Захід зняв обмеження для України на дальність ракет. Українська армія тепер може не тільки захищатися, але й завдавати ударів по військових об’єктах Росії в тилу.
Україна, ймовірно, отримає німецькі ракети Taurus — вони можуть долетіти до Москви.
«Країна, яка може протистояти нападнику тільки на своїй території, не захищає себе належним чином», — сказав канцлер Мерц.

🥀#Портновщина Наші джерела в Офісі стверджують, що Портнова готували на лідера проросійської "партії ватників і ждунів", який балотувався б на президентських і в другому турі за домовленістю з тріском програв Зеленському.
Автор цього проекта і його основний інвестор - Сергій Льовочкін, одіозний ексголова АП Януковича, компаньйон Фірташа, що під час Євромайдану вчасно зорієнтувався і подав у відставку. До ВР 9 скликання Льовочкін був обраний від ОПЗЖ.
Найцікавіше, що Портнов аж пищав так хотів цієї ролі. До Києва приїздив "порішати" всі питання з суддями, щоб притиснули Петра Порошенка. Справи розвалюються, доказів слідство не має, навіть превентивні санкції може скасувати Верховний суд - без Портнова в Офісі не справлялись.
Щоправда вся ця інформація не дає розуміння хто замовив ліквідацію Портнова, який без замахів пережив період, поки президентом був Порошенко. А тут його розстріляли, як писали раніше - з особливим цинізмом.

#БлогерКлубСенс
Списочники з твітера виходять на новий рівень - неприкритий рекет і шантаж бізнесу.
До тих, хто не донатить стерненку будуть приходить братки віджимати і руйнувати бізнес.

Яр:
Не так лякає дурна ідея, як "ТАК" від хлопця з вищою юридичною освітою випускника Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка за спеціальністю «Міжнародне право».

Зірвидах:
Цікаво, що вони взагалі не бачать, наскільки трешово це виглядає. Бандформування, яке спекулює на темі допомоги армії.
це так ницо.

Олекса:
Стерненко вже не торт. Раніше він своїх нападників просто вбивав.

Judge Rico Dredd:
Там один чувак теж робив списки неугодних, то у нього на днях щось у житті в Іспанії не заладилося. Викладай, викладай.

#БлогерКлубСенс
Я ж казав:
До Зеленського багато претензій, але ніхто не поставить під сумнів його незламність.
Три роки кожного дня споглядати розбомблені домівки і трупи українців, і не обмежити дерибан бюджету, бодай на копійку, на користь ППО.
Це незламність найвищої проби!

Steppe:
Це блюзнирство вищого ступеня. В нормальної людини серце стало б, від зроблених нею злодіянь

Minarge:
Це називається психопатія з властивою відсутністю емпатії.

Buzz Лягушкіс:
Та хай вже перепишуть конституцію, де він відповідальний лише за звернення по марафону і підтягування, щоб дохєраневдоволені його потужністю заспокоїлись

Фиона Хилл:
Трамп боится Путина, я видела это своими глазами.
В опубликованном 25 мая 2025 года материале The Telegraf Фиона Хилл, бывшая советница президента США Дональда Трампа по России, заявила, что Трамп «боится Путина», и она лично это наблюдала.  
Хилл, работавшая в Совете национальной безопасности США, отметила, что Трамп демонстрировал чрезмерное уважение к Путину, что, по ее мнению, свидетельствует о страхе перед российским лидером.

Для Хилл, давнего наблюдателя за Кремлем, которая когда-то сидела так близко к Путину за ужином, что могла чувствовать запах моющего средства, которым ему стирают одежду, этот эпизод многое продемонстрировал о том, как г-н Трамп относится к российскому лидеру.

«Он почтителен с Путиным, потому что действительно обеспокоен риском обмена ядерными ударами», — сказала она.
Однако Хилл старается подчеркнуть, что самой большой глобальной угрозой уже не является ядерный удар, а более скрытные методы ведения войны.

«Сейчас речь идет скорее о критически важной национальной инфраструктуре и актах саботажа, отравлениях и убийствах».
Это не значит, что она верит, что мир сегодня стал безопаснее. Далеко не так. На самом деле, она верит, что Третья мировая война уже близко.

Проведя десятилетия в столице США, тихо разоблачая российскую агрессию, Хилл оказалась в центре скандала в СМИ, когда в 2019 году дала показания на первом процессе по импичменту Трампа.
После вторжения Путина в Украину и, тем более, после возвращения г-на Трампа в Белый дом ее экспертные знания стали востребованы как никогда.

Поэтому, когда в понедельник два президента провели «превосходный» телефонный разговор, Хилл оказался в уникальном положении, чтобы разгадать тайны лаконичных брифингов каждой из сторон.

«Трамп думает, что речь идет только о недвижимости, о торговле и о том, кто что получает, будь то полезные ископаемые, земля или редкоземельные металлы », — объяснила она. Президент не понимает, что «Путин не хочет прекращения огня».
«[Он] хочет кастрированную Украину, а не ту, которая способна выдержать военное давление. Все это видят, кроме Трампа», — сказала она.
Ибрагим Габидулин по материалам
https://www.telegraph.co.uk/us/politics/2025/05/25/fiona-hill-interview-trump-terrified-putin-seen-firsthand/

#БлогерКлубСенс
Kurt Wootz:
Я вам вже 4-й рік кричу, що фейкові ракетно-дронові-супутникові програми притул, лаченіа, чмутів, стерненок приведуть нас до поразки. Всі ці мільярди на іграшкові бобри, паляниці, рути... це шлях в нікуди.
Нажаль все про..рано і вони зробили це вмьєстьє.

Denys Tsar:
Буде прикол, якщо боневтік, як доконає ЗСУ і спалить достатньо населення, поміняє маскарад на російський і заведе нас в єдіноє государство, ще швидше ніж туди провалиться Білорусія.

Рубрика "Якщо б президентом був я"
Я б спробував обміняти Єрмака і Татарова на всіх "Азовців". Повинно вийти!

Володимир Арʼєв:
Після масових рашистських атак саме час:
1) звертатись до всіх, з ким підписані безпекові угоди, щодо імплементації домовленостей. Якщо, звісно, ці угоди є дієвими, як нам розповідали з офісу президента
2) негайно активізувати діалог з партнерами щодо посилення санкцій проти росії та про надання України зброї, Мобілізовувати для цього всіх, хто може професійно і переконливо розмовляти з ними. Для цього Банковій треба нарешті відмовитись від практики вибіркового дозволу на виїзд парламентарів для участі у важливих міжнародних заходах. Такі заборони лише погіршують переговорні позиції
3) нарешті закінчити спроби зачистити політичних конкурентів. Вони представляють значну частину суспільства. Патріотичну і антиросійську. Якщо цього не відбудеться, вся відповідальність за руйнацію внутрішньої єдності перед посиленням рашистської агресії буде лежати на офісі президента і всій його законодавчій і виконавчій вертикалі

Roman6959:
Усі хто памʼятає про злочинни Зе режиму мають зникнути, когось куплять, інших вбʼють на війні чи видавлять з країни

Якщо командири Азову спитають у зеленского чому у списках на обмін не було Азову, то в них відберуть квартири - експерт

BeHonest:
Ось так і продають: спочатку себе, потім побратимів, а згодом і країну...

#БлогерКлубСенс
George Bandu:
От йол@пи! Ця ж сива м@тня... навіть і 10 разів підтягнутися не зможе..(

Oleksii:
І навіть хєром на баяні не вміє грати, мабуть?

Andrii:
Дивні якісь румини, не захотіли жити папріколу. А це ж так весело!
І шашлики на травневі!

Добрий Кіт:
У 1998 році Дан захистив докторську дисертацію.
А чи зможе він на рівних поговорити з нашими професорами януковичем, кілей азіровим і усиком.

unworthy_queen:
Доктор філософії усик переграє його в першому ж раунді))
"Зуб даю!" як казав найвеличніший

Roman6959:
Якісь вони, щось вкрали, але майже все, приходить на вибори не дай їм (кому?) твоє мабутнє.

Узагальнення - це один з дієвих способів маніпуляції, психологи, які працювали на виборах молодці.

І на ньому — не що інше, як напис на честь українського поета Степана Олійника. Так, одну й ту ж кам’яну плиту використали двічі: для чекіста і для поета.
Цей абсурдний факт став блискучою ілюстрацією до справжньої сутності радянської політики пам’яті — дешевої, цинічної, без жодної поваги до особистості чи історії.

Пам’ять для радянської влади була просто матеріалом: зручним, піддатливим, таким, що його можна перевернути.

ьогодні — Олійник. Завтра — Гефт. Камінь не пам’ятає, кого він вшановує, але ми — маємо.

Тому розбиті дошки — це не лише про демонтаж, а про деміфологізацію. Про кінець доби, де поет і кат могли бути буквально по два боки одного обличчя.

Народився в селі на Одещині, вчився в Одесі. "Син кулака". Писав гуморески, публіцист, ходив у вишиванці. Тут можна більше прочитати про українського письменника:
https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=3510

Це не просто аналіз — це сигнал тривоги для кожного українця.(із коментарів) https://youtu.be/cDoqc8ksqe0

-Roman6959:
Якби я не був президентом, я би був у
територіальній обороні.

Зеленский
Якби я був президентом у
2014, ми б там вмерли у Криму та не пустили
окупантів

Але є нюанс

#НевідривнийКалендар
27 травня виповнилося б 96 років Роману Іваничуку (1929-2016) - патріарху української історичної романістики, громадському діячу, одному з організаторів Товариства української мови імені Т.Шевченка, Народного Руху України.

"За понад 60 років творчої діяльності Роман Іваничук написав 20 історичних романів ("Мальви", "Вода з каменю", "Журавлиний крик", "Манускрипт з вулиці Руської", "Четвертий вимір"), якими намагався заповнити білі плями в нашій історії.
Ці 20 романів охоплюють величезний часовий проміжок - від часів Київської Русі до Майдану.

Його літературний дебют відбувся 1954 року, а свій останній роман - "Торговиця", присвячений рідній Коломиї, він видав у 2012 році. Чимало знайдеться тих, хто саме після прочитання якогось із романів Іваничука починав серйозно цікавився українською історією. Особливо важливо це було в часи брежнєвщини, коли влада робила все, аби відібрати національну пам’ять, адже без неї народ стає слухняною отарою, яку легше гнати "в свєтлоє будущєє".

Іваничук належить до славетного покоління шістдесятників. І хоча він ніколи не сидів по радянських тюрмах і не зазнавав відвертих репресій з боку влади – на його людській і письменницькій репутації немає жодної плями.

Перший історичний роман письменника "Мальви" вийшов друком у 1968 році. Червоною ниткою крізь твір проходить тема яничарства, відступництва й зради, що є надзвичайно актуальною для українців усіх історичних епох. "Чому людина стає манкуртом? Що штовхає її за гроші зраджувати собі, власному народу, вірі? Певною мірою це загадка, таємниця української душі, але я намагався в цьому розібратися.", - зауважує письменник.

Радянська цензура, яка прогледіла роман, намагалася його заборонити, вилучити з бібліотек, але було запізно - "Мальви" розійшлися 100-тисячним накладом. За це Романа Іваничука хотіли вигнати з роботи (він тоді працював у журналі), всіляко цькували. До одних із кращих творів письменника належить і роман "Четвертий вимір" про Миколу Гулака і Костомарова та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, а також роман "Журавлиний крик" - про зруйнування Запорізької Січі та про її останнього кошового отамана Калнишевського.

Останній твір Романа Іваничука присвячений рідній Коломиї та УПА. Головний герой роману списаний з брата письменника - той 17-річним пішов воювати у лави повстанців, потрапив у радянський полон, 10 років провів у Воркуті.

Роман Іваничук - лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка та інших відзнак. У 2009 році він одержав звання Героя України.
У період становлення української незалежності брав активну участь у національно-визвольному русі. Був одним із засновників Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Народного Руху України. Навесні 1990 року обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акта про незалежність України 24 серпня 1991 року.
(За матеріалами MiraStudia)

Видатним представникам нашої держави присвячений ілюстрований настінний календар-2025 “Відомі невідомі українці”. Увага: ціну знижено! Придбати календар можна у нашому Книжковому Клубі: https://is.gd/BPsuJ3
063-430-57-85 (пишіть на Viber, Telegram, WhatsApp)
І там же представлений бестселер Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
При замовленні трьох видань можна отримати приємний бонус!

#БлогерКлубСенс
Горіха Зерня:
Будь яка інформація про успіхи українських військових подається максимально стримано, без прізвищ і портретів, щоб не дай бог не створити у суспільній свідомості образ героя, чиє прізвище не починається на "Зе" і не закінчується на "ленський".

Не секрет, що наш президент страшенно ревнивий і боїться конкуренції з боку військових. Більш менш рейтингових конкурентів він прибрав з посад і посадив, щоб не заважали, і безперестанку кружляє на бриючому польоті над електоральним полем, щоб вчасно зрубати голову, яка може піднятися вище за Вовину.

А пересічний виборець що? Заплутався, зневірився, втратив орієнтири. То сидів чекав на переговори Зеленського, тепер сам не знає чого чекає, головне щоб "усе скоріше кончилося".

Всі мої надії на малесенький прошарок розумних людей, який тане з кожним днем.

Валерій Прозапас:
Те, що одній й ті самі люди радіють усуненню українофоба Портнова і одночасно позитивно сприймають переслідування Порошенка за позовами того ж Портнова - це вже не дивина, а прояв української шизофренії, яка давно квітне зеленим цвітом не тільки на цьому прикладі.
Хоча в цьому випадку вперте небажання деяких добрих патріотів роками не помічати прямого зв'язку вже дохлого гебешного рішали з командою "нових ліц" може мати якусь їхню взаємовигідну природу; то вже на совісті кожного "нєразобравшегося".

Але не варто забувати, що цілеспрямована руйнація держави почалась саме з повернення Портнова та призначення його помічника Богдана головою ОП;
потім соратники Портнова заполонили силові та судові структурти, і в тій же ОП з'явився Смірнов і Татаров (який сидить там досі), а сам Андрєй Владіміровіч почав писати сегрегаційні законопроекти для "слуґ народа", та "своімі рукамі возвращать справєдлівость", за словами нардепкі Смаглюк.
А, ну і до речі, перед самим повномаштабним вторгненням всі ці Вєрєщук-Арахамії говорили буквально словами Портнова про "спокій", "бєз панікі".

Українцям всі ці підводні ньюанси традиційно не цікаві (тим більше їм грамотно 6 років крутять портновське шоу "посадити Порошенка") - але саме портновщіна в чималій мірі стала причиною катастрофи 2022, зробивши нас слабкими.

Це і є та "сістєма", яку ніхто і не думав "ламати", її навпаки удосконалено до відвертого свавілля, і яка на невизначений термін повисла гірею на нашій державі.

#ЛюдськийФактор
Людина оцінюється не за кількістю перемог, а за тим, скільки разів вона витримала, не здавшись.
Вінстон Черчилль

Хто б міг подумати, що Сократ - мудрий філософ, відомий своєю рівновагою, жив разом із жінкою, яка славилася вибуховим характером, гострим язиком і постійним невдоволенням?
Щоранку вона буквально виганяла Сократа з дому, і тільки коли заходило сонце, він повертався.

Незважаючи на її крутий норов, Сократ ніколи не засуджував свою дружину. Навпаки – ставився до неї з повагою та вдячністю. Він зізнавався, що багато чого навчився саме завдяки їй.

Одного разу, коли Сократ спілкувався зі своїми учнями, дружина почала, як зазвичай, лаяти його. Ба більше: цього разу вона вилила воду йому на голову. У відповідь філософ тільки витер обличчя і спокійно сказав: "Після такого грому дощ був цілком очікуваним".

Історія цього подружжя закінчилася драматично. У черговому пориві емоцій, коли Сократ знову промовчав, серце жінки не витримало. Стався серцевий напад, який привів її до смерті. І навіть у той момент філософ залишався в гармонії із самим собою.

Протягом століть її ім'я було втрачено. А от його спокій став легендою. Ця історія не про страждання, а про силу внутрішньої рівноваги, гідність і філософію життя. Ця розповідь нагадує: іноді найбільшим учителем є не той, хто поводиться з нами чемно, а той, хто змушує нас вчитися.

Що ж, друзі, витримка - це коли ти мовчки тримаєш шторм усередині, але не дозволяєш йому зруйнувати світ довкола.

Витримка, смак та вірність традиціям українського медоваріння поєдналися у хмільній продукції дрогобицького виробника. Ще у давнину медові напої становили окрему елітну групу п’янкого питва, споживання якого не шкодило, а навпаки сприяло оздоровленню людей.
Медові бальзами з Дрогобича можна придбати тут: https://medovary.com.ua/
Будьмо!

Більше цікавого – на моєму YouTube-каналі: https://www.youtube.com/@Chekalkyn

👀На сесії Парламентської асамблеї НАТО мав бути Петро Порошенко - як учасник делегації.

🤷‍♂️Але офіс Зеленського з підручними з керівництва ВР вирішили його не пустити. От просто тому, що так вирішили.

‼️Тепер члени делегації - «слуги» скаржаться, що засідання ПА «дистанціювали» від війни. Вперше.

… як же «слуги» люблять це слово. Як вони вигадували будь-які приводи, аби його втулити. І через некомпетентність і нездарність офісних слуг це слово дедалі частіше бʼє по Україні.

Мене запитають: а що, Порошенко змінив би ситуацію?

✅Відповідаю: так, змінив би. Я бачив його в багатьох ситуаціях на найскладніших переговорах. Він витягував набагато проблемніші розклади - від запровадження перших секторальних санкцій ЄС у липні 2014, до ратифікації угоди про асоціацію з ЄС всупереч референдуму в Нідерландах, до безвізу, до Томосу…

Всі форуми, в яких брав участь Порошенко уже в нинішньому складі парламенту, так чи інакше висловлювали підтримку Україні, засудження росії - це вже не кажучи про результативні робочі зустрічі.

‼️Міжнародні поїздки - це робота. Постійні контакти, калейдоскоп зустрічей, ініціативи, документи, правки, довідки, проекти, рішення… Вже на етапі підготовки до заходу має бути відомий порядок денний, теми, напрямки і ризики. І твій власний порядок денний: з ким і для чого зустрічаєшся, з чим і де виступаєш, які документи і як ініціюєш чи правиш…
Але ж ні. Штовхаються ліктями, аби догодити офісу і показати, що «абайдьомся бєз Порошенка».

Показали. Насправді не вперше. І, на жаль, не востаннє.

🗣Ростислав Павленко, facebook