я координую — це Державна Аудиторська Служба України. Раніше — Контрольно-ревізійне Управління, те саме легендарне КРУ.

Ми плануємо суттєво реформувати цей орган.

Останні кілька тижнів ми займалися функціональним аудитом Держаудиту (звучить іронічно).

Зараз там працює 3212 людей, і вони отримують небезпечно низькі зарплати. До чого це може приводити, можете здогадатись. Кількість працівників цього органу буде скорочено до ~400.

Кілька ключових напрямів реформи.

1. Держаудит має фокусуватись на серйозному шахрайстві. Ті працівники, що залишаються, мають бути справжніми професіоналами, що працюють за міжнародними стандартами та ризик-орієнтовними підходами, а не чіплятися до ком.

2. Зараз відбувається певне дублювання функцій між Держаудитом та Рахунковою Палатою, а також Держаудитом та силовими органами. Це дублювання треба прибирати.

3. Великі державні компанії мають проходити аудит у приватних аудиторських компаніях (власне, іноді зараз так і відбувається). З іншого боку, чим більше ми приватизуємо, тим менше треба проводити аудит.

4. Згідно зі світовою практикою ми передаємо Держаудит під Міністерство Фінансів.

Також зазначу, що будь-яке масове скорочення державних службовців — це болісний процес. Ми будемо співпрацювати з Держпрацею, профсоюзами та іншими сторонами, щоб не кидати просто так людей напризволяще.

Працюємо далі.

Только что мы подали в Раду законопроект, который должен избавить нас от странного архаизма.

Сейчас, чтобы какой-то закон или постановление вступили в силу, они должны быть напечатаны в газетах «Голос України» или «Урядовий Кур‘єр».

Мы предлагаем публиковать законы и прочие акты на официальных сайтах, а не на бумаге, как и подобает в XXI веке.

Кстати, забавная история, как я инициировал этот законопроект. Несколько недель назад Рада приняла закон, который Кабмин очень ждал — у нас под него был уже предусмотрен комплекс мероприятий.

И вот, на следующий день, когда закон должен был выйти в газете и, таким образом, вступить в силу, мы обнаружили, что этого не произошло. Почему? Потому что сотрудники типографии сказали, что текст не поместился, и они решили перенести его на следующий день!

Этот случай был недоразумением (наверное), но вообще манипуляции с типографиями для оттягивания вступления в силу законов случались в истории Украины не раз.

После того, как Рада примет этот закон, будем обсуждать с обществом дальнейшую судьбу этих двух печатных изданий.

Важливо. З приводу вчорашнього законопроекту, яким ми хочемо скасувати обов'язкову публікацію законів у друкованих виданнях.

Деякі українці захвилювались, що це може дозволити заднім числом підміняти тексти актів. Мовляв, папір надійніше.

Давайте я поясню, чому не потрібно турбуватися.

Публікація актів буде не просто на веб-сторінці, як текст на якомусь новинному виданні. Буде публікуватись документ з накладеним електронно-цифровим підписом (ЕЦП) з міткою часу.

По-перше, ЕЦП дає гарантію, що цей документ неможливо змінити. Якщо хоча б одна літера змінюється — це легко побачити.

По-друге, всі бачать час накладання ЕЦП на файл. Цей час синхронізується з центральними серверами АЦСК. Тобто варіант, коли текст змінюється і потім на нього накладається новий ЕЦП, теж неможливий.

Чи можна якось примудритися і підробити ЕЦП? Або якось змінити час підпису? Якщо ви трохи розбираєтеся в цьому питанні, то знаєте, що це практично неможливо. Якщо не розбираєтесь, просто повірте на слово. Якби раптом хтось поставив таке собі за мету, навіть складно уявити масштаб цієї спецоперації...

Якби в Україні можна було маніпулювати ЕЦП, ми б з вами мали набагато більші проблеми… Я пам’ятаю лише один скандал навколо ЕЦП, та й він був не через підробку підпису, а через неправомірну видачу сертифікату.

Ну і, нарешті, для тих, хто все ж вірить у старий добрий папір. Кожен акт, коли приймається, за законом розсилається у паперовому вигляді в усі ключові архіви. Тобто, навіть якщо станеться якийсь апокаліпсис або підміна, папір зможе прийти на допомогу!

Ми проводили досить глибокі дискусії з приводу цього законопроекту в Кабміні. Ми готові до такого ж обговорення в Парламенті.

Отже, дорогі українці, будь ласка, не хвилюйтеся. Впевнено рухаємось далі ХХІ століттям 🌳🤖🌳

Ми скорочуємо штат районних державних адміністрацій (РДА) на 18449 позицій.

Поки в наших державних органах нормально не працюють канали внутрішньої комунікації, я хотів би в цьому пості звернутися до тих державних службовців, яких торкнеться така оптимізація.

Рішення про скорочення було непростим, але необхідним. Ми маємо суттєво підвищити ефективність роботи державних органів.

Нижче я опишу, за якою логікою ми проводимо скорочення, а також поясню, як ми спробуємо добитися того, щоб держслужбовці не були кинуті напризволяще.

Протягом останнього місяця ми провели велику роботу по аналізу всіх функцій РДА. Всього в РДА ми нарахували їх 111 за 11 напрямками. Кожен з цих напрямків ми розклали на атоми. До обговорення ми залучили всі профільні міністерства, а також співробітників ОДА і РДА.

Ось кілька принципів скорочення.
- Частина функцій дублюються з об'єднаними територіальними громади (ОТГ). Ви знаєте, що зараз проходить процес децентралізації (який затягнувся). У тих регіонах, де ОТГ сформувалися хоча б частково, відбувається дублювання.
- Частина функцій виявилися застарілими, невимірювальними та неефективними. Їх ми ліквідовуємо.
- Частина функцій можна перенести на вищий рівень (ОДА, територіальні органи центральних органів влади або навіть Київ).
- Частина функцій об'єднуються.

Ми хвилюємось за долю тих людей, які потрапляють під скорочення. Ось, що ми робимо, щоб мінімізувати цей удар.
- Ми робимо попередження співробітникам за 2 місяці, а також виплачуємо їм всі компенсаційні витрати, в тому числі за невикористані щорічні відпустки.
- Разом зі Службою Зайнятості ми працюємо над тим, щоб знайти кожному держслужбовцю нову роботу, навіть до моменту звільнення. Кожного буде супроводжувати кар'єрний радник, який складе індивідуальний план працевлаштування. Пошук роботи, проведення професійного навчання, і навіть підготовка особи до започаткування власного бізнесу будуть проводитися із залученням найширшого кола організацій — бізнесу, ОТГ, профільних асоціацій тощо. Для цього всі співробітники будуть запрошені пройти профілювання.
- Ми залучили до цього процесу Профспілки. Через мережу своїх регіональних представництв вони будуть працювати з кожним держслужбовцям індивідуально.
- Разом з Міністерством цифровий трансформації і Міністерством економіки ми хочемо вже у січні запустити курс по ІТ-грамотності. Ці базові курси дозволять держслужбовцям безкоштовно навчитися цифровим навичкам і стати більш конкурентними на ринку праці.

Повторюся, це болюче, але необхідне рішення. Я вважаю, що Уряд мав проводити ці скорочення більш плавно останні 2 роки (з ходом децентралізації). Однак, на жаль, цього не робилося — можливо, через вибори.

Дорогі держслужбовці, я дуже сподіваюся, що ви зможете знайти своє нове місце в економіці країни.

Вчера я проводил у себя в Фейсбуке опрос о кабинете налогоплательщика. Пользователи написали более тысячи комментариев, что они хотели бы в нем изменить.

Мы проанализировали все эти комментарии. Я только что опубликовал в Фейсбуке результаты этого анализа.

Глобально, есть два пути, по которым можно двигаться.
1. Налоговая развивает нормальное API, чтобы классный интерфейс и поддержку для плательщиков налогов предоставлял частный бизнес (Taxer, Приват24, MEDoc и т. д.)
2. Налоговая развивает собственный кабинет, пытаясь сделать из него конфетку.

Проголосуйте, пожалуйста. Какой путь считаете более приоритетным?

Тільки уявіть собі. 60 млн грн на рік витрачають центральні органи влади та обладміністрації на банківські комісії через те, що платять зарплату готівкою. І ще якусь сума, яку ми вже не рахували, на виплати за відрядження.

Виявилось, що близько 7% співробітників отримують зарплату готівкою, а не на банківський рахунок.

Вчора ми прийняли постанову Кабміну, якою переводимо всі виплати співробітникам органів влади у безготівкову форму. Це питання не лише заощадження державних коштів, але й елементарної фінансової культури. Ніякий cashless ми не побудуємо, якщо не почнемо з себе.

60 млн грн — це не така велика сума у масштабі всього бюджету. Але це — один з багатьох заходів, який ми робимо, щоб виконати сурові KPI по оптимізації бюджету, які ставить Володимир Зеленський та Олексій Гончарук.

До речі, як колишній банкір я знаю, що неможна сказати, що цим рішенням ми позбавили банки доходу. Для них робота з готівкою, навіть з комісією, — це також збиткова історія.

І такі відносно легкі оптимізації виявляємо чи не щодня. Працюємо далі!

Ми прийняли непросте рішення скоротити 1770 посад у Державній службі статистики.

Також будуть звільнені і передані в оренду або на приватизацію 281 об'єкт нерухомості.

Ми проводимо цю оптимізацію за рахунок скорочення підрозділів районного рівня. З урахуванням того, що більшість звітів, які компанії подають у Держстат, подаються в електронному вигляді, підтримка цих підрозділів стала недоцільною.

Частина функцій, які виконували районні підрозділи, будуть передані на обласний рівень.

Окрім цього, ми плануємо спростити звіти, що подаються у Держстат, та зменишити їхню кількість. Про це розповім окремо.

Хотів би звернутися окремо до співробітників, які потрапили під це скорочення. Нам дуже шкода, що нам довелося йти на ці заходи, але ми змушені це робити, щоб перезапустити економіку України. Я дуже сподіваюся, що ви зможете знайти в цій новій економіці своє місце. Ми будемо над цим працювати разом із оновленою службою зайнятості та багатьма іншими сторонами.

​Вчера на заседании Кабмина мы проголосовали за законопроект, который сделает в Украине чуть меньше бюрократии.

Недавно я писал о вездесущем документе “Согласие на обработку персональных данных”. В любых госучреждениях, в школах, в больницах — везде вам подсовывают этот листок и просят заполнить. В комментариях под постом украинцы написали еще кучу примеров, где он появляется.

Кстати, часто этим грешит и бизнес.

Проблема в том, что в законе не достаточно четко описан механизм согласия на обработку данных. Наш закон был “вдохновлен” законом европейских стран. Европейцев тяжело заподозрить в неуважительном обращении к персональным данным, но такие бумажки, еще и в таком объеме, европейцы, конечно, не заполняют.

И вот, вчера мы подали в Раду акт, который должен, с одной стороны, лучше защитить украинцев в том, как организации обращаются с их персональными данными. С другой стороны, мы должны избавиться от этой бумажки, которая на самом деле никого ни от кого не защищает.

Само собой, просто принять закон будет не достаточно. После этого будем бегать с огнеметом по бюджетным организациям и выжигать этот документ. Ну и заодно будем обучать бизнес, чтобы он, перестраховываясь, тоже не плодил лишнюю бюрократию.

Я звернувся сьогодні в Управління Державної Охорони з проханням виділити мені охорону.

Коли я йшов у Кабмін, я був впевнений, що моя посада буде настільки технократичною, що кому-кому, а мені це точно не знадобиться. Але, мабуть, не в українській політиці 🙂

Зараз навколо мене раптом з’явилось дві зони напруги.

По-перше, я координую проект по боротьбі з тіньовим алкоголем. Це — величезний і дикий ринок. Сподіваюсь, що ми зможемо показати тут результати та додати до українського бюджету 5-10 млрд грн на рік, а українці стануть менше труїтися та помирати.

По-друге, я один з координаторів проведення конкурсів на державні топ-посади. Ми зараз робимо перезавантаження влади по всіх державних органах, підприємствах, установах. Чомусь деякі сторони вважають, що у мене чи моїх колег можуть бути важелі впливу на конкурсну комісію.

Ех, ще нещодавно я їздив виключно на Uber, а тут таке. Але я сподіваюсь, що це явище тимчасове.

Наша постоянная рубрика «Забавные заголовки».

🥇 «Проституки и дорогие вещи. На что тратит деньги Дмитрий Дубилет?».
В этой новости приводится часть моего интервью. Журналист у меня спросил, пользовался ли я услугами проституток, на что получил ответ «Нет». Затем у меня спросили, какая самая дорогая вещь есть в моем гардеробе, на что я ответил, что там нет особо дорогих вещей.

🥈 «Дмитрий Дубилет попросил охрану из-за проблем с алкоголем».
Это заголовок новости о том, что я обратился с просьбой выделить мне охрану из-за проекта по детенизации рынка подакцизных товаров.

Вчора в ЗМІ розійшлася новина із заголовком "Дубілет планує знищити Держспецзв'язок".

Хочу розповісти, чому такі заголовки не зовсім коректні, а також поділитися попередньою концепцією.

Я спілкувався з журналістами у себе в кабінеті і показав їм 10 стареньких телефонів, які стоять у мого робочого місця. Я сказав, що на підтримку урядового зв'язку Україна витрачає мільярди і, можливо, ми могли б у майбутньому замінити цю радянську систему на щось більш ефективне.

По-перше, Дубілет тут не може нічого "планувати". Я можу пропонувати цю концепцію на обговорення суспільству, Михайлу Федорову, який безпосередньо курує Держспецзв'язок, новому голові цього органу Валентину Петрову і РНБО в цілому.

По-друге, коротко поділюся попереднім баченням, як можна спробувати зробити цю систему більш надійною та ефективною.

Уявіть собі, що замість цих древніх телефонів (або, на першій стадії, додатково до них) ми видаємо керівникам держави спеціальні смартфони. На ці смартфони встановлено мобільний додаток для голосового та текстового зв'язку, який шифрується алгоритмами постквантумної криптографії (алгоритми, які не можна зламати навіть квантумними комп'ютерами). Телефони виходять у мережу через захищений wi-fi.

Я вважаю, що наша бідна держава не може собі дозволити підтримання виділених каналів зв'язку. Замість цього ефективніше робити peer-to-peer шифрування (бажано, без транзитного сервера). Ми могли б шифрувати дані одночасно двома алгоритмами (наприклад, українським Kalina і іноземним AES), що гарантує конфіденційність навіть в разі компрометації одного з двох.

Правильне шифрування і використання загальних каналів зв'язку — це більш надійний метод, ніж використання нібито захищеного каналу. Тут немає компромісів з безпекою. Одна справа, коли в тебе є один виділений канал, який ворог може зламати або знищити, а інша справа, коли таких каналів багато, і ти можеш між ними перемикатися.

Виділені канали можна залишити сути для військових комунікацій. Але, повірте, коли, умовно, голова ОДА дзвонить міністру, нічого військового в цих комунікаціях зазвичай немає.

Більш того, теоретично можна зробити цей додаток open source, щоб хто завгодно міг переконатись в тому, що в ньому не залишено ніяких “бекдорів”. Хоча тут теж є свої ризики, треба обговорювати.

Чому потрібно видати спеціальні смартфони, а не встановлювати додаток на звичайні? Щоб виключити злам на апаратному рівні, а також зараження через інші додатки. Хоча теоретично тут теж можуть бути ризики, пов'язані з виробниками (Apple / Google та інші).

Крім того, мова може йти не про миттєву заміну цієї системи, а доповнення. Не секрет, що зараз топ-політики в основному використовують для своїх комунікацій (в тому числі на чутливі теми) стандартні месенджери. Такий додаток міг би стати альтернативою хоча б Вотсапу / Телеграму.

Повторюсь, це попередній концепт. Я готовий обговорювати його з експертним співтовариством. Такий проект міг би зробити урядовий зв'язок більш захищений, а бюджет — більш ефективним.

Мораторій на продаж землі — це якась неймовірна історія у стилі Кафки. Зараз, коли я опинився в уряді, я побачив це зсередини.

Ви навіть не уявляєте цинізм тих, хто виступає проти цієї реформи. “Карточний домік” відпочіває. В когось є банальні бізнес-інтереси, але в переважної більшості це просто інструмент політичної боротьби або торгівлі за посади. Економіка та інтереси суспільства нікого не хвилюють.

Коли вони виступають з палкими промовами проти того, щоб українці вільно розпоряджалися своєю землею, вони реально думають “Вот это я гоню! Лишь бы не заржать!”. Серйозно.

Близько 7 млн українців отримали паї на землю. Треба захищати їх та не дати їм продатись задешево! От тільки 1.5 млн з них вже померли, здаючи свою землю за копійки.

Продавати землю не можна, але здавати в оренду на 49 років можна. Ага.

Я підтримую земельну реформу. Треба вже закінчувати цей совок.

Ми зробили ще один крок, який допоможе знизити рейдерство в Україні.

Одним із способів рейдерства нерухомості є злам комп'ютерів реєстраторів (наприклад, нотаріусів). Заразивши комп'ютер реєстратора, зловмисник від його імені переписує майно жертви.

(До речі, привіт всім, хто вважає, що цифрові підписи на "захищених носіях" — це надійно. Сподіваюся, до цих "флешек" ми ще доберемося).

Цікаво, що якщо ніякого зламу не було і реєстратор сам зробив незаконнe дію, він міг завжди сказати, що його комп'ютер зламали.

Для боротьби з цією проблемою держава планувала змусити реєстраторів купувати якийсь складний програмно-апаратний комплекс і встановлювати його на кожен комп'ютер... Це були б не аби-які витрати.

Мені ця ситуація нагадала Інтернет-банки 10-річної давнини. Тоді люди ставали жертвами вірусів і втрачали гроші, а банки постійно просили їх оновлювати антивіруси. Але потім відсоток шахрайств різко впав. Чому? Правильно, завдяки другому фактору авторизації, або, простіше, SMS-паролям.

Приблизно з такими аргументами ми переконали колег згорнути дорогу програму захисту та замість цього зробити другий фактор авторизації. Хіба що замість витрат грошей на SMS-паролі я запропонував Google Authentificator. На щастя, він безкоштовний.

Тепер для проведення будь-якої дії реєстратору потрібно буде скористатися не тільки своїм електронним підписом, а й ввести код зі свого смартфона. Зламати і комп’ютер, і смартфон одночасно фактично неможливо.

І ось, нарешті, ми виставили цю доробку у бій. Не минуло й трьох місяців! Хоч я у вересні, недосвідчений, думав, що можна це зробити за 2 тижні…

Поки що другий фактор є опцією (користуючись нагодою, запрошую всіх реєстраторів негайно її активувати!). Але я сподіваюся, що незабаром Мін'юст зробить його обов'язковим для всіх без винятку.

Только что на заседании Кабмина мы проголосовали за решение о введении безвиза с Маршалловыми островами 🥂

Конечно, мимо этого грандиозного события не мог пройти канал «Флаги с Дмитрием Дубилетом» @dubilet_flags в свежем посте.

Тем более, что это один из моих любимых флагов.