як зʼявився канал, де є тільки я одненька, всі думки записую туди

здається, відокремлююсь від людей і дуже інтенсивно, це очевидно бʼє по самопочуттю, навіть якщо я цього не помічаю

все одно люблю вас, хоч я депресивна ass, яка явно могла і пропускати зустрічі, і забувати важливі речі, мало вкладатись в спілкування, кудись зникати на невизначений термін, але щиро дякую, що ви все ще памʼятаєте і, сподіваюсь, іноді з теплом чи хіхі згадуєте мене

(це не передсмертний лист, просто усвідомлюю, як багато депресія зʼїла з мого життя і яка я молодчинка, що досі борюсь з цим)

а ще я не можу зайти в дірект на аккаунті, де зараз веду збір… ну тобто основний акк
вже другий день