Взяла спробувати книжку «Дарунок шістьох» української авторки Анастасії Гетманської і незчулася, як прочитала за день. Це янґ-едалт, перша частина циклу. Я б сказала, що воно більше підліткове, бо в книзі немає надмірних триґерів чи іншого дорослого контенту.
За сюжетом це книга-подорож. Маємо дві сюжетні гілки. В основній гілці дві так би мовити «команди» із ворогуючих королівств вирушають у нейтральні землі на пошуки магічного артефакту, відомого як «Дарунок шістьох». Всі думають, що це дуже крута зброя, тож кожна «команда» хоче підсилити нею своє королівство, або хоча б не дати заволодіти нею суперникам. Друга сюжетна гілка більш пунктирна (припускаю, з заділом на наступні томи) – про юного короля однієї з цих ворогуючих держав. Він несподівано отримав трон, і всю сюжетку переймається, що придворні хочуть ним
маніпулювати. Тут є трохи двірцевих інтриг та шпигунських ігор. Обидві гілки доходять до хорошого проміжного фіналу. Словом, мені сподобалося.
Книга занурює в оригінальний фентезійний світ з унікальною системою магії. Магами можуть стати тільки діти народжені в певний день календаря, якщо знову ж таки в певний день календаря (але в інший) триматимуть в руці магічний камінь. Це дозволяє владі контролювати відбір чаклунів. Історія починається з того, що головний герой знаходить в лісі такий магічний камінь (який хоче продати чаклунам) і маленьку дівчинку, що загубилися. Дівчинка бере подивитися камінчик – а далі трах-бах (ну, ви зрозуміли). Вона отримує силу нищівниці – єдину заборонену законом. За лором книги орден нищівників підняв повстання проти королів двох вічно ворогуючих держав. Повстання подавили, орден перебили, а королі домовилися вбивати нищівників, якщо такі з’являтимуться.Угода протрималася майже 200 років, бо головний герой вирішує врятувати дівчинку. І за дивним збігом того ж року сусіднє королівство також не вбило свого нищівника. І вишенка на тортику – тільки нищівники можуть знайти і активувати «Дарунок шістьох».
У фентезі мені подобається, коли автор залишає «простір для маневрів», де завдяки легендам, пророцтвам та іншим «ненадійним оповідачам» сюжет можна несподівано розвернути.У «Дарунку шістьох» це є. Наприклад, нищівників усі вважають небезпечними психами через спробу повалити королів (але про тих королів ми нічого не знаємо, тож лор можна перевертати і ускладнювати). Сподіваюся, що і про механіку отримання магії теж розкажуть більше. Словом, після прочитання першої книги світ здався мені простором, який можна далі наповнювати.
Кілька слів про те, чого особисто мені не вистачило. По-перше, це різної динаміки в різних епізодах. Книга йде швидким бадьорим темпом, не «смакуючи» милі сцени, не тримаючи в напрузі, не занурюючи в саспенс. Через таку подачу текст нагадує старі-добрі, можна сказати класичні, зразки підліткової фантастики. По-друге, мені не дуже відгукнулися імена: героя звати Барв (скорочено від Барвінок), дівчину – Волошка, її королівство (і відповідно статус) – Гранарська нищівниця (останнє мені важкувато вимовлялося). Такі імена в мене асоціюються з творами для дітей та юнацтва, що писали у Спілці в нульових (може, і зараз пишуть:). Звісно, це суб’єктивні враження, якими я собі пояснюю, чому у шкалі «янґ-едалт» цей текст хочеться віднести до «янґ».
Проте загалом, як я писала, мені сподобалося. Книга була для мене «темною конячкою», проте далеко не кожен роман хочеться засісти і прочитати за день (цей хотілося). Якщо у вас є підлітки, які люблять фантастику, можете підсовувати їм. Книжка вийшла у видавництві «Богдан», є ілюстрації та кольоровий зріз.
#сучукрліто
За сюжетом це книга-подорож. Маємо дві сюжетні гілки. В основній гілці дві так би мовити «команди» із ворогуючих королівств вирушають у нейтральні землі на пошуки магічного артефакту, відомого як «Дарунок шістьох». Всі думають, що це дуже крута зброя, тож кожна «команда» хоче підсилити нею своє королівство, або хоча б не дати заволодіти нею суперникам. Друга сюжетна гілка більш пунктирна (припускаю, з заділом на наступні томи) – про юного короля однієї з цих ворогуючих держав. Він несподівано отримав трон, і всю сюжетку переймається, що придворні хочуть ним
маніпулювати. Тут є трохи двірцевих інтриг та шпигунських ігор. Обидві гілки доходять до хорошого проміжного фіналу. Словом, мені сподобалося.
Книга занурює в оригінальний фентезійний світ з унікальною системою магії. Магами можуть стати тільки діти народжені в певний день календаря, якщо знову ж таки в певний день календаря (але в інший) триматимуть в руці магічний камінь. Це дозволяє владі контролювати відбір чаклунів. Історія починається з того, що головний герой знаходить в лісі такий магічний камінь (який хоче продати чаклунам) і маленьку дівчинку, що загубилися. Дівчинка бере подивитися камінчик – а далі трах-бах (ну, ви зрозуміли). Вона отримує силу нищівниці – єдину заборонену законом. За лором книги орден нищівників підняв повстання проти королів двох вічно ворогуючих держав. Повстання подавили, орден перебили, а королі домовилися вбивати нищівників, якщо такі з’являтимуться.Угода протрималася майже 200 років, бо головний герой вирішує врятувати дівчинку. І за дивним збігом того ж року сусіднє королівство також не вбило свого нищівника. І вишенка на тортику – тільки нищівники можуть знайти і активувати «Дарунок шістьох».
У фентезі мені подобається, коли автор залишає «простір для маневрів», де завдяки легендам, пророцтвам та іншим «ненадійним оповідачам» сюжет можна несподівано розвернути.У «Дарунку шістьох» це є. Наприклад, нищівників усі вважають небезпечними психами через спробу повалити королів (але про тих королів ми нічого не знаємо, тож лор можна перевертати і ускладнювати). Сподіваюся, що і про механіку отримання магії теж розкажуть більше. Словом, після прочитання першої книги світ здався мені простором, який можна далі наповнювати.
Кілька слів про те, чого особисто мені не вистачило. По-перше, це різної динаміки в різних епізодах. Книга йде швидким бадьорим темпом, не «смакуючи» милі сцени, не тримаючи в напрузі, не занурюючи в саспенс. Через таку подачу текст нагадує старі-добрі, можна сказати класичні, зразки підліткової фантастики. По-друге, мені не дуже відгукнулися імена: героя звати Барв (скорочено від Барвінок), дівчину – Волошка, її королівство (і відповідно статус) – Гранарська нищівниця (останнє мені важкувато вимовлялося). Такі імена в мене асоціюються з творами для дітей та юнацтва, що писали у Спілці в нульових (може, і зараз пишуть:). Звісно, це суб’єктивні враження, якими я собі пояснюю, чому у шкалі «янґ-едалт» цей текст хочеться віднести до «янґ».
Проте загалом, як я писала, мені сподобалося. Книга була для мене «темною конячкою», проте далеко не кожен роман хочеться засісти і прочитати за день (цей хотілося). Якщо у вас є підлітки, які люблять фантастику, можете підсовувати їм. Книжка вийшла у видавництві «Богдан», є ілюстрації та кольоровий зріз.
#сучукрліто
Поки вся стрічка в «Арсеналі», покажу, що приїхало до мене поштою. Це новинка у жанрі наукової фантастики – «Фрактальний шум» від Крістофера Паоліні, автора «Ераґона». Роман зовсім свіжий, опублікований мовою оригіналу в 2023 р. В нас його видало «Yakaboo Publishing».
В книжці є загадкові ілюстрації. А сюжет розказує про майбутнє, де люди вивчають всесвіт, і от екіпаж одного з космічних кораблів зафіксував дуже дивний отвір на планеті. Та вирішили вивчити детальнішена свою голову.
Ставлю собі вчергу на прочитання, бо нф та ще й від відомого автора фентезі.
В книжці є загадкові ілюстрації. А сюжет розказує про майбутнє, де люди вивчають всесвіт, і от екіпаж одного з космічних кораблів зафіксував дуже дивний отвір на планеті. Та вирішили вивчити детальніше
Ставлю собі вчергу на прочитання, бо нф та ще й від відомого автора фентезі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ось така краса приїхала поштою. Це нова книга Володимира Аренєва – «Музиканти. Четвертий
дарунок», що вийшла у «ВСЛ». Маленька, як щоденник, але щільно наповнена відсилочками та смислами. Знаючи автора, передчуваю, що буде над чим подумати після прочитання.
Сюжет виглядає казково: вгодований рудий котик, великий незрячий пес та сичик мандрують разом.
Аж от отримують пропозицію переночувати найнебезпечнішу ніч року у дивному місці. І, звісно, щось пішло не так.
Погортавши, знайшла згадку річки Дніпро та сучасності. У книзі багато ілюстрацій, є питання для обговорення на книжковому клубі (можна брати на замітку загалом), а ще кумедна рекомендація наприкінці. Бонусом йде мила листівка.
П.с. В мене немає рудого котика, тож сфотографувала з червоною пандочкою:)
дарунок», що вийшла у «ВСЛ». Маленька, як щоденник, але щільно наповнена відсилочками та смислами. Знаючи автора, передчуваю, що буде над чим подумати після прочитання.
Сюжет виглядає казково: вгодований рудий котик, великий незрячий пес та сичик мандрують разом.
Аж от отримують пропозицію переночувати найнебезпечнішу ніч року у дивному місці. І, звісно, щось пішло не так.
Погортавши, знайшла згадку річки Дніпро та сучасності. У книзі багато ілюстрацій, є питання для обговорення на книжковому клубі (можна брати на замітку загалом), а ще кумедна рекомендація наприкінці. Бонусом йде мила листівка.
П.с. В мене немає рудого котика, тож сфотографувала з червоною пандочкою:)
"Devils" Аберкромбі (які в нашому перекладі "Чорти") збирається екранізувати Джеймс Кемерон. Його студія уже придбала права, про що він написав у Фейсбуці.
Ось допис з автоперекладом, оригінал за посиланням.
Книгу описують як "Загін самогубців" Папи Римського у сеттінгу середньовіччя.
Ось допис з автоперекладом, оригінал за посиланням.
Книгу описують як "Загін самогубців" Папи Римського у сеттінгу середньовіччя.