обожнюю коли так говорять, «ніхто не руйнував тобі життя» «якою захочеш такою і буде твоє життя»😍😍

пандемія, депресія з раннього віку, перша війна, еміграція, друга війна і от в 16 ти залишаєшся повністю одна, вимушена пройти сепарацію яку не хотіла. ти більш не можеш бути дитиною. я намагаюсь жити все своє блядське життя. кожна моя спроба надіятись на щось трішки ліпше, закінчувалась тільки провалами. я не можу навіть навчатися як всі, тому що немаю батьків які накормлять. єдина дорога мені людина повільно помирає.

я блять намагаюсь жити це виблядське життя, але скажіть нахуй хоч один раз як в моїх умовах мати життя яке я хочу. навіть моя мама каже думати мені один днем, бо розуміє що я в повній безвиході та щоб не обрала мене чекає тільки піздєц.

запитаєте чому я нахуй просто не житиму з батьками? думаєте я б не хотіла цього? блять мої батькі в росії, після ізраїлю це друге єдине місце де мати могла отримати лікування не працюючи на 3 роботах, ізраїль був вибран як раз таки через це, але й життя в ізраїлі накрила йобана війна. я не можу навіть блять бути зі своїми батьками, проте інші так і люблять попіздіти що це я обираю умови нахуй в яких живу. я не обирала дві війни, не обирала залишитись повністю одна та я немаю землі під ногами як в інших щоб щось активно будувати. я морально нахуй була знищена, тому що була просто дитиною. два йобаних роки після я лежала і я не обирала це.

поясніть же як мені жити як я хочу, якщо як я хочу було забрано війною. менш піздітє перед тим як висирати подібну хуйню і казати мені що ніяка війна не руйнувала мого життя

в мене здорові груди та щитоподібна🥳🥳

кветіапін
гідазепам
атаракс
лірика
левана
ламотрин

венлафаксин
міртазапін
пароксетин
флоуксетин

задавайте питання

мене так розʼїбало

кінець 2020 року: не сплю до ранку, сиджу на кухні при вході за столом з моїм сонечком кеном на колінах, роздивляюсь зовнішність, бо скинула 10 кг, дуже важкий період

кінець 2025 року: не сплю до ранку вперше за довгий час, сиджу на кухні при вході за столом, Сісіль на колінах, роздивляюсь свою зовнішність, бо набрала 10 кг

не знаю чому плачу зараз
тоді я була в ямі, з яких взагалі не вилазять живими, зараз я в порівнянні з минулим живу розкішно
але ці два світи взагалі не повинні були пересікатись, життя взагалі не повинно було ділитись на два окремих світи

це каже тільки про моє «вміння вчасно проживати»

я уяви не маю, як багато моє тіло тримає в собі спогадів, які я просто не могла перевалювати в моментах виживання

допоможіть репостом та донатом

посилання на пост: https://www.instagram.com/p/DRkrf57DK5a/?igsh=MXBwcmVxdW0zaDN5ZQ==

посилання на допоміжну банку: https://send.monobank.ua/jar/5wcAWp2S8d?utm_source=ig&utm_medium=social&utm_content=link_in_bio&fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQPMTI0MDI0NTc0Mjg3NDE0AAGnqhJNyPEFAfqIKJAY6RCmOZNbfWN8EAnwk_uzOYe934uPPqHTkFga7Nc-y48_aem_GrpT4Lzsg6M4DaFXpUtuDw

в мене знов тримається температура 37-37,5 вже місяць
і я поговорила з мамою, вона одразу згадала за мою пневмонію, з якою я так само проходила місяцями, поки просто рандомно по щасливому случаю не зробили рентген

фух я стала на мостик хоч і на пару секунд