Терпіння і ще раз терпіння — інакше нічого не вийде! Ольга Копиця ще до того, як створити дитячий будинок сімейного типу, це добре знала, бо за фахом — вихователь.
Але одна справа виховувати чужих дітей позмінно, зовсім інша — бути поруч з ними 24/7, замінивши рідних тата і маму. Порадилися з чоловіком, який завжди був дружині надійною підтримкою і господарем в домі, подумали і вирішили: дитячому будинку бути!
Ольга та Володимир Копиці із Першотравневого, відраховуючи із 2006 року, ризикнули замінити батьків більше, аніж двадцятьом дітям, які вже виросли і впевнено ступили у самостійне життя. Поруч із прийомними батьками на сьогодні семеро хлопчиків та дівчаток шкільного віку.
Днями, на тимчасове перебування, у родину Копиців підселили ще одну дитину — трирічну дівчинку. Ще одне маленьке сонечко радує усіх! Ольга Михайлівна жартує, що раніше вони були прийомними батьками, тепер стали прийомними дідусем із бабусею. Дитина вже полюбила купатися перед сном, красиво одягатися і смачно їсти, та найбільша її радість — кататися на триколісному велосипеді.
Більшість прийомних дітей Копиців здобули чи продовжують здобувати вищу освіту, інші — створили сім’ї та виховують уже власних дітей. Дехто працює за кордоном, двоє вирішили стати на захист України. Незалежність і самостійність держави прийомні син із донькою відстоюють з минулого року. На прохання батьків міська рада придбала і передала на фронт для військовослужбовців із Першотравневого теплогенератор.
Хоч і вилетіли із родинного гнізда, та батьки-вихователі ні на мить не забувають про синів та дочок. Підтримують, допомагають матеріально. Одним — пральну машину чи морозильну камеру, іншим — ремонт у будинку. Двом своїм захисникам Копиці постійно відправляють посилки із домашніми смаколиками. Якщо ж свято – всі, хто може, традиційно поспішають до гостинного столу у Першотравневе. Ольга Михайлівна та Володимир Іванович готують багато і смачно, молодші із радістю допомагають батькам чистити, нарізати, сервірувати.
Якось один із їхніх дорослих хлопців запросив Ольгу Михайлівну у Полтаву, сказав, що хотів би побачитися. Полетіла з гостинцями, мов на крилах! Зустрілися у корпусному парку міста. Дивиться жінка, а з різних стежинок парку підходять до неї її прийомні діти — з квітами, подарунками. Не могла не розплакатися від радісної несподіванки, хоча таких сюрпризів від них багато і постійно.
— Копиці — одні з тих, кого ми завжди ставимо у приклад зіньківчанам, які планують створити прийомну сім’ю чи будинок сімейного типу, — говорять працівниці відділу «Служба у справах дітей та сім’ї» Наталія Рись та Ольга Степова. — У разі чого, Ольга Михайлівна та Володимир Іванович підкажуть, допоможуть. Низький уклін цим батькам-вихователям за безцінну любов до дітей!
Але одна справа виховувати чужих дітей позмінно, зовсім інша — бути поруч з ними 24/7, замінивши рідних тата і маму. Порадилися з чоловіком, який завжди був дружині надійною підтримкою і господарем в домі, подумали і вирішили: дитячому будинку бути!
Ольга та Володимир Копиці із Першотравневого, відраховуючи із 2006 року, ризикнули замінити батьків більше, аніж двадцятьом дітям, які вже виросли і впевнено ступили у самостійне життя. Поруч із прийомними батьками на сьогодні семеро хлопчиків та дівчаток шкільного віку.
Днями, на тимчасове перебування, у родину Копиців підселили ще одну дитину — трирічну дівчинку. Ще одне маленьке сонечко радує усіх! Ольга Михайлівна жартує, що раніше вони були прийомними батьками, тепер стали прийомними дідусем із бабусею. Дитина вже полюбила купатися перед сном, красиво одягатися і смачно їсти, та найбільша її радість — кататися на триколісному велосипеді.
Більшість прийомних дітей Копиців здобули чи продовжують здобувати вищу освіту, інші — створили сім’ї та виховують уже власних дітей. Дехто працює за кордоном, двоє вирішили стати на захист України. Незалежність і самостійність держави прийомні син із донькою відстоюють з минулого року. На прохання батьків міська рада придбала і передала на фронт для військовослужбовців із Першотравневого теплогенератор.
Хоч і вилетіли із родинного гнізда, та батьки-вихователі ні на мить не забувають про синів та дочок. Підтримують, допомагають матеріально. Одним — пральну машину чи морозильну камеру, іншим — ремонт у будинку. Двом своїм захисникам Копиці постійно відправляють посилки із домашніми смаколиками. Якщо ж свято – всі, хто може, традиційно поспішають до гостинного столу у Першотравневе. Ольга Михайлівна та Володимир Іванович готують багато і смачно, молодші із радістю допомагають батькам чистити, нарізати, сервірувати.
Якось один із їхніх дорослих хлопців запросив Ольгу Михайлівну у Полтаву, сказав, що хотів би побачитися. Полетіла з гостинцями, мов на крилах! Зустрілися у корпусному парку міста. Дивиться жінка, а з різних стежинок парку підходять до неї її прийомні діти — з квітами, подарунками. Не могла не розплакатися від радісної несподіванки, хоча таких сюрпризів від них багато і постійно.
— Копиці — одні з тих, кого ми завжди ставимо у приклад зіньківчанам, які планують створити прийомну сім’ю чи будинок сімейного типу, — говорять працівниці відділу «Служба у справах дітей та сім’ї» Наталія Рись та Ольга Степова. — У разі чого, Ольга Михайлівна та Володимир Іванович підкажуть, допоможуть. Низький уклін цим батькам-вихователям за безцінну любов до дітей!
Не лише продемонструвати, а й інтерпретувати свою культурну спадщину — вишиванки — вирішили учні та майстри Регіонального Центру професійно-технічної освіти міста Зіньків. Вони вперше доєдналися до Всеукраїнського конкурсу закладів професійно-технічної освіти швейного профілю «Fashion ПРОРИВ» на тему «Українська вишивка — світовідчуття нації, закодоване на полотні».
Натхненні орнаментами з бабусиних сорочок досвідчені та майбутні майстри швейного профілю вкрапили у дизайн новітні штрихи — плетіння гачком, машинну вишивку джгутом та ручну бісером. У колекції використали сучасне поєднання тканин та яскраву колірну гаму. У кожній із п’яти робіт, представлених на конкурс, зчитується глибинний зміст життєвого древа українського народу.
— У шаленому ритмі життя, де тренди й технологічні досягнення галузей постійно змінюються, вишивка не підвладна часу та продовжує символізувати нашу свободу та силу духу, — переконані творці робіт.
Дизайнерські здібності у розробці ескізів проявила методист Регіонального Центру професійно-технічної освіти міста Зіньків Тетяна Ковальова. Спільно з майстрами виробничого навчання Оксаною Михайленко, Тетяною Хурсою, Лідією Олефір і викладачем Стешенко Наталією учні підбирали тканини та втілювали задум в реальність. Колекція пронизана квітами, що вселяють надію на майбутнє та жадану Перемогу. Локацією для проведення фотосесії обрали історичну пам’ятку міста — будинок купця Воздвиженського.
Право називатися кращими серед колективів 53-х закладів швейного профілю наші майстри виборюватимуть на конкурсі у Києві. ✅Проголосувати за колекцію земляків можна на сайті проєкту 👉🏻 https://fashionglobusukraine.com/konkurs/vii-vseukrayinskyi-konkurs-fashion-proryv/201
Натхненні орнаментами з бабусиних сорочок досвідчені та майбутні майстри швейного профілю вкрапили у дизайн новітні штрихи — плетіння гачком, машинну вишивку джгутом та ручну бісером. У колекції використали сучасне поєднання тканин та яскраву колірну гаму. У кожній із п’яти робіт, представлених на конкурс, зчитується глибинний зміст життєвого древа українського народу.
— У шаленому ритмі життя, де тренди й технологічні досягнення галузей постійно змінюються, вишивка не підвладна часу та продовжує символізувати нашу свободу та силу духу, — переконані творці робіт.
Дизайнерські здібності у розробці ескізів проявила методист Регіонального Центру професійно-технічної освіти міста Зіньків Тетяна Ковальова. Спільно з майстрами виробничого навчання Оксаною Михайленко, Тетяною Хурсою, Лідією Олефір і викладачем Стешенко Наталією учні підбирали тканини та втілювали задум в реальність. Колекція пронизана квітами, що вселяють надію на майбутнє та жадану Перемогу. Локацією для проведення фотосесії обрали історичну пам’ятку міста — будинок купця Воздвиженського.
Право називатися кращими серед колективів 53-х закладів швейного профілю наші майстри виборюватимуть на конкурсі у Києві. ✅Проголосувати за колекцію земляків можна на сайті проєкту 👉🏻 https://fashionglobusukraine.com/konkurs/vii-vseukrayinskyi-konkurs-fashion-proryv/201
Сім'я — найбільший скарб у житті.
Сім’я — люди, які любитимуть тебе не зважаючи ні на що.
Сім’я — це добро, підтримка, любов, затишок, піклування.
Сімʼя — місце де допомагають нам триматися, не впадати у відчай і рухатися далі.
Особливо сильно це відчувається у складний воєнний час. Адже під час війни в Україні День сім'ї стає надто чутливим святом, оскільки багато чоловіків і жінок перебувають на військовій службі.
Щиро бажаємо кожній родині нашої громади добробуту і щастя. Нехай у ваших домівках панують мир, злагода та порозуміння. Цінуйте своє сімейне вогнище, бережіть його, не шкодуйте своєї любові для найдорожчих, найближчих людей!
Сім’я — люди, які любитимуть тебе не зважаючи ні на що.
Сім’я — це добро, підтримка, любов, затишок, піклування.
Сімʼя — місце де допомагають нам триматися, не впадати у відчай і рухатися далі.
Особливо сильно це відчувається у складний воєнний час. Адже під час війни в Україні День сім'ї стає надто чутливим святом, оскільки багато чоловіків і жінок перебувають на військовій службі.
Щиро бажаємо кожній родині нашої громади добробуту і щастя. Нехай у ваших домівках панують мир, злагода та порозуміння. Цінуйте своє сімейне вогнище, бережіть його, не шкодуйте своєї любові для найдорожчих, найближчих людей!
🔰 Сьогодні відбулося засідання виконавчого комітету Зіньківської міської ради.
✍️ Серед важливого:
✅ розглянули питання про проведення повідомної реєстрації колективного договору комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Зіньківської міської ради на 2024 – 2028 роки;
✅ затвердили висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
🤝 Дякуємо членам виконавчого комітету за злагоджену та конструктивну роботу!
✍️ Серед важливого:
✅ розглянули питання про проведення повідомної реєстрації колективного договору комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Зіньківської міської ради на 2024 – 2028 роки;
✅ затвердили висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
🤝 Дякуємо членам виконавчого комітету за злагоджену та конструктивну роботу!
❤️🙏 Ні на мить не припиняють своєї благородної місії старости Зіньківської громади. Окрім щоденної рутини, ці люди цілодобово тримають руку на пульсі, негайно реагуючи на виклики сьогодення. Нині найголовнішим для кожного з них є допомога військовослужбовцям.
🧑🍳🍞 Упродовж кількох днів у Лютенськобудищанському, Власівському, Проценківському, Великопавлівському та Ставківському старостатах кипіла робота по приготуванню різноманітних домашніх смаколиків для наших Захисників та Захисниць. Кожна господиня до своєї страви додавала головні інгредієнти – любов, добро та домашнє тепло.
📦🇺🇦 Сьогодні старости вищезазначених старостатів Володимир Баран, Михайло Білик, Надія Хоменко, Валентина Хрипко, Ярослав Переятенець передали гуманітарну допомогу ГО «Волонтерський корпус» «Все буде Україна!», які вже завтра доставлять її до пунктів призначення. Цього разу 🥮випічка, 🥟напівфабрикати, 🍩солодощі, 🍬цукерки та 🥓сало попрямують до бійців у лікувальні заклади та на фронт.
🧑🍳🍞 Упродовж кількох днів у Лютенськобудищанському, Власівському, Проценківському, Великопавлівському та Ставківському старостатах кипіла робота по приготуванню різноманітних домашніх смаколиків для наших Захисників та Захисниць. Кожна господиня до своєї страви додавала головні інгредієнти – любов, добро та домашнє тепло.
📦🇺🇦 Сьогодні старости вищезазначених старостатів Володимир Баран, Михайло Білик, Надія Хоменко, Валентина Хрипко, Ярослав Переятенець передали гуманітарну допомогу ГО «Волонтерський корпус» «Все буде Україна!», які вже завтра доставлять її до пунктів призначення. Цього разу 🥮випічка, 🥟напівфабрикати, 🍩солодощі, 🍬цукерки та 🥓сало попрямують до бійців у лікувальні заклади та на фронт.