👀 Показуйте, розказуйте, хто що читає зараз.

Я от на другій половині "Тенет війни". Найближчим часом планую написати тут свої попередні роздуми про те, що саме робить ці тексти Дерев'янка такими захопливими.

А що у вас? Що читаєте/купили/хочете купити? 😃

Я вже на фінішній прямій "Тенет війни", і в захваті!

Тому вирішила записати свої думки: чому мені так подобається? Це частина #1, бо пост вийде завеликим, якщо включу все.

🐺 Неоднозначні, живі і симпатичні головні герої. Северин, Ярема, Гнат, Пилип і Савка не ідеальні. Вони припускаються помилок, роблять часом дуже сумнівні вибори, але змінюються і ростуть. А ще кожен з них по-своєму симпатичний 😊.

🐺 Емоційний баланс. Книги повні хвилюючих пригод і важких подій. Але ти не тонеш в сумі і переживаннях, бо саме вчасно автор додає кумедні або зворушливі сцени, як от сцена зі сварливим агентом-польовичком, або Дума про характерника і відьму.

🐺 Кінематографічність! Чого варта сцена з ритуалом Ліни в лісі? Або ж поїздка Яреми в Трансильванію - та там же просто сцени з Агента 007, тільки замість Бонда бородатий і кремезний характерник. При цьому тут явно був ризик скотитися в пафос, якби герої говорили клішованими фразами. Але ні, діалоги живі, і кожне слово рухає історію вперед.

🐺 Історія про наших, українських, героїв - не вікінгів, не лицарів короля Артура, а саме характерників, і саме з нашою міфологією. Цим вона така цінна.

Як закінчу читати трилогію, напишу частину #2 🙌

Допоможіть мені вибрати, що читати після Літопису сірого ордену!

Вже отримала свої головні бажанки цього року і хочу читати обидві! Про ці книги писала тут.

Нагадаю, що Катабазис - це фентезі в сеттингу дарк академії, де головні герої мандрують пеклом.

А Колапс - реалістична наукова фантастика про наближення кінця світу і колонізацію Марса.

Голосуйте! 🫵
Якщо хочете, щоб я читала першу чи другу книжку наступною і лишила відгук, ставте:

😈 - за Катабазис
🌚 - за Колапс

Чекаю на ваші голоси 🙌

UPD. Голосування припинено, з перевагою в 1 голос переміг Колапс 🌚

Новина топ 😃!

🐺Прочитала в каналі Літературне меню, що Павло Дерев'янко на презентації в Одесі, на яку вчора ходила авторка каналу, анонсував вихід НАСТОЛКИ по "Аркану вовків"! Поки що задум на ранній стадії, але настолці бути💫.

Настолки - це моє улюблене заняття в холодні місяці, тому чекаю з нетерпінням, і вже бачу, як змушуватиму всіх зі мною грати 😅.

Буду грати за персонажа Савки (зразка другої і третьої книги).

А ви б за кого грали? 👀

P.S. Перепрошую за погану якість картинки, кращої не знайшла. Сподобалась мені ця версія дагеротипу з Аркану вовків. Такі вони тут ще юні, життєрадісні і наївні 🥹.

Єдиний рейв, на який я би сходила 😅.

👀 Читацькі рейви в Швейцарії влаштовує організація Silent Reading Rave.

Як це відбувається?
👉Бачиш в календарі на сайті подію
👉Приходиш в парк, кав'ярню, музей
👉Протягом приблизно 2 годин читаєш в тиші разом з незнайомими людьми.

🤌Мені така ідея подобається тому, що ти ніби і вийшла між люди, але водночас немає тиску спілкуватись. Перешіптуватись можна, але не гучно і недовго 😃. Піти теж можна в будь-який час.

☝️Але є певне але. Якщо би я побачила когось, хто читає книжку, яка мені сподобалась, мені би хотілось обговорити героїв, теми, сюжетні повороти і тп.

А довго і гучно говорити не можна! 🫠 Книголюби погодяться, що коли справа стосується улюбленої книжки, важко говорити тихо і мало, бо емоції б'ють через край!

Напевно, тому організація розпочинає ще формат Louder - книжковий клуб, де всі читають одну книгу.

🤔 Мені б підійшов формат, де збирається 7-8 людей, читають кожен свою книгу, і далі кожен за бажанням розказує, про що її/його книга і свої враження.

А що ви думаєте про такі "рейви"?

Вчора дочитала трилогію "Літопис сірого орден".

🥲Фуууух, це було надзвичайно красиве, щемке, актуальне, і дуууже сумне читання.

🕵️Поки я перетравлюю ці книги, хочу сказати, що готую пост-деконструкцію трилогії. Хочеться для себе насамперед зрозуміти, чому Літопис заходить такому широкому колу читачів.

🫠А ще мушу зізнатись: мені треба перерва від фентезі і фантастики, щоб не вигоріти в читанні цих жанрів. Тож, пам'ятаєте, в цьому пості ви голосували, яку з книжок читати першою - Катабазис чи Колапс. Так от, наступною я візьму якусь ближче до реальності 😂. А вже потім одну з цих двох. Але яку з них вирішить голосування!


Доречі, там поки що нічия 🙈. Якщо ще не проголосували, запрошую 👀.

🥁Вводжу формат #деконструкціякниги.

🤨Що це таке?

Це - розкладання по поличках того, що, ❗️на мою суб'єктивну думку ❗️, робить текст успішним.

І першим моїм піддослідним стане Літопис сірого ордену Павла Дерев'янка, адже останнім часом ця історія здобула неабияку популярність через перевидання трилогії Видавництвом Старого Лева. Поїхали!

🤨 Стоп-стоп, а спойлери? 🫣
Їх не буде. Я ж хочу, щоб ті, хто не читали, зацікавились і купили книги!

🐺Спершу дуже стисла анотація🐺
Книга про п'ятірку друзів, молодих характерників. Це - воїни, які можуть перекидатися на вовків, і добровільно стають на захист держави. Сеттинг такий: 1845-й рік. Гетьманат вижив, Росії не існує, її поглинула так звана Смарагдова Орда, яка і становить основну загрозу для України. Друзі шукають своє місце в світі, закохуються, намагаються приборкати Звіра в собі, і мають не тільки захищати Україну, а й захищатись від українців.

Отже! Чому Літопис сірого ордену хіт? (на мою скромну думку)

💥 Характерники - це такі собі супергерої коміксів часів Гетьманату. Зі своїми силами і вразливостями. (це порівняння вжив автор в одному інтерв'ю, коли розказував про образ характерника з українського фольклору). А хіба ж це не цікаво - супергерой в Україні?

💥 Це - не high fantasy. Так, тут є міфічні істоти, є світ Потойбіччя, але в центрі людина. Хоч і та, яка перетворюється на вовка. І більшість подій тут відбуваються із людьми. Тому тим, хто зазвичай не любить фентезі, можна сміливо братися 🙌.

💥 Головні персонажі глибокі, справжні, і далеко не завжди симпатичні. Так, вони герої війни, але в кожного свої гризоти і трапляються сумнівні вибори. І тому мені було так цікаво за ними спостерігати.

Розвиток персонажів від першої до третьої книги колосальний. Пошук себе, дорослішання, зміна цінностей, подолання Звіра в собі. Саме для цього і потрібна така кількість сторінок: щоб був час для подій, які змінюють героїв.

💥 Події і фрази в книзі надзвичайно актуальні і перегукуються з нашими реаліями. Це попри те, що автор написав книгу ДО повномасштабного вторгнення.

💥 Вражаюча фентезі складова. Попри те, що вона на другому плані.
По-перше, характерники перетворюються на вовка досить "правдоподібно", якщо можна так сказати про нереальну ситуацію 🤭. По-друге, цікаво інтегровані міфологічні істоти і гарно виписана історія Потойбіччя.
А фентезі-сцени красивезно промальовані. Чого тільки варті сцени з відьмою!
Ті, хто читав 👋. Думаю, ми всі погоджуємось, що нам потрібен спін-офф про Ковен!

💥 Баланс подій, розмов і описів. Так, в книжках багато сторінок. Ні, ви точно не знудитесь. Кожна сцена діалогу чи опису рухає сюжет вперед. А окремі діалоги і думки хочеться виписувати 👀.

💥 Композиційна краса. Можливо, для цього є певний термін 🙈, але я назву це симетрією оповіді 🤓. Помітила, що деякі сцени/події повторюються двічі, але помінялись персонажі. Це цікаво і звісно, що зроблено навмисно.

Крім того, певні фрази також повторюються, але з іншим сенсом кожен раз. Це змушує зупинитись і задуматись, як саме змінились герої.

👀 Це точно неповний список ЧОМУ, але я думаю, ви вже і так зрозуміли, що ...

це - ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️/5

Однозначно раджу до прочитання 🙏.

👀 Оце новина!!

Точно хочу пін - срібну клямру. І ще думаю над худі ☺️. А ви щось би з цього хотіли? 👀