djeguako
659 subscribers
573 photos
186 videos
16 files
85 links
Download Telegram
“Мне вчера приснился сон, но ты не поймешь он на убыхском»
Тевфик Эсенч ( 1904 -1992) — последний носитель убыхского языка.

Принадлежал к роду Зэйшъуэ, представители которого в современной Кабардино-Балкарии пишутся как Заифовы.

Воспитывался в селении Хаджи-Осман в Турции своим дедушкой Ибрагимом, который родился в Убыхии и прекрасно знал не только свой родной язык, но и в деталях помнил историю выселения убыхов в Османскую империю. Обладая прекрасной памятью и ясностью мышления, Эсенч поведал учёным многое не только о языке, но и о мифологии, культуре и обычаях убыхов.
Надпись на могильной плите Эсенча: «Здесь лежит Тевфик Эсенч, последний человек, знавший язык убыхов».
16
4
Мазибл зауэ. 1779.
Тхыдэм зэрыжиIэмкIэ, Къэбэрдейр шу мин 15-рэ лъэсыдзэшхуэрэ хъууэ Къурей губгъуэм щыпэуващ урысеидзэм, фи быдапIэхэр ди щIым тефх, фи дзэри тефшыж, жаIэри.

Зи шыжьэ емыкъуж къэралым ар щимыдэм, зауэр ирагъажьэри (1779-м и гъатхэм) мазиблкIэ зэзэуащ, урысыдзэри фIыуэ ирагъэкIуэтыжащ, быдапIэ зыбжани ягъэсащ. АрщхьэкIэ бийр нэхъыбэт, нэхъ узэщIат, нэхъ зэгъэпэщати, къатекIуэри 1779 гъэм сентябрым и 29-м къэбэрдеидзэр Къетыкъуэ тIуащIэм (Псыхъурей деж) даукIыхьащ. А зауэм Къэбэрдей Жэщтеуэ фIащащ.
Зауэ нэужьым, зэрыхабзэу, Жэщтеуэм уэрэд хурагъэусыну Таукъуэ Лъэпщыкъуэ и пщэ иралъхьащ. Уэрэдусхэм пщIэуэ жэмыбгъэ зырыз иратащ. ДжэгуакIуэхэр мэзым щIэтIысхьэри, мэзищкIэ уэрэдым елэжьащ. Псоми яусар зэхалъхьэжри Лъэпщыкъуэм едзыгъуибл хъууэ къыхуахьыжащ. Тхьэмадэр едаIуэри уэрэдым щытхъуащ, ауэ, зы пщы гуэрми зимыгъэгусэн щхьэкIэ жиIэри, нэгъуэщI къыщIэдзапIэ хузэхилъхьащ – ар зауэр зэрекIуэкIам теухуа Iыхьэрауэ пIэрэ, жыдоIэ.
«Къэбэрдей жэщтеуэм и уэрэдыр» адыгэ псоми я псэм дэхьауэ, илъэс 200-м щIигъуащи, зэрахьэ.
 
IуэрыIуатэжу зекIуэ уэрэдхэр зэраусам хуэдэу къызэтенэ хабзэкъым. Мыбыи зэхъуэкIыгъэ Iэджэ игъуэтагъэнущ, хэтаи хэуащ, хэмытаи къыхэхьагъэнущ.
6
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Битокъу Инал/Хьэхъупащӏэ Астемыр - Къэбэрдей жэщтеуэ
7🔥43
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Щауэишыж. Уэредадэ.
65🔥3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Нэсрэн Чылар Пшынэр Егъэбзэрабзэ!
75🔥4
Адыгэ Хабзэр — псалъэ тIущкIэ жыпIэнумэ, цIыхум и Напэмрэ и Хуитыныгъэмрэ, цIыху хыхьэкIэ-хэтыкIэм, дуней къэзыухъуреихьым хуиIэ щытыкIэм и лъэныкъуэ псори зыкIуэцIылъ гъащIэ мардэщ. А псалъэм къарууэ кIуэцIылъыр гъунэншэщи, и гъэзэщIэнри псынщIэ цIыкIукъым, шыIэныгъэшхуэрэ акъыл зэтесрэ уиIэпхъэу къегъэув а зы закъуэр гъэзэщIэным.
12
94
Forwarded from Astemr
4
Forwarded from Astemr
6
Щакlуэгъуэ(ноябрь) мазэ. Мэзытхьэ — щакlуэхэм, мэзхэм, хьэкӀэ-кхъуэкӀэхэм я Тхьэ. Натрхэм я ӀуэрыӀуатэ бжыгъэхэм хэт. И псэукӀэр:
Мэзытхьэр мэзыкхъуэ цыпэплъым тесу мэзхэм къыщекӀухьыр, бжьом и фэм телъу мэжейр, и шыкъухэр псэущхьэхэм я бжьэхэм къыхэщыкӀа.
Езым и щхьэм бжъэкъуитӀ ину тет, и дамитӀым бзуитӀ зэрызу тес, и шалъэм шабзэшищ илъу зэрехьэ.
ЩакӀуэхэм зэпэубыдыгъуэ гуэрэ къахэкӀмэ Мэзытхьэр я хеящӀэ.

Адыгэ хабзэм:
Хулъхугъэм зы псэущхьэ къиукӀауэ щытамэ, и фэр триху зэпкъыриха яуж, унэм къигъэзэжьыным ипэкӀэ Мэзытхьэ и Ӏэхьэр (шхьэ-лъагъуэ) мэзым къыкӀинэти хъуэхъу псалъэ дэкӀыгъу, къежьэжьыт.

Тхыдэр:
Нэхъ пасу Мэзытхьэм япэ итауэ щытар Мэзгуащэ. Пэкъуэрэ Мазгуащэрэ зэпылъа (пэмыкӀыу Пэкъуэ Мэзгуащэ идыгъуа) яуж мэзгуащэм бын игъуэта — мэзылӀхэр.
53
Адыгские названия деревьев.
#псалъалъэ
бук – бжей ; пчия (бук вост., на шапс.);
граб – тхуей / тфие (шапс.);
дуб – чъыгай (шапс.), жыгей (каб.)
клен – блашэ, блафцIэ (клен светлый);
ясень – кIае;
ольха – екIапцIэ ; екIей (шапс.) и екIеяпцIэ (шапс.)
ива – дзэл, дзэлдэгу (ива ломкая), дзэлкъэдабэ (ива серебристая, ива белая); дзэлыгъуэ (ива пурпурная, желтолоз); дзэлыпцIэ (ива серая)
липа – бзыфы
тополь – щиху, щихуфIыцIэ (тополь черный)
каштан – шхъомчъыг
вишня – бэлий и чэдыгъуэджыг
черешня – Балиӏэрысэ/пчъэдыгъу (шапс., лесная и культурная);
абрикос – зэндэлэ чъыг;
самшит или кавказская пальма – кIэщей и хэщъай (шапс., ад.)
осина – ныхае, ныхы (шапс., осина, тополь дрожащий);
пихта – псае (ад., шапс.);
акация – кIарц
сосна – нэрат, остыгъае
негной или тис – нэратей пхъэмышъу (ад., тис ягодный и дословный перевод с адыг. «дерево не гниющее»); псейщэху (каб.)
барбарис – пэнапцIэ, пэнэшIуцIэ, банэ фIыцIэ;
кизил – зае (ад., шапс.)
лавровишня – аIаджэ;
рододендрон кавказский – аIуейшей, аIуейгъурц;
боярышник – хьэфIуантIей;
жимолость – тэрджэн;
облепиха – пэнапцIэ, къазмыкъпанэ (обл. крушиновидная)
бересклет – дадэгъэгуфIэ, пхъэзэз (ад.), чыцIыпей;
орех – дае;
фундук – дэжьейIэрысэ;
лещина – дамкуэ (шапсуг.), дэжъый (ад.);
слива – адыгэпхъущтIэ (шапсуг. древ. сорт); къымцIэчъыг (ад. слива домашняя);
ель – псае (ад., шапс.);
хурма – хъурмей;
инжир (фиговое дерево) – ахъо;
персик – бжьыхьэкъыц, бджыхьэпэкхъупцIэ (шапсуг. сорт персика); кхъупцэ (шапс. персик обыкновенный); и еще 4-5 наименований сортов ранних и поздних;
айва – айуэ, хьэиуэжыг, хьэиуей;
яблоня – мыIэрысей (ябл. домашняя) при мые; мыехафэ (ябл. восточная); мэзмей (лесная); мыефыж (шапс. лет. сорт); мыещухъуэтIэжъ (шапс. зим. сорт); мыплъы (шапс. зим. сорт); мысхъэмый (шапс. зим. сорт); мыцIэбы (шапс. зим. сорт); алэмый (шапсуг. сорт); мычэзэн (шапс. сорт); мышъхъ (яблоня восточная); щэхэщхьэмый (очень лежкий шапс. зим. сорт); Iэпэхомый (шапс. лет. сорт).
груша – къужъчъыг
финиковая пальма, финик обыкновенный – чыцIыбжъэ;
бамбук – шамбыр;
осина – пхъэщабэ и пхъэфыжь (ад.), осина, тополь дрожащий;
верба – хьэдзэл;
тополь серебристый, тополь белый – пхъэщабэху;
вяз, ильм – тыкъуэнагъ и еще два наименования для вяза гладкого и вяза горного;
клен – пцIащхъуай (шапс.) и шэзэещъэ (шапс.);
вяз пробковый, карагач – мыстхъэ (ад.);
вяз листоватый – мысхъэ (шапс.);
платан – тхушэ;
платан восточный – тхушэдеяфэ;
тис – цIикъэ (шапс.), нартей;
кедр – шыкIуртIымей;
кипарис вечнозеленый – шыкIуртIымщэху;
плющ – шIамий;
виноград – адыгэсанэ (древ. шапсуг. винный сорт, ягоды черного цвета), сан (шапс. виноград культурный), санэху (вин. культ., белые сорта), санэплъ (вин. культ., красно-темного сорта), санэщхъ (шапс. виноград дикий, лесной), санэалы (шапс. плантация вин. культ.);
терн, слива колючая – пырэжъый (ад.);
азалия желтая – акъуей, аIуей;
дуб пробковый – пхъэмыфей (каб.) и пхъэмышъу (шапс.);
береза – пхъэфые (шапс.) и пхъэхуей (каб.);
алыча – пхъэгулъ
шелковица – бэидэкI, бэидэкIфыж (тутовое дерево белое), бэидэкIшIуцIэ (тутовое дерево черное);
сумах дубильный – гъуапхъэ;
44🐳1
Дикая Дивизия
73🐳1