57
Слова, якими ми граємо
чому важливо вміти писати тексти

Навіщо ми пишемо? Неважливо, це прес-реліз, експертний лонгрід чи невелика публікація в Інстаграмі — перед нами стоїть задача досягнути бажаної дії від читач_ки. Це може бути отримання акредитації для ЗМІ, замовлення консультації чи створення дискусії навколо громадського питання. Коли фокус «досягнути бажаної дії від читач_ки» зникає, починаються проблеми. Наприклад, якщо за умовами гранту треба написати 4 статті без прив'язки до кількості переглядів — у нас відсутнє розуміння бажаної дії від читач_ки (перейти за посиланням та відкрити статтю).

У оголошення, яке я прикріпив до публікації, та сама проблема. Фокус цього оголошення — отримати заявку на участь в йозі. В тексті на це спрямовані:
- перше речення (ми знайомимося із вчителькою та напрямом йоги)
- два речення в четвертому абзаці (ми дізнаємося про досвід викладання йоги та підтвердження цього досвіду)
- шостий та сьомий абзаци (ми дізнаємося більш детально про особливість кундаліні йоги та про формат занять).

Для чого існує текст, що залишається? Він відсіює аудиторію, адже ми дізнаємося, що заняття не підійдуть тим, хто:
- підтримує використання фемінітивів;
- розглядає йогу як фізичну, а не духовну практику.

Ніби все логічно: ми і про бажану дію від читач_ок потурбувалися, і відсіяли нецікавих нам клієнт_ок. То що ж не так?
Просто у цьому оголошенні забули про турботу про читач_ок: чого вони хочуть? що їм треба? які у них запити?

Якщо мій запит — знайти нову групу для занять йогою — то мені прийдеться прочитати все оголошення на А4, щоб побачити деталі. Це довго та нецікаво. Тож цей текст, на мою думку, закриє запит «шукаю групу для занять йогою як духовною практикою від вчительки-новачка».

А що ви скажете щодо цього оголошення? Записалися би на йогу?

58
5 способів залучити спільноту до проведення дослідження спільноти
автономність, самозарадність, проактивність

І знов повернуся до Transformative Research Toolkit, який нещодавно дочитав. Мою увагу привернуло те, що автор_ки гайду пропонують залучати спільноту безпосередньо до процесу дослідження.

У класичному дослідженні учасни_ці залучені як респондент_ки, які проходять опитування та відповідають на питання в глибинних інтерв'ю. Та як можна ще залучити учасни_ць до дослідження в спільноті? Ось до чого я дійшов (та що хочу протестувати у спільноті, з якою буду працювати):
1️⃣ Побудувати power map. На ній учасни_ці позначають людей та організації, які впливають на досягнення цілі спільноти. На мою думку, в групу треба залучити найбільш активних учасників або з ядра спільноти.
2️⃣ Обговорити питання в фокус-групах. Це схоже на глибинні інтерв'ю, але фокус-групи передбачають взаємодію учасни_ць групи, та спонукають перейти на «рівень вище», і доєднатися до команди, що проводить дослідження. Для останнього знадобиться реєстраційна форма для збору заявок від бажаючих. В ідеалів — в якості фасилітатора залучити людину зі спільноти (тобто не ком'юніті-менеджер_ку).
3️⃣ Попросити у людини на глибинному інтерв'ю запропонувати 1-2 питання по темі дослідження. Потім ці питання ви зможете задати наступній людині. Я використовував аналог цього прийому та пропонував респондент_кам задати мені будь-яке питання наприкінці глибинного інтерв'ю, на яке я давав відповідь. Більшість цих питань стосувалися роботи спільноти та дослідження.
4️⃣ Навчити людей зі спільноти проводити дослідження, та після цього залучити їх до проведення дослідження в межах спільноти. Mind blowing рішення, яке, на мою думку, підійде громадському секторі. Наприклад, «Мапа Реновації» спочатку вчила учасни_ць спільноти проводити дослідження та працювати з архівами, а потім за їхньою допомогою створили мапу Києва.
5️⃣ Дати учасни_цям спільноти на розшифровку записи глибинних інтерв'ю. Це зменшує витрати на розшифровку (хвилинка бізнес-мислення) та дає людям можливість послухати досвід колег зі спільноти. Також можна давати готові розшифровки респондент_кам для перегляду та оновлення. Наприклад, у моєму останньому дослідженні спільноти УкраїнаМрії для Україно-данського молодіжного дому респондентка згадала про декілька важливих речей вже після проведення інтерв'ю. Її думки я занотував в розшифровку запису інтерв'ю.

А як ви залучаєте учасників своєї спільноти до проведення досліджень?

Встановив Obsidian 3 роки тому і весь цей час десь в таск-менеджері у мене стояла задача "Розібратися, як ним користуватися". Здавалося, це щось суперскладне та важке.

Випадково знайшов на Ютубі півгодинне відео українською по Obsidian, яке настільки базове та зрозуміле, що навіть я все зрозумів 😅 Після перегляду ви навчитеся робити картки на основі своїх ідей, залінкуєте їх в одну систему, створите шаблон для карток, розберетеся з перелінковкою карток та способами структурувати свої нотатки.

Ось яка система у мене вийшла за перший день користування Obsidian. Хай і у вас все вийде 🤝

⚡️ Струм шукає комунікаційни_цю ⚡️
Мій досвід вибору фаху можна описати так: "читав журнали про комп'ютерні ігри, заздрив журналіст_кам, почав писати статті за гроші". Мені пощастило, що перша робота відповідала моєму запиту (і за неї ще платили). Для того, щоб більш усвідомлено ставитися до вибору своєї спеціальності вже в підлітковому віці, створили Струм — профорієнтаційну платформу для підлітків.

Зараз Струм шукає комунікаційника чи комунікаційницю, щоб амбітний проєкт мав свій голос, знаходив крутих партнерів та отримував згадки в медіа. Також треба буде організовувати події, писати прес-релізи та статті, координувати роботу SMM. Робота віддалена, part-time, тож можна поєднувати з основною зайнятістю.

Резюме та питання пишіть засновниці Струма, Оксані Архипчук @anasko23, oksana.arkhypchuk@gmail.com.

#реклама

59
Коротка історія про тестове завдання
або як я відмовився від унікальної можливості попрацювати безоплатно

Цей день настав — я розкажу про найбільш складне тестове завдання, з яким я коли-небудь стикнувся 😅 Було це, коли я ще шукав роботу на фрілансерських біржах. На одній з таких я побачив запит на автора стікерів. Треба було придумувати персонажів, писати смішні речення, а дизайнер_ки перетворювали би все це на стікери в Телеграмі.

Тестове завдання (неоплачуване) від цього замовника було таким:
- обрати готовий набір стікерів від запропонованих замовником, та придумати 4-5 нових стікерів до нього
- розробити набір з 12 стікерів: прописати фрази, підібрати відповідні емодзі, скласти ТЗ для дизайнер_ки.

Здається, я виконав половину тестового, і забив на це. Зараз такі тестові вже не складають, бо конверсія кандидат_ок буде нульовою.
А які тестові роботи вам запам'яталися?

«Медіамейкер» — це медіа для тих, хто працює в медіа. І саме завдяки ним я помітив, що медіа почали звертати увагу на ком'юніті-менеджмент (і я навіть консультував медійників з однієї організації щодо запуску спільноти). Це і платні підписні клуби як у hromadske та The Ukrainians, і відкриті спільноти регіональних видань.

Разом із командою «Медіамейкера» ми зібрали ТОП-3 матеріали про ком'юніті. Вона буде корисною тим, хто допомагає медіа запускати і розвивати спільноти, консультує в сфері ком'юніті-менеджмента або партнериться з медіа з боку бізнеса та громадського сектору.

👉 Розвиток спільноти має стати пріоритетом для медіа у 2025 році. Експерти JOURNALISM.CO.UK склали прогнози для медіа на 2025 рік, один з фокусів — на розвиток спільнот в медіа. Особисто я бачу майбутнє за локальними невеликими спільнотами регіональних медіа та вузькоспеціалізованих видань.
👉 SEO проти спільноти: хто виграє? Роздуми SEO-експерт_ок про те, що будувати контент тільки навколо ключових слів — стратегія для проєктів з безлімітним бюджетом (привіт, айтішка). Тому контент має бути в першу чергу для спільноти. Здається, у цьому матеріали між «спільнотою» та «читачами» ставиться знак «дорівнює», та все ж раджу звернути увагу на поради.
👉 Фани створюють контент для спільноти. Незвичний спосіб подивитися на свою спільноту як на екосистему фанів. В ком'юніті-менеджменті навіть є super users по аналогії з super fans. Фанати бренду можуть стати фанатами спільноти і у вас буде любоу, яку високо оцінить маркетинговий відділ :)

Корисного читання!
#реклама

60
Що робити з даними, які зібрали під час дослідження?
просто аналізуй це

Дослідження не закінчується на зборі інформації. Після нього настає час шукати сенс у тому, що ці дані нам показують.

Для аналізу даних я зазвичай слідую такому фреймворку:
1. Читаю всі дані підряд: від транскрибацій глибинних інтерв'ю до кількісних звітів за період дослідження.
2. Роблю швидкі нотатки. Зазвичай, пишу щодо тих моментів, які повторюються та/або привабили мою увагу. Тут поки немає системності, це скоріше етап брейншторму.
3. Виділяю висновки — повторювані моменти в дослідженні. Наприклад, більшість учасни_ць вказали, що їм подобаються офлайн-івенти. Або всі учасни_ці відмітили дружність до новачків у спільноті. Висновки не є оціночними, це просто підтвердження фактів, які ми визначаємо за результатами дослідження. Приклад висновку: «Для учасників єдиний спосіб активної взаємодії зі спільнотою — це офлайн-події.».
4. Перевіряю, чи відповідають кількісні показники тому, що я дізнався під час дослідження. Цей етап обов'язковий для відповіді на питання «Що означає те, що ми дізналися під час дослідження?». Наприклад, всі опитувані можуть сказати, що обожнюють офлайн-івенти, але кількісно більше ходять на онлайн-івенти. Це може свідчити про нерепрезентативність опитування або що незручна локація офлайн-івентів більше за любов до цього формату.
5. На основі висновків, швидких нотаток та кількісних показників пишу інсайти. До кожного інсайту я вказую ті дані, на основі яких побудував інсайт. Приклад інсайта: «Учасники спільноти мають синдром «самотність в натовпі» через тимчасові інтенсивні зв’язки, які утворюються між учасниками воркшопів, резиденцій, інтенсивів тощо». Визначень інсайту безліч, і я би приділив цьому окремий пост. Для мене це щось типу відкриття, заснованого на зібраних даних.
6. Окремо виписую особисті спостереження. Це суб'єктивні думки щодо проведеного дослідження, які я не підтверджую даними. Також сюди можу додати пропозиції по вирішенню проблем, які виявив під час дослідження. Приклад такого особистого спостереження: «Учасни_ці хочуть зустрічатися зі спільнотою. Офлайн-зустрічі сильніше сприяють побудові спільнотності, але немає бюджету на їхню організацію. Можливо треба комбінувати офлайн та онлайн, щоби переключати увагу спільноти та залучати їх до життя ком'юніті».

А як ви аналізуєте дані, які зібрали під час дослідження?

61
Реклама впливає чи відображає?
ще одна думка про honestising

У Огілві «Про рекламу» прочитав цікаву думку: реклама відображає суспільство, а не впливає на нього. Тому спочатку з'явився рух MeToo, а два роки потому Gilette перепродумали свій вектор з The Best a Man Can Get на The Best a Man Can Be (це вже приклад від мене, бо Огілві застав лише оригінальну рекламу 1989-го року).

Це підводить до двох речей:
1. Бренди не хочуть змінювати світ навколо, вони адаптуються до потреб клієнт_ок.
2. Реклама — класний інструмент дослідження суспільства.

Тому зараз у мене пропав запал переглядати круту рекламу. Я розумію, що це спосіб заробити на змінах світу, а не самим стати цією зміною. Ну але ж це бізнес 😅

P.S. До речі, першою рекламою, над якою працював Огілві, була реклама кухонної плити. І в ній він показав голу жінку. Потім Огілві визнав, що це було помилкою, бо сексуальність не стосувалася рекламованого продукту. До публікацїі прикріпив цю стару рекламу, яка використовує «Сніданок на траві» Клода Моне.

62
Чому ми обговорюємо те, що не варте обговорення
цей трівіальний, трівіальний світ

Коли запуск стартапу застрягає на виборі айдентики, а перезапуск спільноти — на обговоренні назви, то я згадую про закон трівіальності.

Він полягає у тому, що люди в організації зазвичай надають непропорційно велику вагу тривіальним питанням. Такі питання незначні, але легкі для сприйняття.

Чому це відбувається?
Щоб прийняти рішення, ми робимо дві речі:
🟢 збираємо інформацію
🟢 оцінюємо, чи достатньо зібраної інформації.

Для великих рішень (наприклад, побудова стратегії спільноти) треба зібрати багато інформації. А значить більше часу на те, щоб в якийсь момент вирішити «Цього достатньо». Для малих рішень (зміна аватарки в чаті спільноти) інформації треба збирати менше, і ми навпаки схильні продовжувати роздумувати над рішенням занадто довго.

Побороти закон тривіальності мені допомагають два питання:
❓ «Як це працює на вирішення задачі"
❓ «Що станеться, якщо це не зробити?"

63
Як відповісти на питання «Чому ви хочете працювати в нашій команді»?
бо у вас є гроші

Ось ви склали таблицю, занесли туди 30-40 вакансій, і збираєтеся відправляти заявки. Окрім резюме та портфоліо, більшість вакансій потребує написання мотиваційного листа. Одне з питань, на яке треба дати відповідь у листі — це «Чому ви хочете працювати в нашій команді?».

Якщо ви мрієте потрапити в конкретну компанію — ви знаєте, чому саме туди. Для всіх інших випадків я розкажу, як можна описати «унікальність» організації в мотиваційному листі.

🟢 Згадайте про проєкти компанії, які вам відгукуються. Бажано щоб вони перетиналися з тим, що ви робите. Такі проєкти легко знайти, якщо ви подаєте заявку в дизайн-, комунікаційні агенції, у відеопродакшени чи громадську організацію. Бо у них завжди є успішні кейси, про які вони радо розповідають публічно.
Можливо, вам відгукується нова айдентика Полтави від дизайн-студії, бо ви розвиваєтеся в напрямку брендингу українських міст та маєте в портфоліо концепт айдентики для Кременчука. Можливо, ви довгий час працювали в громадському секторі і вам подобаються організації, що допомагають громадському сектору в Україні вижити — а компанія безплатно створює сайти для ГО.
Приклад: Ваша пропозиція айдентики для Полтави надихнула мене створити стікерпак для киян, які приїхали в столицю з Полтави. Разом з вами хочу далі створювати зрозумілі та зручні дизайн-системи для українських міст.

🟢 Підсвітіть попередні точки контакту з компанією. Можливо, ви вже працювали з компанією в межах окремого проєкту або взаємодіяли з нею як з партнером під час роботи в іншому місці. Бонусом це показує, що з вами у компанії вже був позитивний досвід роботи, а брати людину «з вулиці» - це завжди трохи лотерея.
Приклад: Хочу попрацювати з вами, бо ми вже співпрацювали з ШоТам, коли я працював в спільноті Навзаєм та в громадській організації Стабілізейшен сапорт сервісез.

🟢 Опишіть, чого ви можете досягнути разом із обраною компанією. Можливо, ви працювали в онлайн-спільноті засновників стартапів і хочете використати набуті знання для розвитку офлайн-спільноти фаундерів. Або ж ви хочете зробити школу для подкастерів-початківців, і тому подаєте заявку на роботу в студії зі створення подкастів.
Приклад: Мені цікаво далі досліджувати цю сферу і допомагати стартапам налагоджувати зв'язки зі своїми колегами та розбудовувати стартап-екосистему України.

🟢 Розкажіть про досвід ваших знайомих, що працюють в компанії. Цей спосіб варто використовувати у зв'язці з якимось із вищезазначених. «Хочу до вас, бо мій знайомий у вас працює» не надто переконливе саме по собі.

А як ви відповідаєте на питання «Чому ви хочете працювати в нашій команді?»?

Що було з ком'юніті менеджментом в 2024 році?
ринок розвивається, та все дуже складно

Це дослідження від МетаСпільноти — детальне, ґрунтовне та обов'язкове для прочитання, якщо ви працюєте зі спільнотами (необов'язково як ком'юніті-менеджер_ки). Ще й можна порівняти із аналогічним дослідженням за 2023 рік.

Поділюся найцікавішим зі свіжого дослідження за 2024 рік:
👉 найпопулярніші метрики для вимірювання ефективності роботи спільнот — відвідуваність заходів та реакції;
👉 з усіх опитуваних лише 27% — чоловіки-ком'юніті менеджери. Та при цьому вони як спеціалісти представлені в двох найбільш оплачуваних сферах для управління спільнотами: IT та геймдев;
👉 найбільша зарплата з опитуваних — $2750, і це у людини з 10+ роками досвіду;
👉 як і у минулому дослідженні, найбільшим викликом є низька активність учасни_ць спільноти.

Прочитати стиснуту версію дослідження можна тут. Всередині є також посилання на повні результати дослідження, раджу виділити час і прочитати всі 67 сторінок 😅

💜 Якщо дослідження було корисним, подякуйте на OpenCollective. Ці кошти забезпечують роботу МетаСпільноти, яка розвиває ринок ком'юніті-менеджмента в Україні.

Мені подобається, як Читомо працює із монетизацією своєї аудиторії. Я вже писав про пуш із закликом підтримати медіа. Тепер покажу, як Читомо через підсумки року заохочує приєднатися до своєї платної спільноти:
👉 підсвічує важливість підтримки: «...ми все ще не працюємо як прибуткова медіаорганізація (яка робить і промотує лише те, що їй подобається), а як умовні "Вартові галактики" – частіше робимо те, "що потрібно робити, бо цього не робить ніхто"...»;
👉 чесно зізнається, що основа виживання медіа — гранти, але відзначають важливість спільноти: «Сума залучених грантових коштів сягнула...79% надходжень.... Сума коштів завдяки Клубу Читомо...13% бюджету.»;
👉 спочатку показують круті штуки, а вже потім пропонують дати на це кошти. Тому інформацію про спільноту розмістили наприкінці.

А ще по завершенню матеріала є плашка «Цей матеріал підготовлено завдяки спільноті Читомо в Patreon». Задонатити на абстрактну «діяльність медіа» це одне, а от побачити результат використання твоїх коштів — зовсім інше.

Рівно три роки тому ми з двома колегами збиралися їхати в студію записувати випуск подкасту "Повний бренд". Ми відклали запис з пропозицією повернутися до цього наступного тижня.

Чи варто казати, що з того часу я вже встиг запустити і закрити новий подкаст, змінити 5-6 робіт, перестати працювати графічним дизайнером, закрити декілька зборів, дізнатися де і як купляти тепловізори та дрони, і ще багато чого?

Все інше залишилося незмінним. Я в Україні, я обожнюю цю країну і я вірю в перемогу над росією як над імперією зла. А щоб наблизити цей момент, давайте задонатимо на дрон для 3 ОШБр 🤝

Love is...допомогати журналіст_кам написати про ваш продукт
Час від часу я працюю над експлейнерами — текстовими та відео. Це матеріали, в яких я маю просто розповісти про щось складне: від банківської іпотеки до зовнішнього боргу України. Для цього потрібно обробити купу інформації, структурувати її, проаналізувати, виділити ключове та відкинути другорядне. І звісно фактчекінг.

В такі хвилини я заздрю тим, хто писав про CV Dazzle — набір інструментів для протидії конкретному алгоритму виявленню обличчя нейромережею. Попри те, що CV Dazzle був концептом і заточеним під один з багатьох алгоритмів, його автори написали поради для журналіст_ок, які пишуть про цей продукт або аналогічні продукти.

Вийшла така собі прокачана версія прес-реліза, на основі якого можна і статтю написати, і рілз зняти, і повноцінний відеоексплейнер.

Чи варто запускати свою спільноту? Навіщо, якщо можна взаємодіяти зі спільнотами інших організацій 😅 Про це й буду розповідати завтра, 4 березня о 16:00, на вебінарі від Linsa Agency та Philantropy in Ukraine.

На події також розберемо:
👉 як громадським організаціям знаходити та обирати спільноти для партнерства
👉 як проводити спільні активності з ком’юніті для закриття зборів і збільшення охоплення організації
👉 які завдання організація можна вирішити через роботу зі спільнотами

Зареєструватися за посиланням. Буду радий бачити підписни_ць каналу на івенті 💫

Як Slack намагається зменшити кількість відключених сповіщень
Push- та інші типи сповіщень покращують конверсію в кліки чи підписки. Щоправда сучасні користувач_ки це розуміють як спроби втрутися у свій інфопростір. Тож вони просто відключають сповіщення.

Що ж робить Slack? При спробі тегнути всіх учасни_ць каналу він показує повідомлення, в якому:
👉 вказує, скільки людей ми тегнемо. Це корисно, бо в Slack кількість людей на каналі показує маленький лічильник з цифрою у правому верхньому куті.
👉 підкреслює, що сповіщення отримають люди у різних часових поясах, а значить своїм повідомленням в межах нашого робочого дня ми можемо когось розбудити.
👉 прямо говорить, що це rather noisy.

Таке ж повідомлення з'являється у Discord.
Обидві платформи використовуються і як робочі месенджери, і як платформи для побудови спільнот. А отже є велика вірогідність того, що люди залишатимуть сповіщення включеними, щоб не пропустити важливі робочі повідомлення. І їм точно не сподобається, коли їх тегатимуть у повідомленнях типу "Добрий день, спільното". 😅

P.S. Від учасників однієї зі спільнот в Discord я отримував фідбек "Відповідаю тільки коли тегають на каналі" та "Вийшов зі спільноти, бо забагато разів приходили сповіщення". Можете також зайти на свій Телеграм-канал і перевірити, скільки людей відключили сповіщення. Пік відключень сповіщень часто співпадає із виходом нового контенту.

Здається, такий клікбейт залишився на сторінках ТСНа та в розсилках інфопродуктів. Але ось я мав хвилину паніки завдяки заголовку листа «Ви сплатили борги?» від Опендатабот. Так як сервіс працює з персональними даними — іменем, прізвищем, ідентифікаційним кодом — то із заголовку здається, що Опендатабот підтягнув інформацію з податкової. Але ніт, цей лист — добірка питань-відповідей щодо Єдиного реєстру боржників з пропозицією скористатися сервісом.

Цікаво було б дізнатися, який відсоток відписок був після цього листа. Впевнений, в декілька разів більше за органічний відтік.